Відмінності між версіями «Григорій II Болгаринович»

нема опису редагування
 
У Києві Флорентійську унію сприйняли негативно і митрополит [[Ісидор]] пробув митрополитом Київським до 1458 року.
 
[[15 жовтня]] [[1458]] року Константинопольський патріарх [[Григорій III (Мамма)]], який був в Римі у вигнанні уніатськимунійним Константинопольським патріархом, провів реорганізацію [[Українська Православна Церква (1458-1596)|Київської митрополії]]. А новому митрополиту Григорію ІІ, патріарх надав новий титул – Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси. Цей титул глави православної Київської митрополії носили до приєднання [[Українська Православна Церква (1620-1685)|Київської церкви]] до московського патріархату 1686 року, а греко-католицькі Київські митрополити - до 1806 року.
 
На поставленні Григорія ІІ наполягав пап [[Калікст III|Калліст III]], і [[Пій II]] видав ствердну грамоту [[11 вересня]] 1458 року його наступник<ref>{{Cite web|url=http://www.pravenc.ru/text/166632.html|title=ГРИГОРИЙ|website=www.pravenc.ru|accessdate=2018-09-14}}</ref>. Разом з митр. Григорієм папа висилав до короля Казимира свого особистого посланця лятеранського ґрафа Миколая Цаґупіті. Папа думав, що знову можуть виникнути труднощі з поставленням Флорентійського митрополита в Києві, й тому папський посол мав ужити всіх дипломатичних засобів, щоб Григорія ввести спокійно на його митрополичий престіл.<ref name=":0">{{Cite book|url=http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/1810/file.pdf|title=Історія Християнства
3306

редагувань