Відмінності між версіями «Греція»

462 байти додано ,  1 місяць тому
Коректура, посилання
(Коректура, посилання)
Знаходячись на південній околиці [[Балканський півострів|Балканського півострова]], Греція розташована на перехресті [[Європа|Європи]], [[Азія|Азії]] та [[Африка|Африки]]. На [[північ|півночі]] межує з [[Албанія|Албанією]], [[Північна Македонія|Північною Македонією]] та [[Болгарія|Болгарією]], на [[схід|сході]] — з [[Туреччина|Туреччиною]]. Південні береги омиваються [[Середземне море|Середземним морем]], [[захід]]ні — [[Іонічне море|Іонічним]], східні — [[Егейське море|Егейським]]. До складу Грецької Республіки також входить автономна [[Чернецтво|чернеча]] республіка [[Афон]], розташована на півострові [[Халкідіки]] [[Айон-Орос]]. Площа країни становить 131 957 км² ([[Список країн за площею|94 місце у світі]]). Країна складається з дев'яти [[Географічні регіони Греції|традиційних географічних регіонів]]: [[Македонія (Греція)|Македонія]], [[Центральна Греція]], [[Пелопоннес]], [[Фессалія]], [[Епір]], [[Егейські острови]] (включаючи [[Додеканес]] і [[Кіклади]]), [[Фракія]], [[Крит]] та [[Іонічні острови]].
 
Сучасна Греція&nbsp;— спадкоємиця [[культура Стародавньої Греції|культури]] [[Стародавня Греція|Стародавньої Греції]] і вважається колискою [[Західна цивілізація|західної цивілізації]], батьківщиною світової [[демократія|демократії]]<ref>[http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Pravo/Leist/_03.php Лейст О. История политических и правовых учений. Гл. 13.]</ref>, західної [[філософія|філософії]]<ref>[http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Reale_ZapFil/Antica/_01.php Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней.]</ref>, основних принципів [[фізика|фізико]]-[[математика|математичних]] наук, [[давньогрецький театр|мистецтва театру]]<ref>{{Cite web |url=http://dsc.discovery.com/news/2007/02/16/greektheater_arc.html |title=Ancient Greek Theater Discovered — Discovery Channel |accessdate=5 лютий 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111118031351/http://dsc.discovery.com/news/2007/02/16/greektheater_arc.html |archivedate=18 листопад 2011 |deadurl=yes }}</ref> та [[Олімпійські ігри|Олімпійських ігор]] сучасності. [[Грецька мова]] має найдовшу історію серед усіх мов [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської групи]], адже нараховує 34 століття тільки [[Писемність|писемного]] періоду<ref>Найдавніші пам'ятки [[Мікенська цивілізація|мікенського]] [[Лінійне письмо Б|лінійного письма Б]] датовані 15 ст. до н.&nbsp;е. [http://annals.xlegio.ru/greece/lencman.htm Я.&nbsp;А.&nbsp;Ленцман. Расшифровка крито-микенских надписей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081028104455/http://annals.xlegio.ru/greece/lencman.htm|archivedate=20081028104455}}</ref>. На основі [[грецька абетка|грецької абетки]] виникли [[латиниця]] та [[кирилиця]]. З [[VIII століття до н. е.|VIII століття]] до нашої ери греки були організовані в різні незалежні міста-держави, відомі як [[поліс]]и, які охоплювали весь регіон [[Середземномор'я]] і [[Чорне море]]. [[Філіпп II Македонський]] об'єднав більшу частину грецького материка в [[IV століття до н. е.|IV столітті]] до нашої ери, а його син [[Александр Македонський]] швидко [[Стародавня Македонія|завоював]] більшу частину стародавнього світу, від Східного [[Середземномор'я]] до [[Індія|Індії]]. Греція [[Римська Греція|була анексована]] [[Римська республіка|Римом]] у [[II століття до н. е.|2II столітті]] до нашої ери, ставши невід'ємною частиною [[Римська імперія|Римської імперії]] та її наступника, [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]], яка прийняла грецьку мову та культуру. [[Грецька православна церква]], що виникла в 1[[II століття до н. е.|I]] столітті нашої ери, допомагала формувати сучасну грецьку ідентичність і передала грецькі традиції в ширшому [[Православна церква|православному світові]]. Підпавши під владу [[Османська імперія|Османської імперії]] в середині [[XV століття]], сучасна національна держава Греція виникла в [[1830]] році після війни за незалежність.
 
Греція є унітарною [[Парламентська республіка|парламентською республікою]] і [[Розвинені країни|розвиненою країною]] з розвиненою економікою з [[Країни з високим рівнем доходу|високим рівнем доходу]], високою [[Якість життя|якістю життя]] та дуже високим [[Індекс людського розвитку|рівнем життя]]. Її економіка є [[Список європейських країн за номінальним ВВП|найбільшою]] на Балканах, де вона є важливим регіональним інвестором. Будучи членом-засновником [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]], Греція була десятим членом [[Європейські спільноти|Європейської Спільноти]] (попередника [[Європейський Союз|Європейського Союзу]]) і входить до [[Єврозона|Єврозони]] з [[2001]] року. Греція також є членом багатьох інших міжнародних установ, включаючи [[Рада Європи|Раду Європи]], [[НАТО|Організацію Північноатлантичного договору]] (НАТО), [[Організація економічного співробітництва та розвитку|Організацію економічного співробітництва та розвитку]] (ОЕСР), [[Світова організація торгівлі|Світову організацію торгівлі]] (СОТ), [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|Організацію Безпека та співробітництво в Європі]] (ОБСЄ) та [[Франкофонія|Франкофонію]].
=== Рельєф ===
[[Файл:Greece topo.jpg|міні|200пкс|Фізична мапа<br/>[[Балкани|Балканського півострова]]]]
Чотири п'ятих території країни займають гори та пагорби, через що Греція вважається третьою серед найбільш гористих країн Європи, після [[Норвегія|Норвегії]] та [[Албанія|Албанії]]<ref>[http://www.greeceindex.com/About_Greece/Greece_Geography_Mountains.html Гори Греції]</ref>. Гора [[Олімп]] із піком Мітікос висотою 2&nbsp;917&nbsp;м&nbsp;— найвища в Греції. Завдяки легендарному [[пантеон]]у давньогрецьких олімпійських богів вона сьогодні є одним зіз найпопулярніших маршрутів як для альпіністів, так і для туристів.
 
[[Західна Греція]] вкрита низкою озер та боліт, переважно в області гірського пасма [[Пінд]]. Останнє є продовженням гірської системи [[Динарські Альпи|Динарських Альп]] і сягає максимальної висоти 2&nbsp;637&nbsp;м&nbsp;— вершина [[Смолікас]]. Динарські Альпи простягаються через центральний [[Пелопоннес]], перетинають острови [[Кітера]] та [[Антикітера]], [[Егейське море]] та закінчуються на острові [[Крит]]. Дослідження тектоніки регіону довели, що острови Егейського моря є піками підводного продовження гірської системи. Сам Пінд характеризується високими, крутими вершинами, тут широко розвинені [[карст]]ові ландшафти.
 
На північному сході Греції розташований інший гірський масив&nbsp;— [[Родопі]], який ву межах країни займає всю територію периферії [[Східна Македонія та Фракія|Східної Македонії та Фракії]]. Ця область вкрита густими прадавніми лісами. Широко відомий за межами Греції заповідник «Ліс Дадіа»<ref>[http://www.greekembassy.org/embassy/content/en/Article.aspx?office=1&folder=228&article=259 Dadia Forest Wildlife Reserve&nbsp;— Посольство Греції (Вашингтон, США)]</ref><ref>[http://www.malawicichlidhomepage.com/aquainfo/evros_dadia.html Evros Delta & Dadias Forest&nbsp;— An unforgettable experience]</ref> в адміністративному плані належить до [[Номи Греції|ному]] [[Еврос]], що на крайньому північному сході країни. Просторі рівнини розташовані головним чином у периферіях [[Фессалія]], [[Центральна Македонія]] та [[Фракія]]. До них приурочені основні сільськогосподарські регіони Греції.
 
=== Клімат ===
{{Main|Клімат Греції}}
[[Клімат]] (підсоння) країни [[Субтропічний клімат|субтропічний]], [[Середземноморський клімат|середземноморський]], зі спекотним і сухим [[літо]]м, м'якою [[дощ]]овою [[зима|зимою]]. ВУ році 300—310 сонячних днів. Середні температури [[січень|січня]] 4—12[[&nbsp;°C]], [[липень|липня]] 25—27&nbsp;°C. [[опади|Опадів]] на [[рівнина]]х 400—700&nbsp;мм, ву горах до 1 5001500&nbsp;мм на [[рік]].
 
Завдяки своїй унікальній географії, Греція має низку [[мікроклімат]]ичних зон зіз місцевими відмінностями<ref>{{Cite web |url=http://www.minenv.gr/1/12/121/12103/g1210300/g12103002.html |title=Міністерство охорони навколишнього середовища та міського планування Греції |accessdate=3 лютий 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090430081034/http://www.minenv.gr/1/12/121/12103/g1210300/g12103002.html |archivedate=30 квітень 2009 |deadurl=yes }}</ref>. У північній та північно-східній частині материкової Греції, на захід від гірського пасма [[Пінд]], клімат вологіший і має деякі риси, типові для [[Морський клімат|морського клімату]]. На схід від Пінду підсоння здебільшого посушливе, а погода порівняно більш вітряна.
 
Типовий посушливий [[середземноморський клімат]] панує на [[Егейські острови|островах Егейського моря]], особливо островах [[архіпелаг]]ів [[Кіклади|Кіклад]] та [[Додеканес]]у, південній і центральній частинах острова [[Евбея]], рівнинних районах [[Аттика|Аттики]], східних та південних районах [[Пелопоннес]]у і низинних районах на [[Крит]]і. Впродовж літа погода майже завжди сонячна й посушлива, рідкі опади набувають рис [[злива|зливи]] із [[гроза]]ми. Зими тривають тут недовго, випадає [[мокрий сніг]], але здебільшого взимку трапляються тривалі, стійкі [[дощ]]і, що можуть призводити до тимчасових затоплень прибережних районів.
[[Рослинність]] Греції різноманітна (зафіксовано близько 5500 видів рослин), особливо багата на унікальні, [[Ендемік|ендемічні]] види. Вражає безліч диких квітів, особливо навесні, коли всі схили вкриті різнобарвним килимом. Серед них [[Анемона|анемони]], [[Косарики (ботаніка)|косарики]], [[цикламен]]и, [[півники]], [[тюльпан]]и, [[Лілія|лілії]] і багато інших. Найціннішим деревом для всього [[Середземномор'я]] є [[Олива європейська|олива]], з плодів якої виготовляють [[Оливкова олія|оливкову олію]]. Поширені багатовікові [[платан]]и і [[кипарис]]и.
 
У минулому територія Греції була густо [[ЛісиЛіс|залісненою]], однак більшу частину цих лісів люди знищили ще на початку [[Античність|античності]]. Найбільші лісові масиви наразі збереглися в північній Греції, в горах [[Фракія|Фракії]], [[Грецька Македонія|Македонії]] та [[Епір]]у. Крім того, на північних і східних островах [[Егейське море|Егейського]] й [[Іонічне море|Іонічного морів]] значні території вкриті [[Сосновий ліс|сосновими]] і широколистяними лісами. Сучасна лісистість становить близько 15&nbsp;%. Зафіксовано понад 200 видів дерев.
 
У південній частині материкової Греції до висот 750—900&nbsp;м поширені [[маквіс]], представлений [[Вічнозелені рослини|вічнозеленими]] [[чагарник]]ами (такими як-от [[мирт]], [[ялівець]], [[Рокитник звичайний|рокитник]], [[терен]] тощо), [[діброви]] та соснові ліси. На висотах до 1000&nbsp;м розповсюджені листопадні широколистяні дерева&nbsp;— [[дуб]], [[бук]], [[каштан]], [[ясен]]. На гірських вершинах зростають переважно ялицево-соснові ліси.
 
На півночі Греція дуб поширений переважно на низьких схилах. На висотах до 750—1000&nbsp;м розповсюджені ліси з ясена, [[клен]]а, [[Липа|липи]], [[в'яз]]а, каштана, [[Горіх волоський|волоського горіха]]. До висот 1800—1950&nbsp;м поширені букові, а вище&nbsp;— [[Хвойний ліс|хвойні ліси]]. Верхня межа лісу&nbsp;— близько 2 000&nbsp;м, на горі [[Олімп]]&nbsp;— 2 200&nbsp;м, вище поширені гірські [[Лука (рослинність)|луки]] з великою кількістю [[Ендемік|ендемічних]] рослин.
 
