Вроцлав: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Українці у Вроцлаві: додано інформація |
→Українці у Вроцлаві: Додано інформацію і посилання |
||
Рядок 354:
== Українці у Вроцлаві ==
Вроцлав має численні сліди пов'язані з минулим та сучасним перебуванням в ньому [[українці]]в.
[[Файл:PiotrWlostowic.jpg|альт=Зображення нагробної плити Петра і Марії Властовичів у костелі св. Вінцента в Олбіні (Вроцлав). Знищена турками|міні|Зображення нагробної плити Петра і Марії Властовичів у костелі св. Вінцента в Олбіні (Вроцлав). Знищена турками]]
Вроцлав має численні сліди пов'язані з минулим та сучасним перебуванням в ньому [[українці]]в. Восени [[1884]] р. на правничих студіях в [https://www.google.com/maps/place/University+of+Wroc%C5%82aw/@51.114177,17.0322207,456m/data=!3m1!1e3!4m5!3m4!1s0x0:0x693a0ae1446c3543!8m2!3d51.1140053!4d17.034463 Вроцлавському університеті] перебували [[Андрей (Шептицький)|Роман]] та [[Олександр Шептицький|Олександр]] Шептицькі. Восени 1884 р. Роман та Олександр Шептицькі разом поїхали до Німеччини (Вроцлав) на правничі студії в Вроцлавському університеті. 15 листопада [[2018]] р. в приміщенні головного корпусу Вроцлавського університету вібулося урочисте відкриття меморіальної дошки Митрополита [[Андрей (Шептицький)|Андрея Шептицького]], який вчився тут в 1884-87 рр. Пізніше у німецькому тоді Вроцлаві (Бреслау) здобували технічну освіту українці з [[Галичина|Галичини]]. [[Шухевич Юрій-Богдан Романович|Юрій Шухевич]], зокрема згадував про навчання тут своєї матері. [https://www.google.com.ua/maps/place/A-1,+wybrze%C5%BCe+Stanis%C5%82awa+Wyspia%C5%84skiego+27,+50-370+Wroc%C5%82aw/@51.1074219,17.0572397,714m/data=!3m1!1e3!4m13!1m7!3m6!1s0x470fe82a73eb172f:0x1c6df8655655e3c2!2sA-1,+wybrze%C5%BCe+Stanis%C5%82awa+Wyspia%C5%84skiego+27,+50-370+Wroc%C5%82aw!3b1!8m2!3d51.1078939!4d17.0616995!3m4!1s0x470fe82a73eb172f:0x1c6df8655655e3c2!8m2!3d51.1078939!4d17.0616995. Політехніка] розбудована в німецький час була місцем навчання українського діяча з [[Буковина|Буковини]] — [[Степан Петрівський|Степана Петрівського]].▼
Найдавніші пам'ятки пов'язані з Україною ми можемо відшукати у музеях міста. Зокрема, у природничому музеї Вроцлава експонується копія зліпку краківського [[Носоріг волохатий|шерстистого носорога]], знайденого в с. [[Старуня]] Івано-Франківської області<ref name=":3" />.
Зв'язки Нижньої Сілезії та Вроцлава з Руссю сягають ще тих часів коли ця територія належала польській династії пястів. Зокрема, варто згадати одного з найвищих діячів Сілезії часів Болеслава Кривоустого – [[Петро Властович|Петра Властовича]]. За однією з версій він був родом з [[Русь|Русі]]. Коли померла дружина князя Болеслава, той послав Петра Властовича сватом до Марії, дочки чернігівського князя Олега Михайла, але Петро сам одружився з княжною Марією. Завдяки цьому Петро став однією з перших осіб у державі і дядьком спадкоємця престолу — Владислава II. Шлюб дав йому також право на отримання найвищої посади після князя — палатина (лат. comes palatinus).
Після осліплення за наказом Володислава ІІ Вигнанця колишній палатин виїхав на Русь, де намовляв київського князя до війни з [[Польща|Польщею]].
Петро і Марія заклали на суч. вроцлавському Олбіні абатство бенедиктинців в 1139 р., яке, нажаль, не зберіглося. Проте, його архітектурні елементи збереглися. Зокрема, романський портал вмурований у південну стіну кафедрального костелу Марії Магдалени<ref name=":3" />.
