Квітка Цісик: відмінності між версіями

746 байтів вилучено ,  9 місяців тому
→‎Життєпис: Часткові правки стилю
(→‎Життєпис: Часткові правки стилю)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android
 
=== Дитинство та юність ===
Народилася [[4 квітня]] [[1953]] року в [[Нью-Йорк|нью-йоркському]] районі [[Квінз]] ([[нейборгуд]] {{нп|Озон-Парк (Квінз)|Озон-Парк||Ozone Park, Queens}}) в сім'ї Іванни (дівочедо прізвищешлюбу&nbsp;— Лев) та [[Цісик Володимир Олександрович|Володимира]] Цісиків&nbsp;— післявоєнних [[Еміграція|емігрантів]] із [[Західна Україна|Західної України]]<ref name="zik">{{cite web |url=http://zik.ua/ua/news/2013/05/04/406056 |title=Білан&nbsp;Б. «Квітка Цісик: те, що за кадром» |date=4 травня 2013 |accessdate=4 липня 2016 |publisher=Інформаційне агентство «ЗІК» |archiveurl=https://archive.today/20160704004135/http://zik.ua/news/2013/05/04/kvitka_tsisyk_te_shcho_za_406056 |archivedate=4 липень 2016 |deadurl=no }}</ref>.
 
Володимир Цісик з дитинства навчав своїх доньок грати на [[Скрипка|скрипці]] та [[фортепіано]]. Так Квітка пізнала скрипку, коли їй було лишев чотири роки. [[Цісик Марія Володимирівна|Марія]], врешті, стала відомою піаністкою, була директоромдиректоркою [[Консерваторія Сан-Франциско|консерваторії в Сан-Франциско]], вела майстер-класи в [[Карнегі-хол]]і.
 
Квітка ж, крім гри на скрипці в акомпануванні сестри [[Цісик Марія Володимирівна|Марії]], опановувала сценічне мистецтво в балетній школі відомої балерини [[Рома Прийма-Богачевська|Роми Прийми-Богачевської]] (головна роль у балеті-казці «Попелюшка», [[1967]] рік; балетна сцена опери «Анна Ярославна» в Карнегі-Холі, [[1969]] рік), співала в хорі, займалася вокалом<ref>[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1964/Svoboda-1964-047.pdf#search=%22Цісик%22 «Метелик» в Українському Народному Домі в Ню Йорку"&nbsp;// «Свобода», ч.&nbsp;47, 11 березня 1964, с.&nbsp;4]<br/>[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1965/Svoboda-1965-222.pdf#search=%22Цісик%22 «Мистецький вечір молодих талантів у Ню Йорку»&nbsp;// «Свобода», ч.&nbsp;222, 1 грудня 1965, с.&nbsp;1]<br/>[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1967/Svoboda-1967-062.pdf#search=%22Цісик%22 «Балет „Попелюшка“&nbsp;— вже в цю неділю»&nbsp;// «Свобода», ч.&nbsp;62, 7 квітня 1967, с.&nbsp;1]<br/>[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1969/Svoboda-1969-086.pdf#search=%22Цісик%22 «Балет у опері»&nbsp;// «Свобода», ч.&nbsp;86, 9 травня 1969, с.&nbsp;4]</ref>. У хорі Квітка часто співала з маленьким [[Майкл Джексон|Майклом Джексоном]], майбутнім королем поп-музики<ref name="umoloda">[http://umoloda.kiev.ua/number/2251/164/80146/ Позняк-Хоменко&nbsp;Н. «Унікальна квітка»&nbsp;// «Україна молода», №&nbsp;051, 04.04.2013]</ref>. Крім того, займалася кінним спортом<ref>Про захоплення Квітки Цісик розповідають світлини, зібрані мешканцем Івано-Франківська Тарасом Зенем&nbsp;— [http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2013/04/4/119466/ «Унікальні фотографії співачки Квітки Цісик»&nbsp;// «Історична правда», 4 квітня 2013]</ref>.
 
