Цвєт Михайло Семенович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
TobeBot (обговорення | внесок) м робот додав: en:Mikhail Tsvet змінив: ru:Цвет, Михаил Семёнович |
Valear (обговорення | внесок) доповнення -- біографія |
||
Рядок 22:
== Біографія ==
'''Швейцарський період життя'''
Народився [[1872]] року в Асті, що в Італії. Дитинство та юність пройшли у Швейцарії. Початкову освіту здобував у коледжі Гайяр ([[Лозанна]], [[1881]]—[[1885]]). Закінчив Женевську гімназію 1891 року та вступив на фізико-математичний факультет Женевського університету. Найбільший вплив у той час на Михайла Семеновича мали ботаніки Р. Шода та Ж. Тюрі.
У [[1893]] році Цвєт стає бакалавром фізичних та природничих наук, вирішує присвятити себе вивченню рослин.
[[1896]] рік —— відправляє до Женеви остаточний варіант дисертації на тему: "Вивчення фізіології клітини. Матеріали до розуміння руху протоплазми, плазматичних мембран та хлоропластів". У жовтні цього року отримує диплом доктора природничих наук Женевського університету, у грудні того ж року прибуває до Петербургу, не знаючи, що вчений ступінь Женевського університету у Росії не визнається. Чому вчений змінив Швейцарію на Росію, достеменно не відомо.
В Петербурзі Михайло Семенович познайомився з такими вченими, як [[Бородін Іван Парфенійович|І. П. Бородін]], [[Андрій Сергійович Фамінцин|А.С. Фамінцин]],[[Бекетов Андрій Миколайович|А. М. Бекетовим]], [[Михайло Степанович Воронін|М. С. Вороніним]], [[Петро Францевич Лесгафт|П .Ф. Лесгафтом]].
'''Російський період'''
У лабораторії Фамінцина, який займався вивченням природи хлоропластів, біології лишайників, питаннями симбіозу, окрім нього та штатних співробітників працювали такі вчені, як: [[Дмитро Іванович Івановський|Д.І.Івановський]], В. В. Лепешкін (вивчав загальні властивості протоплазми), В.В. Половцов (займався вивченням дихання рослин) Цвєт продовжив вивчення хлоропластів. Проте для викладання йому потрібно заново захищати дисертацію. До її захисту та магістерських іспитів він готувався поряд із роботою у Біологічній лабораторії Лесгафта.
[[1899]] рік —— Цвєт успішно склав магістерські іспити.
[[19 квітня 1900]] року —— на засіданні ботанічного відділення Санкт-Петербурзького товариства дослідників природи виступає з доповіддю "Про природу хлорглобіну"{{ref-ru}} та стає дійсним членом цього товариства.
[[23 вересня]] [[1901]] року —— захист магістерської дисертації у Казанському університеті.
[[26 листопада]] [[1901]] року —— на конкурсній основі прийнятий на посаду асистента кафедри анатомії та фізіології рослин Варшавського університету, очолювану Д. І. Івановським.
[[30 грудня]] [[1901]] року —— на ХІ зібранні дослідників природи та лікарів у Петербурзі робить доповідь "Методи та задачі фізіологічного дослідження хлорофілу"{{ref-ru}}, у якому вперше повідомив про метод адсорбційної хроматографії.
'''Варшавський період'''
[[січень]] [[1902]] —— [[червень]] [[1915]] року —— Варшавський період життя вченого. Михайло Семенович зосереджується на вдосконаленні хроматографічного методу та на його застосуванні для розподілу пігментів зеленого листя.
[[8 березня]] [[1903]] року на засіданні ботанічного відділення Варшавського товариства дослідників природи робить доповідь на тему: "Про нову категорію адсорбційних явищ та про застосування їх до біохімічного аналізу", де вперше описує метод цього аналізу.
[[1905]] рік —— у зв'язку із студентськими виступами заняття в університеті припинено, Цвєт шукає додатковий заробіток, за сумісництвом викладаючи ботаніку та сільське господарство у Варшавському ветеринарному інституті та ботаніку на хімічному та гірничому відділеннях Варшавської політехніки.
[[16 вересня]] [[1907]] року —— одружується на [[Олена Олександрівна Трусевич|Олені Олександрівні Трусевич]].
[[28 листопада]] [[1910]] року —— захищає у Варшавському університеті дисертацію "Хромофіли у рослинному та тваринному світі"{{ref-ru}} та отримує ступінь доктора ботаніки.
[[червень 1915]] —— Варшаву займають німецькі війська, Цвєт на відпочинку в Одесі. Як наслідок Цвєт залишився без роботи. Під час пошуку роботи подавав кандидатуру на завідувача кафедрою анатомії та фізіології рослин Новоросійського університету в Одесі, проте не пройшов.
'''Останні роки життя'''
[[24 березня]] [[1917]] року М. С. Цвєта обрано одинарним професором [[Тартуський університет|Юрьєвського університету]].
[[вересень 1917]] року —— починає роботу в університеті, прийнято рішення про евакуацію університету до Воронежа, у зв'язку з наступом німецьких військ.
Німецьке керівництво припинило викладання російською, ректору та професорам пропонувалось "добровільно залишити Ліфляндію".
[[31 серпня]] [[1918]] року —— родина Цвєта евакуювалась до Воронежа, куди прибула [[7 вересня]]. Дорога видалась важкою, у вченого розвивалась хвороба серця.
Симон Шноль, зокрема, у праці "Три пори Цвєта", що ввійшла до книги "Герої та злодії російської науки"{{ref-ru}} про той період життя вченого згадує:
{{Цитата|Після війн та революцій, у період розрухи, холоду, голоду за ініціативою М. Горького для порятунку інтелектуальної еліти була створена "Цетральна комісія по покращенню побуту вчених" (ЦКБВ). Комісія визначала, кому належить виділити продовольчий пайок та дрова, а кому ні. Та сама легенда стверджує, що проти видачі пайка Цвєту виступив [[Тімірязєв Климент Аркадійович|Тімірязєв]] він не вважав Цвєта важливим для держави. У Воронежі, тяжко хворий, без пайка...{{oq|ru|После войн и революций, в период разрухи, голода, холода по инициативе М. Горького для спасения интеллектуальной элиты страны была создана "Центральная комиссия по улучшению быта ученых" (ЦКБУ). Комиссия определяла, кому следует выделить продовольственный паек и дрова, а кому нет. Та же легенда утверждает, что против выдачи пайка М.С.Цвету возразил Тимирязев он не счел Цвета важным для государства. В Воронеже, тяжело больной, без пайка ...}}}}
[[7 жовтня]] [[1918]] року —— М. С. Цвєт подав докладну записку щодо утворення ботанічної кафедри у знову створеному Воронезькому університеті.
[[9 квітня]] [[1919]] року —— розпочав читання лекцій. Стояти він не міг та читав їх сидячи.
[[26 червня]] [[1919]] року —— вченого не стало. Поховано у Воронежі, місцезнаходження могили невідоме.
== Наукова діяльність ==
== Пам'ять ==
== Джерела ==
[http://dic.academic.ru/dic.nsf/es/62960/%D0%A6%D0%B2%D0%B5%D1%82 М. С. Цвєт на dic.academic.ru]
[http://www.znanie-sila.ru/projects/issue_85.html Симон Шноль. Три пори Цвєта{{ref-ru}}]
[[Категорія:Персоналії Цв]]
| |||