Українці у Кракові: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Місця розміщення полонених-українців з Червоної армії: додано мультимедіа |
|||
Рядок 341:
З Краковом пов'язана ще одна чолова постать ОУН — [[Мирон-Орлик Дмитро|Дмитро Мирон-Орлик]]. Ще у [[1938]] р. він і написав твір «''Ідея і Чин України''» з наміром видати його за кордоном, куди він був запрошений як один з делегатів Крайової Екзекутиви [[Організація українських націоналістів|ОУН]] на 2-й Великий Збір [[Організація українських націоналістів|ОУН]] в [[Рим]]і. Готовий до друку примірник рукопису Дмитро передав на зберігання зв'язковій Крайової Екзекутиви [[Організація українських націоналістів|ОУН]] Олені Нєдзвєдській, тоді студентці [[Ягеллонський університет|Краківського університету]]. Вона ж, з конспіративних причин, заховала цей рукопис у своєї подруги. Коли ж надійшов до подруги тривожний сигнал, що у неї може бути поліцейський обшук, вона рукопис спалила. Про таку трагічну долю свого рукопису довідався [[Мирон-Орлик Дмитро|Дмитро Мирон]] від своєї зв'язкової Оленки (згодом дружини [[Климишин Микола Дмитрович|Миколи Климишина]]) на [https://www.google.com/maps/place/Krak%C3%B3w+G%C5%82%C3%B3wny/@50.0641932,19.9439319,16z/data=!4m13!1m7!3m6!1s0x47165b1496ffac67:0x45ab408309f417f5!2zSsOzemVmYSBTYXJlZ28gMjIsIDMxLTA0NyBLcmFrw7N3LCDQn9C-0LvRjNGJ0LA!3b1!8m2!3d50.056665!4d19.943834!3m4!1s0x47165b1ba87d805f:0x5ef9b413cd3918e2!8m2!3d50.0659961!4d19.9479787 краківському вокзалі] перед самим від'їздом поїзда за кордон. Вже в окупованому [[Краків|Кракові]] у вересні [[1939]] р., Дмитро Мирон у незвичайно важких і несприятливих для наукових досліджень обставинах відтворив первісний варіант свого рукопису. Книжка була надрукована підпільно у [[1940]] р. на циклостилі під псевдонімом Максим Орлик дуже малим накладом й призначалася головним чином для вишколу Юнацтва ОУН та молодіжних організацій<ref name=":2" /><ref name=":7" />.
Маловідомо, що у середині січня [[1945]] р. у [[Краків|Кракові]] незадовго до його відбиття радянською армією в німців ще раз був [[Бандера Степан Андрійович|Степан Бандера]]. Тут він зустрівся з членами [[Організація українських націоналістів|ОУН]] [[Лопатинський Юрій Дем'янович|Юрієм Лопатинським]] (Калиною) (одним з часників майбутніх перемовин з [[Армія Крайова|АК]] в [[Руда-Ружанецька|Руді-Рожанецькій]]) та Дмитром Чижевським (Демидом), через яких передав Проводу [[Організація українських націоналістів|ОУН]] своє рішення, що він підпорядковується вибраному бюро Проводу та підтримує рішення III Надзвичайного Великого збору [[Організація українських націоналістів|ОУН]]. Бандера намагався пробратися в [[Україна|Україну]]. Але представники [[Шухевич Роман Осипович|Романа Шухевича]] завернули його на еміграцію, бо обставини для роботи в Україні були дуже важкими<ref name=":2" />.[[Файл:Stalag 369 Kobierzyn (Poland) logo.jpg|альт=Емблема Сталагу №369 в Кобежині|міні|Емблема Сталагу №369 в Кобежині]]