У [[1289]] р. в околицях Вроцлава з'являється князь Лев Данилович. Ось як це описує [[Грушевський Михайло Сергійович|М. Грушевський]]:
«''В боротьбі за краківський стіл, що розпочала ся по смерти Лєшка (Чорного – авт). і потягнула ся на кількадесять лїт, Лев брав дїяльну участь, підтримуючи вибраного малопольською шляхтою Болєслава Зємовитовича кн. плоцького (з мазовецької лїнїї) в його боротьбі з Генрихом вроцлавським (т. зв. Честним, Probus), підтримуваного нїмецькими міщанами Малопольщі). В інтересах Болєслава Лев ходив походом на Краків (1289 р.), а коли облога не повела ся, і Болєслав, що в сїй кампанїї досить слабо підтримував Льва, зовсїм вирік ся претензій на краківський стіл, Лев з під Кракова рушив на Шлезк і пограбив землї Генриха та з величезною здобичею вернувся на Русь''»<ref>[http://litopys.org.ua/hrushrus/iur.htm Грушевський М. Історія України – Русі. Т. ІІІ.]</ref>.[[Файл:Polytechnika-wroclaw-parnikoza.jpg|альт=Головний корпус Вроцлавської політехніки. Фото Івана Парнікози, 2021 р.|міні|Головний корпус Вроцлавської політехніки. Фото 2021 р.]]Пізніше руські князі вступили в договірні стосунки з Краковом, про що свідчить звістка [[Галицько-Волинський літопис|Галицько-Волинського літопису]], яка датується 1273 р.:
«''Помирились (Романовичі – авт.) з поляками і з Болеславом князем. Болеслав тоді ж розпочав війну з князем воротиславським (вроцлавським – авт.). Пішли йому на допомогу Лев і Мстислав, а Володимир сам не пішов, а послав свою рать…''»<ref>[[Галицько-Волинський літопис // Літопис руський –Київ. -1989-с. 432.]]</ref><ref name=":3" />.
▲
Пізніше у німецькому тоді Вроцлаві (Бреслау) здобували технічну освіту українці з [[Галичина|Галичини]]. [[Шухевич Юрій-Богдан Романович|Юрій Шухевич]], зокрема згадував про навчання тут своєї матері. [https://www.google.com.ua/maps/place/A-1,+wybrze%C5%BCe+Stanis%C5%82awa+Wyspia%C5%84skiego+27,+50-370+Wroc%C5%82aw/@51.1074219,17.0572397,714m/data=!3m1!1e3!4m13!1m7!3m6!1s0x470fe82a73eb172f:0x1c6df8655655e3c2!2sA-1,+wybrze%C5%BCe+Stanis%C5%82awa+Wyspia%C5%84skiego+27,+50-370+Wroc%C5%82aw!3b1!8m2!3d51.1078939!4d17.0616995!3m4!1s0x470fe82a73eb172f:0x1c6df8655655e3c2!8m2!3d51.1078939!4d17.0616995. Політехніка] розбудована в німецький час була місцем навчання українського діяча з [[Буковина|Буковини]] — [[Степан Петрівський|Степана Петрівського]].
У місті наявні два радянських військових цвинтарі: [https://www.google.com/maps/place/Soviet+military+cemetery+in+Wroc%C5%82aw/@51.079169,17.0306492,140m/data=!3m1!1e3!4m13!1m7!3m6!1s0x470fc25752306b11:0x6cb586b24c8d2e6f!2sDzia%C5%82kowa+10A,+50-538+Wroc%C5%82aw!3b1!8m2!3d51.07917!4d17.0319388!3m4!1s0x470fc2509c87c159:0xc3a3b1d4288ddb93!8m2!3d51.0790306!4d17.030992 на Skowroniej Górze] та [https://www.google.com/maps/place/Cemetery+of+Soviet+Officers/@51.065146,17.0023711,296m/data=!3m1!1e3!4m13!1m7!3m6!1s0x470fc25752306b11:0x6cb586b24c8d2e6f!2sDzia%C5%82kowa+10A,+50-538+Wroc%C5%82aw!3b1!8m2!3d51.07917!4d17.0319388!3m4!1s0x0:0x5f0d529d66d4f676!8m2!3d51.0656883!4d17.0039202 цвинтар радянських офіцерів]. Скільки тут поховано українців поки що ніким, нажаль, не встановлено.
| |||