ВОстанніми останні рокироками аномально спекотні літні сезони супроводжуються [[Лісові пожежі|лісовими пожежами]], що завдали значної шкоди не тільки рослинності, але й [[екосистема]]м в цілому.
 
=== Тваринний світ ===
Тваринний світ Греції є з тварин занесених до Червоної книги, серед них: [[тюлень-монах]], який і досі зустрічається у прибережних водах. Серед інших морських ссавців найпоширеніші [[дельфін]]и, середземноморська морська черепаха.
 
З-поміж [[Хижі|хижих]] [[ссавці]]в у горах донині зустрічаються [[Лисиця звичайна|лисиця]], дикий [[Кіт лісовий|лісовий кіт]], [[козел альпійський]], сірий хом'як. У горах [[Пінд]]у, уздовж кордону з [[Болгарія|Болгарією]], зустрічаються [[гірський козел]] і [[Ведмідь бурий|бурий ведмідь]]. Північні ліси також слугують домівкою [[куниця]]м, [[Олень благородний]], [[сарна]]м, [[вовк]]ам, [[Дикий кабан|диким кабанам]] та [[Рись|рисі]]. Також [[шакали]] зустрічаються в лісах на півдні країни. Найчисленніші серед ссавців&nbsp;— [[гризуни]], південні види [[кажан]]ів і [[комахоїдні]]&nbsp;— [[Землерийка|землерийки]], [[їжак]]и, [[Кріт|кроти]].
 
У Греції також багато [[Змії|змій]], [[Ящірки|ящірок]], [[Черепахи|черепах]] (особливо поширені суходільні грецькі черепахи). Вони легко переносять спеку і брак вологи в посушливий літній сезон. Серед ящірок для Греції найтиповіші скельна, грецька гостроголова, пелопоннеська, іонічна і найбільша в Європі&nbsp;— [[зелена ящірка]]. Серед змій особливо поширені полози, [[вуж]]і, [[рогата гадюка]]. Серед хижих [[Птахи|птахів]] переважають [[Совоподібні|сови]], [[Орел|орли]] і [[шуліки]], на узбережжях багато [[Мартин (птах)|мартинів]]. Характерні для Греції також [[Баклан чубатий|довгоносий баклан]], [[кучерявий пелікан]], [[Лелека білий|лелека]]. У лісах живе південний [[зелений дятел]], гірська [[вівсянка]].
 
=== Охорона природи ===
[[Національний парк]] [[Вікос-Аоос]]
 
Територія Греції вкрай роздроблена, має багато [[Екосистема|екосистем]]. Майже 5&nbsp;% всієї [[Берегова лінія|берегової лінії]] Греції займають екологічно-чутливі водно-болотні території, 11 з них взяті під охорону держави. Дві третини всього [[населення Греції]] живе не далі, ніж за 2&nbsp;км від берега, де розташовані найбільші [[Міста Греції|міста країни]]. Туристичні потоки, спрямовані на узбережжя Греції, створюють значне навантаження на екосистеми регіону. Для підтримки екологічного балансу в особливо крихких екосистемах створюються охоронні території: [[Національний парк|національні парки]] , [[заказник]]и та [[заповідник]]и.
 
Серед суходільних національних парків Греції: [[Олімп]], [[Парніта]], [[Парнас]], [[Національний парк Білі Гори|Самарія]], [[Вікос-Аоос]], [[Енос (гора)|Енос]], [[Суніон]], Іті, [[Пінд]], [[озеро Преспа]]. Є також два морські національні парки&nbsp;— [[Національний морський парк Алонісос-Північні Споради]] та [[Закінф]]. Екологічний музей просто неба в [[Епір]]і&nbsp;— [[природний парк Буразані]]. Крім того, є 51 охоронна природна пам'ятка, 113 [[Орнітологія|орнітологічних]] центрів і 300 територій мережі CORINE ([[Англійська мова|англ.]] ''Coordination of Information on the Environment'').
[[Файл:Smog Athens.jpg|міні|200пкс|[[Смог]] над Афінами, вигляд з [[Афінський акрополь|Акрополя]], вересень [[2008]]]]
[[Файл:Smoke Above Sintagma.jpg|міні|200пкс|Дим від [[Лісові пожежі в Греції (2009)|лісових пожеж]], [[площа Синтагма]], серпень [[2009]]]]
В ціломуЗагалом територія Греції характеризується низьким рівнем [[Екологічна безпека|екологічної небезпеки]] та допустимим рівнем [[Техногенне навантаження|техногенного навантаження]]. Несприятливий екологічний стан склався тільки в районах міських агломерацій [[Афіни|Афін]] та [[Салоніки|Салонік]], де мешкає близько 3&nbsp;млн осіб або 26&nbsp;% всього населення країни. Зокрема [[моніторинг]] [[Організація економічного співробітництва іта розвитку|OECD]] показав, що найгостріші проблеми охорони навколишнього середовища цих районів&nbsp;— високий рівень забрудненості атмосферного повітря [[Викиди|викидами]] CO<sub>2</sub>, сполук SO<sub>x</sub> та NO<sub>x</sub>, а також недостатній ступінь [[Очищення стічних вод|очищення]] [[Стічні води|стічних вод]], які скидаються у природні водотоки та водойми.<ref name="OECD">[http://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:xEcwcnbcWYkJ:www.oecd.org/dataoecd/9/1/2448632.pdf+Environmental+Issues+in+Greece&hl=ru&gl=ua&pid=bl&srcid=ADGEESj0e-vSLT1yKYTOmWZb4dzk-BSoZwFpY84Raak4W7iaxnJcJTkQ0dva-AJGrwOW6IX6ptIrrucQQkaTmOQ7X0PbJ8NG2lMkgSaeQohrJUqLHB-AUNg1s5optozer3pgdk9AsDHZ&sig=AHIEtbQtsPVu0IPRV4M59-QLeNPPji9vSg Звіт Організації економічного співробітництва і розвитку, с. 2]</ref>.
 
Забруднення води&nbsp;— результат багаторічного скидання зі стічними водами промислових забруднювачів, сільськогосподарських [[Токсичний хімікат|токсичних хімікатів]], такі як-от [[добрива]] і [[пестициди]]. Затока [[Саронікос]], усе північне та східне узбережжя якої займають Афіни та [[Пірей]]&nbsp;— одна з найбільш забруднених. Загалом Греція володіє 54&nbsp;км³ водних ресурсів, але 81&nbsp;% з них залучено у [[сільське господарство|сільському господарстві]] та 3&nbsp;% у промислових цілях.<ref name="Encyclopedia of the Nations">[http://www.nationsencyclopedia.com/Europe/Greece-ENVIRONMENT.html Encyclopedia of the Nations]</ref> Проблема забруднення атмосферного повітря виникла як прямий наслідок зневаги до екологічних заходів під час швидкого промислового росту в 1970-х роках у поєднанні з незбалансованим розвитком і нерегульованим розростанням міст: так, 50&nbsp;% індустріальних підприємств Афін побудовано в центрі міста. Крім того, [[Геоморфологія|геоморфологічні умови]] [[Аттика|Аттики]] перешкоджають швидкому розсіюванню забруднювачів у повітрі.<ref name="Hlepas">[https://archive.is/20121210055826/video.minpress.gr/wwwminpress/aboutgreece/aboutgreece_environment.pdf N.-K. Hlepas (University of Athens). Atmospheric Environment]</ref> Зокрема [[Лісові пожежі в Греції (2009)|лісові пожежі 2009]] року спричинили утворення димової завіси над Афінами.
 
Державні програми, направленні на зниження викидів [[Діоксид вуглецю|діоксиду вуглецю]] та [[Свинець|свинцю]] в атмосферне повітря, були розгорнуті 1978 року, коли через [[смог]] мешканці Аттики масово почали звертатись до лікарень зі скаргами на [[дихальна система|дихальну]] та [[Серцево-судинна система|серцево-судинну системи]]. З червня по серпень [[1982]] року уряд закрив 87 підприємств, 73 підприємствам наказано скоротити викиди, автомобілям заборонено рух центром Афін. У січні 1988 року автопарк [[таксі]] в центрі Афін зменшено на 50&nbsp;%, а приватним автомобілям заборонено рух трьома основними міськими магістралями<ref name="Encyclopedia of the Nations"/>. Для скорочення викидів [[Діоксид сірки|діоксиду сірки]] заборонено використання [[Нафта сира|сирої нафти]] для центрального опалення та вжито заходів зі зниження вмісту [[сірка|сірки]] у [[дизельне паливо|дизельному паливі]] та сирій нафті. Вирішенню проблеми допомогло й будівництво 2 та 3 гілки [[Афінський метрополітен|Афінського метрополітену]]. Відтак зіз початку 2000-х років проблема смогу успішно вирішується, а рівень діоксиду вуглецю та оксидів сірки й [[азот]]у стабілізовано на допустимому рівні.<ref name="OECD"/> Управління водними ресурсами в Греції також досягло значного прогресу в останні роки, особливо після створення нових правових вимог щодо [[водокористування]] та [[водовідведення]]. В період між 1992 і 2002 роками навіть вдалось скоротити забір води для сільського господарства на 2,5&nbsp;%. Проте деякі серед найбільших річок Греції: [[Аксіос]], [[Стрімон]], [[Нестос]], [[Еврос (річка)|Еврос]]&nbsp;— озера [[Дойранське озеро|Дойран]] та [[Преспа (озеро)|Преспа]] живляться водами [[Притока|приток]], що протікають не тільки територією Греції, але й сусідніх країн. Відтак для Греції надзвичайної важливості набуває потреба координації своїх зусиль з іншими державами.
 
== Історія ==
{{main|Історія Греції|Стародавня Греція}}
 
Греція вважається колискою [[західна цивілізація|західної цивілізації]]. Близько 3 тисяч років до н.&nbsp;е. на острові [[Крит]] виникла високорозвинена [[мінойська цивілізація]], культура якої згодом поширилась і на материк. За нею слідувала крито-мікенська, або [[егейська культура]]. Пізніше виникали власне грецькі [[поліс]]и, а також [[античні міста Північного Причорномор'я]], [[Велика Греція|Великої Греції]], [[Мала Азія|Малої Азії]]. Культура надзвичайного рівня розвитку ширилась усім [[Середземномор'я|середземноморським регіоном]], що знайшло відображення в архітектурі, театрі, науці та філософії. Поліси [[Афіни]] та [[Спарта]] відіграли провідну роль у перемозі над [[Персія|Персією]], втім самі пізніше були затьмарені [[Фіви|Фівами]], а згодом [[Стародавня Македонія|Македонським царством]]. Останнє під проводом [[Філіпп II Македонський|Філіппа II Македонського]] та його сина [[Александр Великий|Александра Великого]] досягло надзвичайної могутності, яка була провісницею початку епохи [[еллінізм]]у. Вона тривала до 146&nbsp;року до нашої&nbsp;ери, коли Еллада опинилась ву залежності від [[Римська імперія|Римської імперії]].
 
Подальший взаємовплив еллінської та римської культур формалізувався у культурі [[Візантія|Візантійської імперії]], створеної [[330]]&nbsp;року навколо [[Константинополь|Константинополя]]. Він залишався основним культурним центром впродовж тисячі років, до свого падіння під натиском [[Османська імперія|Османської імперії]] [[30 жовтня]] [[1453]]&nbsp;р. На початку османської доби представники грецької інтелігенції мігрували у країни [[Західна Європа|Західної Європи]], де відіграли важливу роль у західноєвропейському [[Відродження|Відродженні]]. Проте система османських [[міллет]]ів через ізоляцію допомагала [[православ'я|православним]] грекам зберігати свої традиції впродовж 4чотирьох століть, сприяла їх згуртованості на основі релігії, яка відіграла важливу роль у формуванні сучасної грецької ідентичності.
 
=== Новогрецький період ===
=== Зовнішня політика ===
{{main|Зовнішня політика Греції}}
Членство в міжнародних організаціях: [[ООН]], [[ЄС]], [[ОБСЄ]], [[НАТО]], [[Організація економічного співробітництва і розвитку|Міждержавна організація економічного співробітництва і розвитку]], [[Організація чорноморськогоЧорноморського економічного співробітництва]].
 