Дитячі й юнацькі роки Квітки Цісик проходили за звичними для української емігрантської родини школярсько-вишкільними заняттями. У буденні дні, Квіткабудні Цісик навчалася в американській стандартній школі, а по суботах прямувала до «Школи українознавства» (Озон-Парк), куди її записали батьки, намагаючись зберегти зв'язок з батьківщиною та українським народом. Крім того, більшість українського емігрантського юнацтва мала за честь перебувати в рядах [[Пласт (організація)|пластунів]], де їхні наставники продовжували виховувати та спрямовувати в любові до України. Які б заробітки не мала українська родина в еміграції, справою честі було відкласти кошти на літній табір для своєї дитини. Не була винятком й родина Цісиків. З 7 до 16 років юна пластунка Квітка відвідувала ці тритижневі табори в горах&nbsp;— жили в наметах, щовечора збиралися довкола великої ватри, вчили українські пісні, пізнавали українські обряди та звичаї. У «Пласті» вона здобула ступінь пластунапластунки-розвідувачарозвідувачки. [[1967]] року організувала з дівчат 30-го [[Пластовий курінь|куреня]] імені [[Галечко Софія|«Софії Галечко»]] в Нью-Йорку ([[Улад пластунів-юнаків та пластунок-юначок|Улад Пластунів Юнаків та Пластунок Юначок]], УПЮ) співочий гурт «Соловейки», яким керувала протягом трьох років. До складу гурту входили пластунки-розвідувачки Реня Сафіян, Віра Самощак, Христя Зимна, Марійка Гой, Марійка Костів, Ліда Прокоп, Марта Навроцька, Ліда Голюка, Уляна Ільницька й Оксана Шуль. Дівчата виконували пластові, народні та популярні пісні, супроводжуючи спів грою на гітарах.
 
{{виписка|...спів є повний свіжости, ніжности і розуміння музичної культури<ref name="Svoboda_1969_61"/>.<br/>...юначки вправляють пильно, де і як лише можуть під проводом енергійної Квітки Цісик, а репертуар пісень щораз поширюється<ref name="Yunak_1969_5"/>.}}
 
Квітка Цісик виступала з гуртом на пластових таборах, різноманітних великих культурних заходах української громади&nbsp;— юнацька [[Орликіада]] та [[Свято Весни (Пласт)|Свято Весни]]; оселя «Вовча тропа» в [[Іст-Чатгем]]і під час приїзду Верховного Архієпископа Кардинала [[Йосиф (Сліпий)|Йосипа Сліпого]]; вишивані вечорниці; вечір самодіяльності з нагоди 20-річчя Пластової Станиці в Нью-Йорку (на плівку булизаписані зробленіукраїнські записинародні українських народних пісеньпісні, але їх доля невідома); вечір молодих талантів у Літературно-мистецькому клубі в Нью-Йорку<ref name="Svoboda_1969_61">[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1969/Svoboda-1969-061.pdf#search=%22Цісик%22 «Нюйоркська Пластова Станиця відзначила 20-ліття свого існування»&nbsp;// «Свобода», ч.&nbsp;61, 2 квітня 1969, с.&nbsp;3]</ref><ref name="Yunak_1969_5">[http://vydavnytstvo.plastscouting.org/yunak/arkhiv/1969_5.pdf#search=%22Цісик%22 ОКА «Пластові „Соловейки“ в Нью-Йорку»&nbsp;// «Юнак», ч.&nbsp;5&nbsp;(71), травень 1969, с.&nbsp;7]</ref><ref>[http://www.plast.org.ua/news?newsid=9412 Зень&nbsp;Т. «Сьогодні відомій співачці й пластунці Квітці Цісик мало б виповнитись 60 років»&nbsp;// «Пластовий портал», 4 квітня 2013]<br/>[http://www.plast.org.ua/about/method/program/ Юнацькі пластунські ступені та вимоги до них&nbsp;// «Пластовий портал»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130303091456/http://www.plast.org.ua/about/method/program/ |date=3 березень 2013 }}</ref>. Але через свою постійну музичну зайнятість КвіткаЦісик поступово залишає «Пласт». Згодом, уУ зрілому віці, закладений у дитинстві вишкільний український фундамент відіграв чималу роль<ref>{{Cite book |url=https://books.google.com.ua/books/about/Квітка_Цісик.html?id=FkQIEAAAQBAJ |title=Квітка Цісик |last=Коляда |first=I. |last2=Коляда |first2=Ю. |last3=Юрчишин |first3=П. |date=2019 |publisher=Фоліо |location=Харків |pages=62-71 |isbn=978-966-03-8853-6 |oclc=1132237870}}</ref> у творчій натурі співачки.
 
