Васко да Гама: відмінності між версіями

є
[перевірена версія][неперевірена версія]
(правопис)
(є)
Мітки: Замінено Скасовано Візуальний редактор
{{Otheruses|Васко да Гама (значення)}}
{{Особа
| ім'я = Васко (Вашку) да Гама<br />''Vasco da Gama''
| жінка =
| місце_проживання =
| інші_імена =
| зображення = Vasco da Gama.png
| розмір_зображення =
| підпис_зображення =
| ім'я_при_народженні = Vasco da Gama
| дата_народження = близько [[1469]]
| місце_народження = [[Сінеш]] або [[Відігейра]] ([[Алентежу]], [[Португалія]])
| дата_смерті = 24.12.1524
| місце_смерті = [[Кочі (Індія)|Кочі]] ([[Індія]])
| причина_смерті = [[Малярія]]
| громадянство =
| національність = [[Португалець]]
| відомий_(відома) =
| рід_діяльності = Дослідник, морський командувач
| титул = граф Відіґейра
| військове звання = адмірал
| платня =
| термін =
| попередник =
| наступник =
| партія =
| головував_(-ла) =
| конфесія =[[католицизм]]
| чоловік =
| дружина = Катаріна ді Атаїді
| діти =[[Франсішку да Гама]] <br /> [[Ештеван да Гама]]<br /> Пауло да Гама <br /> [[Христфор да Гама]] <br /> [[Педро да Сілва да Гама]] <br /> [[Альваро ді Атаіда да Гама]] <br /> Ізабель де Атаіда да Гама
| родичі =
| нагороди =
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
| employer =
| зріст =
| вага =
}}
'''Ва́ско да Га́ма''' ({{Lang-pt|Vasco da Gama}}, {{IPA2|ˈvaʃku ðɐ ˈɣɐmɐ}}; ще&nbsp;— Вашку; [[1469]]&nbsp;— [[24 грудня]] [[1524]])&nbsp;— [[Португалія|португальський]] дослідник і мореплавець, який [[Відкриття морського шляху до Індії|відкрив морський шлях до Індії]] довкола Африки.
 
== Раннє життя ==
Васко да Гама ймовірно народився в [[1460]]<ref>[http://www.fordham.edu/halsall/mod/1497degama.html Modern History Sourcebook: Vasco da Gama: Round Africa to India, 1497—1498 CE]. Отримано [[27 червня]] [[2007]]</ref> або [[1469]] році<ref>[http://www.newadvent.org/cathen/06374a.htm Catholic Encyclopedia: Vasco da Gama]. Отримано [[27 червня]] [[2007]]</ref>, в місті [[Сінеш]]і, на південно-західному узбережжі Португалії, найімовірніше в домі біля церкви Саласької Богородиці. Сінеш, один з портів у провінції Алентежу, на той час являв собою лише купку білих будівель, мешканці яких переважно займалися рибальством.
[[Файл:Sines06 edit1.jpg|міні|ліворуч|180пкс|Пам'ятник Васко да Гамі в рідному [[Сінеш]]і]]
 
Батько Васко да Гами, Ештеван, був [[лицар]]ем і служив при дворі [[Інфант Фарнанду, герцог Візейський|дона Фернанду]]<ref>{{cite book|title=The Globe Encompassed|author=Ames, Glenn J.|page=27|date=2008|accessdate=2008-01-08}}</ref>, герцога [[Візеу|Візейського]], на час народження Васко. Сам Ештеван був одружений з дочкою Жуана Содре, доньєю Ізабелою Содре, яка мала [[Англія|англійське]] походження<ref name =Subrahmanyam>{{cite book|title=The career and Legend of Vasco da Gama|author=Subrahmanyam, Sanjay|date=1997|page=61}}</ref> і була пов'язана з домом принца Дього, герцога Вієйського, сина короля [[Едуард I (король Португалії)|Едуарда I]] і одного з офіцерів [[Орден Христа|Ордена Христа]]<ref name =Subrahmanyam />. Дон Фернанду назначив Ештеван да Гама мером міста Сінеш і надав можливість отримувати деякий відсоток від зібраних там податків на мило.
 
Про раннє життя Васко відомо дуже мало: за даними португальського історика Тейшейра де Арагана, він навчався в місті [[Евора|Еворі]], де вивчав математику та [[навігація|навігацію]] і добре знав [[астрономія|астрономію]]&nbsp;— можливо, навчався у астронома [[Авраам Закуту|Авраама Закуту]]<ref name =Subrahmanyam />.
 