==== Українсько-грецькі відносини ====
 
=== Державні символи ===
[[Прапор Греції|Державний прапор]]&nbsp;— 9 біло-блакитних смуг із хрестом&nbsp;— відповідає 9 складам ву національному гаслі: «[[Свобода або смерть (Греція)|Свобода або смерть»]]. Перший національний прапор був започаткований у [[1821]]&nbsp;р. генералом [[Іпсіланті Олександр Костянтинович|Олександром Іпсіланті]]&nbsp;— червоний зіз білим хрестом. З [[1833]]&nbsp;р. червоний колір був замінений блакитним.
 
[[Герб Греції|Державний герб]]&nbsp;— блакитний щит зіз білим хрестом в обрамленні двох оливкових гілок як символи провідної релігії в Греції&nbsp;— [[православ'я]].
 
'''[[Гімн Греції]] з [[1860]]&nbsp;року&nbsp;— славетний «[[Гімн про волю]]», написаний фундатором новогрецької поезії [[Діонісіос Соломос|Діонісіосом Соломосом]] в [[1823]]&nbsp;році і покладений на музику першим помітним зіз новогрецьких композиторів [[Ніколаос Мандзарос|Ніколаосом Мандзаросом]].
 
== Адміністративний устрій ==
</div>
 
Столиця Греції&nbsp;— місто [[Афіни]] ({{lang-el|Αθήνα}}), одне з найдавніших міст світу та одночасно одна з наймолодших столиць ву Європі&nbsp;— цього статусу місто набуло тільки [[1834]]&nbsp;р. після подій [[Грецька революція|Грецької національно-визвольної війни]] 19XIX століття. Нині у столиці мешкає близько 35&nbsp;% всього населення країни, разом зіз [[Пірей|Піреєм]] нараховується близько 3,5&nbsp;млн жителів. Це гамірне і темпераментне місто, стовпотворіння в центрі контрастує з майже сільським виглядом передмістя. Сучасні Афіни поєднали в собі протилежності грецького і малоазійського способу життя.
 
[[Салоніки]] ({{lang-el|Θεσσαλονίκη}})&nbsp;—&nbsp;столиця грецької області [[Македонія (Греція)|Македонія]], друге за значенням та величиною місто Греції, лежить на березі затоки [[Термаїкос]]. Впродовж багатьох століть Салоніки залишались важливим культурним та головним релігійним центром [[Еллада|Еллади]]. Сьогодні це також потужний економічний та освітній центр країни. Щороку в Салоніках проводиться одна з найбільших у світі [[Міжнародна виставка в Салоніках|Міжнародних виставок]], а [[Фессалонікійський університет Аристотеля]] є найбільшим вищим навчальним закладом Греції.
Вищий орган управління Збройних Сил&nbsp;— [[міністерство оборони Греції]], [[Управління військами|орган військового управління]]&nbsp;— [[Генеральний штаб]] Національної оборони Греції ({{lang-el|Γενικό Επιτελείο Εθνικής Άμυνας&nbsp;— ΓΕΕΘΑ}}). Греція&nbsp;— член [[НАТО]] та бере участь в операціях в [[Афганістан]]і, [[Боснія|Боснії]], [[Чад]]і та [[Косово]].
 
Під час ведення [[Грецька революція|війні за незалежність]] проти [[Османська імперія|Османської імперії]] в [[1821]] році були створені грецькі сухопутні сили та флот. У вересні [[1912]] року сформовано військово-повітряні сили як третій [[Види збройних сил|вид збройних сил]]. Збройні сили Греції брали участь у [[Балканські війни|Балканських війнах]] проти турецької та болгарської армії. Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] збройні сили Греції брали участь на стороні союзників, а потім у [[1919]] році брали участь в експедиції [[Антанта|Антанти]] в [[Україна|Україні]]. [[Греко-турецька війна (1919—1922)|Греко-турецька війна 1919—1922]] рокуроків закінчилася поразкою, обернулася втратою територій та [[Малоазійська катастрофа|«Малоазійською катастрофою»]].
 
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Греція під проводом диктатора [[Іоанніс Метаксас|Іоанніса Метаксаса]] відхилила італійський ультиматум про здачу [[28 жовтня]] [[1940]] року і змогла дати відсіч італійським військам та відтіснити їх на [[албанія|албанський]] кордон. Збройні сили Греції були переможені тільки за допомогою військового втручання німецького [[вермахт]]у й болгарських збройних сил у квітні та травні [[1941]]&nbsp;року.
[[Файл:GDP50-80.jpg|міні|праворуч|Ріст [[ВВП]] у порівняні з [[Великі держави|Великими країнами]], період 1951—1979&nbsp;рр.<br/>UK&nbsp;— [[Велика Британія]],<br/>FR&nbsp;— [[Франція]], DE&nbsp;— [[Німеччина]],<br/>GR&nbsp;— Греція, US&nbsp;— [[Сполучені Штати Америки|США]]]]
{{main|Економіка Греції}}
Греція&nbsp;— розвинена індустріально-аграрна держава. [[Валовий внутрішній продукт]] (ВВП) 2006 року склав 251,7&nbsp;млрд доларів США (38 місце у світі); що у перерахунку на одну особу становить 23,5 тис. доларів (34 місце у світі)<ref name="Дубович"/>. Промисловість разом із будівництвом становить 21&nbsp;% від ВВП держави; аграрне виробництво разом зіз лісовим господарством і рибальством&nbsp;— 6&nbsp;%; сфера обслуговування&nbsp;— 73&nbsp;% (станом на 2006 рік)<ref name="Дубович"/>. Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 20&nbsp;%&nbsp;— промисловість і будівництво; 12&nbsp;%&nbsp;— аграрне, лісове і рибне господарства; 68&nbsp;%&nbsp;— сфера обслуговування (станом на 2006 рік)<ref name="Дубович"/>.
 
Надходження до [[державний бюджет|державного бюджету]] Греції за 2006 рік склали 99,2&nbsp;млрд доларів США, а витрати&nbsp;— 106,7&nbsp;млрд; дефіцит становив 7&nbsp;%<ref name="Дубович"/>.
 
Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Греція пережила [[Грецьке економічне диво]]. Темпи приросту [[ВВП]] у середньому становили 7&nbsp;% в період між 1950 і 1973 роками. З того часу Греція здійснила ряд структурних та фінансових реформ, отримуючи при цьому значну фінансову підтримку [[ЄС|Європейського союзу]]. У [[2001]] році Греція доєдналась до [[Єврозона|Єврозони]]. Щорічний приріст ВВП перевищував відповідний рівень більшості її партнерів ву ЄС. У сучасній економіці Греції [[сфера послуг]] становить найбільшу частку та являє собою найбільш важливий та водночас швидкозростаючий сектор економіки, за яким слідують промисловість та сільське господарство. [[Туризм в Греції|Туризм у Греції]]&nbsp;— одне з основних джерел [[валюта|валютних]] надходжень, він приносить державі понад 15&nbsp;% ВВП<ref name="cia"/> і роботу 16,5&nbsp;% від загальної кількості зайнятого населення.
 
На державний сектор Греції припадає близько 40&nbsp;% ВВП<ref name="cia"/>, однак уряд вживає усіх заходів по подальшому зниженню його частки. У промисловому секторі переважають високі технології виробництва обладнання, особливо телекомунікацій. До інших важливих галузей належать текстильна, хімічна промисловість, будівельних матеріалів, машинобудування, транспортного обладнання та електричних приладів. 10&nbsp;% [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] приносить Греції будівництво, оскільки нещодавно цей сектор переживав бум у зв'язку з [[Літні Олімпійські ігри 2004|Афінською Олімпіадою 2004 року]]. Сільське господарство виробляє нині лише 7&nbsp;% ВВП.
 
На початку 2000-х років Греція була одним зіз провідних інвесторів в економіки майже усіх її [[Балкани|балканських]] сусідів. [[Національний банк Греції]] в 2006 році придбав 46&nbsp;% акцій [[Туреччина|турецького]] ''Фінансбанку'' та 99,44&nbsp;% акцій [[Сербія|сербського]] ''Vojvođanska Bank''. За даними університету Гронінгена, у період 1995—2005 років Греція стала країною з найбільшим відношенням робота/час серед інших європейських країн: греки працювали в середньому 1&nbsp;900 годин на рік, друге місце посіли іспанці&nbsp;— 1&nbsp;800 годин на рік<ref>{{Cite web |url=http://www.ethnos.gr/article.asp?catid=12128&subid=2&tag=8784&pubid=1114536 |title=Oι αργίες των Eλλήνων — Свята греків |accessdate=14 травень 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081220095845/http://www.ethnos.gr/article.asp?catid=12128&subid=2&tag=8784&pubid=1114536 |archivedate=20 грудень 2008 |deadurl=yes }}</ref>. [[2007]] року середній працівник у Греції заробляв близько $20 на годину. [[Іммігрант]]и становлять майже ⅕ частину робочої сили в Греції, вони зайняті здебільшого в сільському господарстві та на будівництві.
 
[[Трудові ресурси]] Греції на 2009 рік становили 4,577 мільйона осіб, або 46&nbsp;% від загальної кількості населення<ref name="mvf data">[http://imf.org/external/pubs/ft/weo/2008/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=19&pr.y=10&sy=2006&ey=2013&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=174&s=NGDP_R%2CNGDP_RPCH%2CNGDP%2CNGDPD%2CNGDP_D%2CNGDPRPC%2CNGDPPC%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CPPPSH%2CPPPEX%2CPCPI%2CPCPIPCH%2CPCPIE%2CPCPIEPCH%2CLUR%2CLE%2CLP%2CGGB%2CGGB_NGDP%2CGGSB%2CGGSB_NPGDP%2CBCA%2CBCA_NGDPD&grp=0&a= Звіт Міжнародного валютного фонду&nbsp;— Греція]</ref>, це другий показник серед країн [[Організація економічного співробітництва і розвитку|ОЕСР]], після [[Південна Корея|Південної Кореї]] (48&nbsp;% від загальної кількості населення)<ref>{{Cite web |url=http://internetakias.gr/2008/05/28/greece-second-hardest-working/ |title=Οι Ελληνες 2οι πιο σκληρά εργαζόμενοι στον κόσμο! — Греки — 2-гі найліпші у світі робітники |accessdate=14 травень 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101129172719/http://internetakias.gr/2008/05/28/greece-second-hardest-working/ |archivedate=29 листопад 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Кількість трудящих ву країні на 1 пенсіонера становить 4 особи, прогнозується зниження кількості трудящих до 2 осіб. Середній дохід на душу населення зріс зіз 30&nbsp;661 у 2008 році до 31&nbsp;704,028 [[Долар США|доларів США]] у 2009 році<ref name="mvf data"/>. За купівельною спроможністю населення Греція 2009 року посіла 25 місце у світі<ref>[http://imf.org/external/pubs/ft/weo/2009/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=26&pr.y=15&sy=2009&ey=2009&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=512%2C941%2C914%2C446%2C612%2C666%2C614%2C668%2C311%2C672%2C213%2C946%2C911%2C137%2C193%2C962%2C122%2C674%2C912%2C676%2C313%2C548%2C419%2C556%2C513%2C678%2C316%2C181%2C913%2C682%2C124%2C684%2C339%2C273%2C638%2C921%2C514%2C948%2C218%2C943%2C963%2C686%2C616%2C688%2C223%2C518%2C516%2C728%2C918%2C558%2C748%2C138%2C618%2C196%2C522%2C278%2C622%2C692%2C156%2C694%2C624%2C142%2C626%2C449%2C628%2C564%2C228%2C283%2C924%2C853%2C233%2C288%2C632%2C293%2C636%2C566%2C634%2C964%2C238%2C182%2C662%2C453%2C960%2C968%2C423%2C922%2C935%2C714%2C128%2C862%2C611%2C716%2C321%2C456%2C243%2C722%2C248%2C942%2C469%2C718%2C253%2C724%2C642%2C576%2C643%2C936%2C939%2C961%2C644%2C813%2C819%2C199%2C172%2C184%2C132%2C524%2C646%2C361%2C648%2C362%2C915%2C364%2C134%2C732%2C652%2C366%2C174%2C734%2C328%2C144%2C258%2C146%2C656%2C463%2C654%2C528%2C336%2C923%2C263%2C738%2C268%2C578%2C532%2C537%2C944%2C742%2C176%2C866%2C534%2C369%2C536%2C744%2C429%2C186%2C433%2C925%2C178%2C746%2C436%2C926%2C136%2C466%2C343%2C112%2C158%2C111%2C439%2C298%2C916%2C927%2C664%2C846%2C826%2C299%2C542%2C582%2C443%2C474%2C917%2C754%2C544%2C698&s=PPPPC&grp=0&a= Звіт Міжнародного валютного фонду&nbsp;— Огляд купівельної спроможності країн]</ref>. Одночасно кількість [[безробіття|безробітних]] зросла з 9,8&nbsp;% в жовтні 2009 року до 12,6&nbsp;% у вересні 2010 року та до 13,5&nbsp;% в жовтні 2010 року<ref>[http://english.capital.gr/News.asp?id=1115925 Unemployment Rate Reached 13,5&nbsp;% In Oct 2010, capital.gr, 13 January 2011]</ref>. За даними [[Індекс розвитку людського потенціалурозвитку|індексу розвитку людського потенціалу]] 2007 року включно, оприлюдненими 5 жовтня 2009 року, Греція посідає 25 місце у світі і належить до групи «розвинених країн»<ref>[http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf Human Development Report 2009 (дані по 2007 рік включно)]</ref>.
 
