Halocarpus kirkii: відмінності між версіями

| image_captionimage_width = 270px

Дводомні дерева до 25  м заввишки і 100  см діаметром. Нижні гілки розпростерті, верхні підняті. [[Кора дерев|Кора]] сіро-коричнева, гладка на молодих деревах, але на старих дерев товста, луската. Листя неповнолітніх часто зберігаються на нижніх гілках, поки дерево не стане близько 10  м у висоту. Неповнолітніх рослин листя вузьке й шкірясте, 1.5-45–4 см × 1-3 1–3 мм, від тупих до гострих; черешок короткий, скручений. Зрілих рослин листки маленькі, лускоподібні, щільно притиснуті, 2-3 2–3 мм завдовжки, тупі, шкірясті, з перетинчастими краями. Пилкові [[шишка|шишки]] поодинокі, верхівкові, сидячі, довжиною до 1  см. Жіночий стробіли довжиною 6-12 6–12 мм. [[Насіння]] яйцевиднояйцювато-довгасті, дещо стислі, смугасті, довжиною 3-8 3–8 мм, з покриттям, що повністю покриває насіння. [[Принасінник]]и помаранчеві. [[Деревина]] світло-коричневого-червона, щільно зерниста.

Країни поширення: [[Нова Зеландія]] (Пн., Пд. о-ви.). Це рідкісне лісове дерево росте в низовинних субтропічних змішаних вічнозелених лісах до максимальної висоти близько 700  м.

Це подокарпове з дрібнозернистою деревиною, придатною для будівництва в колишні часи. В даний часНаразі вид захищений від рубок і більшість дерев зустрічаються в лісових запасах. Цей вид не записаний у вирощуванні, але може бути присутнім у кількох ботанічних садах.