Зігфрід Вестфаль: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Особа
|жінка =
|оригінал імені = {{lang-de|Siegfrid Karl Theodor Westphal}}
|зображення =
|підпис =
|підпис = Вестфаль (позаду) і [[Ервін Роммель]] (Північна Африка, 1941).▼
|дата народження =
|місце народження =
|дата смерті =
|місце смерті =
|поховання =
|громадянство =
|національність =
|військове звання = {{Ранг|країна=3 Рейх|звання=Генерал|рід=кавалерії}}
|партія =
|нагороди = {{(!}}
{{!}}{{Лицарський хрест Залізного хреста}}{{!!}}{{Залізний хрест 1-го класу 1939}}{{!!}}{{Залізний хрест 2-го класу 1939}}
{{!}}-
Рядок 30:
== Біографія ==
▲
10 листопада 1918 року поступив на службу в 2-й бранденбурзький піхотний полк «Принц Карл Прусський» № 12. Потім закінчив військове училище в Берліні-Ліхтерфельді. З грудня 1922 року служив у 11-му (прусському) кавалерійському полку. З 26 серпня 1939 року — начальник оперативного відділу (Іа) штабу [[58-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)|58-ї піхотної дивізії]], з 15 березня по 1 серпня 1940 року — [[21-й армійський корпус (Третій Рейх)|21-го армійського корпусу]]. З 1 вересня 1941 року — начальник оперативного відділу танкової армії «Африка», потім з 6 по 30 грудня 1942 року — начальник штабу. З 1 лютого 1943 року — начальник керівного відділу генштабу верховного командування «Південь». З 15 червня 1943 року — начальник Генштабу верховного командування «Південь», з 21 листопада 1943 року — верховного командування «Південний Захід», з 10 вересня 1944 року — верховного командування «Захід», з 22 квітня 1945 року — знову верховного командування «Південь». 8 травня 1945 року взятий в полон американськими військами. Виступав в якості свідка на Нюрнберзькому процесі. У грудні 1947 року звільнений.
Рядок 66 ⟶ 67:
** великий офіцерський хрест (1977)
* Почесний президент Європейського союзу фронтовиків
== Бібліографія ==
* ''Das Deutsche Heer von 1920–1945'', Generalsdenkschrift, November 1945 — разом з [[Вальтер фон Браухіч|Вальтером фон Браухічем]], [[Еріх фон Манштейн|Еріхом фон Манштейном]], [[Франц Гальдер|Францом Гальдером]] і [[Вальтер Варлімонт|Вальтером Варлімонтом]].
* ''Heer in Fesseln. Aus den Papieren des Stabschefs von Rommel, Kesselring und Rundstedt'', Bonn 1950
| |||