116 829
редагувань
Haida (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
== Життєпис ==
Походив з [[Рід Сьо|Другої династії Сьо]].
В цей час поновилася небезпека з боку японського правителя [[Тойотомі Хідейосі]], який почав планувати похід з підкорення Корейського півострова. Для наказав [[Рід Сімадзу|клану Сімадзу]] та вану Рюкю сплатити частину військових видатків (гун'яку), зокрема останній повинен був прислати рису на 7 тис. самураїв для їх годування протягом 10 місяців.
1609 року для покращення управління островами [[Міяко (острів)|Міяко]] і [[Яеяма (острови)|Яеяма]] було створено спеціальний орган — курамото, на чолі якого стояв дзайбан. Того ж року року [[Шімадзу Іехіса]] за наказом [[бакуфу]] висадився на півночі острова Окінава. він атакував замок Накідзін, який обороняв спадкоємець трону Сьо Кокусі. Замок був захоплено, а Кокусі вбито. за цим було оточено замок Сбрі. Після декількох спроб прорвати облогу ван Рююк здався. Його було відправлено до Едо, де ван приніс клятву вірності сьогуну [[Токуґава Хідетада|Токуґаві Хідетаді]]. Потім в Кагосімі приніс письмову клятву вірності (кісьомон) Шімадзу Іехісі, передавши тому острів [[Амамі Осіма]] та сусідні з ним дрібні острови (остаточно це сталося 1613 року), зобов'язавши сплачувати щорічну данину (кокудака) в 86086 [[коку]]. також встановлено «15 заборон», що закріплювали політичну і економічну фактичну владу Сімадзу над ванством Рюкю, обмежували контакти з Китаєм.
Лише у жовтні 1611 року Сьо Неі повернувся на Окінаву. До 1616 року він не мав фактичної влади. Представники Сімадзу звільнили з посад усіх не лояльних на їх думку японській владі, лише після цього передали владу вану. Сьо Неі помер 1620 року. Його
== Джерела ==
|