Феофіл (Булдовський): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
LVS 56 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
копівіо https://risu.ua/istoriya-ob-yednannya-harkivsko-poltavskoji-yeparhiji-z-uapc_n11616
Мітка: Скасування
Рядок 6:
 
Народився у родині священика Іоанна Мусійовича Булдовського на [[Полтавщина|Полта́вщині]], у селі Василівка Хорольського повіту.
 
[[Файл:Єпископ Феофіл Булдовський.jpg|міні|єпископ Феофіл Булдовський]]
До [[Лютнева революція 1917|Лютневої революції 1917]] в [[Російська імперія|Російській імперії]] служив священиком; був відомий прогресивними поглядами і [[українофільство]]м.
 
Рядок 15:
У червні [[1925]] виступив одним із організаторів Собору єпископів у [[Лубни|Лубнах]] (тепер Полтавська область), на якому було проголошено утворення Української православної церкви з канонічною послідовною ієрархією (див. [[Українська соборно-єпископська церква]]). Обраний заступником архієпископа всієї України [[Погорілко Павло Ферапонтович|Павла Погорілка]], а після його арешту — митрополит усієї України (з січня [[1929]]) з місцем перебування у [[Харків|Харкові]], пізніше — у [[Луганськ]]у. Із закриттям у Луганську [[1937]] року останньої церкви повернувся до Харкова, де проживав як приватна особа.
 
Улітку [[1942]] р. до Харкова прибув місійний єпископ [[Українська автокефальна православна церква|УАПЦ]] [[Мстислав (Скрипник)]]. Нарада [[27 липня]] 1942 р., яка пройшла в Харкові за участи митрополита Феофіла, єпископа Переяславського Мстислава, членів Харківського єпархіяльного управління та голови Полтавського єпархіяльного управління, ухвалила: «Визнати, що парафії, підпорядковані Високопреосвященнішому владиці Феофілу на терені Харківської, Полтавської, Сумської і Курської областей, становлять складову частину Української Православної Автокефальної Церкви на чолі з адміністратором архієпископом Полікарпом. Надалі установити таку форму почитування: Високопреосвященнішого отця нашого митрополита Феофіла, архієпископа Харківського і Полтавського, високопреосвященнішого отця нашого Полікарпа, архієпископа Луцького і Ковельського».
Митрополит Феофіл вижив під час Великого терору 30-х рр. і після відступу большевиків восени 1941 р. з’явився в Харкові. Він зумів врятувати й вивезти до Харкова головну святиню Мгарського монастиря – мощі свт. Афанасія, Патріярха Царгородського, Лубенського чудотворця. Юрисдикція митрополита Феофіла поширилася майже на всі відновлені парафії Слобожанщини. 15 липня 1942 р. митрополит Феофіл у співслужінні 10 священиків відправив у Благовіщенському соборі першу Службу Божу українською мовою.
 
Улітку [[1942]] р. до Харкова прибув місійний єпископ [[Українська автокефальна православна церква|УАПЦ]] [[Мстислав (Скрипник)]]. Нарада [[27 липня]] 1942 р., яка пройшла в Харкові за участи митрополита Феофіла, єпископа Переяславського Мстислава, членів Харківського єпархіяльного управління та голови Полтавського єпархіяльного управління, ухвалила: «Визнати, що парафії, підпорядковані Високопреосвященнішому владиці Феофілу на терені Харківської, Полтавської, Сумської і Курської областей, становлять складову частину Української Православної Автокефальної Церкви на чолі з адміністратором архієпископом Полікарпом. Надалі установити таку форму почитування: Високопреосвященнішого отця нашого митрополита Феофіла, архієпископа Харківського і Полтавського, високопреосвященнішого отця нашого Полікарпа, архієпископа Луцького і Ковельського».
 
У 1942-[[1943]] — митрополит Харківський УАПЦ.
Рядок 26 ⟶ 24:
 
[[20 січня]] [[1944]] р. його довели до смерті у сталінських застінках.
 
Вже як патріярх УАПЦ [[Мстислав (Скрипник)]] повернувся до Харкова 4 травня 1991 р. Виступаючи на зустрічі зі слобожанами в оперному театрі, він нагадав про гідний наслідування приклад високої церковної свідомости, виявлений митрополитом Феофілом 1943 р. І хоча Харківщина й Полтавщина – області, досить відмінні в етнокультурному й суспільно-господарчому сенсі, але патріярх Мстислав наполіг на відновлення в УАПЦ єдиної єпархії для цього реґіону як спадкоємниці єпархії владики Феофіла. 4 квітня 1992 р. відбувся перший собор [[Харківсько-Полтавська єпархія УАПЦ (оновлена)|Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ]], який проголосив відновлення її канонічної діяльности.
 
== Джерела ==