У [[1492]] король [[Жуан II]] надіслав Васко да Гаму до порту [[Сетубал]], на південь від [[Лісабон]]а, а потім в [[Алгарве]], південну провінцію Португалії, із завданням захопити [[Франція|французькі]] кораблі, які нападали на мирні португальські судна&nbsp;— з цим завданням Васко впорався швидко й ефективно.
 
== Дослідження ==
 
[[Файл:Vasco de Gama map-fr.svg|thumb|320px|left|Шлях торговців прянощами (зелена лінія) та маршрути Васко да Гами (чорна), [[Перу да Ковільян]]а (помаранчева) і [[Алфонсу да Паїва]] (синя).]]
 
Ще з часів принца [[Енріке Мореплавець|Енріке Мореплавця]] (1394—1460) португальці ретельно готувалися до відкриття морського шляху до [[Індія|Індії]], адже з Індії в [[Європа|Європу]] постачалися [[прянощі]], [[шовк]]ові [[тканина|тканини]], [[ювелірні вироби]] і [[слонова кістка]]. Проте на суходільному шляху з Індії до Європи лежало кілька арабських країн, які збирали високе [[мито]] з купців; далі товар потрапляв у руки [[Генуезька республіка|генуезьких]] та [[Венеційська республіка|венеційських]] купців, які теж добре наживалися на посередницькій торгівлі, внаслідок чого первісна ціна на товари розкоші впродовж торговельного шляху зростала кількасотразово. Відкриття прямого морського шляху до Індії обіцяло величезні прибутки, і саме тому принц Енріке впродовж 40 років готував і посилав морські експедиції на розвідку африканського узбережжя. Під час цих експедицій були відкриті [[Азорські острови]] й острів [[Мадейра (острів)|Мадейра]], в 1444&nbsp;р. [[Дініш Діаш]] досягнув крайньої західної точки Африки&nbsp;— [[Зелений Мис|Зеленого мису]], а в 1455&nbsp;р. венеціанець [[Альвізе Кадамосто]] відкрив острови Кабо-Верде і гирло р. Гамбія.
 
Проте лише через сорок років, зимою [[1487]]–[[1488]] [[Бартоломеу Діас|Бартоломеу Діашу]] вдалося досягти Мису Доброї Надії на півдні Африки, де берегова лінія Африканського континенту вперше повертає на північ, відкриваючи прохід з Атлантичного океану в Індійський.
 
== Перша подорож ==
{{main|Відкриття морського шляху до Індії}}
[[Файл:A partida de Vasco da Gama para a Índia em 1497.jpg|міні|320x320пкс|Відплиття Васко да Гами в Індію]]
У середині 1490-х років король [[Мануель I (король Португалії)|Мануель I]] доручив довершити справу Васко да Гама. 8 липня [[1497]] його експедиція в складі чотирьох кораблів із командою у 170 осіб, головним керманичем [[Перу ді Аленкер]]ом (раніше супроводжував Бартоломеу Діаша), з товмачами з [[арабська мова|арабської]] і [[банту (мови)|банту]] вийшла з гирла річки [[Тежу]] неподалік [[Лісабон]]а.
 
Коротка зупинка була зроблена на островах [[Кабо-Верде]], що належали Португалії, де флотилія змогла поповнити припаси. Десь поблизу берегів [[Сьєрра-Леоне]] да Гама за порадою [[Бартоломеу Діаш]]а (чий корабель на перших порах плив з ескадрою, а потім попрямував до фортеці [[Сан-Жоржи-да-Міна]] на [[Гвінейська затока|Гвінейському узбережжі]]), аби уникнути зустрічних вітрів, рушив на південний захід і заглибився в Атлантичний океан, лише після екватора повернув знову на південний схід. Минуло більше трьох місяців, перш ніж португальці знову побачили землю<ref>Pathfinders: Fernandez-Armesto, Felipe (2006). Pathfinders: A Global History of Exploration, 2006, W. W. Norton & Company, isbn= 0-393-06259-7, pages= 177—178</ref>.[[Файл:A chegada de Vasco da Gama a Calicute em 1498.jpg|міні|Прийом Васко да Гами в Калікуті|320x320пкс]]
 
