Самокиш Микола Семенович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Very trivial (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Very trivial (обговорення | внесок)
Рядок 63:
 
== Творчість ==
 
=== Українська і козацька тематика ===
=== Царський період ===
Самокиш ніколи не поривав контактів з Україною. В кінці 1890-х і на початку [[20 століття]] часто приїздив в Україну, зокрема у [[Харків]], і брав участь у виставках в Україні. З 1898 разом з [[Васильківський Сергій Іванович|Сергієм Васильківським]] працював над альбомом, що мав бути продовженням Шевченкової «Живописной Украины»&nbsp;— «З української старовини», з текстом [[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитра Яворницького]] (1900).<ref name= "Из украинской старины" />
У 1890—1900-их рр. проілюстрував низку воєнно-історичних видань (зокрема, книгу М. Кутепова «Великокняже, царське та імператорське полювання на Русі» (1892—1911), а також твори М. Гоголя, Л. Толсого, О. Пушкіна, Марка Вовчка, І. Нечуя-Левицького.
 
<gallery mode=packed-hover caption="«Великокняже, царське та імператорське полювання на Русі» (1892)>
Kutepov's hunting V.1 - page 005 detail.jpg|Стародавні обладунки: мисюрки, Байдала, самостріл, булава, меч і сокиру.
Kutepov's hunting V.1 - page 062 detail - prince Svyatoslav.jpg|Молодий Великий Князь Святослав Ігорович
Kutepov's hunting V.1 - page 081 - Vladimir Monomakh hunting.jpg|Великий Князь Володимир Мономах на полювання
Kutepov's hunting V.1 - page 088 detail - Daniel of Galich's hunting.jpg||Полювання на вепря Великого Князя Данила Романовича Галицького
</gallery>
 
==== «Мотиви українського орнамента» (1902—1904)====
Рядок 80 ⟶ 88:
Мотиви українського орнаменту. 1902. №08. Вишивка кольоровим папером.jpg|Вишивка кольоровим папером
</gallery>
 
=== Українська і козацька тематика ===
Самокиш ніколи не поривав контактів з Україною. В кінці 1890-х і на початку [[20 століття]] часто приїздив в Україну, зокрема у [[Харків]], і брав участь у виставках в Україні. З 1898 разом з [[Васильківський Сергій Іванович|Сергієм Васильківським]] працював над альбомом, що мав бути продовженням Шевченкової «Живописной Украины»&nbsp;— «З української старовини», з текстом [[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитра Яворницького]] (1900).<ref name= "Из украинской старины" />
 
На початку 1900-их років Самокиш зробив більшу частину проектів орнаменту [[Будинок Полтавського губернського земства|Полтавського губернського земства]]. Проектував (у шкіцах) Микола Самокиш і меблі в українському стилі; в 1910&nbsp;р. зробив обкладинки до журналу «[[Українська хата (часопис)|Українська хата]]».<ref name="Бурачек" /><ref name="ЕУ" />
Рядок 122 ⟶ 133:
</gallery>
 
=== ГромадськаГромадянська війна ===
Також намалював кілька картин на теми [[Громадянська війна|громадянської війни 1918—1922]]: «Атака Будьоннівської кавалерії» (1923), «Атака: Боротьба за прапор» (1929), «Кулеметна тачанка» (1930), «М. Щорс у бою під Черніговом»; картини «Голод у Криму в 1921—1922&nbsp;рр.» (1923); діорама «Перехід Червоної Армії через Сиваш» (1935).<ref name="ЕІУ" />
 
Рядок 132 ⟶ 143:
 
=== Анімалістка ===
Самокиші належать перші й найбільш досконалі в українські мистецтві зразки анімалістичного жанру (картини «Табун на водопої» (1889), «Материнство» (1911).<ref name="ЕІУ" />
<gallery mode=packed-hover caption="">
Конь в упряжи (картина Н.С. Самокиша).jpg|Кінь в упряжі