=== Навчання ===
Після закінчення [[1970]] року [[Вища школа музики і мистецтва (Нью-Йорк)|Вищої школи музики і мистецтва]] у Нью-Йорку Квітка Цісик навчалася протягом одного року в Харпер-коледжі&nbsp;— складовій частині [[Бінгемтонський університет|Університету штату Нью-Йорк]] у [[Бінгемтон]]і ({{lang-en|State University of New York at Binghamton, SUNY at Binghamton}})<ref name="TUW_1971_115">[http://www.ukrweekly.com/archive/pdf2/1971/The_Ukrainian_Weekly_1971-25.pdf#search=%22cisyk%22 «Eight Ukrainian students are awarded UNA scholarships for 1971»&nbsp;// «The Ukrainian Weekly», №&nbsp;115, 19 June 1971, p.&nbsp;1] {{ref-en}}</ref>, де в той час її старша сестра [[Цісик Марія Володимирівна|Марія]] викладала гру на фортепіано. Тоді вона вже мала декілька записаних власних пісень<ref name="TUW_1971_115"/>.
 
В січні [[1971]] року ініціативним комітетом (голова&nbsp;— Любомир Зобнів<ref>[http://www.salespider.com/bp-93743804/lubomyr-zobniw Lubomyr Zobniw on SalesSpider] {{ref-en}}</ref>), який складався переважно зі студентів Харпер-коледжу, до [[День соборності України|Дня соборності України]] створено телевізійну програму «Думки про Україну» ({{lang-en|«Thoughts of Ukraine»}})<ref name="TUW_1971_6">[http://www.ukrweekly.com/archive/pdf2/1971/The_Ukrainian_Weekly_1971-06.pdf#search=%22W1NR-TV%22 «Binghamton TV program devoted to Independence Day»&nbsp;// «The Ukrainian Weekly», №&nbsp;25, 6 February 1971, p.&nbsp;1] {{ref-en}}</ref>. Сценарій підготували [[Цісик Марія Володимирівна|Марія Цісик]] (викладачвикладачка музики) та Марія («Міма») Коропій (аспірантаспірантка з французької мови; ведуча української програми на радіо)<ref>[http://www.legacy.com/obituaries/pressconnects/obituary.aspx?pid=125805443#fbLoggedOut «Obituary: Maria „Mima“ Koropey Zobniw»&nbsp;// Binghamton Press&nbsp;&&nbsp;Sun-Bulletin, 6-8 April 2009] {{ref-en}}<br/>[http://www.syracuse.com/news/index.ssf/2009/04/binghamton_shooting_victim_wen_1.html Billmyer&nbsp;S. «Binghamton shooting victim went to work on day off just to help»&nbsp;// syracuse.com, 7 April 2009] {{ref-en}}</ref><ref name="TUW_1971_7">[http://www.ukrweekly.com/archive/pdf2/1971/The_Ukrainian_Weekly_1971-07.pdf#search=%22harpur%20college%22 «Community in Binghamton Marks Ukrainian Day»&nbsp;// «The Ukrainian Weekly», №&nbsp;30, 13 February 1971, p.&nbsp;2] {{ref-en}}</ref>. У програмі представлені українські [[Народний танець|народні танці]]; прозвучали поеми [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]], пісні у виконанні Квітки Цісик під [[Гітара|гітарний]] супровід Богдана Соханя (студент з Нью-Йорка) та Юрія Турчина (студент [[Ратгерський університет|Ратгерського університету]])<ref>Юрій Турчин ({{lang-en|Yuri Turchyn}})&nbsp;— професійний музикант, автор пісень і виконавець, продюсер, студійний музикант, звукорежисер і колишній власник студії звукозапису Wheatsheaf Productions у [[Роузелл (Нью-Джерсі)]]; грає на скрипці у власному джаз-бенді Grupo Yuri. Див. також: [http://www.yuriturchyn.com Yuri Turchyn Jazz Violinist (official website)] {{ref-en}}; [http://www.linkedin.com/pub/yuri-turchyn/13/87b/646 Yuri Turchyn on LinkedIn] {{ref-en}}</ref>, пісні під супровід [[фортепіано]] [[Цісик Марія Володимирівна|Марії Цісик]]. Окремі виступи були гармонійно об'єднані фотографічним матеріалом з [[Україна|України]] та фоновою музикою, яку вибрала та відтворила для програми [[Цісик Марія Володимирівна|Марія Цісик]]. Ввечері [[22 січня]] програма «Думки про Україну» вийшла в ефірі {{не перекладено|WICZ-TV|WINR-TV||WICZ-TV}}.
 
{{виписка|Показово, що телепрограма стала цінним активом для святкування Українського Дня, отримала одностайні схвальні відгуки багатьох американців українського походження в цій місцевості, а також представників інших національностей.
{{oq|en|An indication that the TV program was a valuable asset to the Ukrainian Day commemoration, was the unanimous praise voiced by many Americans of Ukrainian descent in this area, as well as those of other ethnic background.}}|Любомир Зобнів, голова ініціативного комітету<ref name="TUW_1971_6"/>}}
 
Липень-серпень 1971 року КвіткаЦісик провела в [[Бельгія|Бельгії]] на шеститижневому семінарі «Європейська опера» ({{lang-en|European Opera Seminar}}), вигравши стипендію SUNY на стажування в [[Гентська консерваторія|Гентській консерваторії]] за ролі в студентських оперних постановках. У [[Гент]]і вона студіювала оперний спів поруч з такими зірками нью-йоркської [[Метрополітен-опера]], як [[тенор]] {{не перекладено|Вільям Льюїс (тенор)|Вільям Льюїс||William Lewis (tenor)}} (директор семінару), [[диригент]] {{не перекладено|Мартін Ріх|||Martin Rich}}, [[сопрано]] Марія Дорньє та [[меццо-сопрано]] [[Мерилін Хорн]]; співала в оперній постановці «[[Ріголетто]]» [[Джузеппе Верді|Верді]]. Це дало молодій співачці можливість під час студій безпосередньо спостерігати за роботою професіоналів(-ок). У кінці навчального семестру відбувся сольний виступ Квітки Цісик, за який вона отримала схвальні відгуки у свідоцтві, виданому після стажування<ref name="nytimes"/><ref>[http://www.ukrweekly.com/archive/pdf2/1972/The_Ukrainian_Weekly_1972-27.pdf#search=%22cisyk%22 «Ukrainian National Association Scholarship Winners. Kvitka Cisyk»&nbsp;// «The Ukrainian Weekly», №&nbsp;128, 11 July 1972, p.&nbsp;2] {{ref-en}}<br/>[http://www.cpanda.org/pdfs/csob/1304.pdf Summer training programs&nbsp;// «Central Opera Service Bulletin. March-April, 1971», vol.&nbsp;13, №&nbsp;4, p.&nbsp;12] {{ref-en}}</ref>.
 