=== Місця розміщення полонених-українців з [[Червона армія|Червоної армії]] ===
Катастрофа радянської армії, починаючи з 22 червня [[1941]] р. призвела до величезної кількості полонених німцями червоноармійців. Щодо вояків [[СРСР]] [[Німеччина]] не вважала за потрібне вживати норм передбачених [[Женевські конвенції про захист жертв війни|Женевською конвенцією]] (хоча вона зобов'язувала кожну країну, яка цю конвенцію підписала, застосовувати її засади навіть по відношенню до країн, що не приєдналися, зокрема [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]). Для утримання радянських військовополонених, в числі яких було дуже багато українців, використовувалися наступні місця:
Рядок 351 ⟶ 349:
*[http://wikimapia.org/#lang=pl&lat=50.038937&lon=19.958242&z=17&m=b&v=2 Форт № 33 Кракус (Krakus)];
* Колишня гарбарня (фабрика вичинки шкір) по [https://www.google.pl/maps/place/50%C2%B002'40.0%22N+19%C2%B056'01.7%22E/@50.0443208,19.9308483,616m/data=!3m1!1e3!4m14!1m7!3m6!1s0x47165b65e8194681:0x9f4517aa2f6cabc7!2sBarska+82,+30-307+Krak%C3%B3w!3b1!8m2!3d50.0496595!4d19.9313977!3m5!1s0x0:0x0!7e2!8m2!3d50.0444343!4d19.9338043 вул. Barska, 82-84] (сучасна нумерація не співпадає з архівною адресою гарбарні);
* [[Файл:01932 Archäologische Ausgrabungen auf der Krakus-Anhöhe.jpg|альт=Форт №33 Кракус, архівне фото|міні|Форт №33 Кракус, архівне фото]]Військово-господарчий склад ваффен-СС [https://www.google.pl/maps/place/Grzeg%C3%B3rzecka+81,+Krak%C3%B3w/@50.0581729,19.96773,17z/data=!3m1!4b1!4m5!3m4!1s0x47165b308b5f5279:0xc16572523ec231d4!8m2!3d50.0581729!4d19.969924 вул. Grzegórzecka, 81-84]; Arbeitskommando 1806 — [https://www.google.com/search?newwindow=1&rlz=1C1JZAP_plUA851UA851&tbs=lf:1,lf_ui:2&tbm=lcl&sxsrf=ALeKk00J63ZnPTsQeUnAUgLTn7eFv1i4kg:1623486049818&q=Krak%C3%B3w+lotnisko+Rakowice&rflfq=1&num=10&ved=2ahUKEwiz96_q1JHxAhVC2SoKHQbnAqkQtgN6BAgDEAQ#rlfi=hd:;si:;mv:[[50.08987364125669,20.010480139038084],[50.0762699890368,19.970053884765623],null,[50.083072297720825,19.990267011901853],15] аеродром Раковиці-Чижини (Rakowice Czyżyny)];
* [https://www.google.pl/search?q=fort+Skotniki-Sidzina&rlz=1C1GGGE_enUA533UA533&oq=fort+Skotniki-Sidzina&aqs=chrome..69i57j0.10455j0j4&sourceid=chrome&ie=UTF-8#q=Kozienicka+krakow+fort&rflfq=1&rlha=0&rllag=50023979,19932157,5082&tbm=lcl&tbs=lrf:!2m1!1e2!2m1!1e3!3sEAE,lf:1,lf_ui:2&rlfi=hd:;si:15989564215785582625;mv:!1m3!1d76845.99136122865!2d19.9515499!3d50.057576749999996!2m3!1f0!2f0!3f0!3m2!1i199!2i180!4f13.1;tbs:lrf:!2m1!1e2!2m1!1e3!3sEAE,lf:1,lf_ui:2 Форт №51 1/2 Скотніки-Сідзіна (Skotniki-Sidzina)];
*[https://www.google.com/maps/place/Fort+38+%E2%80%9ESka%C5%82a%E2%80%9D/@50.05354,19.8236697,15z/data=!4m5!3m4!1s0x0:0xb13be4e3ff7f52a0!8m2!3d50.05354!4d19.8236697 Форт №38 Скеля (Skala)];
* [http://www.sztetl.org.pl/pl/article/krakow/13,miejsca-martyrologii/10839,oboz-pracy-przymusowej-baulager-15-xiv-w-nowej-hucie/ Робітничий табір в Могилі]<ref name=":4" />.
