Вевельсбург: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 110:
 
=== Вевельсбург і «Чорне сонце» ===
Сучасні автори часто розглядають [[мозаїка|мозаїку]] з 12-кінцевою [[свастика|свастикою]] в т.з. «Залі обергрупенфюрерів» як особливий «окультний» символ&nbsp;— [[Чорне Сонце (окультний символ)|чорне сонце]]. Сам термін «Чорне сонце» зустрічається в творах [[Мигель Серрано|Серрано]]<ref>''Miguel Serranos'': Das Goldene Band, Esoterischer Hitlerismus (1987)</ref> і Ландінга<ref>''Wilhelm Landig''. Трилогія «Gotzen gegen Thule» (1971), «Wolfszeit um Thule» (1980) и «Rebellen fur Thule» (1991)</ref>. Його зв'язок з 12-кінцевої свастикою, а отже, і мозаїкою в Вевельсберзі вперше був вказаний в опублікованому в [[1991]] році під псевдонімом Рассел МакКлауд (Russell McCloud)<ref>Автор, ймовірно,&nbsp;— австрієць, на що вказують деякі мовні звороти. Vgl. Heller / Maegerle: Thule, S. 161. Обраний псевдонім&nbsp;— це натяк на Стуарт Рассела (Stuart Russell), одного з авторів фотоальбому «Heinrich Himmlers Burg». Рассел фігурує в романі як П'єр Мартін, автор «Фортеці Гіммлера». Див. Russell McCloud: Die Schwarze Sonne von Tashi Lhunpo, Roman, Engerda 4. Aufl. 1999, S. 67.</ref> політичному трилері «Die Schwarze Sonne von Tashi Lhunpo», дія якого розгортається в Вевельсберзі Вевельсбурзі. На початку 1990-х цей роман був дуже популярний в Німеччині і в квітні 1992 навіть був названий «книгою місяця» в «{{iw|Nation und Europa}}<nowiki/>».<ref>См. Nation und Europa 42. Jg., 1992, Heft 4, S. 66f.</ref>
 
=== Кільця «Мертва голова» ===
У [[1938]] році Гіммлер розпорядився повернути всі [[кільце «Мертва голова»|кільця «Мертва голова»]] (німецькькоюнімецькою: Totenkopfringe) мертвих есесівців і посадових осіб. Вони повинні були бути збережені в скрині в замку. Це повинно було символізувати членство померлого в лавах [[СС]].<ref>Nicholas Goodrick Clarke: ''Die okkulten Wurzen des Nationalsozialismus'' (The occult roots of national socialism), p. 163</ref> Місцезнаходження приблизно 11 500 кілець після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] є невідомим, але припускають, що вони були поховані в місцевих горах, закривши вибухівкою вхід у печеру.
 
== Цікаві факти ==