Музей українських старожитностей: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування Мітка: Ручний відкіт |
Немає опису редагування |
||
Рядок 29:
== Історія ==
=== Колекція Тарновського ===
[[Файл:КачанывкаВолосков.JPG|міні|Картина ''«За чайним столом в Качанівці»'' ([[Волосков Олексій Якович|О.Волосков]]) із зображенням на фоні частини мистецької колекції Г. Тарновського]]
Першопочатки відомої колекції Тарновських сягають початку XIX ст., коли [[Тарновський Григорій Степанович|Григорій Тарновський]] успадкував [[Національний історико-культурний заповідник «Качанівка»|Качанівку]], і зібрав там відому бібліотеку та колекцію живопису вітчизняних й закордонних митців. Серед інших туди входила і знаменита картина «[[Катерина (картина Шевченка)|Катерина]]» [[Тарас Шевченко|Т.Г. Шевченка]], яку він отримав у подарунок від автора.
Після смерті власника, палац дістався його небіжу [[Тарновський Василь Васильович (старший)|Василю Тарновському]]. Останній був відомим громадським діячем, і саме йому належала ідея створення «малоросійського музеуму», проте яку втілити вдалось лише його сину. Водночас через свою діяльність у нього сформувались значний приватний архів та бібліотека, які пізніше увійшли до складу колекції разом з іншими родинними реліквіями та документами.
Василь Тарновський почав збирати свою колекцію ще в студентські роки сконцентрувавшись переважно на території і пам'ятках Лівобережної України. Як він відзначав в опублікованому в 1898 р. її каталозі:
{{quote|Видаючи каталог моєї коллекції, вважаю за потрібне передувати кілька слів про її характер і походження. Ще в молоді роки, років сорок тому, я задався думкою зібрати можливо повну колекцію предметів, що характеризують старовинний побут моєї батьківщини, Малоросії. Так як виконання цього завдання в повному її обсязі не під силу приватному особі, то я за потребою змушений був обмежитися межами тіснішої і найбільш мені близькою території, а саме лівобережної Малоросії.}}
[[Файл:Kachanovka 43.jpg|міні|Кабінет-музей В. Тарновського]]
Вже в 1857 вона набула таких розмірів що він почав планування будівлі майбутнього музею надихнувшись новозбудованим «малоросійським будинком» [[Ґалаґан Григорій Павлович|Григорія Галагана]] в [[Лебединці (Прилуцький район)|Лебединцях]]. Проте батько, як співавтор [[Селянська реформа в Російській імперії (1861)|мабутньої реформи]], відмовив сина від цієї задумки передчуваючи погіршення фінансового становища родини.
| |||