Вікіпедія

Престолонаслідування у Великому князівстві Київському: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 214:
Важливе значення при визначенні спадкоємця престолу мала й послідовність шлюбів та дружин, й легітимність розлучення або шлюбу.
Так князь Ростислав Рюрикович міг претендувати на Галицьку спадщину лише як старший брат дружини князя Романа Мстиславича - Предслави Рюриковни, в якої не було синів, й то за умови, що розлучення Романа Мстиславича з Предславою його тесть Великий князь Київський [[Рюрик Ростиславич]] вважав нелегітимним (другий шлюб Романа Мстиславича відбувся ще до насильного постригу його першої дружини Предслави), а, значить, і дітей від цього другого шлюбу могли вважати байстрюками.
Подібні підстави для висунунення своїх претензій на трон Королівства Русі могли використати й князі Чернігівський [[Михайло Всеволодович]], що був одружений з донькою Володаря Русі Романа Мстиславича та Предслави - Оленою Романівною, та його син князь [[Ростислав Михайлович]].
 
== Джерела ==
Рядок 226:
[[Категорія:Київська Русь]]
[[Категорія:Великі князі Київські]]
[[:Категорія:Правителі України]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Престолонаслідування_у_Великому_князівстві_Київському