Внаслідок [[Глобальна фінансова криза 2008 року|світової фінансової кризи]] [[економіка Греції]] наприкінці 2009 року перебувала у скрутному становищі: [[дефіцит бюджету]] становив 12,7&nbsp;% [[ВВП]], при дозволених у [[Єврозона|Єврозоні]] 3&nbsp;% від ВВП<ref>{{cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4674|title=Евросоюз готує рекомендації для Греції|date=5 березень 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120305115648/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4674|archivedate= 05 березня 2012 }}</ref>. Уряд розпочав широку програму [[приватизація|приватизації]], двічі випускав глобальні [[облігації]], проте навесні [[2010]] року економіка опинилась на межі [[дефолт]]у<ref>[http://www.epravda.com.ua/columns/2010/05/19/235802/ Греція: дефолт неминучий]</ref>, що обвалило [[євро]]валюту до річного мінімуму<ref>[http://tsn.ua/groshi/situatsiya-v-gretsiyi-obvalila-yevro-do-richnogo-minimumu.html Ситуація в Греції обвалила євро до річного мінімуму]</ref>. 16 країн [[Євросоюз]]у та [[МВФ]] домовилися про виділення Греції фінансової допомоги в розмірі 110&nbsp;млрд [[євро]] (80&nbsp;млрд від ЄС та ще 30&nbsp;млрд від МВФ)<ref>[http://ua.korrespondent.net/business/1072976 Греція отримає 110&nbsp;млрд євро від ЄС та МФВ]</ref> за умови введення жорсткої програми економії&nbsp;— скорочення, замороження заробітної платні, підвищення пенсійного віку, підвищення податків, що обернулось для країни [[Загальнонаціональний страйк та акції протестуПротести в Греції (20102010—2012)|хвилею страйків, масових акцій протесту та заворушень]]. Задля наповнення «податкового кошика» уряд оголосив податкову [[амністія|амністію]]<ref>[https://lb.ua/world/2012/09/14/170440_gretsiya_provedet_nalogovuyu_amnistiyu.html Греция проведет налоговую амнистию]</ref>, а також розпочав боротьбу із [[корупція|корупцією]] серед держпосадовців. Найбільшого розголосу набули справа [[Монастир Ватопед|Ватопедського монастиря]] на Афоні та [[корупційний скандал із компанією «Siemens» в Греції|корупційний скандал із компанією «''Siemens''» в Греції]].
 
{{seealso|Протести в Греції (2010—2012)}}
=== Агровиробництво ===
{{main|Аграрне виробництво Греції}}
У сільськогосподарському обробітку знаходиться 69,7&nbsp;% площі держави<ref name="Дубович"/>. Головні [[сільськогосподарські культури]]: [[пшениця]], [[кукурудза]], [[цитрусові]], [[бавовник]], [[Тютюн (рослина)|тютюн]], [[цукрові буряки]], [[виноград]], [[оливки]].
 
=== Транспорт ===
{{main|Транспорт Греції}}
 
Впродовж останнього десятиліття транспортна мережа країни значно модернізована та інтегрована. Періодично впроваджуються нові проєкти, покликані підвищити безпеку руху та розширити транспортну інфраструктуру. Зокрема [[міст Ріо-Антіріо]] (офіційна назва ''«[[Харілаос Трикупіс]]»'') 2004 року з'єднав західний [[Пелопоннес]] із західною частиною [[Центральна Греція|Центральної Греції]] через [[Коринфська затока|Коринфську затоку]], сполучення між якими попередньо існувало тільки морем, і став найдовшим [[Вантовий міст|вантовим мостоммосто]]<nowiki/>м ву Є[[Європа|Європівропі]] (довжина 2&nbsp;8802880&nbsp;м)<ref>[http://www.gefyra.gr/en/index.php?ID=2ybqTBbWXdUn4xZd#137 Rio-Antirrio bridge//Concept & Construction&nbsp;— Офіційна сторінка]</ref>. У Північній Греції в стадії будівництва перебувають кілька ділянок головної автостради країни&nbsp;— [[Егнатія-Одос]] (загальна протяжність близько 680&nbsp;км). Влітку [[2009]] року відкритий рух ділянкою [[Грецька національна дорога 1|Автобану 1]] сполученням Афіни&nbsp;— Салоніки (східне узбережжя)&nbsp;— перша черга швидкісної автомагістралі [[PATHE]]&nbsp;— осьового шляху, який сполучить міста [[Патри]], [[Афіни]] та [[Салоніки]].
 
Значний імпульс розвитку транспортної інфраструктури надало будівництво напередодні проведення [[Олімпіада 2004|Олімпійських ігор 2004]] року в Афінах. [[Список аеропортів Греції|Міжнародні аеропорти]] були радикально модернізовані, [[Організація грецьких залізниць|залізничі лінії]] вдосконалені та оснащені сучасним, швидким рухомим складом. В [[Аттика|Аттиці]] побудовано приватним капіталом швидкісну автомагістраль [[Аттікі-Одос]], яка сполучила передмістя агломерації Афін із [[Міжнародний аеропорт «Елефтеріос Венізелос»|міжнародним аеропортом «Елефтеріос Венізелос»]] і вважається однією з найбезпечніших автомагістралей ву Європі. Розрахунки показали, що автомобілісти заощаджуватимуть 2&nbsp;млн літрів палива на день, користуючись Аттікі-Одос, що веде до значної фінансової та неоціненної екологічної вигоди<ref>[http://www.roadtraffic-technology.com/projects/attiki_odos/ Attiki Odos Motorway, Greece]</ref>. Крім того, будівництво Аттікі-Одос&nbsp;— наймасштабніше будівництво в Аттиці новогрецької історії&nbsp;— виявило розмаїття [[артефакт]]ів, які передано археологічному товариству.
 
Напередодні Олімпіади власне в Афінах вдосконалено весь міський [[громадський транспорт]], запущено [[Афінський трамвай|швидкісний приміський трамвай]], введено в експлуатацію [[Лінія 2 Афінського метрополітену|2]] і [[Лінія 3 Афінського метрополітену|3 гілку]] [[Афінський метрополітен|афінського метрополітену]]. Триває будівництво [[Салонікський метрополітен|Салонікського метрополітену]]. Цілком оновлено рухомий склад гілки [[Проастіакос]] «Афіни-Пірей». Електрична магістраль була продовжена та сполучена із [[Організація грецьких залізниць|національною залізничною мережею]]. Зрештою будівництво нових терміналів та реконструкція [[Міжнародний аеропорт «Елефтеріос Венізелос»|аеропорту «Елефтеріос Венізелос»]], сертифікованого Європейським агентством авіаційної безпеки та Федеральним управлінням цивільної авіації США щодо перевезень літаком [[Airbus A380]]<ref>[http://www.aia.gr/entry.asp?pageid=741&tablepageid=12&langid=2&entryID=207 Athens International Airport: Diversion airport for A380 flight]</ref>, стало важливою віхою у справі поліпшення міжнародного повітряного сполучення.
{{main|Туризм у Греції}}
 
Значна частка доходів Греції надходить від сфери [[туризм]]у, саме на неї, за даними 2009 року, припадає 15&nbsp;% [[ВВП]] країни<ref name="cia"/>. Водночас за даними [[Міністр економіки та конкурентоспроможності (Греція)|міністерства економіки та конкурентоспроможності]], якщо врахувати приховані доходи (36&nbsp;% на 2007 рік), внесок туризму становитиме 18–2018—20&nbsp;% [[ВВП]]<ref>{{Cite web |url=http://www.investingreece.gov.gr/default.asp?pid=36&sectorID=37&la=1 |title=Tourism, investingreece.gov.gr |accessdate=14 березень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101227012101/http://www.investingreece.gov.gr/default.asp?pid=36&sectorID=37&la=1 |archivedate=27 грудень 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Крім того, у сфері туризму зайнято близько 900 тисяч осіб, в тому числі у сфері [[horeca]]&nbsp;— 6,9&nbsp;% загальної кількості населення, це третій показник ву Є[[ЄС]] після Мальти та Іспанії<ref>{{cite web |url=http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFFPUB/KS-SF-08-090/EN/KS-SF-08-090-EN.PDF |title=The tourist accommodation sector employs 2.3 million in the European Union |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120127165629/http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFFPUB/KS-SF-08-090/EN/KS-SF-08-090-EN.PDF |archivedate=27 січня 2012 }}</ref>. У 1998 році Грецію відвідало 11&nbsp;млн іноземних туристів, що дало прибуток у 3,5&nbsp;млрд доларів США<ref name="Дубович"/>. 2007 року Грецію відвідало понад 19 мільйонів туристів, піднявши її у першу десятку туристичних напрямків світу. У 2008—2009 роках кількість туристів дещо скоротилась. У 2008—2009 роках кількість туристів дещо скоротилась, 2008 року Греція привітала лише 17,5&nbsp;млн туристів<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4982 |title=Кризис — не помеха туризму в Греции |accessdate=28 квітень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120306083510/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4982 |archivedate=6 березень 2012 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{ref-ru}} [http://news.kuda.ua/34112 Все меньше туристов посещают Грецию.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110919204652/http://news.kuda.ua/34112 |date=19 вересня 2011 }}</ref>. Щороку Грецію відвідують близько 40 тисяч [[українці]]в<ref>{{ref-ru}} {{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5215 |title=Около 40 тысяч украинцев ежегодно посещают Грецию|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120306083407/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5215 |archivedate=6 березень 2012 }}</ref>.
 
За даними опитування, проведеного у [[Китайська Народна Республіка|Китаї]] 2005 року, Греція була названа китайцями туристичним вибором номер один, крім того, 6&nbsp;088&nbsp;287 осіб відповіли, що відвідували лише столицю&nbsp;— місто [[Афіни]]. Острів [[Родос]] був визнаний найкращим курортом європейськими туристами. Грецькі готельєри сподіваються збільшити частку туристів зіз країн [[СНД]] загальним введенням систем розміщення «[[All-inclusive]]» та наймання російськомовного персоналу<ref>[http://www.tourdom.ru/news/?read=23596 Крит в режиме ожидания]</ref>.
 
Серед найбільш відомих та популярних туристичних центрів Греції: історико-культурних&nbsp;— [[Афіни]], [[Дельфи]], острів [[Керкіра (острів)|Корфу]], [[Крит]]; центри [[пляж]]ного відпочинку&nbsp;— півострів [[Халкідіки]], острови-курорти [[Міконос]], [[Санторіні]], [[Парос]] і [[Крит]]; центри паломництва християн&nbsp;— [[Афон|Свята гора Афон]], [[Метеора|Метеорські]] монастирі, візантійські пам'ятки [[Салоніки|Салонік]] ([[Базиліка Святого Дімітрія]], [[Базиліка Святої Софії]] та інші), занесені до переліку об'єктів [[світова спадщина|світової спадщини]] [[ЮНЕСКО]].
[[Файл:Pyramide Grece.PNG|міні|200пкс|Вікова піраміда населення Греції]]
{{main|Населення Греції}}
Населення держави 2006 року становило 10,7&nbsp;млн осіб (73 місце у світі). За оцінкою [[Євростат]]у станом на 1 січня [[2010]] року, населення Греції становить 11&nbsp;305&nbsp;118<ref name="ELSTAT"/>, чоловіків&nbsp;— 49,49&nbsp;%, жінок&nbsp;— 50,51&nbsp;%. Населення Греції ув 1940 році становило 7,3&nbsp;млн осіб, у 1970&nbsp;— 8,9&nbsp;млн осіб, у 1984&nbsp;— 9,9&nbsp;млн осіб. [[Густота населення]]: 83,2 осіб/км² (83 місце у світі). Згідно зі статистичними даними за 2010 рік [[народжуваність]] 9,34&nbsp;‰ (9,7&nbsp;‰ 2006 року); [[смертність]] 10,6&nbsp;‰ (10,2&nbsp;‰ 2006 року); [[природний приріст]] 0,1&nbsp;‰ (-0,5&nbsp;‰ 2006 року)<ref name="cia"/><ref name="Дубович"/>.
 
