Вівся (Тернопільський район): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 141:
У 1810—1815 роках Вівся було прикордонним селом Австрійської та [[Російська імперія|Російської]] імперій. Згідно з параграфом 5 статті 3 [[Шенбруннський мир|Шенбруннської мирної угоди]] [[14 жовтня]] [[1809]] року австрійський імператор [[Франц II]] віддав Росії територію найсхіднішої частини [[Східна Галичина|Східної Галичини]] — [[Тернопільський край]], землі на схід від лінії [[Залізці]] — [[Зборів]] — р. Стрипа. Вівся залишалося за Австрією<ref>{{Cite book|url=http://history.org.ua/LiberUA/ehu/1.pdf|title=Віденський мирний договір 1809 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / Т. 1 : А — В.|last=Р. Г. Симоненко|first=|year=2003|publisher=редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — {{К.}} : Наук. думка|location=Київ|pages=526|isbn=966-00-0734-5}}</ref><ref>{{Cite book|url=https://archive.org/details/rzadyrosyjskiewk00lesz/page/184/mode/2up|title=Rządy rosyjskie w Kraju Tarnopolskim, 1809-1815|last=Leszczyski|first=Jan|year=1903|publisher=Druk W.L. Anczyca|location=Kraków|pages=185|language=|isbn=}}{{ref-de}}{{ref-pl}}</ref>.
За часів [[Панщина|панщини]] в селі був двір. Біля нього стояла [[корчма]], де відбувалися за старим звичаєм весілля, хрестини, поминки тощо. Ці святкування датуються ще з часів [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] та називалися [[Пропінація|пропінаційним правом]]<ref name="Бережанська земля" />. У 1830—1840 роках велика земельна власність належала Пйотру Целестину Моравському ({{lang-pl|Piotr Celestyn Morawski}}, 1786—1835) під гербом [[Домброва (герб)|Домброва]] та Вінцентії Анастазії Моравській ({{lang-pl|Wincenta Anastazja Morawska}}, 1797–?) під гербом [[Наленч (герб)|Наленч]]. Їхній син — [[Северин Моравський]], перед тим, як почати кар'єру [[Духовенство|духовного]], теж керував маєтком батьків на Вівсі<ref>{{Cite book|url=http://rcin.org.pl/Content/39465/WA248_31173_P-II-611_kal-katol-krak-1886_o.pdf|title=Kalendarz katolicki Krakowski. Na rok Pański 1886|last=|first=|year=1886|publisher=Nakładem Księgarni Katolickiei Dra Władysława Miłkowskiego w Krakowie|location=Kraków|pages=204|language=|isbn=}}{{ref-pl}}</ref>. Після [[Селянська реформа 1848|скасування панщини]] сільські господарства були великі й заможні. Кожен мав [[Сад|загород]] і [[Город (землевпорядкування)|город]] (званий загумінком). Крім громадського пасовиська, до кожного господарства належало 20-30 [[Морг поля|моргів]] орного ґрунту
В австрійській книзі 1869 року «Politische und gerichtliche Organisation der im Reichsrathe vertretenen Länder von Oesterreich: nach amtlichen Quellen zusammengestellt» Вівся згадується в складі Підгаєцького повіту ({{lang-de|Bezirk Podhayce}})<ref name=":10">{{Cite book|url=https://archive.org/details/bub_gb_tYrVAAAAMAAJ/page/n97/mode/2up?q=uwsie|title=Politische und gerichtliche Organisation der im Reichsrathe vertretenen Länder von Oesterreich : nach amtlichen Quellen zusammengestellt|last=|first=|year=1869|publisher=Verlag der literarisch - artistischen Anstalt von C. Dittmarsch.|location=Wien|pages=73|language=|isbn=}}{{ref-de}}</ref>. Вівся декілька раз згадується в австрійському науковому журналі на військову тематику «[[Österreichische Militärische Zeitschrift]]» за 1878 рік, який видавався у [[Відень|Відні]]<ref>{{Cite book
| |||