Куяльницький лиман: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Rommor (обговорення | внесок)
м Виправив, поставивши ханом Золотої Орди Токту а темником Ногая. А також замінив володарювання в Причорномор’ї на володарювання в Золотій Орді.
Мітки: перше редагування Візуальний редактор
Рядок 73:
На території селища [[Куяльник (селище)|Куяльник]] за радянських часів виявлені залишки городища, заснування якого відносять до початку I тисячоліття до нашої ери. Так само в околицях Куяльницького лиману виявлені [[скіфи|скіфські]] кургани й залишки [[Стародавня Греція|грецького]] поселення III—IV століть до н. е.
 
На початку другого тисячоліття нашої ери цю місцевість довгий час контролювали [[монголо-татари]], які називали лиман Кунгаліком. На плато, що підноситься на лівому березі лиману, в [[1300]] році відбулася битва між нащадками [[Чингісхан]]а — ханом [[Золота орда|Золотої орди]] [[НогайТокта|НогаємТоктою]] і однооким темником [[ТохтаНогай|ТохтоюНогаєм]] — за право володарювати в Причорномор'їЗолотій орді.
 
Припускають, що на прилеглій до Куяльнику [[Жевахова гора|Жеваховій горі]] було стародавнє поселення, а на березі лиману знаходилася одна з пристаней жвавого торгового шляху [[Київська Русь|Київськой Русі]] річками [[Рось]] — [[Південний Буг]], [[Кодима (річка)|Кодима]], [[Великий Куяльник (річка)|Великий Куяльник]] до берегів [[Болгарія|Болгарії]] і [[Греція|Греції]]. Цей шлях мав ту перевагу, що завантажені товарами човни йшли до Чорного моря, минаючи [[дніпровські пороги]].