Вікіпедія

Габель Юрій Орестович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Скасування редагування № 32014946 користувача MaryankoBot (обговорення) навіщо?
Мітка: Скасування
Створено шляхом перекладу сторінки «Габель, Юрий Орестович»
Рядок 1:
'''Юрій (Георгій) Орестович Габель''' ({{OldStyleDate|11|грудня|1891|29|листопада}}, [[Харків]], [[Російська імперія]] — [[23 березня]] [[1949]], Харків, [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — радянський український [[Науковець|учений]], [[хімік]], доктор хімічних наук (1940), професор (1934). Декан хімічного факультету [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського державного університету]] у 1931-1935 роках і директор Інституту хімії при Харківському державному університеті в 1945-1949 роках. Автор першого підручника, присвяченого [[Гетероциклічні сполуки|гетероциклічним сполукам]]. Засновник і завідувач першої і єдиної в СРСР кафедри гетероциклічних сполук. Завідувач кафедри органічної хімії в [[Харківський національний медичний університет|Харківському медичному інституті]].
{{Othernames|Габель}}
{{особа
|ім'я = Габель Юрій Орестович
|діяльність = хімік
}}
'''Юрій (Георгій) Орестович Габель''' ({{ДН|11|12|1891|29|11}}, [[Харків]] — {{ДС|23|3|1949}}, там само) — український хімік, доктор хімічних наук (1940), професор (1934).
 
== БіографіяЖиттєпис ==
[[Файл:Орест_Габель_з_дітьми_Маргаритою_та_Юрієм.png|міні|Гімназист Юрій Габель з батьком [[Габель Орест Мартинович|Орестом]] і сестрою [[Габель Маргарита Орестівна|Маргаритою]]. 1909 рік]]
Народився в сім'ї австрійців-революціонерів [[Габель Орест Мартинович|Ореста-Октовіана Мартиновича Габеля]] і [[Габель Августина Станіславівна|Августини Станіславівни Габель (Сінькевич)]], які після заслання до Іркутської губернії були поселені в Харкові. Брат [[Габель Маргарита Орестівна|Маргарити Орестівни Габель]].
[[Файл:Yuri_Orestovich_Gabel_in_student_uniform.jpg|міні|Юрій Габель — студент Харківського університету]]
[[Файл:Yuri_Gabel_from_Vrachebnoe_Delo.png|міні|Юрій Габель, фото з некролога в журналі «Врачебное дело»]]
Народився {{OldStyleDate|11|грудня|1891 року|29|листопада}} в Харкові. Його батьками були революціонери-[[Народництво|народник]] [[Габель Орест Мартинович|Орест-Октовіан Мартинович Габель]] та [[Габель Августина Станіславівна|Августина Станіславівна Синькевич]], які після відбуття заслання в [[Іркутська губернія|Іркутської губернії]] переїхали до [[Харків|Харкова]], де Орест Габель незабаром увійшов до складу правління [[Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка|Харківської громадської бібліотеки]]. У Юрія було п'ять сестер: Людмила, Олена, Валерія, Марія і [[Габель Маргарита Орестівна|Маргарита]]. Наймолодша з них — Маргарита — згодом стала відомим [[Літературознавство|літературознавцем]], дослідницею творчості [[Тургенєв Іван Сергійович|Івана Тургенєва]]{{Sfn|Телегіна|2020}}.
 
У 1910 році закінчив із золотою медаллю третю Харківську гімназію. Ще одним золотим медалістом гімназії того року був [[Межлаук Валерій Іванович|Валерій Межлаук]]{{Sfn|Утро|1910|с=4}}. Юрій Габель продовжив навчання на Хімічному відділенні фізико-математичного факультету [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Імператорського Харківського університету]], який закінчив у 1914 році з дипломом першого ступеня. Став працювати в хімічній лабораторії [[Південні залізниці|Південних залізниць]]. У 1915 році захистив дисертацію за темою «Вплив світла на електропровідність йодного Меркурія в ацетоні» і йому було присуджено вчений ступінь [[Магістр (Російська імперія)|магістра природничих наук]]{{Sfn|Кафедра хімії очима сучасників|2020|с=62}}. Восени того ж року був залишений на два роки без стипендії при кафедрі органічної хімії університету для підготовки до професорського звання{{Sfn|Южный край|1915|с=6}}{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}. У той же час займався громадською діяльністю, в 1918 році обирався кандидатом у члени правління Харківської громадської бібліотеки{{Sfn|Телегіна|2020}}.
У [[1910]] році закінчив, із золотою медаллю, Третю чоловічу гімназію. Іншим тогорічним медалістом гімназії був [[Межлаук Валерій Іванович|Валерій Межлаук]]{{sfn|Выпуск гимназистов|1910|с=4}}. Того ж року вступив до [[Харківський університет|Харківського університету]], який закінчив [[1914]] року, після чого залишився там працювати. Був учнем та асистентом [[Красуський Костянтин Адамович|Костянтина Красуського]].
 
