Ватерлоо (фільм): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Erud (обговорення | внесок) категоризація |
Немає опису редагування |
||
Рядок 16:
}}
'''Ватерлоо''' — [[художній фільм]], знятий радянським режисером [[Бондарчук Сергій Федорович|Сергієм Бондарчуком]], за ініціативою італійського продюсера Діно Де Лаурентіса, що розповідає про останню видатну подію епохи Наполеонівських воєн — [[битва при Ватерлоо|Битву при Ватерлоо]], що підвела риску під володорюванням [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона]] в Європі. Роль Імператора Франції виконав видатний американський актор [[Род Стайгер]]
==Передумови створення фільму==
До того часу, як на початку 1960-х років український радянський кінорежисер Сергій Бондарчук взявся за екранізацію видатної праці Льва Толстого "Війна та Мир", його режисерський доробок складався лише з одного фільму – екранізації повісті Михайла Шолохова "Доля людини". Одначе вже режисерський дебют приніс Бондарчуку міжнародне визнання – стрічка отримала масу призів на багатьох фестивалях. Ну а грандіозне полотно, що явили собою його "Війна та Мир", зробили радянського режисера світовою величиною – саме ця кіноепопея отримала "Оскар" 1968 року, як найкращий зарубіжний фільм. Батальні сцени поставлені Бондарчуком вразили глядачів своїм розмахом і реалістичністю.
Тож не дивно, що обираючи режисера для свого нового проекту "Ватерлоо", знаменитий італійський продюсер Діно Де Лаурентіс звернувся саме до радянського режисера. Скрупульозність з якою Бондарчук підійшов до постановки "Ватерлоо" вражала – починаючи від найтонших моментів в достовірності костюмів героїв, і закінчуючи деталями характерів персонажів, в усьому було дотримано майже ідеального ладу. Головні ж події фільму – власне битва при Ватерлоо, стали взірцем батального мистецтва в кінематографі, саме в цьому фільмі Бондарчук відкрив кілька прийомів, що надалі використовувались не одним поколінням режисерів. Величезну роль зіграв і відмінний інтернаціональний підбір акторів: психологічний портрет Наполеона, котрий вдалося змалювати знаменитому американцю Роду Стайгеру, перегорнув уявлення про Імператора. Не менш цікавою стала й робота британця Крістофера Пламмера в ролі лорда Веллінгтона. На диво живим й достовірним, майже портретним, вийшов образ маршала Блюхера у виконанні грузинського актора Серго Закаріадзе ("Не сумуй", "Батько солдата"), для котрого ця роль стала останньою в житті.
І хоча, наперекір очікуванням, "Ватерлоо" не викликав надто великої цікавості в світової публіки, в цій роботі Сергій Бондарчук в чергове затвердився не тільки як майстер батальних постановок, але й як віртуоз тонкої психологічної гри.
== Сюжет ==
| |||