22-го листопада ескадра обігнула Мис Доброї Надії, 16 грудня пройшла повз останній [[падран]], встановлений Діашем і [[25 грудня]] [[1497]] досягла області, що нині входить до провінції [[Квазулу-Наталь]] [[ПАР]]. Протягом наступного місяця плавання тривало без пригод, хоча двічі кораблі зупинялися для ремонту та поповнення припасів.
[[Файл:A steel engraving from the 1850's, with modern hand coloring.jpg|міні|Прийом Васко да Гами заморіном Калікута|320x320пкс]]
 
Рухаючись уздовж східного берега Африки, кораблі досягли [[Мозамбік]]у 1-го березня [[1498]], де їм влаштували добрий прийом. Але згодом мавританські купці, що там перебували, впізнали в них своїх давніх ворогів і намовили місцевого [[шейх]]а перешкодити португальцям у подальшому плаванні. Ледве уникнувши потоплення на [[Риф (геологія)|рифах]], експедиція нарешті досягла [[Малінді]] (сучасна [[Кенія]]), де тамтешній [[султан]] виявився приязнішим і надав португальцям до послуг досвідченого арабського мореплавця, з допомогою якого ескадра у травні [[1498]] досягла Калікути (сучасне [[Кожикоде]]) на [[Малабарський берег|Малабарському узбережжі]] Південної Індії. [[Заморін]] Калікута зустрів португальців з пошаною&nbsp;— військовим парадом 3000 солдатів, і удостоїв Васко да Гама аудієнцією. Васко да Гама передав Заморіну подарунки, однак вони не справили враження на Заморіна. Мусульманські торговці, що були при дворі Заморіна, вказали, що подарунки (серед них не було золота та коштовностей) недостойні європейського правителя, а Васко да Гама схожий більше на пірата, ніж на королівського посла<ref>Castaneda, Herman Lopes de, The First Book of the Historie of the Discoveries and Conquests of the East India by the Portingals, London, 1582, in Kerr, Robert (ed.) A General History and Collection of Voyages and Travels Vol. II, London, 1811.</ref>. Товари європейців продавалися погано, до того ж з індійцями виникли суперечки з приводу мита, яке повинні були платити португальці. Роздратований Васко да Гама відплив з Кожикоде, силою прихопивши з собою шістнадцять рибалок<ref>M.G.S. Narayanan, Calicut: The City of Truth (2006) Calicut University Publications (The incident is mentioned by Camoes in The Lusiads, wherein it is stated that the Zamorin «showed no signs of treachery» and that «on the other hand, Gama's conduct in carrying off the five men he had entrapped on board his ships is indefensible.»)</ref>. Все ж економічні результати експедиції да Гама переверщили найсміливіші очікування, оскільки вони поверталися з вантажем, який коштував в шістдесят разів більше ніж вартість витрат на експедицію.
 
=== Повернення до Португалії ===
Васко да Гама залишив Калікут [[29 серпня]] [[1498]]. Бажаючи чимскорше відправитися додому, він проігнорував попередження місцевих мешканців про те, що мусонні вітри дмутимуть у сторону берега. Флот спочатку повільно рухався на північ уздовж узбережжя Індостану, а потім зупинився на островах біля південного Гоа, щоб перечекати деякий час. 3 жовтня [[1498]] року да Гама вирішує перетнути Індійський океан. Через початок зимових мусонів подорож була жахливою. Влітку перетин Індійського Океану зайняв 23 дні, тепер же, коли пливли проти вітру, подорож тривала 132 дні. Тримісячний маршрут до берегів Африки супроводжували спека і хвороби екіпажу. І лише 2 січня 1499 моряки побачили багате місто [[Могадішо]]. Не наважуючись висадитись з нечисленною і виснаженою командою, да Гама наказав «для остраху» обстріляти місто з гармат. 7 січня 1499 року флот да Гами прибув у Малінді. Команда була у жахливому стані&nbsp;— близько половини загинуло, решта були вражені цингою. За п'ять днів завдяки гарній їжі та фруктам, наданими шейхом, моряки зміцніли, однак все одно екіпажі кораблів так зменшилися, що 13 січня на стоянці південніше Момбаси довелося спалити «Сан-Рафаель». [[28 січня]] минули острів [[Унгуджа|Занзібар]], 1 лютого зробили зупинку біля острова Сан-Жорже біля Мозамбіку, а [[20 березня]] кораблі обігнули мис Доброї Надії.
 