[[Вікова піраміда]] населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):
* діти віком до 14 років&nbsp;— 14,3&nbsp;% (0,79&nbsp;млн чоловіків, 0,74&nbsp;млн жінок);
* дорослі (15-6415—64 років)&nbsp;— 66,7&nbsp;% (3,6&nbsp;млн чоловіків, 3,6&nbsp;млн жінок);
* особи похилого віку (65 років і старіші)&nbsp;— 19&nbsp;% (0,89&nbsp;млн чоловіків, 1,1&nbsp;млн жінок).
 
Середній вік, за підрахунками на 2010 рік, становить&nbsp;— 41,2 роки, для чоловіків&nbsp;— 41,1 рік (2008&nbsp;— 40 років), для жінок&nbsp;— 43.,2 роки (2008&nbsp;— 42,3)<ref name="cia"/>.
 
Греки&nbsp;— стрімко старіюча нація: за даними [[Євростат]]у, частка населення віком старше 75 років до [[2050]] року збільшиться з 19&nbsp;% до 31&nbsp;%<ref>{{ref-ru}} {{cite web |url=http://www.greek.ru/news/news_detail.php?ID=35102 |title=Демографічна криза в країнах ЄС|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130518023717/http://www.greek.ru/news/news_detail.php?ID=35102 |archivedate=18 травень 2013 }}</ref>.
==== Українська діаспора ====
{{main|Українці Греції}}
Чисельність [[українці]]в, що легально перебувають ву Греції&nbsp;— близько 17 тисяч осіб, однак за неофіційною статистикою чисельність громадян України в Греції сягає 30 тис. осіб<ref>[https://archive.is/20120804140202/www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/print/29641.htm Греція&nbsp;— МЗС України]</ref>.
 
=== Мови ===
Головні [[релігія|релігії]] держави: [[Православна церква|східне православ'я]]&nbsp;— 98&nbsp;% населення, [[іслам]]&nbsp;— 1,2&nbsp;%, [[Католицька церква|католицтво]]&nbsp;— 0,3&nbsp;%, [[протестантизм]]&nbsp;— 0,1&nbsp;%.<ref>{{ref-ru}} [http://www.ptsgroup.ru/static/Greece/info/grec-religia.html Релігія в Греції.]</ref>
 
[[Конституція Греції]] визнає [[православ'я]] як переважаючу релігію в країні, одночасно гарантуючи свободу віросповідання для всіх громадян. [[Уряд Греції]] не веде офіційну статистику про релігійну приналежність своїх громадян. За даними соціологічного дослідження [[Євростат]]у на 2005 рік, 81&nbsp;% греків відповіли, що [[Релігійність|вірять ву [[БогБога]]а, що є третім показником серед країн-членів [[Європейський Союз|ЄУ]], поступаючись тільки [[Мальта|Мальті]] та [[Кіпр]]у.
[[Файл:ChurchInGreece.png|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:ChurchInGreece.png|праворуч|міні|400пкс'''<nowiki/>'''|Юрисдикції православних церков на території Греції'''.
{{Legend|#02a1fc|[[Елладська православна церква|Атени]]}}
 
У _ році _% населення було забезпечено [[Питна вода|питною водою]]<ref name="Дубович"/>.-->
Поширеність [[ВІЛ]]/[[СНІД]] серед дорослих від [[2001]] року залишається незмінною і становить 0,2&nbsp;%. Осіб, що живуть зіз позитивним статусом ВІЛ/СНІД, у Греції нараховується до 11 тисяч, смертність від [[ВІЛ]]/[[СНІД]]&nbsp;— менше 100 осіб на рік.
 
=== Освіта ===
Необов'язкову середню освіту, згідно з освітньою реформою 1997 року, можна отримати в двох типах освітніх закладів: загальному ліцеї (з 1997 називалися {{lang-el|Ενιαίο Λύκειο}}, 2006 року перейменовані на {{lang-el|Γενικό Λύκειο}}) та закладах професійно-технічної освіти ({{lang-el|Τεχνικό Επαγγελματικό Εκπαιδευτήριο}}&nbsp;— [[технікум]]ах). Тривалість навчання в загальному ліцеї становить 2 або 3 роки із здобуттям рівня середньої освіти А, в технікумі&nbsp;— 3 роки із здобуттям рівня освіти Б. Атестат загального ліцею лише засвідчує завершення курсу середньої освіти, атестат технікуму рівня Б дає право працевлаштування за фахом. При цьому зберігається можливість взаємного переходу учнів з одного закладу в інший. До освітніх закладів необов'язкової середньої освіти також відносяться інститути професійної підготовки ({{lang-el|Ινστιτούτο Επαγγελματικής Κατάρτισης}}), які надають офіційну, але некласифіковану освіту, оскільки вони приймають як випускників гімназій, так і ліцеїв.
 
Згідно з чинною [[Конституція Греції 1975|Конституцією Греції]] (ст. 16.8), заснування недержавних вищих освітніх закладів ву країні заборонено<ref>[http://www.hri.org/docs/syntagma/artcl25.html#A16 Конституція Греції]</ref>. Державну вищу освіту можна здобути в університетах та інститутах технічної освіти ({{lang-el|Τεχνολογικό Εκπαιδευτικό Ίδρυμα}}). Вступити до них можна за результатами іспитів після другого або третього класу ліцею. Крім того, у віці 22 повних років ву результаті жеребкування можна стати студентом Грецького відкритого університету. Навчальний рік в університетах триває в Греції з 1 вересня по 21 червня, в той час як власне викладання розпочинається 11 вересня та закінчується 15 червня. ВпродовжУпродовж року тривалі канікули присвячені до [[Різдво|Різдвяних свят]] та [[Пасха|Пасхи]], їх сумарна тривалість не перевищує 4 тижнів.<ref name="eurydice">{{Cite web |url=http://eacea.ec.europa.eu/education/eurydice/documents/eurybase/national_summary_sheets/047_EL_EN.pdf |title=Eurybase — Descriptions of National Education Systems and Policies |accessdate=2 лютий 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100525003826/http://eacea.ec.europa.eu/education/eurydice/documents/eurybase/national_summary_sheets/047_EL_EN.pdf |archivedate=25 травень 2010 |deadurl=yes }}</ref>.
 
Серед найпрестижніших університетів Греції: [[Афінський національний університет імені Каподистрії|Національний університет імені Каподистрії]], [[Афінський національний технічний університет]], [[Університет Арістотеля|Фессалонікійський університет Аристотеля]], [[Афінський університет економіки та бізнесу]], [[Афінський аграрний університет]], [[Афінська школа мистецтв]], [[Університет «Пантеон»]], [[Університет Пірея]], [[Університет Центральної Греції]], [[Університет Македонії]]<ref>[http://www.ypepth.gr/el_ec_page1047.htm Перелік університетів&nbsp;— Міносвіти та релігії Греції]</ref> (Див. також [http://www.ypepth.gr/el_ec_category1620.htm перелік] інститутів технічної освіти).
 
Державні витрати на початкову освіту в Греції 2008 року склали 2&nbsp;097&nbsp;154&nbsp;000&nbsp;€, на середню освіту&nbsp;— 2&nbsp;523&nbsp;807&nbsp;650&nbsp;€; вищу університетську освіту&nbsp;— 1&nbsp;078&nbsp;554&nbsp;000&nbsp;€ та в інститутах технічної освіти&nbsp;— 409&nbsp;576&nbsp;000&nbsp;€<ref name="eurydice"/>. В середньому щорічні витрати на освіту становлять 4,4&nbsp;% від [[ВВП]], за цим показником Греція посідає 92 місце у світі<ref name="cia"/>.
 
=== Комунальні послуги ===
Оплата відбувається раз ву два місяці. Наприклад за холодну воду -30-6030—60 євро в місяць, електроенергія 100—150 євро на місяць. Послуги інтернету на місяць коштують 10-1510—15 євро. Якщо винаймати житло, то ціни варіюють від 200 до 600 євро в середньому.<ref>{{Cite web|title=Переїзд до Греції - житло і вартість комунальних послуг в країні Південної Європи.|url=https://emigrantrus.ru/iz-rossii-v-grecziyu/|website=|date=|accessdate=|language=|last=|first=|publisher=}}</ref>
 
== Культура ==
{{main|Культура Греції|Давньогрецька культура}}
Культура Греції розвивалась впродовж багатьох тисяч років, від [[Мінойська культура|мінойської]] та [[мікенська Греція|мікенської]] цивілізацій, які породили [[класична Греція|класичну Грецію]]. Вона розвивалась через вплив [[Римська імперія|Римської імперії]] та її спадкоємиці [[Візантія|Візантійської імперії]]. Значний вплив на грецьку культуру справила [[Османська імперія]] за близько 4IV століття панування. Водночас [[Грецька революція|Грецька війна за незалежність 1821—1829&nbsp;років]] відіграла провідну роль у відродженні та піднесенні національної грецької культури на сучасному етапі.
 
=== Архітектура ===
[[Файл:NeosKosmos1.JPG|міні|200пкс|Типові для Греції будинки із балконами і терасами, афінський район [[Неос-Космос]]]]
 
Культовим та архітектурно-композиційним центром давньогрецького міста був [[акрополь]] із храмом, присвяченим божеству, покровителю міста. Класично завершеним типом храму став [[периптер]]. Найяскравішим його прикладом вважається головний храм [[Афінський акрополь|Афінського акрополя]]&nbsp;— [[Парфенон]]. На основі естетичного осмислення стійко-балкової конструкції у Стародавній Греції створюється [[архітектурні ордери|ордерна система архітектурної композиції]], в якій гармонійно поєднались висока художність архітектурних форм зіз досконалістю конструкцій та матеріалу. Невпинний розвиток громадського життя давньогрецького поліса породив такі типи споруд, як [[театр]], [[стадіон]], [[палестра]] тощо. Так, в Афінах з'явились [[Театр Діоніса]], а пізніше [[Одеон Ірода Аттичного]], унікальний мармуровий [[стадіон Панатінаїкос]].
 
В добу середньовіччя в Греції розвивалася головним чином монастирська архітектура, грецькі міста занепали, а народні житла будувалися різні за типами, залежно від форми рельєфу. Повноцінно розвиватися архітектура починає з 1830-х років, коли столицею стали Афіни. Їхній план забудови створили грецькі архітектори [[Стаматіос Клеантіс]] і [[Лісандрос Кавтанзоглу]]. Одночасно запрошені архітектори [[Феофіл ван Гансен]] та [[Ернст Ціллер]] споруджують громадські будівлі, сприяючи розквіту архітектурного стилю [[неогрек]]. Церковна архітектура 19XIX століття тяжіла до візантійської<ref>Полевой В.&nbsp;М.&nbsp;Греция (Королевство Греция). Архитектура и изобразительное искусство.//Общественные науки. Большая Советская Энциклопедия. Гл. ред. А.&nbsp;М.&nbsp;Прохоров, 3-е изд. Т. 30. Экслибрис&nbsp;— 1978. 632 стр.</ref>.
 
Починаючи від 1920-х років портові міста&nbsp;— Афіни, Пірей, Салоніки&nbsp;— починають швидко розростатись, в цей час формується тип багатоквартирного будинку з численними балконами і терасам, запропонований [[Костас Кіцікіс|Костасом Кіцікісом]], характерний для Греції. В подальшому грецька архітектура сприймає вплив [[функціоналізм]]у та [[неокласицизм]]у. В період 1950–19601950—1960-х років довкола Афін виросли паркові передмістя із районами, забудованими віллами та садибами заможних греків із елементами народної архітектури (архітектор [[Дімітріс Пікіоніс]]). Значно менше будувалося дешевих багатоквартирних будинків (архітектор [[Аріс Константінідіс]]), однак зростала потреба у зведенні нових готелів та музейних приміщень (архітектори [[Хараламбос Сфаеллос]], [[Прокопіос Василіадіс]]). Промислове та офісне будівництво розвивав [[Такіс Зенетос]].
 
