Баран Михайло Миколайович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 49:
== Художня та поетична спадщина ==
 
Літературна спадщина Михайла Барана включає поезії, пісні, прозові твори, есе. Вони рублікувались у часописах та газетах «Літературний Львів», «Високий Замок», «Експрес», «За вільну Україну», регіональних річниках "Львівщина" та «Тернопільщина» та багатьох інших. Поетична та пісенна творчість Михайла Барана зафіксована у його книзі "Щедрінь", це твори «Пісня про Львів», «Гей у чистім полі», «Б'ють гармати», «Ми, Сокальці — Надбужанці», «Янтар — річка», «Сяне, Сяне». Також у книзі опубліковано графіку, створену Михайлом Бараном: портрети видатних діячів минулого та кобзарів-сучасників. При цьому Михайло Баран використовував малопоширену крапкову техніку малювання портретів, так він створив портрети Богдана Хмельницького, Лесі Українки, Модеста Менцинського, Олексія Чуприни (бандуристові, який понад три десятиліття співав на Чернечій горі), Миколи Мариновича (генерала Армії ЗУНРу, першого українського коменданта міста Львова 1918 року), Маркіяна Шашкевича (поета, священика, основоположника української літератури в Галичині), Зенона Злочовського (священика та композитора), Миколи Сарми-Соколовського (художникові, священикові, майстрові з виготовлення бандур та бандуристові), Зеновію Штокалку (лікареві-стоматологу, неперевершеному бандуристові-співаку до сьогодні), Ярославові Барничу (композиторові, диригенту, сценаристові, воїнові УСС).
Літературна спадщина Михайла Барана є надзвичайно великою. Це поезії, пісні, прозові твори, есе. Поезії та пісні складав митець протягом усього життя. Десятки їх розміщені та надруковані у дописах, газетах та журналах таких як: «Літературний Львів», «Високий Замок», «Експрес», «За вільну Україну», регіональний річник "Львівщина"та «Тернопільщина» та багато інших.
 
Михайло Баран є автором випуску книжки «Щедрінь», в якій зафіксовано його хист — поета, піснетворця та композитора. Яскравим прикладом цього є твори: «Пісня про Львів», «Гей у чистім полі», «Б'ють гармати», «Ми, Сокальці — Надбужанці», «Янтар — річка», «Сяне, сяне». Також, поруч з пісенним та поетичним доробком, надруковані графічні портрети не тільки відомих кобзарів та славетних діячів нашого минулого, а також кобзарів-сучасників. Це гармонійне поєднання пісенно-поетичного обдарування митця доповнюється власноруч створеними, мало використовуваній іншими художниками, — крапковій техніці малювання портретів, а саме: Богданові Хмельницькому (гетьманові України), Лесі Українці (поетесі), Модестові Менцинському (оперному співакові), Олексію Чуприні (бандуристові, який понад три десятиліття співав на Чернечій горі), Миколі Мариновичу (генералові Західноукраїнської Армії, першому українському комендантові міста Львова 1918 року), Маркіянові Шашкевичу (поетові, священикові, основоположникові української літератури в Галичині), Зенонові Злочовському (священикові та композиторові), Миколі Сармі-Соколовському (художникові, священикові, майстрові з виготовлення бандур та бандуристові), Зеновію Штокалку (лікареві-стоматологу, неперевершеному бандуристові-співаку до сьогодні), Ярославові Барничу (композиторові, диригенту, сценаристові, воїнові УСС). Твердженням прозаїчного таланту слугують написані автором про них невеликі есе інформаційно-бібліографічного змісту, які у поєднанні з портретним стилем викладу художника створюють образ комплексного вивчення особистості.
 
Великого значення надавав Михайло Баран історичній тематиці, вбачаючи у ній основні підвалини кобзарських дум. Окрім багатьох художньо-тематичних полотен до 400-річчя від дня народження Богдана Хмельницького митець присвятив картину-думу, виконану в стилі графіки, а саме пером і тушшю. Тут, вдало скомпоновано образ гетьмана у поєднанні з пам'ятниками, які встановлені на його честь у містах України: Чернігові, Чигирині, Берестечку, Виноградові (Закарпатська область), Каневі, Мостиськах (Львівська область) та Києві, за яким видніється собор Софії Київської. Ця картина є рідкісним шедевром думки і пензля в українському образотворчому мистецтві. Таких сюжетних картин Михайло Баран створив з багатьма українськими митцями та героями, наприклад: Данилом Галицьким, Тарасом Шевченком, Лесею Українкою, Никоном Прудким та іншими.