16 квітня попутний вітер доніс судна до островів Кабо-Верде. Звідти Васко да Гама послав вперед корабель, який 10 липня доставив до Португалії звістку про успіх експедиції. Сам капітан затримався через хворобу брата&nbsp;— Пауло да Гама{{sfn|Subrahmanyam|1997|p=62}}. У серпні або у вересні [[1499]] Васко да Гама урочисто повернувся в Лісабон. Експедиція зазнала чималих витрат: повернулися лише два судна і 55 чоловік, окрім того, да Гама зазнав невдачі у своїй основній місії&nbsp;— забезпечення торгового договору з Калікутом. Однак все ж таки спеції, привезені з Індії на останніх двох кораблях, були продані з величезним прибутком для королівської скарбниці (виручка від продажу в 60 разів перевищувала витрати на експедицію). Васко да Гама був справедливо нагороджений як першовідкривач прямого морського торгового шляху до Азії. Цей шлях відтоді стали повторювати щорічні португальські армади, а спеції з Індії стали основою багатства Португальської корони.
 
== Друга подорож ==
[[Файл:Gama armada in India, 1502.gif|thumb|left|250px|[[Малабарський берег]] Індії, маршрут очолюваной Васко да Гама 4-ї Індійської армади Португалії (1502 рік)]]
Відразу після відкриття морського шляху до Індії португальське королівство стало організовувати щорічні експедиції до Індії. Експедиція 1500 року (2-га Індійська армада Португалії) під командою [[Педру Альваріс Кабрал|Педру Алваріса Кабрала]] уклала торговельний договір із [[заморин]]ом Калікута (нині [[Кожикоде]]) і заснувала там торгову факторію. Але португальці посварилися з арабськими купцями Калікута, факторія була спалена, Кабрал відплив з міста, обстрілявши його з гармат. Союз з Калікутом змінився на війну.
 
Для того, щоб навести порядок в Індії та заснувати там нові укріплення, [[1502]] року король [[Мануель I (король Португалії)|Мануель I]] відправив ескадру на чолі з Васко да Гамою. Експедиція включала двадцять суден, з яких безпосередньо адміралу виділялись лише десять; п'ять повинні були перешкоджати арабській морській торгівлі в Індійському океані, а ще п'ять, під командою небожа адмірала, Ештевана да Гама, призначалися для охорони факторій. Експедиція вирушила [[10 лютого]] [[1502]] року.
 
По дорозі Васко да Гама заснував форти і факторії в [[Мозамбік]]у, підкорив арабського еміра [[Кілва (султанат)|Кілви]] і наклав на нього данину. Проводив жорстокими заходами боротьбу з арабським судноплавством, наказав спалити арабське судно з усіма пасажирами-паломниками біля [[Малабарський берег|Малабарського берега]]{{sfn|Subrahmanyam|1997|p=205}}.
 
У жовтні [[1502]] року флот прибув у [[Каннур|Каннанур]]. Місцевий раджа урочисто зустрів португальців і дозволив побудувати велику факторію. Завантаживши судна прянощами, адмірал попрямував до [[Кожикоде|Калікута]]. Тут він діяв рішуче і жорстоко. Незважаючи на обіцянки [[заморин]]а відшкодувати збитки і повідомлення про арешт винуватців нападів на португальців, адмірал зажадав виселення всіх мусульман із міста. На це заморин піти не міг. Да Гама захопив міський порт і протягом двох днів бомбардував місто, перетворивши його на руїни<ref>[https://web.archive.org/web/20040118015254/http://www.northpark.edu/history/webChron/WestEurope/DaGama.CP.html Vasco da Gama Arrives in India 1498] (Google cached version) Dana Thompson, Felicity Ruiz, Michelle Mejiak; December 15, 1998. Retrieved 8 July 2006</ref>. Він наказав повісити на щоглах захоплених індійців, відправив на берег заморину відрубані у нещасних руки, ноги і голови, а тіла викинув за борт, щоб їх винесло на берег. Через два дні Васко да Гама знову обстріляв Калікут і приніс морю нові жертви. Заморин утік зі зруйнованого міста, проте не капітулював перед португальцями. Залишивши для блокади Калікута сім кораблів під командуванням свого дядька [[Вісенте Содре]], Васко да Гама вирушив до [[Кочі (Індія)|Кочі]]. Тут він довантажив кораблі та залишив у новій фортеці гарнізон. Заморин за допомогою арабських купців зібрав велику флотилію, яка 12 лютого [[1503]] виступила назустріч португальцям, що знову наближалися до Калікута. Проте обстріляні корабельною артилерією легкі судна були вимушені рятуватися втечею.
 
