Відмінності між версіями «Історія Росії»

нема опису редагування
</gallery></small>
 
За царювання Івано Грозного Московська держава істотно розширила свої володіння. [[1552]] року було [[Московсько-казанська війна (1535—1552)|взято Казань]], знищено [[Казанське ханство]] і приєднано Середнє Поволжя та [[Мордва|мордву]]. [[1556]] року із [[Московсько-астраханська війна|здобуттям Астрахані]] і знищенням [[Астраханське ханство|Астраханського ханства]]&nbsp;— приєднано Нижнє Поволжя, здобуто вихід до [[Каспійське море|Каспійського моря]] для торгових контактів з [[Персія|Персією]], [[Кавказ]]ом і [[Центральна Азія|Центральною Азією]]. Велика водна артерія річка [[Волга]], обжита з усіх берегів мусульманськими народами стала невід'ємною складовою російської національної території. Поволзькі та сибірські [[татари]], [[мордва]], [[чуваші]], [[башкири]] та інші народи остаточно перетворили Московське царство на поліетнічну державу. Почала формуватись подальша модель «національної політики». Там, де соціальне становище неросійської верхівки було подібним до російської знаті, її визнавали як рівну і кооптували до дворянства, релігійний чинник не відігравав суттєвого значення. У випадку несхожості (родоплемінні відносини, кочування) з місцевою елітою співпрацювали, але не включали до російського дворянства ([[інородці]])<ref name="ЕІУІнородці"/>. Важливу роль в асиміляції підкорених народів відігравала [[Месіанство|месіанська діяльність]] [[Російська православна церква|Російської православної церкви]]<ref name="ЕУ"/>.
 
Після успіхів на сході, Іван IV розпочав [[Лівонська війна|Лівонську війну]] [[1558]]–[[1583]] років, внаслідок якої [[Лівонський орден]] було розгромлено, а Велике князівство Литовське зазнало суттєвих втрат<ref name="Лівонська"/>. Однак у подальшому, внаслідок [[Люблінська унія|Люблінської унії]] [[1569]] року і утворення [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], баланс сил змінився<ref name="Люблінська"/>, російські війська зазнали поразок від польського короля [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]]<ref name="Баторій"/>. Нові завоювання різко погіршили відносини з [[Османська імперія|Османською імперією]] через її васала [[Кримське ханство]], володарі якого [[Ґераї]] заявляли свої права на золотоординську спадщину<ref name="Кримхан"/><ref name="Османщина"/>. Це вилилось в [[Московсько-кримські війни|тривалі військові конфлікти]] у південноросійських степах з [[Ногайці|ногайцями]], [[Черкеси|черкесами]], походи кримських військ ([[Муравський шлях|Муравським]], [[Кальміуський шлях|Кальміуський]] та [[Ізюмський шлях|Ізюмським шляхи]]) на Москву за викупом ([[1552]], [[1555]], [[Московсько-кримська війна (1570—1572)|1570–1572]], [[1589]], [[1591]], [[1593]] років), будівництво укріплених захисних ліній на південно-східних рубежах ([[Засічні черти]]). У цій боротьбі Московське царство було підтримано [[Запорізькі козаки|запорізькими козаками]] під проводом волинського магната [[Дмитро Вишневецький|Дмитра Байди Вишневецького]]. [[1557]] року було приєднано [[Кабарда|кабардинські]] і [[Черкесія|черкеські князівства]] на Північному Кавказі, охрещено місцеве населення. [[1559]] року козаки з московськими ратними людьми під проводом воєводи [[Адашев Данило Федорович|Данили Адашева]] [[Кримський похід Данили Адашева|здійснили висадку]] в Західному Криму. Наступного [[1560]] року козаки Вишневецького заснували на [[Дон]]у станицю [[Старочеркаська|Черкаську]], майбутню столицю [[Донське козацьке військо|Донського війска]]. Найуспішнішою битвою для Москви в цьому конфлікті була [[Молодинська битва|перемога під Молодями]] [[1572]] року, що відбулась наступного року по походу [[Девлет I Ґерай|Девлет I Ґерая]], що [[Кримський похід на Москву (1571)|зруйнував Москву]] вщент (зберігся лише кам'яний кремль)<ref name="ДевлетГірей1"/>. Похід 1591 року, коли кримські війська були розбиті на місті зведеного пізніше на пам'ять про перемогу [[Донський монастир (Москва)|Донського монастиря]], став останнім для татар, коли вони зуміли дійти безпосередньо до Москви.
 