Перебував лекційним асистентом професора [[Красуський Костянтин Адамович|Костянтина Красуського]]{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}. Паралельно, з 1923 року працював в Інституті прикладної хімії, де за пропозицією директора інституту [[Красуський Іван Адамович|Івана Красуського]] зайнявся дослідженням сухої перегонки тютюну спільно з Г. І. Кіпріановим{{Sfn|Габель|1930|с=45}}. Дослідники одночасно з [[Шмук Олександр Олександрович|Олександром Шмуком]], але незалежно від нього, встановили закономірність між якістю тютюну і лужністю тютюнового диму{{Sfn|Попова|1960|с=36}}. Згодом Юрій Габель очолив лабораторію з дослідження тютюну. Його наукова діяльність в інституті була спрямована на вивчення хімічного складу тютюну. На основі цих досліджень було видано кілька наукових статей і складена брошура "Хемія тютюну" (1931){{Sfn|Некролог|1951|с=7}}{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}. Викладав у харківських [[Харківська державна зооветеринарна академія|ветеринарному]], сільськогосподарському та [[Національний фармацевтичний університет|фармацевтичних]] інститутах, коксо-хімічному та фармацевтичному технікумах, [[Робітничий факультет|робочому факультеті]] та промисловый академії{{Sfn|Черних|2015|с=167}}{{Sfn|Кафедра хімії очима сучасників|2020|с=62}}. У 1925 році обіймав посаду секретаря редакції в щойно відкритому "[[Український хімічний журнал|Українському хемічному журналі]]"{{Sfn|Некролог|1951|с=7}}.
З [[1923]] року працює в Інституті прикладної хімії, де у 1927 році очолив Центральну хімічну лабораторію «Укртютюнтресту» при [[Харківський інститут народної освіти|Харківському інституті народної освіти]].
 
Під час кампанії з реформування вищої школи Юрій Габель взяв діяльну участь у реорганізації викладання хімії та у створенні хімічного факультету у складі [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського фізико-хіміко-математичного інституту]]. У 1931 році він став другим деканом факультету, змінивши [[Давидов Олександр Тимофійович|Олександра Давидова]]. На цій посаді Юрій Габель пробув до 1935 року, в його деканство факультет увійшов до складу відродженого [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського державного університету]]{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}{{Sfn|Мчедлов-Петросян|2004|с=18—19}}.
У [[1930]] році стає деканом хімічного факультету ІНО (згодом університету), на посаді декана до [[1935]] року.
 
За результатами проходження атестації наукових кадрів у 1934 році Юрій Габель отримав вчене звання професора і ступінь [[Кандидат наук|кандидата наук]]. Одним з перших серед вчених хімічного факультету, поряд з [[Кіпріанов Андрій Іванович|Андрієм Кіпріановим]], захистив докторську дисертацію. Сам захист відбувся 27 листопада 1940 року при Раді Харківського державного університету імені О. М. Горького. Темою докторської дисертації була "Хімія барбітурової кислоти". У ступені доктора хімічних наук Юрій Габель був затверджений рішенням [[Вища атестаційна комісія|Вищої атестаційної комісії]] Всесоюзного комітету у справах вищої школи при [[Рада народних комісарів СРСР|Раді Народних Комісарів СРСР]] від 1 лютого 1941 року{{Sfn|Вестник высшей школы|1941|с=41}}{{Sfn|Красовицкий|2004|с=85}}.
У 1940 році завідує кафедрою органічної хімії [[Харківський медичний інститут|Харківського медичного інституту]].
 