=== Образотворче мистецтво ===
{{main|Новогрецька література|Давньогрецька література}}
 
Грецька [[література]] поділяється на три періоди: давньогрецьку, візантійську та новогрецьку<ref>{{Cite web |url=http://feb-web.ru/FEB/LITENC/ENCYCLOP/le8/le8-1372.htm |title=Греческая литература //«Литературная энциклопедия» (М., 1929—1939. Т. 1-11) |accessdate=20 жовтня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120111084944/http://feb-web.ru/FEB/LITENC/ENCYCLOP/le8/le8-1372.htm |archivedate=11 січня 2012 |deadurl=yes }}</ref>. У [[Стародавня Греція|Стародавній Греції]] література розквітла раніше, ніж склалися [[класична Греція|класична]] наука, освіта та мистецтво. Приблизно у 8VIII столітті до н.&nbsp;е. [[Гомер]] створив [[Іліада|«Іліаду»]] та [[Одіссея|«Одіссею»]]&nbsp;— [[кіклічні поеми]], пов'язані із [[героїчний епос|героїчним епосом]], присвяченим [[Троянська війна|Троянській війні]]. [[Гесіод]] продовжив традицію Гомера у [[Теогонія|«Теогонії»]]. Фрагментарно до нас дійшли вірші [[Сапфо]] та [[Анакреонт]]а, чиї імена дали назву [[Сапфічна строфа|сапфічній строфі]] та [[анакреонтика|анакреонтиці]]. Як самостійний жанр розвивалась [[давньогрецька драма]], серед її найяскравіших представників [[Есхіл]], [[Софокл]], [[Евріпід]], [[Аристофан]].
 
Період [[візантія|візантійської]] літератури охоплює 4-15IV—XV століття, вона написана [[середньогрецька мова|середньогрецькою мовою]]. Донині збереглася література, створена головним чином церквою, яка відіграла важливу економічну і політичну роль у [[Візантія|Візантії]]. Водночас остання успадкувала традиції [[елліністична цивілізація|елліністичної прози]]. Відома повість [[Александрія (повість)|«Александрія»]] 11-12XI—XII століть, сповнена казкових епізодів із життя [[Александр Македонський|Александра Македонського]], [[християнство|християнізованих]] ву різних редакціях. Особливо виділяється поезія [[Роман Солодкоспівець|Романа Солодкоспівця]], з понад тисячі написаних ним гімнів збереглось близько 80. Важливе історіографічне значення мають хроніки [[Георгій Амартол|Георгія Амартола]]<ref>{{Cite web |url=http://feb-web.ru/FEB/LITENC/ENCYCLOP/le8/le8-1372.htm |title=Византийская литература //«Литературная энциклопедия» (М., 1929—1939. Т. 1-11) |accessdate=20 жовтня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120111084944/http://feb-web.ru/FEB/LITENC/ENCYCLOP/le8/le8-1372.htm |archivedate=11 січня 2012 |deadurl=yes }}</ref>.
 
Зародження [[новогрецька література|новогрецької літератури]] ознаменувала [[крит]]ська [[ренесанс]]на поема «[[Еротокрітос]]», написана [[Вінчентзос Корнарос|Вінчентзосом Корнаросом]] народною мовою. Поема складається з десяти тисяч [[вірш]]ів і оспівує доблесті, терпіння і любов героя Еротокріта. Проте справжнього поштовху розвитку нової грецької літератури надала [[Грецька революція]]. З'являються [[Афінська школа (література)|Афінська школа]] пуристів, ідейним провідником якої виступав творець [[кафаревуса|кафаревуси]] [[Адамантіос Кораїс]], та [[Іонічна школа (література)|Іонічна школа]] на чолі із [[Діонісіос Соломос|Діонісіосом Соломосос]], автором [[Гімн свободі|«Гімну свободі»]] (став [[гімн Греції|гімном Греції]]), які пропагували живу народну мову&nbsp;— [[дімотіка|дімотіку]].
 
Література 20XX століття представлена талантами багатьох письменників та поетів, серед яких [[Андреас Калвос]], [[Янніс Психаріс]], [[Александрос Палліс]], [[Ангелос Сікеліанос]], [[Костіс Паламас]], казкарка [[Пенелопа Дельта]], [[Янніс Ріцос]], [[Александрос Пападіамантіс]], [[Костас Каріотакіс]], [[Костас Варналіс]], [[Константінос Кавафіс]], [[Деметріос Вікелас]], [[Нікос Казандзакіс]], а також нобелівські лауреати [[Гіоргос Сеферіс]] та [[Одісеас Елітіс]].
 
=== Театр ===
Стародавні греки були першими, хто почав зводити спеціальні споруди, пристосовані для драматичних вистав<ref>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/141493/Театр Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона]</ref>. Найдавнішим театром у світі вважається [[Театр Діоніса]], побудований на одному зі схилів [[Афінський акрополь|Афінського акрополя]]. Основні принципи облаштування давньогрецьких театрів послужили взірцем для римського та навіть сучасного театру.
 
Становлення [[театр Греції|новогрецького театру]] розпочалось зі здобуттям Грецією незалежності. Цей процес стримувала економічна скрута, відсутність допомоги з боку держави, конкуренція іноземних труп. В [[Афіни|Афінах]] перші спектаклі поставлені [[1836]]&nbsp;року. Тільки [[1901]] року виник державний [[Національний театр Греції|Королівський театр в Афінах]], в ньому працював перший вітчизняний режисер [[Фома Економу]], який здійснив значний вплив на розвиток акторського мистецтва і постановочної культури в Греції. В акторському мистецтві посилилися реалістичні тенденції, які найбільш яскраво проявилися у творчості [[Емілій Веакіс|Емілія Веакіса]], [[Маріка Котопулі|Маріки Котопулі]]. 1955 року актор [[Манос Катракіс]] створив народний театр, на сцені якого вперше поставлено твори [[Нікос Казандзакіс|Нікоса Казандзакіса]]. Серед грецьких акторів другої половини 20XX століття виділяються [[Меліна Меркурі]], [[Алікі Вугуклакі]], [[Нікос Куркулос]], [[Дімітріс Хорн]], а також засновниця [[Театр грецького танцю «Дора Страту»|Театру грецького народного танцю]] хореограф [[Дора Страту]] та засновниця сучасного грецького [[балет]]у уродженка Києва [[Тетяна Мамакі]].
 
=== Музика й танці ===
{{Main|Грецька музика|Давньогрецька музика}}
 
Грецька музична традиція&nbsp;— одна з найдавніших у світі. В середні віки спадкоємицею [[Давньогрецька музика|давньогрецької музичної культури]] стала [[візантійська музика]], однак ву добу [[туркократія|туркократії]] розвиток народної музики зупинився на 3три століття. Національна музика відновилася тільки після здобуття незалежності, до цього лише на [[Іонічні острови|Іонічних островах]] творили професіональні музиканти. Так, [[Ніколаос Мандзарос]] поклав на музику «[[Гімн свободі]]» Соломоса, який 1865 року став державним гімном. Під впливом від Грецької революції створював опери [[Павлос Каррер]]. Першим грецьким композитором, творчість якого набула широкої популярності у світі, став [[Спірідон Самарас]]&nbsp;— автор [[Олімпійський гімн|Олімпійського гімну]] на слова [[Костіс Паламас|Костіса Паламаса]].
 
Жвавий інтерес до народної музики виник на початку 20XX століття. [[Народна музика]] Греції подібна до музики інших сусідніх балканських країн: [[Болгарія|Болгарії]], [[Сербія|Сербії]], [[Північна Македонія|Північної Македонії]]. У них часто простежуються схожі ритми та емоційне забарвлення пісень. [[Рембетика]]&nbsp;— грецька народна пісня&nbsp;— сформувалася на початку 20XX століття, коли після [[малоазійськаГреко-турецький катастрофаобмін населенням 1923|малоазійської катастрофи]] в Грецію прибули тисячі біженців. Цими піснями вони розповідали про своє нелегке життя. Нині рембетику вивчають у багатьох університетах Європи<ref name="Greek_music">[http://musplanet.narod.ru/Greek_music.htm Грецька музика]</ref>.
 
Серед основоположників новогрецької музичної школи [[Маноліс Каломіріс]], [[Георгіос Ламбелет]], [[Еміліос Ріадіс]], [[Георгіос Склавос]], диригент [[Дімітріс Мітропулос]]. У післявоєнний час висуваються композитори-пісенники [[Манос Хадзідакіс]] та [[Мікіс Теодоракіс]], відомий тим, що відкрив усьому світові [[сіртакі]]. Пізніше стали відомими модерніст [[Яніс Ксенакіс]], [[Діонісіс Саввопулос]], близькі до напрямку [[нью-ейдж]] [[Вангеліс]], [[Янніс Хрисомалліс]]. Оперна співачка [[Марія Каллас]] по праву вважається феноменом музичного світу, серед сучасних оперних співаків Греції виділяється [[Маріос Франгуліс]]. Справжні зірки грецької естради другої половини 20XX століття&nbsp;— [[Деміс Русос]] та [[Нана Мускурі]], а також [[Пасхаліс Терзіс]], [[Харіс Алексіу]], [[Алкістіс Протопсалті]].
 
У сучасній популярній грецькій музиці відчувається значний вплив Заходу. Проте і в ній нерідко простежуються традиційні для мелодії [[бузукі]]&nbsp;— так звана, [[лаїка|сучасна лаїка]]. У багатьох країнах, наприклад, [[Фінляндія|Фінляндії]], [[Швеція|Швеції]], [[Австралія|Австралії]], [[Сполучені Штати Америки|США]], не просто теоретично вивчають музику бузукі, але й існують цілі колективи, що професійно виконують її. Іноді на початку і часто в середині пісень чути окремі музичні фрази різних інструментів ву стилі імпровізації&nbsp;— таксімі. Це свого роду введення в атмосферу пісні, що задає її тему<ref name="Greek_music"/>.
 
Грецька виконавиця популярної музики [[Єлена Папарізу]] з піснею ''«[[My Number One]]»'' посіла перше місце на пісенному конкурсі [[Євробачення 2005]] в [[Київ|Києві]]&nbsp;— вперше для Греції. Серед популярних попспіваків та виконавців [[лаїка|сучасної лаїка]] слід виділити [[Сакіс Рувас|Сакіса Руваса]], [[Анна Віссі|Анну Віссі]], [[Василіс Каррас|Василіса Карраса]], [[Антоніс Ремос|Антоніса Ремоса]], [[Деспіна Ванді|Деспіну Ванді]], [[Йоргос Мазонакіс|Йоргоса Мазонакіса]], [[Нікос Вертіс|Нікоса Вертіса]], [[Паола Фока|Паолу]], [[Пантеліс Пантелідіс|Пантеліса Пантелідіса]].
Грецька кухня типово [[Середземноморська кухня|середземноморська]]. Вона має давні традиції, і смаки змінюються відповідно до сезону, а також залежно від географії<ref>{{cite book |author=Armstrong, Kate; Hellander, Paul |title=Lonely Planet Greece |publisher=Lonely Planet Publications |location=Hawthorn, Vic., Australia |year=2006 |page=76 |isbn=1-74059-750-8 |oclc= |doi= |accessdate=}}</ref>. Давньогрецька кухня&nbsp;— історичний попередник західної кулінарної традиції, поширивши свій вплив через Стародавній Рим та Візантію не тільки в Європі, але й поза її межами<ref name=Mallos>{{cite book |author=Mallos, Tess |title=Greek Cookbook |publisher= Summit Books |location=Dee Why West, NSW., Australia |year=1979 |page=inside cover |isbn=0-7271-0287-7 |oclc= |doi= |accessdate=}}</ref>.
 
Найхарактерніші й найдавніші елементи грецької кухні&nbsp;— [[оливкова олія]], овочі і трави та грецьке [[вино]];<ref>Spices and Seasonings: A Food Technology Handbook&nbsp;— Donna R. Tainter, Anthony T. Grenis, p. 223.</ref>; типові інгредієнти&nbsp;— [[баранина]] і [[свинина]], [[маслини]], [[сир]], [[баклажан]]и, [[помідор|томати]] та [[йогурт]]и. У десертах переважають [[Горіх (кулінарія)|горіхи]] і [[мед]], у чому відчувається вплив східної, [[турецька кухня|турецької кухні]]. Деякі страви використовують традиційне грецьке тісто [[філо]]. Серед спецій греки частіше за інші вживають [[орегано]], [[м'ята|м'яту]], [[часник]], [[цибуля городня|цибулю]], [[кріп]] і [[лаврове листя]]. Серед традиційно грецьких напоїв&nbsp;— вино [[рецина]], міцні напої&nbsp;— [[метакса]], [[узо]], а також винайдене в середині [[20XX століття]] у Салоніках [[фрапе]].
 
