Коксування: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 1:
{{unibox}}
[[Файл:Coke Ovens Abercwmboi.jpg|right|thumb|[[Коксова батарея|Коксові батареї]], Південний [[Уельс]]]]
[[Файл:Kokerei Duisburg.jpg|right|thumb|Коксові батареї, [[Дуйсбург]]]]
'''Коксування''' ({{lang-ru|коксование}}, {{lang-en|coking process}}, {{lang-de|Verkoken n, Verkokung f, Koken n, Verkokungsvorgang m}}) — переробка природного палива нагріванням до температури
== Процес коксування ==
Процес коксування складається з трьох стадій: підготовки сировини, власне коксування і переробки коксового газу.
Сировиною для коксування служить суміш кам'яного [[вугілля]], що здатна при нагріванні спікатись (тобто розм'якшуватись і злипатись в спільну масу). Таку здатність має коксівне вугілля марок К, ПС, Ж, Г.
Рядок 19 ⟶ 18:
== Продукти коксування ==
В результаті коксування одержують 75 — 80% [[кокс]]у, 10 — 15% [[коксовий газ|коксового газу]], 1% [[бензол]]у, 3% смол.
== Кокс — головний продукт коксування ==
Головним споживачем крупних класів коксу є [[чорна металургія]]. Крупний [[кокс]] (клас +25 мм) використовують також в кольоровій металургії при виплавці міді, свинцю, нікелю, в хімічній промисловості як відновник для отримання сульфіду натрію, цинкових білил, вуглекислого газу, сухого льоду, для випалювання вапняку, як висококалорійне бездимне паливо для комунально-побутових і промислових цілей і ін. Кокс середньої крупності (5-25 мм) застосовується в електротермічному виробництві для одержання феросплавів, карбіду кальцію, цинку, жовтого фосфору і ін., дрібний кокс (-5 мм) використовується як паливо.
| |||