Одночасно, з 1930 року працював у [[Харківський національний медичний університет|Харківському медичному інституті]], де обіймав посаду завідувача кафедри органічної хімії з 1931 по 1945 роки, пізніше працював професором. Згідно з іншою версією, був завідувачем кафедри до 1949 року. Зазначалося, що в медінституті Юрію Габелю вдалося не тільки організувати викладання на високому рівні, а й налагодити на кафедрі наукову роботу{{Sfn|Хотинский|1950}}{{Sfn|Некролог|1951|с=6}}{{Sfn|Кафедра хімії очима сучасників|2020|с=63}}. Також читав курс органічної хімії на біологічному факультеті Харківського університету{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}.
Водночас 1944–49 роки займає посаду директора Інституту хімії при [[Харківський державний університет імені О. М. Горького|Харківському державному університеті імені О. М. Горького]], де засновує та очолює кафедру гетероциклічних сполук. У той же час працює секретарем редактора «Українського хімічного журналу».
 
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] разом з іншими науковцями Харківського медичного інституту був евакуйований до [[Оренбург|Чкалова]]. На новому місці Юрій Габель не міг продовжити свої колишні наукові дослідження, і йому довелося вивчати отруйну речовину, яка містилася в перезимувалому на полі [[Просо|просі]]. Результати дослідження були опубліковані в працях Чкаловського обласного інституту епідеміології та мікробіології ім. І. І. Мечникова. Також, під час евакуації був членом науково-технічного комітету при Чкаловському облвиконкомі{{Sfn|Некролог|1951|с=6—7}}{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}. Перебуваючи в Чкалові Юрій Габель з нетерпінням чекав повернення в рідне місто і написав вірш "Харкову", датований 22 травня 1942 року{{Sfn|Вустами спогадів і пам'яті|2015|с=23—24, 131}}.
Був похований на [[Міське кладовище № 2 (Харків)|Другому міському кладовищі]]. У 1998 році його спільна, з сестрою Маргаритою, могила була зруйнована. Пізніше вона була відновлена зусиллями громадськості{{sfn|Лосиевский|1998|с=1}}.
 
Протягом кількох років Юрій Габель керував синтетичним відділом науково дослідного інституту експериментальної фармації. У 1944-1949 роках він очолював Інститут хімії при Харківському університеті. На посаді директора Юрій Габель займався перебудовою інституту і його післявоєнним відновленням{{Sfn|Некролог|1951|с=6—7}}. У 1946 році був опонентом на захисті кандидатської дисертації [[Красовицький Борис Маркович|Бориса Красовицького]]{{Sfn|Красовицкий|2004|с=126}}.
== Наукові дослідження ==
 
[[Файл:Могила Юрія та Маргарити Габелів.JPG|міні|Могила Юрія та Маргарити Габелів]]
Крім наукових досліджень Юрій Габель брав активну участь у громадській роботі. Протягом багатьох років він був членом Президії Харківського відділення [[Російське фізико-хімічне товариство|Всесоюзного хімічного товариства імені Д. І. Менделєєва]], надавав сприяння товариствам Доброхім та [[ТСОАВІАХІМ|Тсоавіахім]], обіймав посаду голови Бюро секції науковців при Харківському університеті{{Sfn|Некролог|1951|с=7}}, брав участь у роботі [[Харківське медичне товариство|Харківського медичного товариства]]. У своїх доповідях Юрій Габель знайомив членів Товариства з новими медичними препаратами та їх хімічними властивостями{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}. Працював на виробництві фармацевтичних препаратів, організованому товариством{{Sfn|Черних|2015|с=167}}.
Проводив дослідження [[Біологічно активні речовини|біологічно активних сполук]]; займався синтезом та вивченням фізіологічно активних [[Гетероциклічні сполуки|гетероциклічних сполук]], хімією похідних барбітурової кислоти, зв'язком їх будови з фізіологічною активністю; досліджував сульфонамідні препарати. Проводив розробки хіміотерапевтичних препаратів та [[Антибіотики|антибіотиків]].
 