Повернувшись з Бельгії, продовжила навчання в [[Маннес-коледж]]і в Нью-Йорку по класу скрипки. Але, зрештою, [[пісня]] переважила. Через рік КвіткаЦісик покинула скрипку та перейшла на навчання по класу академічного [[спів]]у<ref name="gazeta.ua"/><ref name="nytimes"/>. Згодом, віддаючи шану батькові, Квітка Цісик в одному з інтерв'ю так прокоментувала свій вчинок: «Я мала його пальці й техніку, але мріяла співати, і досі почуваюся винною, що покинула скрипку…»<ref name="gazeta.ua"/>. Вчилась у відомого хранителя та популяризатора [[Віденська державна опера|віденської оперної традиції]] Себастьяна Енгельберга. [[1974]] року закінчила Маннес-коледж. За час навчання декілька разів була стипендіатомстипендіаткою братсько-допомогового [[Український народний союз|Українського Народного Союзу]], як членкиня 457 відділу<ref>[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1971/Svoboda-1971-133.pdf#search=%22Цісик%22 «Протокол з річних нарад Головного Уряду У.&nbsp;Н.&nbsp;Союзу»&nbsp;// «Свобода», ч.&nbsp;133, 16 липня 1971, с.&nbsp;4]<br/>[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1972/Svoboda-1972-123.pdf#search=%22Цісик%22 «Звідомлення рекордового відділу У.&nbsp;Н.&nbsp;Союзу»&nbsp;// «Свобода», ч.&nbsp;123, 30 червня 1972, с.&nbsp;4]<br/>[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1973/Svoboda-1973-108.pdf#search=%22Цісик%22 «Протокол з річних нарад Головного Уряду У.&nbsp;Н.&nbsp;Союзу»&nbsp;// «Свобода», ч.&nbsp;108, 12 червня 1973, с.&nbsp;4]</ref><ref name="TUW_1971_115"/>.
 
Співачка мала рідкісне [[Сопрано|колоратурне сопрано]]. За оцінками [[Музикознавство|музикознавців]], [[голос]] КвіткиЦісик мав неймовірний [[Спів|вокальний]] [[тембр]], у якому виділявся особливий, дзвінковий [[обертон]], притаманний лише [[Орнаментика (музика)|сопрановій колоратурі]]; рідкісний вокальний тембр Цісик містив у собі очевидні [[Скрипка|скрипкові]] [[Тональність (музика)|тони]]<ref>[http://tyzhden.ua/Culture/77165 Корчова О. Міф Квітки. Як американська співачка стала «голосом України» // Український тиждень. №&nbsp;15 (283) 12-18 квітня 2013]</ref>. До того ж, Квітка вміла співати так званим [[Білий голос|«білим голосом»]]&nbsp;— своєрідною манерою жіночого [[фольклор]]ного співу, яку можна почути в карпатських селах. У КвіткиЦісик є кілька пісень в альбомі «Пісні України», заспіваних «білим голосом»<ref>[http://gazeta.ua/articles/culture/_kvitka-cisik-spivala-bilim-golosom-ukrajincyam-pokazhut-dokumentalku-pro-nevidom/490756 Хоменко В. Квітка Цісик співала «білим голосом»&nbsp;— українцям покажуть документалку про невідоме життя співачки // Газета по-українськи. 3 квітня 2013]</ref><ref>[http://focus.ua/history/19651 Квитка Цисык&nbsp;— украинский голос Америки. // ФОКУС.ua. 8 травня 2008]{{ref-ru}}</ref>.
 
=== Творча діяльність ===
[[Файл:Kasey Cisyk 1989 020.jpg|thumb|250px|Під час зйомок «Have You Driven a Ford Lately?»]]
 
Після смерті батька (Володимир Цісик помер від [[інсульт]]у в (1971 році), коли Квітці було сімнадцять<ref name="gazeta.ua"/>), потреба заробляти на життя звернула молоду співачку з оперного шляху у світ [[джинґл]]у. Певний час вона виступала в клубах [[Нью-Йорк]]а та не втомлювалась надавати свої записи продюсерам і рекламним агенціям для прослуховування; багато разів співала оригінальні мелодії Юрія Турчина для [[Радіо «Свобода»]]&nbsp;— записи робились під егідою Юрія Денисенка, який на той час працював [[Ді-джей|ді-джеєм]] на радіостанції<ref name="TUW_2011_19">[http://www.ukrweekly.com/archive/pdf3/2011/The_Ukrainian_Weekly_2011-19.pdf#search=%22cisyk%22 Paszczak&nbsp;Tracz&nbsp;O. «Kvitka long ago»&nbsp;// «The Ukrainian Weekly», №&nbsp;19, 8 May 2011, p.&nbsp;7,&nbsp;9] {{ref-en}}</ref>. Це, зрештою, принесло позитивні результати. У середині [[1970-ті|1970-х]] років Квітка Цісик увірвалася у світ [[Реклама|реклами]] на [[телебачення|телебаченні]] та [[радіо]], де її чекала справжня американська слава.
 
Ще студенткою Квітка, взявши собі псевдонім Кейсі, не відчувала жодних труднощів у різних музичних стилях. Її почали запрошувати [[джаз]]ові, [[поп-музика|поп]]- і [[рок-музика|рок]]-зірки. Цісик допомагала [[Роберта Флек|Роберті Флек]], [[Боб Джеймс|Бобу Джеймсу]], [[Девід Сенборн|Дейвіду Сенборну]], [[Майкл Болтон|Майклу Болтону]], [[Карлі Саймон]], [[Лінда Ронстадт|Лінді Ронстадт]] та іншим<ref name="Discogs_KC">[https://www.discogs.com/artist/610705-Kasey-Cisyk?filter_anv=0&type=Credits Kacey Cisyk Credits (Vocals, Instruments & Performance)]&nbsp;//«[[Discogs]]» {{ref-en}}</ref>, а також [[Квінсі Джонс]]у&nbsp;— відомому [[продюсер]]у-[[Аранжування|аранжувальнику]] Америки, котрий відкрив феномен [[Майкл Джексон|Майкла Джексона]].
 
Працювала над записом саундтреків до [[Художній фільм|художніх фільмів]] та брала в них участь як акторка<ref>[http://www.imdb.com/name/nm0162891/ Kacey Cisyk's filmography]&nbsp;— [[Internet Movie Database|IMDb]] {{ref-en}}</ref>:
* [[Ти осяюєш моє життя (фільм)|«Ти осяюєш моє життя»]] {{не перекладено|Джозеф Брукс (пісняр)|Джозефа Брукса||Joseph Brooks (songwriter)}} ([[1977]] рік)&nbsp;— виконала всі пісні головної героїні. Фільм відзначено [[Оскар (кінопремія)|«Оскаром»]] та [[Золотий глобус|«Золотим глобусом»]] за найкращу пісню<ref>[http://www.imdb.com/title/tt0076941/awards You Light Up My Life]&nbsp;— Нагороди фільму на [[Internet Movie Database|IMDb]]{{ref-en}}<br/>[http://awardsdatabase.oscars.org/ampas_awards/DisplayMain.jsp?curTime=1365500443107 Офіційний сайт Академії кінематографічних мистецтв і наук]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-en}}<br/>[http://www.goldenglobes.org/browse/?param=/year/1977 You Light Up My Life&nbsp;— Офіційний сайт щорічної нагороди «Золотий глобус»] {{Webarchive|url=https://archive.is/20130415025541/http://www.goldenglobes.org/browse/?param=/year/1977 |date=15 квітень 2013 }} {{ref-en}}</ref>. Цісик також зіграла в епізодичній ролі дружки нареченої&nbsp;— головної героїні цього фільму;
* {{не перекладено|Віз (фільм)|«Віз»||The Wiz (film)}} [[Сідні Люмет]]а ([[1978]] рік)&nbsp;— співачка дорослого хору в музичній пригодницькій адаптації «Чарівника країни Оз». Головні ролі у фільмі виконали, зокрема, [[Даяна Росс]] і [[Майкл Джексон]];
* [[Один-єдиний (фільм, 1978)|«Один-єдиний»]] [[Карл Райнер|Карла Райнера]] (1978 рік)&nbsp;— однойменний [[саундтрек]] до кінофільму;
* «[[Ділова дівчина]]» [[Майк Ніколс|Майка Ніколса]] ([[1988]] рік)&nbsp;— [[бек-вокал]] для саундтреку {{нп|Let the River Run|«Let the River Run»||Let the River Run}} у виконанні [[Карлі Саймон]].
 
Неодноразово брала участь у комерційних проектах. За допомогою її витонченого співу свій [[імідж]] створювали [[корпорація|корпорації]] [[American Broadcasting Company|ABC]], [[NBC (Ен-Бі-Сі)|NBC]], [[CBS]], [[Burger King]], [[McDonald's]], [[American Airlines]] та [[Delta Air Lines]], [[Кока-кола|Coca-Cola]], [[PepsiCo|Pepsi-Cola]] та інші. З початку [[1980-ті|1980-х]] років вонаЦісик стала однією з найдорожчих і найпопулярніших виконавиць джинґлів у США&nbsp;— рекламних мотивів для [[Радіомовлення|радіо]] та [[телебачення]]<ref name="nytimes"/><ref name="umoloda"/>. 1981 року Квітка записала для компанії [[Ford Motor Company|«Ford Motor»]] рекламну пісню «Have You Driven a Ford Lately?»<ref>[http://articles.chicagotribune.com/1989-09-24/business/8901150656_1_donald-petersen-ford-job-ford-division-advertising-manager Seamonds&nbsp;J.&nbsp;A. «Ford's Commercial Voice Not Driven To Attain Celebrity Status»&nbsp;// «Chicago Tribune», 24 September 1989] {{ref-en}}</ref>. Відтоді й аж до смерті вона залишалася єдиним голосом цієї автомобільної компанії. 1987 року в компанії «Ford» підрахували, що загальна кількість прослуховувань рекламної продукції КвіткиЦісик склала понад 20 [[мільярд]]ів слухачів&nbsp;— майже в чотири рази більше, ніж населення Землі на той час. Це світовий рекорд для корпоративного соліста<ref name="gazeta.ua"/><ref name="nytimes"/>. Також виконувала джинґли для [[Chevrolet]], [[Cadillac]], [[Toyota]].
 
1983 року разом з матір'ю відвідала Україну&nbsp;— була у Львові й інших містах Західної України. Це був неафішований і перший (як і останній) раз, коли Квітка Цісик завітала до історичної батьківщини. На той час її [[Цензура в СРСР|пісні були заборонені]] в Україні. Цей візитВізит обмежився гостюванням у приватних помешканнях. Відтак жодних концертів і творчих зустрічей (лише пізніше, у жовтні 1996 року, сестра Марія відвідала Україну з фортепіанними виступами та презентувала родину Цісиків на Міжнародному музичному фестивалі «Київ Музик Фест'96»<ref name="Meest_20130404"/><ref>[http://kmf.karabits.com/program/1996.html Програма Міжнародного музичного фестивалю «Київ Музик Фест'96», 4 жовтня 1996 року]</ref>).
 
Перший диск з українськими піснями «Kvitka» або «Songs of Ukraine» («Пісні України») записаний 1980 року, другий «Two colors» («Два кольори»)&nbsp;— 1989 року. У період між записами сталося розлученнярозлучається з першим чоловіком [[композитор]]ом-[[Аранжування|аранжувальником]] Джеком Кортнером і одруженняодружується 11 червня 1983 року з інженером звукозапису Едвардом Раковічем<ref>[https://familysearch.org/pal:/MM9.1.1/VWTD-BVQ «Connecticut, Marriage Index, 1959—2001»: Edward J Rakowicz and Kvitka Cisyk, 1983] {{ref-en}}</ref>. Однак усі троє працювали над обома українськими альбомами, у створенні яких особливо посприяв її другий чоловік ЕдвардРаковіч. Завдяки своїй професійності, душевній натурі та щедрості (на запис обох альбомів витратила 200&nbsp;тис.&nbsp;[[Долар США|доларів]]) КвіткаЦісик зібрала для запису альбомів 40 найкращих студійних інструменталістів Нью-Йорка, тих, кого собі не могли дозволити відомі поп-зірки [[Сполучені Штати Америки|США]]. Партію рояля виконувала старша сестра [[Цісик Марія Володимирівна|Марічка]]. Як наслідок&nbsp;— 2 альбоми української легкої музики. За словами самої КвіткиЦісик, ці альбоми не були бізнес-проектами, а скоріше родинною справою, це був подарунок для всіх українців, хоч би в якій частині світу вони жили, музика для душі, пам'ять про свою батьківщину. Співачка та її перший диск зібрали 1988 року багато нагород на [[Фестиваль|фестивалі]] в [[Канада|Канаді]], а 1990 року обидва альбоми були номіновані на премію «Греммі» в категорії «Contemporary folk».
 
