Мазури (край): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Zvr (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{Пишу}} '''Мазурія''' ({{lang-pl|Mazury}}; {{lang-de|Masuren}}) — область, на північному сході Польщі... |
Zvr (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 4:
У 11-13-му століттях, територія була заселена давніми [[прусси|пруссами]], або балтійськими пруссами, [[балти|балтійською етнічною групою]], які жили в Пруссії, на землі в південно-східних прибережних районах [[Балтійське море|Балтійського моря]], в районі [[Вісла|Вісли]] і [[Куршська затока|Куршської лагуни]]. Вони говорили на мові, тепер відомий як [[Пруська мова|давньопрусська]], і сповідали релігію на думку сучасних вчених, тісно пов'язану з [[Литовська міфологія|литовським язичництвом]]. Вони були охрещені в католицизм в кінці 13-го й 14-му століттях, після завоювань лицарів [[Тевтонський Орден|Тевтонського ордену]], а потім перейшли у протестантизм на початку 16 століття. У 15-19-их століттях, територія входила до складу [[Герцогство Пруссія|герцогства Пруссія]], [[Королівство Пруссія|Королівства Пруссії]] і нарешті у [[німецька імперія|Німецьку імперію]]. Після [[Об'єднання Німеччини (1871)|Об'єднання Німеччини]] в 1871 році політика [[германізація|германізації]] прагнула викорінити мовні коріння давньопрусської і польської мов. У результаті [[Східнопрусський плебісцит|Східнопрусського плебісциту]] після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Мазурія залишився в складі [[Веймарська Німеччина|Веймарської Німеччини]]. Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] територія стала польська, місцеве населення (німці, онімечені поляки і прусси) покинули цей район.
Наразі економіка області базується
== Історія ==
===Давні Прусси===
{{main|Прусси}}
У 13-му столітті Пруссія була заселена балтомовними давніми пруссами, це землі [[Помезанія]], [[Погезанія]], [[Галіндія]], [[Бартія]] і [[Судовія]]. Область навколо багато озер з 18-го століття неофіційно називають Мазурією. Південні регіони, були менш заселені, ніж у більшості країн Європи, що дозволило лосям, зубрам, ведмедям та інші ссавцям вижити. Підраховано, що близько 220,000 давніх пруссів мешкало на терені в 1200 році. Цей широкий незаселений терен впродовж століть був бар'єром проти нападу потенційних загарбників. Під час [[Північні хрестові походи|Балтійських хрестових походів]] 13-го століття, давні прусси використовували цей незаселений терен, за для оборони проти лицарів Тевтонського ордена, чия мета була у християнізації корінного населення, вони зробили це в основному за рахунок завоювання, яке завершилося в 1283 році, коли лицарі знищили прусський [[донжон]] [[Елк]] (Lyck).
Після завоювання Орденом району, поляки, почали селитися на південному сході завойованих теренів. Німецькі, французькі, фламандські, данські, голландські і норвезькі колоністи оселилися в районі незабаром після цього. Число польських поселенців знов значно зросло на початку 15 століття, особливо після [[Перший Торуньский мир|першого]] і [[Другий Торуньский мир|другого]] Торуньского миру, в 1411 і 1466 роках відповідно. У той же час місцеве Прусське населення вже через раніші війни з Тевтонським орденом і роки нападів з боку Польщі вельми скоротилось. Пізніше асиміляції з боку німецьких поселенців, а також польських іммігрантів і інших створили нову прусську ідентичність.
| |||