Вівся (Тернопільський район): відмінності між версіями

Під час [[Семиківська битва|боїв над річкою Стрипа]] у вересні-листопаді 1915 року {{comment|УСС|Українські січові стрільці}} утратили 49 убитими, 168 пораненими й 157 полоненими<ref>{{Cite book|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Smyrnov_Andrii/Zbroina_borotba_ukrainskykh_sichovykh_striltsiv.pdf?|title=Збройна Боротьба Українських Січових Стрільців / Нариси воєнно-політичної історії України : навчальний посібник / автори : Атаманенко В., Близняк М., Вєдєнєєв Д. та ін.|last=Смирнов|first=Андрій|year=2014|publisher=Видавництво Національного університету «Острозька академія»|location=Острог|pages=197|isbn=978-966-2254-83-9}}</ref>. Чотирьох із загального числа загиблих поховали в могилі на Вівсі. Серед них&nbsp;— [[Берегуляк Іван|Іван Берегуляк]] (уродженець [[Добрівляни (Дрогобицький район)|с. Добрівляни]], нині&nbsp;— [[Дрогобицький район|Дрогобицького району]] [[Львівська область|Львівської області]]), Іван Медведчук та їхні побратими-стрільці. Їх поховали під спів [[Чуєш, брате мій (Журавлі)|«Видиш, брате мій»]] на майдані та за козацькою традицією насипали високу могилу у формі круглого горба&nbsp;— [[курган]]у з хрестом на горі, який згодом став народною святинею та на якій щорічно на [[Зелені Свята]] бували [[Богослужіння|відправи]]. Загиблих січових стрільців, тодішні події та стрілецьку могилу згадує жителька Вівся Анастазія Слободян-Талішевська в спогаді «Стрілецька могила в селі Вівся»<ref name="{{sfn|Бережанська земля". />Історично-мемуарний збірник|1970|с=469}}: