Роман Мстиславич: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 58:
По смерті останнього галицького князя з династії [[Ростиславичі Галицькі|Ростиславичів]] — [[Володимир Ярославич (князь галицький)|Володимира]], сина [[Ярослав Осмомисл|Ярослава Осмомисла]], — приєднав [[Галицьке князівство]] до [[волинське князівство|Волинського]] ([[1199]]), створивши [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинську державу]]. Здібний політик і добрий полководець, жорстоко приборкавши непокірних бояр, мав підтримку у міщанства. У двох походах [[1201]]—[[1202]] і [[1203]]—[[1204]] років його війська розбили [[половці]]в і визволили чимало бранців. Вершиною його успіхів було взяття [[Київ|Києва]] та включення його у сферу своїх впливів. У зовнішній політиці Роман Мстиславович підтримував тісний союз із [[Візантія|Візантією]] та [[Угорщина|Угорщиною]], мав зв'язки з Римським Папою [[Інокентій III|Інокентієм ІІІ]], перемагав неспокійних сусідів — [[половці]]в і литовські племена, втрутився в справи німецьких князів, через свою другу дружину [[Єфросинія-Анна|Єфросинію-Анну]] був поріднений з імператором Священної римської імперії [[Філіп Швабський|Філіпом Швабським]], який був одружений з сестрою Єфросинії — Іриною Ангеліною.
 
Роман Мстиславович намагався подолати роздрібненість Київської Русі. Був ініціатором зміни порядку [[Престолонаслідування у Великому князівстві Київському|престолонаслідування]] на основі принципу [[майорат]]у. Проте передчасна смерть не дозволила реалізувати йому амбіційні плани.
 
[[1204]] року Папа Римський Інокентій ІІІ вислав до Великого князя Київського Романа посольство й запропонував надати йому королівську корону та титул [[Король Русі|Короля Русі]]{{fact}}, одначе Роман не встиг отримати корону (невдовзі він загине) й пішов війною на Польщу. Він просив благословення від Володимирського єпископа на цю війну{{fact}}, проте єпископ не підтримав дії князя.