Васко да Гама повернувся до Португалії у вересні [[1503]] року. Незважаючи на велику здобич привезену до Португалії, да Гама не зумів виконати головного завдання експедиції і приборкати непримиренного заморина. Ця обставина, а також невдача Вісенте Содре при захисті факторії в Кочі, призвели до того, що коли у 1505 році король Мануел I призначав першого губернатора і віце-короля Португальської Індії кандидатура Васко да Гами була відхилена на користь [[Франсішку де Алмейда]]. Попри чисельні петиції, Васко да Гама так і не зміг повернути прихильність Мануела І, хоча у [[1519]] Васко да Гама отримав звання графа ді Відіґейра.
 
== Третя подорож і смерть ==
[[Файл:Gregório Lopes - Vasco da Gama (ca 1524).jpg|thumb|right|Портрет Васко да Гама роботи худ. [[Грегоріо Лопес]]а (1490—1550)]]
Після смерті короля Мануела I наприкінці 1521 року, його син та наступник, король [[Жуан III]] взявся за перегляд політики португальського уряду в Індії. Португальська корона отримувала все менше прибутку від своїх нових колоній і незадоволений результатами роботи старого клану Альбукерке (який тепер представляв в Індії [[Діогу Лопеш де Секейра]]), Жуан III шукав нових підходів і нових людей. Це дозволило Васко да Гама повернутись зі свого політичного вигнання важливим радником при обговоренні стратегії нового короля. Вбачаючи головним пріоритетом Португалії на Сході іспанську загрозу Молуккським островам, Васко да Гама порадив зменшити увагу до Аравії, яка була основним пріоритетом португальців за правління Мануела і продовжувала залишатися головним клопотом [[Дуарте де Менезеш]]а, тодішнього губернатора португальської Індії. Менезеш також виявився некомпетентним та корумпованим, на що королю подавали численні скарги.
 
Аби змінити пріоритети індійської політики і побороти корупцію в старій адміністрації, Жуан ІІІ вирішує призначити п'ятим віце-королем Індії 64-річного суворого і непідкупного Васко да Гаму. В квітні 1524 Васко да Гама разом із синами Ештаваном і Паоло вирушає у свою останню подорож до Індії. Він очолив флот з чотирнадцяти кораблів на чолі із флагманом Санта-Катаріна. Після важкої подорожі (загинуло чотири або п'ять кораблів) у вересні 1524 року експедиція прибуває в Індію. Відразу ж після прибуття до Індії, використовуючи свої повноваження, Васко да Гама вживає жорстких заходів проти зловживань колоніальної адміністрації та наводить новий порядок у Португальській Індії. Однак через три місяці після прибуття да Гама захворів на [[Малярія|малярію]] і напередодні Різдва 1524 року помер у місті [[Кочі (Індія)|Кочі]]<ref>Ames, Glenn J. (2004). Vasco da Gama: Renaissance Crusader. Longman Publishing Group, 2004. 192 p.</ref>. Відповідно до королівського наказу, наступником да Гами на посту губернатора Індії став один з капітанів, які прибули з ним, [[Енріке де Менезеш]]. Сини Васко втратили свої пости і приєдналась до флоту, що повертався на початку 1525 року.
[[Файл:CochinVascoDeGama.JPG|міні|Могила Васко да Гами в [[Церква Святого Франциска (Кочі)|церкві Св. Франсиска]] в [[Кочі (Індія)|Кочі]], Індія]]
Після смерті Васко да Гаму поховали в Кочі, в місцевій [[Церква Святого Франциска (Кочі)|церкві Св. Франсиска]], одній з найстарійших християнських церков в Індії. У 1539 році тіло Васко да Гама було перевезене до Португалії і поховане в [[Монастир єронімітів|монастирі Єронімітів]] у лісабонському передмісті [[Санта-Марія-де-Белен|Белен]].
 
Новітні географічні знання, що отримала наприкінці XV&nbsp;ст. [[Португалія]], зберігали в суворій таємниці і тривалий час вони залишалися невідомими для решти країн Європи. Більшість мореплавців вважали неможливим обігнути Африку, оскільки за давніми уявленнями вона простягалась до Південного полюсу. Це стимулювало інші спроби дістатися в Індію морем, зокрема пливучи в західному напрямку (ідея італійського географа й астронома [[Паоло Тосканеллі]], яка виходила з уявлення про кулясту форму Землі). Це завдання стало мрією і стрижнем життя досвідченого мореплавця та натхненного шукача золота [[Христофор Колумб|Христофора Колумба]].
 
