Сполучені Штати Америки: відмінності між версіями

м
нема опису редагування
[перевірена версія][перевірена версія]
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
Пізніше з'явилася також скорочена форма назви, нині часто вживана: ''United States''&nbsp;— «Сполучені Штати». Цю назву та ще коротшу форму «Штати» вживали в протоколах Континентального конгресу. Абревіатура «U.S.» зустрічається в паперах [[Джордж Вашингтон|Джорджа Вашингтона]] [[1791]] року, а абревіатура «U.S.A.» вперше з'явилася [[1795]] року<ref name="ReferenceA"/>.
 
В українській мові існує декілька назв країни: усталені &nbsp;— США, Сполу́чені Шта́ти, Шта́ти, Аме́рика; інші &nbsp;— З'єднані Держави Америки<ref>[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1956/Svoboda-1956-090.pdf svoboda-news.com/arxiv/pdf/1956/Svoboda-1956-090.pdf]</ref>, Зл́учені Держ́ави Ам́ерики<ref>[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1918/Svoboda-1918-010.pdf svoboda-news.com/arxiv/pdf/1918/Svoboda-1918-010.pdf]</ref><ref>Джон Локк: Деклярація незалежности Злучених Держав Америки 1776&nbsp;р.</ref><ref>Сохоцький І. Українська Католицька Церква візантійсько-слов'янського обряду // Українська митрополія в Злучених Державах Америки.&nbsp;— Філадельфія, 1959.&nbsp;— С. 200.</ref>, Злучені Держави Північної Америки<ref>Лозинський М. Куди ідете? Відкритий лист до членів Української Національної Ради і Ради Державних Секретарів Західної Области Української Народньої Республіки і до Українського Національного Комітету в Злучених Державах Північної Америки // Воля.&nbsp;— 14 лютого 1920.&nbsp;— С. 308</ref>, ЗДА<ref>[http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Tv/2009_1-2/52.pdf Неопалима купина]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. Підготовлено професором Орестом Івахівом. <br/>
Петро Стерчо (доктор, професор економії та політичних наук в університеті Дрексел у Філадельфії) // До ідеологічних основ української держави. <br/>
* Опубліковано журналом «Самостійна Україна», ч.10-10 (89-90), січень-лютий 1956 року, стор.19-24
{{main|Кінематограф США}}
 
Знамениті кіностудії в [[Голлівуд]]і (північно-західний район міста [[Лос-Анджелес]], штат [[Каліфорнія]]) та американські кінозірки [[Одрі Гепберн]], [[Джон Вейн]], [[Мерилін Монро]] тощо багато в чому визначили напрямки світового [[кінематограф|кінематографа]]а 20 століття. Нині діють численні кіностудії, найвідоміші серед них: [[20th Century Fox]], [[Columbia Pictures]], [[DreamWorks]], [[Metro-Goldwyn-Mayer]], [[Miramax Films]], [[New Line Cinema]], [[Paramount Pictures]], [[Sony Pictures Entertainment]], [[Universal Studios]] та [[Warner Brothers]]. Найвідоміші мультиплікатори США&nbsp;— [[Walt Disney Pictures]], студії [[Pixar]] і [[DreamWorks Animation]].
 
США славляться своїм музичним мистецтвом, вони стали батьківщиною [[блюз]]у, [[джаз]]у, а також жанру [[мюзикл]]у. Видатні американські композитори: [[Аарон Копленд]], [[Джордж Гершвін]], [[Леонард Бернстайн]], один із найвідоміших хореографів 20 століття [[Джордж Баланчин]], музиканти&nbsp;— [[Луї Армстронг]], [[Біллі Холідей]], [[Дюк Еллінгтон]]. Провідні симфонічні оркестри США діють у таких містах: [[Нью-Йорк]], [[Філадельфія]], [[Сан-Франциско]], [[Клівленд]], [[Лос-Анджелес]], [[Чикаго]], [[Бостон]]. Оперний театр [[Метрополітен-опера]] у Нью-Йорку один із найвідоміших у світі.
== Література ==
 
* Американський Ренесанс в контексті популярної культури Сполучених Штатів першої половини ХІХ сторіччя : монографія / М. &nbsp;М. &nbsp;Калініченко ; Рівнен. держ. гуманітар. ун-т. &nbsp;— Рівне : О. Зень, 2017. &nbsp;— 207 с. &nbsp;— Бібліогр.: с. 198—207 (348 назв). &nbsp;— ISBN 978-617-601-192-7
* Гончар Б.&nbsp;М.&nbsp;Нова історія країн Європи та США (1870—1918): підручник для студ. вищ. навч. закл. / Б.&nbsp;М.&nbsp;Гончар, Н.&nbsp;Д.&nbsp;Городня ; КНУТШ.&nbsp;— Київ: Київський університет, 2008.&nbsp;— 416 с.&nbsp;— ISBN 978-966-439-178-5
* Зовнішня та безпекова політика США: аналітичні дослідження : монографія / Є. &nbsp;А. &nbsp;Макаренко [та ін. ; Ін-т міжнар. відносин Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка]. &nbsp;— Київ : Центр вільної преси, 2016. &nbsp;— 455 с. ; 21 &nbsp;см. &nbsp;— (Наукова серія «Трансатлантичні дослідження»). &nbsp;— Парал. тит. арк. англ. &nbsp;— Бібліогр.: с. 433—454. &nbsp;— ISBN 978-966-2123-58-6
* История внешней политики и дипломатии США : 1775—1877 / Отв. ред. Н.&nbsp;Н.&nbsp;Болховитинов; РАН, Ин-т всеобщей истории.&nbsp;— Москва: Международные отношения, 1994.&nbsp;— 382 с.
* История внешней политики и дипломатии США : 1867—1918 / Отв. ред. Г.&nbsp;П.&nbsp;Куропятник.&nbsp;— Москва: Наука, 1997.&nbsp;— 384 с.&nbsp;— ISBN 5-02-008656-8
1843

редагування