Літопис Самійла Величка: відмінності між версіями

* у 4-й частині зібрано додатки з різних документів 17 століття.

 

Літопис Самійла Величка відомий у двох редакціях, у тому числі в авторському оригіналі. Оригінал було куплено 1840 р. у Москві комісіонером Большаковим на аукціоні у відомого колекціонера Лаптева для академіка М. Погодіна. Погодін повідомив про свою покупку О. Бодянського й М. Максимовича, які відразу зрозуміли велике значення рукопису. Але М. Погодін заправив величезний гонорар, і О. Бодянський не зміг видати його. 1842–1845 р. О. Бодянський і М. Гулак зробили копії з цього списку. М. Погодін віддав придбаний ним рукопис у [[Київська археографічна комісія|Київську археографічну комісію]], де він вийшов упродовж ряду років під назвою «Летопись событий в юго-западной России в 17 в.» ([http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21COLORTERMS=0&S21STR=0008537 І том] — 1848, [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?То&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21COLORTERMS=0&S21STR=0008538 II том] — 1851, [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21COLORTERMS=0&S21STR=0006933 III том] — 1855, [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21COLORTERMS=0&S21STR=0006934 IV том] — 1864)<ref>[http://resource.history.org.ua/item/0009895 Збірник козацьких літописів]: Густинський, Самійла Величка, Грабянки / Упорядн. та перекл.: Густинський літопис В. Крекотень, Літопис Самійла Величка В. Шевчук, Літопис Грабянки Р. Іванченко. – К: Дніпро, 2006. – ISBN: 966-578-147-2 – С. 197, 198.</ref><ref>[https://nlu.org.ua/vustavki.php?id=97 Про літопис Самійла Величка] на сайті Національної парламентської бібліотеки України.</ref>. Нині це раритетне видання, але воно є в Україні, доступне для читачів. Працю вперше опубліковано у чотирьох томах у 1848–64 Київською археографічною комісією. Ще один список рукопису свого часу віднайшов історик М. Судієнко; цей список колись належав депутатові комісії по складанню „Нового уложения” 1767-1769 років від Лубенського полку, українському політичному діячеві, збирачу документів з історії України Григорію Полетиці<ref>[http://www.kozatstvo.org.ua/ua/publications/uk_r.php?d=a&i=2705 «Правдешній Малої Росії син, … Самуїл Васильович Величко»] // Сайт ВГО "Українське Реєстрове Козацтво".</ref>. Рукопис зберігається у Рос. нац. б-ці у Санкт-Петербурзі, один із списків твору – в Iн-ті рукопису НБУВ.