== Нащадки ==
Васко да Гама і його дружина Катаріна де Атаіда мали шість синів і дочку<ref>See also Diogo do Couto (''Decadas de Asia'', Dec. IV, Lib. 8, c.2); Teixeira de Aragão [http://books.google.com/books?id=cBAoAAAAYAAJ&pg=PA15#v=onepage&q&f=false p.15-16], and Castanhoso (1898: [http://books.google.com/books?id=MiFXAAAAMAAJ&pg=PR7#v=onepage&q&f=false p.viiff].)</ref>:
[[Файл:Vasco da Gama Jerónimos 2008-1.jpg|thumb|right|Усипальня Васко да Гама в монастирі [[Жеронімуш]] в лісабонському передмісті [[Санта-Марія-де-Белен]]]]
# Дон [[Франсішку да Гама]], старший син, який успадкував титул 2-го графа Відіґейра і 2-го «Адмірала морів Індії, Аравії та Персії». Він прожив все життя у Португалії.
# Дон [[Ештеван да Гама]] супроводжував батька в 3-му плаванні до Індії в 1524 році. Капітан [[Малакка (місто)|Малакки]] в 1534—1539 роках. Губернатор [[Португальська Індія|Португальської Індії]] в 1540—1542 роках.
# Дон Пауло да Гама супроводжував батька в 3-м плаванні до Індії в 1524 році. Капітан Малакки в 1533—1534 роках. Вбитий у морській битві біля Малакки.
# Дон [[Христофор да Гама]] 1532 року прибув до Індії разом з братом Ештеваном да Гама, 1535 року знову повернувся до Португалії. У 1538 році приєднався до експедиції в [[Діу.]] Ештеван, вже будучи [[віце-король|віце-королем]] Індії, в [[1541]] році доручив йому командування кораблем під час рейду по [[Османська імперія|османських]] військових базах у [[Суецька затока|Суецькій затоці]]. У 1542 році очолював експедицію в [[Ефіопська імперія|Ефіопію]], під час якої був убитий.
# Дон [[Педро да Сілва да Гама]], капітан [[Малакка (місто)|Малакки]] в 1548—1552 роках.
# Дон [[Альваро ді Атаіда да Гама]], капітан [[Малакка (місто)|Малакки]] в 1552—1554 роках.
# Дона Ізабель де Атаіда да Гама, єдина донька. Вийшла заміж за Ігнасіо де Норона&nbsp;— сина першого графа Лінареса.
Чоловіча лінія роду да Гама обірвалася у 1747 році, титул графа Відігейра перейшов через жіночу лінію.
 
== Вшанування пам'яті ==
На честь Васко да Гами назване місто [[Васко да Гама (місто)|Васко да Гама]] в [[Індія|Індії]], місячний кратер [[Васко да Гама (кратер)|Васко да Гама]], бразильський футбольний клуб [[Васко да Гама (футбольний клуб)|Васко да Гама]], міст у Лiсабонi [[Вашку да Гама (міст)|Вашку да Гама]].
 
