Відмінності між версіями «Ющенко Катерина Логвинівна»

м
м (вилучення fbclid за допомогою AWB)
 
У 1954 році комп'ютерного первістка разом з лабораторією обчислювальної техніки Інституту електродинаміки (раніше електротехніки) АН УРСР об'єднують з обчислювальною лабораторією Інституту математики АН УРСР. Очолювати новостворену лабораторію обчислювальної техніки та програмування доручають [[Гнєденко Борис Володимирович|Гнєденко Б. В.]]
[[Файл:1947р. При вході до Львівського філіалу київського Інституту математики АН УРСР..jpg|ліворуч|міні|452x452пкс|Львів (кінець зими 1947 р.). Справа наліво: брат К. Л. Рві=ачовоїРвачової — [[Рвачов Володимир Логвинович|В. Л. Рвачов]] (у формі моряка Військово-Морського флоту), К. Л. Рвачова (Ющенко), Д. Г. Мейзлер, І. Г. Соколов, В. Й. Левицький, науковий керівник К. Л. Рвачової (Ющенко) — [[Гнєденко Борис Володимирович|Б. В. Гнєденко]], О. С. Парасюк та Дмитро Грилицький.]]
У процесі роботи з МЕОМ стало зрозуміло, що складніші завдання важко вирішити, написавши прості машинні програми. Виникла потреба розробити мову програмування високого рівня, але виникла проблема: відсутність відповідного перекладача для кращого спілкування людини та комп'ютера. Л. І. Калужнін, професор Київського університету, який викладав курс математичної логіки в 1950–1970-х рр., зробив значний прогрес у розумінні цієї проблеми та формалізував схему взаємодії з програмою. Слідом за цим розвитком у 1955 році Ющенко, спільно з математиком Володимиром Королюком, розробили адресну [[Адресне програмування|Адресну мову програмування]] — засновану на двох загальних принципах роботи на комп'ютері: адресація та управління програмним забезпеченням.