Вікіпедія

Рвачов Володимир Логвинович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м зовнішні посилання
м оформлення
Рядок 1:
[[Файл:Rvachev-v.l..jpg|міні|286x286пкс|'''Портрет В.Л.Рвачова''']]
{{Однофамільці|Рвачов}}
{{Науковець
'''Володимир Логвинович Рвачов''' ([[21 жовтня]] [[1926]], [[Чигирин]] — [[26 квітня]] [[2005]], [[Харків]]) — український радянський математик і механік. [[Академік]] [[Національна академія наук України|АН УРСР]] (1978), [[професор]], [[Доктор наук|доктор фізико-математичних наук]]. Ректор [[Харківський національний університет радіоелектроніки|Харківського інституту радіоелектроніки]] (1964—1967), завідувач кафедри теоретичної та математичної фізики [[Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»|Харківського політехнічного інституту]] (1969—1970), завідувач відділу прикладної математики та обчислювальних методів [[Інститут проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України |Інституту проблем машинобудування]] (1967—2005).▼
 
== Життєпис ==▼
Народився 1926 року в славетній родині математиків Рвачових (м.[[Чигирин|Чигирині)]] - батьки викладачі математики, алгебри, історії, географії тощо. Середню школу закінчив у [[Ташкент]]і. В 1943 році поступив в [[Український державний університет залізничного транспорту|Харківський інститут інженерів залізничного транспорту]], навчання в якому була перервана в зв'язку з призовом на дійсну службу у [[Військово-морський флот СРСР|Військово-Морський Флот]]. Після демобілізації в 1947 році вступив у [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівський університет]] на фізико-математичний факультет, де брав участь у семінарах з академіками [[Леонов Микола Олександрович|Леоновим]], [[Лопатинський Ярослав Борисович|Лопатинським]], [[Моссаковський Володимир Іванович|Моссаковским]], [[Панасюк Володимир Васильович|Панасюком]], [[Підстригач]]ем. В 1952 році з відзнакою закінчив університет і був направлений на роботу старшим викладачем в одну з військових частин військово-морського флоту.▼
 
У період з 1952 по 1955 рік працював над проблемою, пов'язаною з вирішенням завдань про штампі-смузі і нескінченної [[Балка (конструкція)|балки]], що лежить на пружному півпросторі, робота завершилася захистом кандидатської дисертації у [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівському університеті]]. У 1955 році був призначений завідувачем кафедри вищої математики в Бердянському педагогічному інституті, де він працював до 1963 року. У цей період організував роботу першого [[Обчислювальний центр|обчислювального центру]] серед педагогічних інститутів в Україні.{{Науковець
|ім'я = Володимир Логвинович Рвачов
|ім'я_мовою_оригіналу =
|оригінал імені =
|зображення = Rvachev-v.l..jpg
|зображення_розмір = 220
|зображення_підпис = Портрет В.Л.Рвачова
|дата народження =
|місце народження =
Рядок 46 ⟶ 40:
|дружина =
|діти =
}}
}}У 1960 році в Інституті проблем механіки АН СРСР захистив докторську дисертацію, присвячену просторових контактних задач [[Теорія пружності|теорії пружності]]. Через рік отримав наукове звання професора. У 1964—1967 роках був першим ректором [[Харківський національний університет радіоелектроніки|Харківського інституту радіоелектроніки]], а з 1969 року — завідував кафедрою теоретичної та математичної фізики (згодом кафедра [[Прикладна математика|прикладної математики]]) [[Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»|Харківського політехнічного інституту]]. Паралельно з роботою в політехнічному інституті був співробітником Інституту проблем машинобудування АН УРСР, де очолював відділ прикладної математики та обчислювальних методів. У 1972 році був обраний членом-кореспондентом [[Національна академія наук України|АН УРСР]], а в 1978 році — дійсним членом АН УРСР.▼
▲'''Володимир Логвинович Рвачов''' ([[21 жовтня]] [[1926]], [[Чигирин]] — [[26 квітня]] [[2005]], [[Харків]]) — український радянський математик і механік. [[Академік]] [[Національна академія наук України|АН УРСР]] (1978), [[професор]], [[Доктор наук|доктор фізико-математичних наук]]. Ректор [[Харківський національний університет радіоелектроніки|Харківського інституту радіоелектроніки]] (1964—1967), завідувач кафедри теоретичної та математичної фізики [[Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»|Харківського політехнічного інституту]] (1969—1970), завідувач відділу прикладної математики та обчислювальних методів [[Інститут проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України |Інституту проблем машинобудування]] (1967—2005).
 
▲== Життєпис ==
▲Народився 1926 року в славетній родині математиків Рвачових (м.[[Чигирин|Чигирині)]] - батьки викладачі математики, алгебри, історії, географії тощо. Середню школу закінчив у [[Ташкент]]і. В 1943 році поступив в [[Український державний університет залізничного транспорту|Харківський інститут інженерів залізничного транспорту]], навчання в якому була перервана в зв'язку з призовом на дійсну службу у [[Військово-морський флот СРСР|Військово-Морський Флот]]. Після демобілізації в 1947 році вступив у [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівський університет]] на фізико-математичний факультет, де брав участь у семінарах з академіками [[Леонов Микола Олександрович|Леоновим]], [[Лопатинський Ярослав Борисович|Лопатинським]], [[Моссаковський Володимир Іванович|Моссаковским]], [[Панасюк Володимир Васильович|Панасюком]], [[Підстригач]]ем. В 1952 році з відзнакою закінчив університет і був направлений на роботу старшим викладачем в одну з військових частин військово-морського флоту.
 
▲}}У період з 1952 по 1955 рік працював над проблемою, пов'язаною з вирішенням завдань про штампі-смузі і нескінченної [[Балка (конструкція)|балки]], що лежить на пружному півпросторі, робота завершилася захистом кандидатської дисертації у [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівському університеті]]. У 1955 році був призначений завідувачем кафедри вищої математики в Бердянському педагогічному інституті, де він працював до 1963 року. У цей період організував роботу першого [[Обчислювальний центр|обчислювального центру]] серед педагогічних інститутів в Україні.У 1960 році в Інституті проблем механіки АН СРСР захистив докторську дисертацію, присвячену просторових контактних задач [[Теорія пружності|теорії пружності]]. Через рік отримав наукове звання професора. У 1964—1967 роках був першим ректором [[Харківський національний університет радіоелектроніки|Харківського інституту радіоелектроніки]], а з 1969 року — завідував кафедрою теоретичної та математичної фізики (згодом кафедра [[Прикладна математика|прикладної математики]]) [[Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»|Харківського політехнічного інституту]]. Паралельно з роботою в політехнічному інституті був співробітником Інституту проблем машинобудування АН УРСР, де очолював відділ прикладної математики та обчислювальних методів. У 1972 році був обраний членом-кореспондентом [[Національна академія наук України|АН УРСР]], а в 1978 році — дійсним членом АН УРСР.
 
== Наукова робота ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Рвачов_Володимир_Логвинович