Після повернення з відпустки восени 1948 року Юрій Габель відчув себе погано, він кашляв і скаржився на біль у боці. У нього був діагностований [[рак легені]]. Лікувався в Москві, де проходив курс радіологічного опромінення в онкологічній клініці. Згідно зі спогадами Бориса Красовицького, який відвідував Габеля в клініці, Юрій Орестович не втрачав бадьорість духу і цікавився результатами наукових досліджень. Юрій Габель помер 23 березня 1949 року, в квітні того ж року був похований на [[Міське кладовище № 2 (Харків)|другому Харківському міському кладовищі]] в присутності колег{{Sfn|Красовицкий|2004|с=125—127}}. У 1998 році його спільна з сестрою Маргаритою могила була зруйнована, пізніше була відновлена зусиллями громадськості{{Sfn|Лосиевский|1998|с=1}}.
 
== Наукова діяльність ==
Під керівництвом професора Костянтина Красуського займався традиційним для харківських хіміків вивченням реакцій α-окисів. А саме, Юрій Габель досліджував продукти [[Реакція конденсації|конденсації]] органічних α-окисів з [[Аміни|амінами]]{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}.
 
Пізніше обрав свою власну тематику і займався дослідженнями в галузі хімії похідних [[Барбітурова кислота|барбітурової кислоти]], вивчав зв'язок їх будови з фізіологічною активністю. Написав по цій темі монографію, яка стала його докторською дисертацією. Саму дисертацію за темою "Хімія барбітурової кислоти" він захистив у 1940 році. Пізніше зайнявся вивченням [[Сульфаніламідні препарати|сульфаніламідів]]. Після появи нового препарату — [[Сульфазол|сульфазолу]], який прийшов на зміну [[Сульфідин|сульфідину]], Юрій Габель налагодив його виробництво у своїй лабораторії. Препарат поставлявся в дитячу клініку, де вперше в Харкові, сульфазол використовувався для лікування [[Пневмонія|запалення легенів]] у дітей. Під керівництвом Юрія Габеля вперше в Радянському Союзі синтезували [[норсульфазол]]{{Sfn|Хотинский|1950}}{{Sfn|Некролог|1951|с=5—6}}.
 
Робота в Харківському медичному інституті підштовхнула Юрія Габеля до вивчення фізіологічно активних речовин, в першу чергу [[Гетероциклічні сполуки|гетероциклічних сполук]]. Він розробив для хіміків-органіків спеціальний курс з цього напрямку хімії. У 1941 році опублікував повністю оригінальний підручник «Гетероциклические соединения». Це видання було першою спробою написати підручник з даної тематики. Як зазначав [[Кост Олексій Миколайович|Олексій Кост]], зважаючи на маловивченість теми Юрій Габель "не мав можливості дати матеріал на загальній основі". Успішна діяльність Юрія Габеля в цьому напрямку хімії призвела до створення при Харківському університеті в 1945 році першої і єдиної в СРСР кафедри гетероциклічних сполук. Юрій Габель очолив новостворену кафедру і залишався на посаді її завідувача до самої смерті{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}{{Sfn|Кост|1963|с=5}}{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}{{Sfn|Красовицкий|2004|с=57}}, після якої кафедра була розформована, а співробітники переведені в Інститут хімії{{Sfn|Красовицкий|2004|с=127}}.
 
В останні роки життя зацікавився антибіотиками. З 1947 року займався створенням синтетичних аналогів [[Пеніцилін|пеніциліну]]. Вже в наступному році була опублікована оглядова стаття "Хімія антибіотичних речовин" в журналі «<nowiki/>[[Успехи химии]]<nowiki/>». У зазначеній статті вперше була приведена хімічна класифікація антибіотиків{{Sfn|Хотинский|1950}}{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}.
 
Юрій Габель вважав, що багато питань, які виникають перед біологами, медиками і хіміками, можливо подолати тільки спільними зусиллями. Для цього під час його директорства в Інституті хімії діяв великий семінар, на якому, крім чисто хімічних доповідей, були виступи, що об'єднували хімію з біохімією, фармакологією і медициною. Серед тематик, яких розглядалисяна даному семінарі, були: механізм дії фізіологічно активних сполук, доля ліків в організмі, залежність між будовою препарату і його фізико-хімічними властивостями і фізіологічною активністю. Семінар мав велику популярність, його відвідували науковці з багатьох вищих навчальних закладів та [[Науково-дослідний інститут|науково-дослідних інститутів]] Харкова{{Sfn|Хотинский|1950}}{{Sfn|Некролог|1951|с=6—7}}.
 