[[1564]] року засновується [[Архангельськ]]ий морський порт, головні морські ворота країни на наступні півтора століття. Нечисленний загін козаків [[Єрмак Тимофійович|Єрмака Тимофійовича]], найнятий уральськими промисловцями [[Строганови]]ми для захисту від набігів [[Сибірські татари|сибірських татар]], розбив військо сибірського хана [[Кучум (хан)|Кучума]] і здобув [[1582]] року його столицю [[Кашлик]]. Після чого [[Сибірське ханство]] розпалось і почалося поступове освоєння росіянами [[Сибір]]у, яке здійснювали козаки і мисливці за хутром. Протягом наступних десятиліть почали виникати [[острог]]и і торгові поселення: [[Тобольськ]], [[Верхотур'є]], [[Мангазея]], [[Єнісейськ]], [[Братськ]] та інші<ref name="ЕІУ"/>.
</gallery></small>
 
Іван Грозний зібрав [[Бібліотека Івана Грозного|багату колекцію книг]], яка була втрачена. На його період правління припадає перша спроба [[книгодрукування]] в Московській державі, коли першопечатник [[Іван Федоров|Івана Федоровича]] спільно з [[Петро Мстиславець|Петром Мстиславцем]] видав [[1564]] року в Москві свою першу книгу&nbsp;— ''[[Апостол (книга)|«Апостол»]]''<ref name="Федоров"/>. Невдовзі він був змушений втікати до [[Львів|Львова]] у Речі Посполитій, де він [[1574]] року зумів видати перший східнослов'янський посібник ''«[[Буквар (книга Федоровича)|Буквар]]»''<ref name="Федоров"/>. Архітектура наслідувала традиційні місцеві форми попередніх часів; вершиною «шатрового стилю» став московський [[Собор Василія Блаженного]], зведений впродовж 1555—1561 років. Драматичні події часів Івана IV Грозного сприяли активізації суспільної думки, щоправда, на «політичному рівні» єдиним критиком царя виступив князь-емігрант Андрій Курбський, що полемізував з царем у листуванні<ref name="Курбський"/>.
 
Невдала Лівонська війна за вихід до Балтійського моря вкрай виснажили країну і призвели до наростання незадоволення серед населення<ref name="Лівонська"/>. За XVI століття територія Московської держави збільшилась до 5,5&nbsp;млн км², а її населення сягнуло 9-10&nbsp;млн чоловік, тобто збільшилось майже в 10 разів. Швидке територіальне зростання Московії зумовлене слабкістю сусідів та віддаленістю від основних центрів європейського політичного життя. Правління Івана IV Грозного визначило подальші події&nbsp;— встановлення кріпосного права в державному масштабі і так звані «смутні часи» на рубежі XVI—XVII століть.
 
=== Смута (1598—1613) ===
За правління [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]] ([[1645]]—[[1676]]) внутрішнє становище в країні стабілізувалось, посилилось самодержавство, закріпилось кріпосне право&nbsp;— [[Соборне уложення 1649 року|Соборне уложення]] [[1649]] року<ref name="ЕІУ"/>. [[1648]] року на подніпровських землях Речі Посполитої після спокійного золотого десятиліття спалахнула [[Хмельниччина|визвольна війна]] під проводом [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]]. Скрутним становищем повсталих [[Козаки|козаків]] [[Військо Запорозьке Низове|Війська Запорозького]] скористались в Москві, коли після рішення [[Переяславська рада|Переяславської ради]] [[1654]] року про перехід під московський протекторат Земський собор затвердив його ([[Березневі статті]]) і втрутився у [[Московсько-польська війна (1654—1667)|війну проти Речі Посполитої]]<ref name="ЕІУ"/>. Гетьманщина і Московія спільно вели воєнні дії за звільнення білоруських та українських земель. Тривалий конфлікт завершився [[Андрусівське перемир'я|Андрусівським перемир'ям]] [[1667]] року<ref name="Андрусів"/><ref name="ЕІУ"/>.
 
За часів царя [[Федір Олексійович|Федора Олексійовича]] ([[1676]]—[[1682]]) з [[Османська імперія|Османською імперією]] в суперечці за Наддніпрянську Україну (події, пов'язані з діяльність [[Петро Дорошенко|Петра Дорошенка]] та [[Чигиринські походи|Чигиринськими походами]]<ref name="Дорошенко"/>) вдалось замиритись підписанням [[Бахчисарайський мирний договір|Бахчисарайського миру]] [[1681]] року<ref name="Федір"/><ref name="Бахчисарай"/>.
 
Під час адміністративної реформи на основі колишніх удільних князівств утворювались нові адміністративні одиниці централізованої держави&nbsp;— [[повіт]]и (уїзди), які ділились на волості і стани. На середину XVII століття було утворено більше 250 повітів різного розміру та населеності. На прикордонних територіях почали створюватися великі військово-адміністративні райони&nbsp;— [[Розряд (установа)|розряди]]. Першим став ''Українний розряд'', який пізніше отримав назву [[Тульський розряд|Тульського]]<ref name="ЕІУ"/>.
 
<ref name="Габсбурги">{{ЕІУ|2||автор=[[Варварцев Микола Миколайович|Варварцев М. М.]] |посилання=http://www.history.org.ua/?termin=Habsburhy_rid |стаття=Габсбурги }}</ref>
 
<ref name="ЗеленийКлин">{{ЕІУ|2||автор=[[Попок Андрій Андрійович|Попок А. А.]] |посилання=http://www.history.org.ua/?termin=Dalekoskhidni_poselennya |стаття=Далекосхідні поселення українців }}</ref>
 
<ref name="ДекабристиУкр">{{ЕІУ|2||автор=[[Казьмирчук Григорій Дмитрович|Казьмирчук Г. Д.]], [[Дука Микола Валентинович|Дука М. В.]] |посилання=http://www.history.org.ua/?termin=Dekabrystiv_rukh_v_Ukr |стаття=Декабристів рух в Україні }}</ref>