Сучасна грецька кухня глибоко спадкоємна. Так, зі стародавніх часів у грецькій кухні збереглись [[Сочевиця|сочевичний]] [[суп]], вино рецина; в добу [[еллінізм]]у та римську добу готували [[луканіко]], у Візантії винайшли [[фета|фету]] та [[ботарга|ботаргу]]. В період османського панування виникли типово східні страви [[мусака]], [[дзадзикі|цацикі]], [[Кофта (страва)|кофта]], [[Бурек (страва)|бурек]], [[долма]]. Справжнім символом сучасної грецької кухні став грецький салат
{{main|Наука в Греції}}
 
Природничі та технічні науки отримали розвиток ву Греції після здобуття незалежності, хоча і до того часу були опубліковані окремі праці з медицини, зокрема «Про дієту» ({{lang-el|Διαιτητική}}) [[Константінос Міхаіл|Константіноса Міхаіла]], 1794<ref>[http://www.karaberopoulos.gr/karaberopoulos/ergasies/100.asp Δημήτριος Καραμπερόπουλος. Η πρώτη Ιστορία της Ιατρικής στην Ελληνική Γλώσσα, 11 Ιουλίου 2008]</ref>, «Історія лікарського мистецтва» ({{lang-el|Ιστορίας Ιατρικής}}) Сергіо Іоанну<ref>[http://www.karaberopoulos.gr/karaberopoulos/ergasies/108.asp Δημήτριος Καραμπερόπουλος. Ελληνική Παιδιατρική. Διαχρονική προσέγγιση, 15 Νοεμβρίου 2008]</ref>, 1818; «Довідник зіз гігієни» ({{lang-el|Υγιεινατάριον}}) Спірідона Вландіса, 1820<ref>[http://www.karaberopoulos.gr/karaberopoulos/ergasies/66.asp Δημήτριος Καραμπερόπουλος. Εγκυκλοπαίδεια Νεοελληνικού Διαφωτισμού, υπό έκδοση από το Κέντρο Νεοελληνικών Ερευνών, Εθνικού Ιδρύματος Ερευνών]</ref>.
 
Заснований 1837 року, [[Афінський університет]] швидко став науковим центром країни. 1887 року його кафедри природничих наук об'єднали у відділ, а згодом факультет природничих наук. Розвитку наук також посприяла [[індустріалізація]], на шлях якої Греція стала у другій половині 19 століття. Наприкінці століття хімік [[Анастасіос Хрістоманос]], засновник спеціалізованої лабораторії, досліджував грецькі руди на цілий ряд [[корисні копалини|корисних копалин]]. Генеральний інспектор [[Лавріонські копальні|Лавріонських рудників]], в майбутньому перший президент [[Афінська академія|Афінської академії]], [[Фокіон Негріс]] опублікував ємні відомості про геологічну будову, а фізик і математик [[Константінос Міцопулос]] досліджував [[сейсмічність Греції]]. Дослідженнями рослинного і тваринного світу займалися біологи [[Теодорос Орфанідіс]], [[Теодор Генріх Герман фон Гелдрейх]], [[Спірідон Міліаракіс]], [[Іоанніс Х. Політіс]]. Основи медицини в Греції заклав [[Георгіос Склавунос]], автор «Анатомії людини» (1906). На початку 20XX століття зростання темпів економічного розвитку сприяло підйому технічних наук, центром яких став [[Афінський національний технічний університет|Афінський політехнічний інститут]].
 
[[1837]] року засноване [[Грецьке археологічне товариство]] для пожвавлення археологічної науки, створення умов належного збереження старожитностей. За півстоліття цій справі посприяли також іноземні археологічні школи в Афінах, що діють і донині: [[Французька школа в Афінах|Французька]] (1846), [[Німецький археологічний інститут в Афінах|Німецька]] (1874), [[Американська школа класичних досліджень в Афінах|Американська]] (1881), [[Британська школа в Афінах|Британська]] (1886), [[Австрійський археологічний інститут в Афінах|Австрійська]] (1898). Серед власне грецьких археологів широко відомі [[Константінос Куруніотіс]], [[Ніколаос Платон]], [[Кіріакос Піттакіс]], [[Валеріос Стаіс]], [[Ніколаос Платон]], [[Аріс Пуліанос]] та чинний керівник реставраційних робіт на [[Афінський акрополь|Афінському акрополі]] [[Маноліс Коррес]].
На сучасному етапі провідна наукова установа в галузі фізичних наук&nbsp;— [[Національний центр наукових досліджень «Демокріт»|центр ядерних досліджень «Демокріт»]]<ref>[http://www.demokritos.gr/ Ο ιστότοπος του Εθνικού Κέντρου Έρευνας Φυσικών Επιστημών «Δημόκριτος»]</ref>, заснований 1961 року в [[Ая-Параскеві]]. Він має [[атомний реактор]], субкритичний реактор і [[електростатичний генератор Ван де Граафа]]. Дослідження з астрономії, фізики атмосфери, сейсмології і метеорології здійснює [[Афінська національна обсерваторія]]. Науковими дослідженнями з прикладної математики займається профільне бюро і обчислювальний центр [[Афінська академія|Афінської академії наук]]. Найважливіші роботи в галузі електроніки, штучного інтелекту, електрохімії, аеродинаміки проводяться в [[Університет Аристотеля|Університеті Аристотеля]] та [[Афінський національний технічний університет|Афінському технічному університеті]].
 
[[Іоанніс Аргіріс]]&nbsp;— грецький математик і інженер, один із авторів [[Метод скінченних елементів|методу скінченних елементів]] і методу прямої жорсткості. Математик [[Костянтин Каратеодорі]] працював в області дійсного аналізу, [[Варіаційне числення|варіаційного числення]] і [[Міра множини|теорії мір]] на початку 20XX століття, його вчення допомогло [[Альберт Ейнштейн|Альберту Ейнштейну]] в математичній частині його [[теорія відносності|теорії відносності]]. Біолог [[Фотіс Кафатос]]&nbsp;— піонер ву галузі молекулярного [[Клонування (біотехнологія)|клонування]] і геноміки. [[Дімітріс Нанопулос]]&nbsp;— відомий фізик-теоретик, зробив значний внесок ву галузі [[Фізика елементарних частинок|фізики елементарних частинок]] і [[Фізична космологія|фізичної космології]]. [[Георгіос Папаніколау]]&nbsp;— піонер [[цитологія|цитології]] та ранньої діагностики [[рак (захворювання)|раку]], винахідник [[Тест Папаніколау|пап-тесту]]. Грецький дизайнер автомобілів [[Алек Іссігоніс]] створив конструкцію «[[Mini]]», в той час як [[Міхаліс Дертузос]] був одним із піонерів [[Інтернет]]у. Широко відомі у світі грецькі інформатики [[Христос Пападімітріу]], [[Діомідіс Спінелліс]], [[Йосиф Сіфакіс]], [[Міхаліс Яннакакіс]]. [[Ніколас Негропонте]] заснував медіалабораторію [[Массачусетський технологічний інститут|Массачусетського технологічного інституту]] та програму [[One Laptop Per Child]].
 
=== Філософія ===
{{main|Давньогрецька філософія}}
 
Західна філософська традиція зародилась у [[Стародавня Греція|Стародавній]] Греції ще в [[6VI століття до н. е.|6VI столітті до н.&nbsp;е.]] Перших давньогрецьких філософів прийнято називати [[Досократські філософи|«досократиками»]], більшість їх робіт не збереглись навіть фрагментарно. Серед досократиків окреме місце займають [[сім мудреців|сім античних мудреців]]. Один зіз них&nbsp;— [[Фалес|Фалес Мілетський]], з часів Аристотеля вважається першим філософом Греції, належав до, так званої, [[мілетська школа|мілетської школи]]. За нею слідувала [[елейська школа]], яка займалась філософією [[буття]].
 
Класичний період [[Давньогрецька філософія|грецької філософії]] традиційно асоціюють із Сократом, Платоном та Аристотелем. У цю добу Афіни стають центром грецької філософії. [[Сократ]] першим замислюється над людською особистістю, [[Платон]] засновує [[Платонівська академія|академію]] та створює філософію як логіко-етичну систему, а [[Аристотель]]&nbsp;— науку філософію як вчення про реально існуючий світ. Серед інших визначних філософських шкіл, що пізніше виникали в Греції слід відзначити: [[стоїцизм]], [[епікурейство]], [[скептицизм]] та [[неоплатонізм]].
 
Визначні представники грецького [[Відродження]] (15-1815—18 століття)&nbsp;— клірик [[Теофілос Корідаллеус]], [[Ніколаос Маврокордатос]], [[Вікентіос Дамодос]], [[Мефодіос Антракітіс]]. Для [[новогрецьке Просвітництво|новогрецького Просвітництва]] характерне повернення до давньогрецької спадщини, його діячі&nbsp;— [[Євгеній Булгаріс]], [[Іосіпос Місіодакас]], [[Веніамін Лесбоський]], революціонер [[Рігас Велестінліс]]. В перші роки незалежності від Османської імперії поширення отримала релігійна філософія ([[Філіппос Іоанну]], [[Петрос Браїлас-Арменіс]]) та [[гегельянство]]<ref>[[Феохаріс Кессидіс]]. Греция (Королевство Греция). Общественные науки. Большая Советская Энциклопедия. Гл. ред. А.&nbsp;М.&nbsp;Прохоров, 3-е изд. Т. 30. Экслибрис&nbsp;— Яя. 1978. 632 стр., илл.; 30 л. илл.; 9 л. карт.</ref>.
 
На початку 20XX століття головним мотивом філософських праць стає спроба обґрунтувати [[Велика ідея|Велику ідею]] ([[Янніс Камбісіс]], [[Іоанніс Зервос]], [[Іон Драгуміс]]), політичним провідником якої виступав [[Елефтеріос Венізелос]], а у філософії поширюються ідеї [[позитивізм]]у ([[Теофілос Вореас]] і [[Панайотіс Айософітіс]]). У післявоєнний час впливовими філософськими напрямками стали неокантіанство ([[Іоанніс Теодоракопулос]], [[Панайотіс Канеллопулос]], [[Константінос Цацос]]), [[феноменологія]] ([[Константінос Георгуліс]] і [[Леандрос Вранусіс]]), а також [[ірраціоналізм]]у, [[інтуїтивізм]]у. [[Екзистенціалізм]] представлений [[Йоргос Сарандаріс|Йоргосом Сарандарісом]], [[Дімітріос Капетанакіс|Дімітріосом Капетанакісом]], [[Христос Яннарас|Христосом Яннарасом]].
 
=== Грецька мова ===
{{main|Грецька мова|Новогрецька мова}}
Грецька мова&nbsp;— одна з найдавніших серед сучасних мов світу. Нею користуються вже понад 4&nbsp;000 років, а грецька писемність існує вже 3&nbsp;000 років. Сьогодні грецька мова&nbsp;— основа словника будь-якої [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської мови]], більшість базових понять наукової лексики також має частково грецьке походження. Сучасна ж грецька мова&nbsp;— [[дімотіка]]&nbsp;— південно-грецький діалект, адаптований як стандартний варіант мови. Він значно відрізняється від [[катаревуса|катаревуси]], яка, по суті, була штучно створена на основі давньогрецького [[койне]] і насаджувалась за ініціативою [[Адамантіос Кораїс|Адамантіоса Кораїса]], грецького письменника, просвітителя та активного громадського діяча доби [[Грецька революція|національно-визвольного руху]] [[19XIX століття]].
 
Греція завжди була відносно однорідною країною у лінгвістичному відношенні. На початку 20XX століття відбувся [[греко-турецький обмін населенням]], який ще більше посилив процес [[Асиміляція (соціологія)|асиміляції]] етнічних меншин. Нині грецькою як першою, або навіть єдиною, мовою користується близько 99&nbsp;% населення країни<ref name="cia"/>. Основні [[діалект]]и грецької мови: [[понтійський діалект]], [[каппадокійський діалект]], [[цаконський діалект]], [[єврейсько-грецький діалект]]. В останнє десятиліття поширення інтернет-послуг і мобільного зв'язку викликало латинізацію грецького письма. Це явище відоме як [[Greeklish]], воно поширене по всій грецькій діаспорі й навіть у країнах зіз більшістю грецького населення&nbsp;— в Греції та [[Кіпр]]і.
 