У викладанні хімії приділяв велику увагу лекційному асистуванню. За результатами своєї роботи асистентом Костянтина Красуського підготував "Поради до постанови лекційних дослідів з органічної хемії» (1929){{Sfn|Некролог|1951|с=5}}. Пізніше склав свій "педагогічний Заповіт", який складається з коротких зауважень для викладачів. Дослідниця Оксана Наконечна зазначала, що ці зауваження залишалися актуальними і на початку XXI століття{{Sfn|Наконечна|2003|с=120—121}}.
 
== Особистість ==
Колишній учень Юрія Габеля вчений [[Ронін Віталій Самойлович|Віталій Ронін]] у своїх спогадах так характеризував вчителя: «одарённый человек, прекрасный специалист своего дела, он был замечательным лектором». Він відносив Юрія Орестовича до числа викладачів, які справили на нього найбільший вплив. Смерть вчителя сильно потрясла Роніна, який постійно відвідував його могилу{{Sfn|Ронин|2015|с=222—223}}.
 
Колега Юрія Габеля Борис Красовицький так писав про нього в мемуарах: «Юрий Орестович — всегда весёлый и жизнерадостный, обладавший чувством юмора, несколько легкомысленный, пользовавшийся большим успехом у женщин, — брал от жизни всё, что мог. Он успешно работал в науке, причём, мне кажется, не прилагая к этому больших усилий, а педагогический талант способствовал его популярности как лектора. Юрий Орестович всегда был желанным гостем на всех застольях»{{Sfn|Красовицкий|2004|с=57—58}}.
 
Юрій Габель був близький зі своїм колегою Андрієм Кіпріановим, з яким він здружився під час спільної роботи у Костянтина Красуського. Борис Красовицький зазначав, що друзі були повними протилежностями: веселий і життєрадісний Габель і серйозний, зосереджений і педантичний Кіпріанов{{Sfn|Красовицкий|2004|с=57—58}}.
[[Файл:Хемія_тютюну_з_посвятою.png|міні|Титульний аркуш брошури «Хемія тютюну" з дарчим від автора]]
Фотографія Юрія Габеля і текст його вірша, написаного в Чкалові, представлені на правому бічному склі п'ятої вітрини музею Харківського національного медичного університету{{Sfn|Перцева|2019|с=126}}.
 
Навесні 2014 року в [[Харківський національний медичний університет|Харківському національному медичному університеті]] відбулася ІІ Студентська міжфакультетська конференція першокурсників з біоорганічної хімії, присвячена 180-річчю від дня народження Д. І. Менделєєва та 65-річчю від дня смерті Ю. О. Габеля{{Sfn|Сыровая|2014|с=4}}.
 
За могилою Юрія Габеля доглядають співробітники кафедри хімії та студенти Харківського національного медичного університету. На кошти працівників кафедри була встановлена огорожа навколо могили{{Sfn|Кафедра хімії очима сучасників|2020|с=11}}.
 
Професор хімії Габель є другорядним героєм роману [[Петров Віктор Платонович|Віктора Домонтовича]] «<nowiki/>[[Дівчина з ведмедиком]]<nowiki/>»{{Sfn|Домонтович|1928|с=16, 125—126}}.
 
== Вибрані публікації ==
 
* Поради до постанови лекційних дослідів з органічної хемії. 1929
* Хемія тютюну. Х.; К., 1931;
* Популярний нарис органічної хемії. Х., 1931;
* Органічна хемія: У 2 ч. Х., 1932;
* Порадник до лекційних дослідів з органічної хемії для педвузів та університетів. Х., 1934;
* Гетероциклические соединения. Ленинград; Москва, 1941;
* Вопросы химии ядовитых веществ перезимовавшего проса // Труды Чкаловского областного института эпидемиологии и микробиологии, том Х, вып. 3, 1945;
* Химия антибиотических веществ // Успехи химии, 17, 565, 1948.
 