Українці зі складу радянських військовополонених також працювали на завантаженні та розвантаженні вагонів, перебиранні картоплі, перевозці вугілля, земляних роботах, розробці каменоломні на [https://www.google.com/maps/place/Zakrz%C3%B3wek/@50.038009,19.9056736,15z/data=!4m12!1m6!3m5!1s0x0:0xebac62a27f5d6d88!2sTwardowski+Rocks+Park!8m2!3d50.0412614!4d19.9059311!3m4!1s0x47165c82ffffffff:0xd52bbb4a4c79e8d2!8m2!3d50.0369675!4d19.911737 скелях Твардовського], притягалися до будівництва [https://www.google.pl/maps/place/Most+Wandy/@50.0583959,20.0312114,3382m/data=!3m1!1e3!4m13!1m7!3m6!1s0x471645aa6f526d73:0x662a08383dee0064!2z0JzQvtCz0LjQu9CwLCAzMS05Nzkg0JrRgNCw0LrQvtCy!3b1!8m2!3d50.0605515!4d20.0519584!3m4!1s0x47164456988e6197:0x896a6dcc0bc59ffa!8m2!3d50.0517232!4d20.0498955 мосту в Могилі], а також висилалися до роботи на автомобільних закладах на [https://www.google.pl/maps/place/Grzeg%C3%B3rzecka,+Krak%C3%B3w/@50.0566864,19.9593765,17z/data=!3m1!4b1!4m5!3m4!1s0x47165b3be19182bf:0xbdab28f284ffd067!8m2!3d50.0566864!4d19.9615705 вул. Grzegorzecka]. Також полонених змушували працювати у закладах виробництва зброї фірми Werne und Schmeil на [https://www.google.pl/maps/place/Zakopia%C5%84ska,+Krak%C3%B3w/@50.0054265,19.921838,17z/data=!3m1!4b1!4m5!3m4!1s0x47165cdb2dc79b39:0x21ef7408f2e52e51!8m2!3d50.0054265!4d19.924032 вулиці Zakopiańska], яка носила назву Distriktswerk 7. Військовополонених використовували також на роботах на німецькій фірмі Unitas по [https://www.google.pl/maps/place/Zakopia%C5%84ska,+Krak%C3%B3w/@50.0054265,19.921838,17z/data=!3m1!4b1!4m5!3m4!1s0x47165cdb2dc79b39:0x21ef7408f2e52e51!8m2!3d50.0054265!4d19.924032 вул. Tatarska, 5]. Їх також задіяли для перебудови залізничної лінії до [[Закопане|Закопаного]] та розбирання будинків. Полонених пильнували [[власівці]]. Полонені з табору під [[Копець Крака|курганом Крака]] працювали на закладах ремонту вогнепальної зброї та гармат по [https://www.google.pl/maps/place/Rakowicka,+Krak%C3%B3w/@50.0713956,19.952744,17z/data=!3m1!4b1!4m5!3m4!1s0x47165b1e5f956931:0x4b0856bf88f8e700!8m2!3d50.0713956!4d19.954938 вул. Rakowicka]<ref name=":4" />.▼
[[Файл:20181111 Zakrzówek w Krakowie 1318 0317 DxO.jpg|альт=Каменоломні на скелях Твардовського, де працювали радянські військовополонені|міні|Каменоломні на скелях Твардовського, де працювали радянські військовополонені]]
▲Українці зі складу радянських військовополонених також працювали на завантаженні та розвантаженні вагонів, перебиранні картоплі, перевозці вугілля, земляних роботах, розробці каменоломні на [https://www.google.com/maps/place/Zakrz%C3%B3wek/@50.038009,19.9056736,15z/data=!4m12!1m6!3m5!1s0x0:0xebac62a27f5d6d88!2sTwardowski+Rocks+Park!8m2!3d50.0412614!4d19.9059311!3m4!1s0x47165c82ffffffff:0xd52bbb4a4c79e8d2!8m2!3d50.0369675!4d19.911737 скелях Твардовського], притягалися до будівництва [https://www.google.pl/maps/place/Most+Wandy/@50.0583959,20.0312114,3382m/data=!3m1!1e3!4m13!1m7!3m6!1s0x471645aa6f526d73:0x662a08383dee0064!2z0JzQvtCz0LjQu9CwLCAzMS05Nzkg0JrRgNCw0LrQvtCy!3b1!8m2!3d50.0605515!4d20.0519584!3m4!1s0x47164456988e6197:0x896a6dcc0bc59ffa!8m2!3d50.0517232!4d20.0498955 мосту в Могилі], а також висилалися до роботи на автомобільних закладах на [https://www.google.pl/maps/place/Grzeg%C3%B3rzecka,+Krak%C3%B3w/@50.0566864,19.9593765,17z/data=!3m1!4b1!4m5!3m4!1s0x47165b3be19182bf:0xbdab28f284ffd067!8m2!3d50.0566864!4d19.9615705 вул. Grzegorzecka]. Також полонених змушували працювати у закладах виробництва зброї фірми Werne Schmeil на [https://www.google.pl/maps/place/Zakopia%C5%84ska,+Krak%C3%B3w/@50.0054265,19.921838,17z/data=!3m1!4b1!4m5!3m4!1s0x47165cdb2dc79b39:0x21ef7408f2e52e51!8m2!3d50.0054265!4d19.924032 вулиці Zakopiańska], яка носила назву Distriktswerk 7. Військовополонених використовували також на роботах на німецькій фірмі Unitas по [https://www.google.pl/maps/place/Zakopia%C5%84ska,+Krak%C3%B3w/@50.0054265,19.921838,17z/data=!3m1!4b1!4m5!3m4!1s0x47165cdb2dc79b39:0x21ef7408f2e52e51!8m2!3d50.0054265!4d19.924032 вул. Tatarska, 5]. Їх також задіяли для перебудови залізничної лінії до [[Закопане|Закопаного]] та розбирання будинків. Полонених пильнували [[власівці]]. Полонені з табору під [[Копець Крака|курганом Крака]] працювали на закладах ремонту вогнепальної зброї та гармат по [https://www.google.pl/maps/place/Rakowicka,+Krak%C3%B3w/@50.0713956,19.952744,17z/data=!3m1!4b1!4m5!3m4!1s0x47165b1e5f956931:0x4b0856bf88f8e700!8m2!3d50.0713956!4d19.954938 вул. Rakowicka]<ref name=":4" />.
Німці сповідали принцип винищення полонених фізичною працею. В німецьких таборах загинуло 3,3 млн військовополонених, що після [[голокост]]у є найбільшим злочином [[нацизм]]у. Невеликі цвинтарі радянських військовополонених утворено [https://www.google.pl/maps/search/Krakow+fort+skotniki/@50.0077075,19.8655097,83m/data=!3m1!1e3 поблизу форту] [https://www.google.pl/search?q=fort+Skotniki-Sidzina&rlz=1C1GGGE_enUA533UA533&oq=fort+Skotniki-Sidzina&aqs=chrome..69i57j0.10455j0j4&sourceid=chrome&ie=UTF-8#q=Kozienicka+krakow+fort&rflfq=1&rlha=0&rllag=50023979,19932157,5082&tbm=lcl&tbs=lrf:!2m1!1e2!2m1!1e3!3sEAE,lf:1,lf_ui:2&rlfi=hd:;si:15989564215785582625;mv:!1m3!1d76845.99136122865!2d19.9515499!3d50.057576749999996!2m3!1f0!2f0!3f0!3m2!1i199!2i180!4f13.1;tbs:lrf:!2m1!1e2!2m1!1e3!3sEAE,lf:1,lf_ui:2 №51 1/2] Скотники та [https://www.google.pl/maps/place/Cmentarz+parafialny/@50.0101859,19.9143296,17z/data=!3m1!4b1!4m5!3m4!1s0x47165cc27a760645:0xa5c59b3655ace5b4!8m2!3d50.0101859!4d19.9165183 біля цвинтаря в Борку Фалецьким]. Тут наявні пам'ятники поставлені ще за часів [[Польська Народна Республіка|ПНР]]. На останньому поховано 153 радянських військовополонених. В могилах глибиною 1,2 м ховали по кілька людей. На терені прилеглим до цвинтаря поховано також радянських солдат, які полягли в боях за Краків в січні [[1945]] р<ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref name=":4" />.
| |||