=== Засоби масової інформації ===
{{main|ЗМІ Греції}}
 
Після [[метаполітефсі|відновлення демократії]] в Греції створено передумови для вільного розвитку [[ЗМІ]], а [[Конституція Греції 1975|Конституція 1975]] року заборонила [[цензура|цензуру]] у будь-якій формі. Втім грецькі ЗМІ визначаються міжнародними аналітиками як високополітизовані, одночасно визнається взаємовплив влади та преси. Зокрема столичні ЗМІ відіграли важливу роль у розвалі уряду прем'єр-міністра [[Андреас Папандреу|Андреаса Папандреу]] 1989 року, коли журналісти довели спроби його канцелярії впливати на висвітлення подій. Того ж року суд міста [[Афіни]] визнав [[монополія|монополію]] держави на ЗМІ, наступним кроком стала легалізація [[Грецький парламент|Грецьким парламентом]] створення приватних ЗМІ, а також їхня [[приватизація]]<ref name="pressreference">[http://www.pressreference.com/Fa-Gu/Greece.html Greece&nbsp;— Press Reference]</ref>. За [[Індекс свободи преси|Індексом свободи преси]], опублікованим [[2009]] року міжнародною організацією [[Репортери без кордонів]], Греція посідає 35 позицію серед 175 країн світу<ref>{{Cite web |url=http://www.rsf.org/en-classement1003-2009.html |title=Press Freedom Index 2009 |accessdate=22 жовтень 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20091022183400/http://www.rsf.org/en-classement1003-2009.html |archivedate=22 жовтень 2009 |deadurl=yes }}</ref>.
 
Дослідження 2009 року, опубліковані телеканалом [[BBC]], показали, що 78&nbsp;% греків звертаються за новинами до телебачення, 41&nbsp;%&nbsp;— до друкованих ЗМІ, 35&nbsp;%&nbsp;— до електронних видань і 32&nbsp;%&nbsp;— до радіо<ref name="bbc.co.uk">[http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/country_profiles/1009249.stm#leaders Country profile: Greece&nbsp;— Media]</ref>. Найбільшим, найдавнішим та найавторитетнішим інформаційним агентством Греції вважається [[ААН-МАН|Афінське агентство новин]].
Найбільшою державною телерадіокомпанією Греції була [[Грецька корпорація телерадіомовлення|ERT]], що здійснювала трансляцію на розважальних каналах [[ET1]], [[NET (Греція)|NET]], регіональному культурно-освітньому каналі&nbsp;— [[ET3]]. Проте 11 червня [[2013]] року телерадіокомпанію закрито рішенням [[Кабінет міністрів Греції|Кабінету міністрів Греції]] на чолі із [[Антоніс Самарас|Антонісом Самарасом]]<ref>[http://news.in.gr/greece/article/?aid=1231253027 Προς ρήξη τα κόμματα της συγκυβέρνησης για το λουκέτο στην ΕΡΤ, [[in.gr]]]r</ref>, лідером правлячої партії [[Нова Демократія (Греція)|Нова Демократія]]. Це стало одним із заходів жорсткої економії<ref>[http://ru.euronews.com/2013/06/12/greek-public-service-tv-taken-off-air-to-save-money/ Греция: черный экран жесткой экономии, 12-06-13, euronews.com]</ref>. Відтак Греція стала єдиною державою [[ЄС]] без державного телебачення та радіомовлення<ref>[http://ru.euronews.com/2013/06/12/shock-and-disbelief-at-greek-shutdown-of-ert/ Греки протестуют против закрытия общественного вещания, 12-06-13, euronews.com]</ref>.
 
Серед приватних телеканалів із найбільшою аудиторією глядачів: [[Mega TV]], [[ANT1]], [[Alpha TV]] та [[Skai TV]]. Традиційно найпопулярнішими в ефірі телеканалів залишаються випуски новин, комедійні серіали та ігрові телешоу. Найбільша державна компанія радіомовлення&nbsp;— ERA. Першою приватною радіостанцією в Греції стало [[Athena 98.4 FM|Афінське муніципальне FM-радіо]]. У країні діє низка різноманітних в FM-діапазоні Skai 100,3 FM, Sfera 102,2 FM тощо, а також інтернет-радіо, зокрема ArionRadio<ref>{{cite web |url=http://www.arionradio.com/arionradio/en/ |title=ArionRadio&nbsp;— Головна |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101019024116/http://www.arionradio.com/arionradio/en/ |archivedate=19 жовтень 2010 }}</ref>. Загалом правове регулювання телевізійного та радіомовлення в країні все ще не відповідає європейським стандартам: близько 1&nbsp;700 приватних телеканалів та радіостанцій ву Греції здійснюють мовлення без отримання належних ліцензій<ref name="bbc.co.uk"/>.
 
Грецькі друковані ЗМІ в цілому менш заполітизовані, ніж наприкінці 1980-х років, проте деякі основні щоденні газети мають чітку політичну приналежність: газети «[[Катемеріні]]» та «[[Акрополь (газета)|Акрополь»]] (наклади 35&nbsp;500 та 50&nbsp;800 екз. відповідно)&nbsp;— правоцентристське видання; «[[Елефтерос Тіпос]]» (наклад 135&nbsp;500 екз.)&nbsp;— видання, що тяжіє до консервативнішого правого крила; газета «[[Авгі]]» (наклад 55&nbsp;000 екз.) позиціонується як видання лівого крила, до видань лівоцентристського спрямування належать «[[Авріані]]», «[[Та Неа]]» й «[[Елефтеротіпіа]]» (наклади 51&nbsp;000, 133&nbsp;000 та 108&nbsp;000 екз. відповідно); нарешті газета «[[Різоспастіс]]» (наклад 40&nbsp;000 екз.)&nbsp;— офіційний друкований орган [[КПГ|Комуністичної партії Греції]]. В Афінах також видається широке коло журналів, серед них найпопулярніші: «Економікос», «Епендітіс», «Прін», «Статус», а також «[[То Віма]]». 2&nbsp;% грецьких газет і журналів експортуються на [[Кіпр]], до [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Німеччина|Німеччини]] та [[Велика Британія|Великої Британії]]. У Греції ж найбільшим попитом користуються німецько- та англомовні видання<ref name="pressreference"/>.
{{main|Спорт у Греції}}
 
Греція як батьківщина [[Олімпійські змагання|олімпійських змагань]] має чи не найдавніші спортивні традиції у світі. Вона тричі за нову історію приймала Олімпійські ігри сучасності: першу [[Літні Олімпійські ігри 1896|Олімпіаду 1896 року]], перші [[ЛітніПозачергові Олімпійські ігри 1906|ДодатковіПозачергові Олімпійські ігри]] та в [[2004]] році чергові [[Літні Олімпійські ігри 2004|Літні Олімпійські ігри]] в Афінах. [[Національний олімпійський комітет Греції]] було створено в [[1894]] році і визнано [[Міжнародний олімпійський комітет|Міжнародним олімпійським комітетом]] (''МОК'') у [[1895]] році. Зрештою першим Президентом МОК став грецький підприємець, поет [[Деметріос Вікелас]].
 
Найпопулярнішими видами спорту в Греції є [[футбол]] та [[баскетбол]]. Баскетбол набув популярності в Греції після здобуття клубом [[АЕК (баскетбольний клуб, Афіни)|АЕК]] Кубку володарів Кубків [[1968]]&nbsp;року. Другу хвилю піднесення викликали перемоги на [[Чемпіонат Європи з баскетболу|Чемпіонаті Європи з баскетболу]] [[1987]] року та особливо [[2005]]&nbsp;року. Найуспішніші баскетбольні клуби [[Чемпіонат Греції з баскетболу|Грецького чемпіонату]]&nbsp;— [[Панатінаїкос (баскетбольний клуб)|Панатінаїкос]] (31 перемога), [[Аріс (баскетбольний клуб)|Аріс]] (10 перемог), [[Олімпіакос (баскетбольний клуб)|Олімпіакос]] (9 перемог), [[АЕК (баскетбольний клуб, Афіни)|АЕК]] (8 перемог) та [[Панеллініос (баскетбольний клуб, Афіни)|Панеллініос]] (6 перемог).
Подібним чином відбувся й підйом футболу після перемоги [[Збірна Греції з футболу|збірної Греції]] на [[Чемпіонат Європи з футболу 2004|Чемпіонаті Європи з футболу]] в [[2004]] році. Ця подія була названа однієї з найбільших несподіванок у сучасній історії спорту<ref>[http://news.bbc.co.uk/sport2/hi/football/euro_2004/3860105.stm Греція виграла ЄВРО 2004]</ref>. Найуспішніші футбольні клуби [[Альфа Етнікі|Грецької суперліги]]: [[Олімпіакос (футбольний клуб, Пірей)|Олімпіакос]] (37 перемог), [[Панатінаїкос (футбольний клуб)|Панатінаїкос]] (19 перемог) та [[АЕК (футбольний клуб, Афіни)|АЕК]] (13 перемог).
 
В останні десятиліття в Греції також набрали популярності [[волейбол]], [[водне поло]], [[легка атлетика]]. Національні збірні гідно представляють Грецію на міжнародних змаганнях зіз важкої атлетики, гімнастики, вітрильного спорту, веслування на байдарках та каное, стрибків у воду, плавання, академічного веслування, боротьби, велоспорту, боксу, стрілецького спорту, тенісу, стрільби з луку, тріатлону<ref>{{Cite web |url=http://www.sport.gr/default.asp?pid=242&sgid=8 |title=Біографії грецьких спортсменів-медалістів на порталі www.sport.gr |accessdate=2 лютий 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100303231331/http://www.sport.gr/default.asp?pid=242&sgid=8 |archivedate=3 березень 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Певну популярність мають [[регбі]], [[крикет]], [[гольф]], [[Хокей в Греції|хокей]], [[кінний спорт]]. [[1952]] року започатковано [[Ралі Акрополіс|Ралі Греції]]<ref>{{Cite web |url=http://2003.acropolisrally.gr/en/history/winners/ |title=Всі чемпіони Ралі Греції |accessdate=2 лютий 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130701091539/http://2003.acropolisrally.gr/en/history/winners/ |archivedate=1 липень 2013 |deadurl=yes }}</ref>, яке [[1973]] року стало етапом [[Чемпіонат світу з ралі|Чемпіонату світу з ралі]] і нині вважається одним зіз найскладніших, найстаріших та найпрестижніших змагань зіз [[Ралі (спорт)|ралі]] у світі. З 1972 року щорічно відбувається [[Афінський класичний марафон]], удостоєний «золотого статусу» [[Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій|Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій]]<ref name=MN1>Nikitaridis, Michalis (2007-11-02). [http://www.iaaf.org/news/Kind=2/newsId=42234.html Athens Classic Marathon celebrates 25th anniversary&nbsp;— PREVIEW]. [[IAAF]]. Retrieved on 2009-11-08.</ref>.
 
[[1991]] року столиця Греції місто [[Афіни]] приймало XI [[Середземноморські ігри]]&nbsp;— головну спортивну подію країн Середземномор'я. 28 жовтня 2007 року в ході голосування в італійській [[Пескара|Пескарі]] Греція знову виборола право приймати XVII Середземноморські ігри. Вони мали б відбутися в містах [[Волос (місто)|Волос]] та [[Лариса (місто)|Лариса]] в [[2013]] році<ref>[http://www.sport-fm.gr/article/106825 Στην Ελλάδα οι Μεσογειακοί του 2013&nbsp;— Середземноморські ігри 2013 відбудуться в Греції]</ref>. Однак організатори не звели вчасно спортивні об'єкти, тому 28 січня 2011 року Міжнародний комітет Ігор позбав Грецію права приймати Ігри<ref>[http://www.ana-mpa.gr/anaweb/user/showplain?maindoc=9537550&maindocimg=3096505&service=102 Med Games 2013 lost, 28-01-2011, [[ana-mpa]]]</ref><ref>[http://greece.greekreporter.com/2011/01/28/2013-international-committee-for-mediterranean-games-decides-on-paris-not-athens-as-host/ 2013 International Committee for Mediterranean Games Decides on France not Greece as Host]</ref>. Натомість 27 січня [[2011]] року [[Асоціація міжнародних марафонів і пробігів]] підписала угоду із [[Міністерство культури і туризму Греції|Міністерством культури і туризму Греції]], згідно з якою переносить свою штаб-квартиру до [[Афіни|Афін]].
19 634

редагування