== Науковий доробок ==
* Докторська дисертація: «Химия барбитуровой кислоты».
* Химия табака. Х.; К., 1931;
* Популярний нарис органічної хімії. Х., 1931;
* Органічна хімія: У 2 ч. Х., 1932;
* Порадник до лекційних дослідів з органічної хімії для педвузів та університетів. Х.,Радянська школа 1934;
* Гетероциклические соединения. Ленинград; Москва, 1941.
* Химия антибиотических веществ // Успехи химии. 1948. - Т. XVII. - Вып. 5. - С. 565-577.
* Органічна хімія Ч.І та Ч.ІІ. – К.: Рад. школа, 1932.
* Поради до постанови лекційних дослідів з органічної хімії. – Харків: ДВУ, 1929.
== Примітки ==
{{reflistReflist}}
== Джерела ==
* {{ЕСУ|5||Мчедлов-Петросян М. О.|Габель Юрій Орестович}}
* [http://chembull.univer.kharkov.ua/archiv/2004/01.pdf Мчедлов-Петросян Н.&nbsp;О.&nbsp;Химия в Харьковском университете // Вісник Харківського національного університету імені В.&nbsp;Н.&nbsp;Каразіна.&nbsp;— 2004.&nbsp;— №&nbsp;626. Хімія.&nbsp;— Вип. 11 (34)&nbsp;— С. 22.]
* Юрій Орестович Габель: Некролог // Ученые зап. Харьков. ун-та. 1951. Т. 38;
* Красовицький Б.&nbsp;М.&nbsp;Професор Юрій Орестович Габель // Вісн. Харків. ун-ту. 1999. №&nbsp;454, вип. 4.
* {{публікація|стаття
|автор= [[Лосієвський Ігор Якович|Лосиевский И. Я.]]
|назва= Обыкновенное кощунство
|видання= [[Вечерний Харьков]]
|рік= 1998
|місяць= 9
|день= 26
|номер= 111 (7874)
|мова=ru
|ref= Лосиевский
}}
* {{публікація|стаття
|назва= Выпуск гимназистов
|вікіджерела = ru:Выпуск гимназистов (1910)/ДО
|видання= Утро
|рік= 1910
|місяць= 6
|день= 8
|номер= 1061
|мова=ru
|ref= Выпуск гимназистов
}}
 
