Словенська марка (Священна Римська імперія): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
M malligan (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 40:
}}
 
'''Словенська Марка''' або '''Словенська Країна''' - — середньовічна прикордонна [[Марка (адміністративно-територіальна одиниця)|марка]] Священної Римської імперії, що приблизно відповідає теренам [[Нижня Крайна|Нижньої Крайни]] (Dolenjska) в сучасній Словенії. У Словенії історіографії іноді називають словенський березень (словенський: Slovenska Marka або Slovenska Країни).
 
З 1806 року у складі Австрійської імперії, з 1867 - — у складі Австро-Угорщини. Назва країни використовувалась в [[Повний титул Австрійських імператорів|повному титулі Австрійських імператорів]].
 
== Назва ==
В західних джерелах ця країна називалась '''Віндіська марка''' або '''Венедська марка''' ({{lang-de|Windische Mark}}), в Словенії цю область називають "«Slovenska marka"» або "«Slovenska krajina"».
 
Назва Віндіч (Windic) утворилась від імені слов'янського племені [[Венеди|венедів]], які мешкали на теренах центральної Європи від Балтійського моря до Італії, поки їх не почали тіснити й асимілювати саксони та [[Прусси|пруси]]. Ці сорбські та лужицькі племена утворили ранньо-середньовічні князівства та теренах [[Лужиця|Лужиці]], [[Браніборське князівство|Бранібора]], Баварії та [[Адріатика|Адріатики]]. Цей термін також використався для позначення слов'янського населення в Східно-Альпійському князівстві [[Карантанія]]. Проте, слід зазначити, що середньовічна географічна назва Windisches Land застосовувалась до хорватській області [[Славонія|Славонії]].
 
== Історія ==
623 року в Хроніці Фредегара згадується плем'я Венедів ("«Sclavos coinomento Winedorum"»).
631 року центрально-європейська слов'янська держава [[Само (держава)|Само]], за князя [[Валук (князь)|Валука]], включала Край Венедів ((Marca Vinedorum), розташований в Східних Альпах.
 
За часів Імперії Каролінгів (800–888 800—888 рр.) більшість території Венедської марки входили до складу Країнської Марки (March of Carniola).
Близько 960 року, при королі [[Оттон I Великий|Отто І]] вона була відокремлена від Горішньої Крайни (Upper Carniola) й приєднана до Савінії (Savinja).
976 року увійшла до новоствореного [[Герцогство Каринтія|Герцогства Каринтія]].
 
1036 року маркграф Вільгельм Савінський змістив з трону герцога Каринтії Адальберо, а Венедська Марка була відділена від Каринтії і повторно підключена до Марки Країни, після цього це державне утворення стало називатись Марка Країни та Венедів ("«Carniola and the Windic March"»).
 
1077 року імператор [[Генріх IV (імператор Священної Римської імперії)|Генріх IV]] передав Марку Країни та Венедів під керівництво Аквілейського патріарха.
 
З 1127 по 1131 роки з території краю маркграфами Вейсельберга (Weichselberg, сучасна [[Вишня Гора]]) було проведено декілька походів проти [[Хорватія в унії з Угорщиною|Хорватсько-Угорської унії]]. Спираючись на архієпископа Зальцбурга, вони завоювали територію навколо [[Метлика (Словенія)|Метлика]] до річки [[Купа (річка)|Купа]] на південному сході. Цей регіон також має назву Біла Країна (Bela Кrajina).
 
До 1209 року графи Вейсельберга продовжували правити в Словенській Марці. Одружившись з останньою спадкоємницею Софією Вейсельбург граф [[Андекська династія|Андех]] та його нащадки стали правити цими теренами, а також Маркграфством Істрія та Князівством Меранія. Словенська Марка була частиною приданого Агнеси Меранської, сестри герцога Отто І Меранського, під час одруження з герцогом Австрії та Штирії [[Фрідріх II Войовничий|Фрідріхом II]] 1229 року. Фрідріх II після цього називав себе також Володарем Країни (Dominus Carniole).
 
У 1248 році цей титул прийняв Ульрих IIІ, герцог Каринтії, який одружився з Агнесою Меранською після смерті Фрідріха в 1246 році. Коли Ульріх помер 1269 року, король Богемії та герцог Австрії [[Оттокар II]] окупував Крайну, Словенську Марку, Савінію, [[Словень Градець]] і його володіння протягнулись від Балтійського моря до Адріатики.
 
Після 1282 імператор [[Рудольф I Габсбурґ]] передав Країну та Словенську Марку своїм синам. Пізніше ці землі були об'єднані під контролем герцога Мейнхарда II з [[Горицька династія|Горицької династії]]. 1374 року, після смерті останнього представника тірольської гілки династії Горицьких, Словенська марка остаточно відійшла до володінь династії Габсбурґів.
 
Австрійські, а пізніше Австро-Угорські, імператори в своєму [[Повний титул Імператора Австрії|повному титулі]] мали також титул "«Володарі Словенської Марки"».
 
== Див. також ==
Рядок 76:
== Джерела ==
* August Dimitz (2013). History of Carniola Volume II: From Ancient Times to the Year 1813 with Special Consideration of Cultural Development. Xlibris Corporation. p. 229. ISBN 9781483604114.
* Revue des études slaves. 70. Imprimerie Nationale. 1998. p. 116.
* Matej Bor; Jožef Šavli; Jožko Šavli; Ivan Tomažič (1989). Veneti: naši davni predniki. Editiones Veneti. p. 160.
[[Категорія:960 у Європі]]