== Примітки ==
{{reflist|2}}
 
== Література ==
{{Вікіцитати}}
{{Commons|Vasco da Gama}}
* {{Cite book |last=Ames |first=Glenn J. |title=Vasco da Gama: Renaissance Crusader |authorlink= |coauthors= |year=2004 |publisher=Longman |location= |isbn=0-321-09282-1 |pages= }}
* {{Cite book |last=Ames |first=Glenn J. |title=The Globe Encompassed: The Age of European Discovery, 1500–1700 |authorlink= |coauthors= |year=2007 |publisher=Prentice Hall |location= |isbn=978-0-13-193388-0 |pages= }}
* Castanhoso, M. de (1898) ''Dos feitos de D. Christovam da Gama em Ethiopia'' Lisbon: Imprensa nacional. [http://books.google.com/books?id=MiFXAAAAMAAJ&pg=PR3#v=onepage&q&f=false online]
* {{Cite book
|last=Corrêa
|first=Gaspar
|title=The Three Voyages of Vasco da Gama, and His Viceroyalty
|authorlink=
|coauthors=
|year=2001
|publisher=Adamant Media Corporation
|location=
|isbn=1-4021-9543-5
|pages=
|language=
}} Facsimile reprint of a 1869 edition by the Hakluyt Society, London.
* {{Cite book|last=Disney|first=Anthony|title= The Indian Ocean in World History|coauthors=Emily Booth (eds.) |year=2000 |publisher=Oxford University Press|location=New Delhi and New York |isbn= }}
* {{Cite book
|last=Fernández-Armesto
|first=Felipe
|title=Civilizations
|authorlink=
|year=2001
|publisher=Macmillan
|location=Basingstoke and Oxford, U.K.
|pages=
|language=
|isbn=0-7432-0248-1
}}
* {{Cite book |last=Fernández-Armesto |first=Felipe |title=Pathfinders: A Global History of Exploration |year=2006 |publisher=W. W. Norton |location= |isbn=978-0-393-06259-5 |pages=[https://archive.org/details/pathfindersgloba00fern/page/177 177–181] |url=https://archive.org/details/pathfindersgloba00fern/page/177 }}
* {{Cite book|url=http://ia360625.us.archive.org/3/items/vascodagamahissu00jaynuoft/vascodagamahissu00jaynuoft.pdf|first=Kingsley Garland|last=Jayne|title=Vasco Da Gama and His Successors 1460 to 1580|publisher=Meuthen & Co.Ltd.|location=London, England|year=1910|isbn = 978-0-548-00895-9}}
* {{Cite book
|last=Panikkar
|first=K. M.
|title=Asia and Western Dominance: A Survey of the Vasco da Gama Epoch of Asian History, 1498–1945
|authorlink=
|coauthors=
|edition=new ed.
|year=1959
|publisher=Allen & Unwin
|location=London
|isbn=
|id=
|pages=
|language=
|url=http://www.archive.org/details/asiaandwesterndo009963mbp
}}
* {{Cite book
|last=Ravenstein
|first=E. G.
|title=A Journal of the First Voyage of Vasco da Gama, 1497–1499
|authorlink=
|coauthors=ed. and trans.
|year=1898
|publisher=Hakluyt Society
|location=London
|pages=
|language=
|isbn=
|url=http://books.google.com/books?id=13stAAAAMAAJ&printsec=frontcover&dq=intitle:Vasco+inauthor:Ravenstein&lr=&num=30&as_brr=0&ei=Lzm2R6iwEo3AsQPrtv2RBQ
}} (reissued by Cambridge University Press, 2010. ISBN 978-1-108-01296-6)
* {{Cite book|last=Russell-Wood|first=A. J. R. |title=A World on the Move: The Portuguese in Africa, Asia, and America, 1415–1808|year=1993 |publisher=Macmillan |location= |isbn=978-0-312-09427-0}}
* {{Cite book|last=Subrahmanyam |first=Sanjay |title=The Career and Legend of Vasco da Gama |coauthors= |year=1997 |publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0-521-47072-8 |pages= }}
* Teixeira de Aragão, A.C. (1887) ''Vasco da Gama e a Vidigueira: um estudo historico''. Lisbon: Sociedade de Geografia de Lisboa [http://books.google.com/books?id=cBAoAAAAYAAJ&pg=PP7#v=onepage&q&f=false online]
* {{Cite book |last=Towle |first=George Makepeace |title=Vasco da Gama, his voyages and adventures |authorlink= |coauthors= |year=c. 1878 |publisher=Lothrop, Lee & Shepard |location=Boston |isbn= |url=http://www.archive.org/details/vascodagamahisvo00towl }}
* [http://91.144.189.235/fulltext/Morskoy.pdf Харт, Генри. Морской путь в Индию: рассказ о плаваниях и подвигах португальских мореходов, а также о жизни и времени дона Васко да Гамы, адмирала, вице-короля Индии и графа Видигейры / Г. Харт; пер. с англ. Н.&nbsp;В.&nbsp;Банникова; вступ. ст. и ред. И.&nbsp;П.&nbsp;Магидовича. &nbsp;— Москва: Изд-во иностр. лит., 1954. &nbsp;— 331 с.]
 
{{Нормативний контроль}}
{{DEFAULTSORT:Гама Васко да}}
 
[[Категорія:Померли від малярії]]
[[Категорія:Епоха Великих географічних відкриттів]]
 
{{Мореплавці піренейських країн (Іспанії та Португалії)}}
Анонімний користувач