== Література ==
{{бібліоінформація}}
 
* {{Публікація|назва=Сухая перегонка табака. Содержание пектиновых веществ в табаке|книга|автор=Габель Ю. О., Киприанов Г. И.|відповідальний=Окремі відбитки з Хемічного журналу Т. IV Кн. 1|рік=1930|місце=Харків|видавництво=Харполіграф}}
[[Категорія:Українські хіміки]]
* {{Публікація|назва=Дівчина з ведмедиком|книга|автор=[[Петров, Виктор Платонович|Домонтович В.]]|серія=Новини української літератури|рік=1928|місце=Київ|видавництво=Сяйво|сторінок=200}}
* {{Публікація|назва=Химия гетероциклических соединений|книга|відповідальний=Авторы книги [[Катрицки, Алан Рой|Катрицкий А.]], Лаговская Дж|автор=[[Кост, Алексей Николаевич|Кост А. Н.]]|частина=Предисловие редактора русского издания|рік=1963|місце=Москва|видавництво=Издательство иностранной литературы|сторінок=288|сторінки=5—7}}
* {{Публікація|назва=Професор Юрий Орестович Габель|статья|автор=Красовицкий Б. М.|автор вікіпедія=Красовицкий, Борис Маркович|тип=жур|видання=Вісник Харківського університету|рік=1999|випуск=4 (27)|номер=454}}
* {{Публікація|назва=Мои учителя и сверстники|книга|автор=Красовицкий Б. М.|рік=2004|видавництво=Фолио|місце=Харьков|сторінок=244|isbn=966-03-2622-X}}
* {{Публікація|назва=Обыкновенное кощунство|статья|автор=Лосиевский И. Я.|автор вікіпедія=Лосиевский, Игорь Яковлевич|тип=газ|видання=[[Вечерний Харьков]]|рік=1998|місяць=9|день=26|номер=111 (7874)}}
* {{Публікація|назва=Химия в Харьковском университете|статья|автор=Мчедлов-Петросян Н. О.|тип=жур|видання=Вісник Харківського університету|рік=2004|випуск=11 (34)|номер=626}}
* {{Публікація|назва=Вчені Харківського державного медичного університету 1805 — 2005|книга|автор=Наконечна С. А.|відповідальний=Циганенко А. Я|частина=Габель Юрій Орестович|рік=2003|видавництво=ВАТ Вид-во Харків|місце=Харків|мова=uk|сторінок=470|isbn=966-7100-359}}
* {{Публікація|назва=Історія Харківської вищої медичної школи в експозиціях музею історії ХНМУ|книга|автор=Перцева Ж. М.|відповідальний=Авторський колектив: В. М. Лісовий, Ж. М. Перцева, В. А. Капустник, О. В. Семененко, Д. П. Перцев|місце=Харків|видавництво=ХНМУ|рік=2019|сторінок=216|isbn=978-966-2094-42-8|мова=uk}}
* {{Публікація|назва=К вопросу состава дыма табака разных способов сушки|статья|автор=Попова Л. П.|тип=жур|видання=Известия высших учебных заведений. Пищевая технология|рік=1960|сторінки=35—39|номер=4|issn=0579-3009}}
* {{Публікація|назва=Історія в історіях : харківська вища медична школа у спогадах, документах і фотографіях|книга|автор=Ронин В. С.|відповідальний=за заг. ред. В. М. Лісового та Ж. М. Перцевої|частина=Воспоминания о годах учёбы в Харьковском медицинском институте (1947—1953 годы)|рік=2015|видавництво=ХНМУ|місце=Харків|мова=uk|сторінок=552|сторінки=221—225}}
* {{Публікація|назва=Конференция — это сочетание научной, учебной и воспитательной работы|статья|автор=Сыровая А. О.|автор2=Тишакова Т. С.|тип=газ|видання=Медичний університет|рік=2014|місяць=5|день=29|номер=11—12 (2887—2888)}}
* {{Публікація|назва=Габель Августина Станіславівна|статья|рік=2020|автор=Телегіна С. В.|мова=uk|видання=Бібліотечна енциклопедія Харківщини|видавництво=Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка}}
* {{Публікація|назва=210 років фармацевтичної освіти: традиції та інновації. Матеріали науково-практичної конференції Харків, 27 листопада 2015 р.|книга|частина співавтори=Шемчук Л. А., Шпичак Т. В.|частина=Розвиток наукових досліджень на кафедрі органічної хімії у 20-60 рр. XX століття: видатні вчені та фундаментальні відкриття.|рік=2015|місце=Харків|видавництво=НФаУ|мова=uk|сторінок=190|сторінки=162—176}}
* {{Публікація|назва=Ю. О. Габель|статья|автор=Хотинский Е. С.|автор вікіпедія=Хотинский, Евгений Семёнович|автор2=Андреасов Л. М.|тип=жур|видання=Врачебное дело|рік=1950|номер=5}}<templatestyles src="Шаблон:Comment/styles.css" />{{Публікація|назва=Ю. О. Габель|статья|автор=Хотинский Е. С.|автор вікіпедія=Хотинский, Евгений Семёнович|автор2=Андреасов Л. М.|тип=жур|видання=Врачебное дело|рік=1950|номер=5}}
* {{Публікація|назва=Вустами спогадів і пам'яті|книга|відповідальний=За загальною редакцією В.М. Лісового та Ж.М. Перцевої|видання=II|місце=Харків|видавництво=ХНМУ|рік=2015|сторінок=184|мова=uk}}
* {{Публікація|назва=Выпуск гимназистов|статья|рік=1910|тип=газ|видання=Утро|номер=1910|місяць=06|день=8}}
* {{Публікація|назва=Заседание совета профессоров университета|статья|рік=1915|тип=газ|видання=[[Южный край]]|номер=12914|місяць=09|день=5}}
* {{Публікація|назва=Кафедра хімії очима сучасників (історичний нарис)|книга|відповідальний=за редакцією Г. О. Сирової|місце=Харків|видавництво=Планета-прінт|рік=2020|сторінок=240|мова=uk|isbn=978-617-7751-48-8}}
* {{Публікація|назва=Об утверждении в учёных степенях и званиях|статья|тип=жур|видання=Вестник высшей школы|рік=1941|номер=7}}
* {{Публікація|назва=Юрий Орестович Габель: Некролог|статья|тип=жур|видання=Учёные записки Харьковского университета|сторінки=5—7|рік=1951}}
[[Категорія:Померли від раку легень]]
[[Категорія:Науковці Харківського медичного інституту]]
[[Категорія:Автори підручників]]
[[Категорія:Викладачі Харківського університету]]
[[Категорія:Радянські хіміки]]
[[Категорія:ВипускникиУкраїнські Харківського університетухіміки]]
[[Категорія:НауковціСторінки Харківськогоіз університетунеперевіреними перекладами]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Габель_Юрій_Орестович