1989 року Квітку Цісик намагалися запросити для участі в концерті діаспори в рамках фестивалю «Червона рута»; 1992 року&nbsp;— в концерті з нагоди другої річниці незалежності України з піснею «[[Я піду в далекі гори]]»; пізніше були перемовини про серію концертів нав БатьківщиніУкраїні. Як зазначила двоюрідна сестра Квітки Цісик, співачка мала певну засторогу перед виступами на надто людних концертах, відтак це, та її постійне студійне навантаження ставали перепонами в запланованих гастрольних турах, і по УкраїніУкраїною в тому числі.
 
Квітка Цісик планувала випустити третій україномовний альбом з [[Колискова пісня|колисковими]] або сучасними піснями, але цьому не судилося статися&nbsp;— її життя передчасно обірвалося<ref name="umoloda"/>. Останньою піснею, записаною Квіткою Цісик, стали «Журавлі» на слова [[Лепкий Богдан Сильвестрович|Богдана Лепкого]]. Згодом пісня стала символом трагічної долі самої співачки:
 
{{Цитата|
 
=== Хвороба та смерть ===
1992 року у Квітки Цісик діагностували [[рак молочної залози]]. Щоб надихнути дружину та підняти їй настрій, Ед Раковіч розіслав через інтернет-спільноту ''Ukes'' запит з проханням написати Квітці. Цю ініціативуІніціативу підтримала українська програма на радіо {{не перекладено|CKJS|||CKJS}} у [[Вінніпег|Вінніпезі]], яка повідомила слухачів, аби вони писали безпосередньо Квітціспівачці або відправлялислали листівки та листи до станції, які згодом планувалося передатиїй співачціпередати<ref name="TUW_19980705"/>.
 
Почався довгий, болючий семирічний шлях терапії, а КвіткаЦісик продовжила наполегливо працювати.: Останнійостанній професійний джинґл вона наспівала за декілька місяців до смерті<ref name="nytimes"/>.
 
29 березня 1998 року в Нью-Йорку, не доживши 5 днів до свого 45-річчя, Квітка спочилаЦісик в миріпомерла вдома, в оточенні родини.
 
Поминальні служби пройшли по обидва боки [[Атлантичний океан|Атлантики]]. 30 березня проведена невелика приватна служба у Верхньому Вест-Сайді Мангеттена. 2 квітня панахида відбулася в каплиці на [[Аскольдова Могила|Аскольдовій могилі]] в [[Київ|Києві]]<ref>[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1998/Svoboda-1998-066.pdf#search=%22цісик%22 «Некролог Квітки Цісик»&nbsp;// «Свобода», ч.&nbsp;66, 7 квітня 1998, с.&nbsp;3]</ref><ref name="TUW_1998_15">[http://www.ukrweekly.com/archive/pdf3/1998/The_Ukrainian_Weekly_1998-15.pdf#search=%22obituary%22 Lew&nbsp;Kh. «Obituary: Kvitka Cisyk, 44, popular singer»&nbsp;// «The Ukrainian Weekly», №&nbsp;15, 12 April 1998, p.&nbsp;9] {{ref-en}}</ref>.
{{oq|en|You rekindled in us true love of our Ukrainian song.<br/>You brought us joy, sadness, memories of our childhood and your love for Ukraine.<br/>You touched the hearts and souls of Ukrainians throughout the world.}}}}
 
Від цієїраку хворобимолочної залози померли також її близькі родичіродички: 1994 року&nbsp;— мамамати Іванна, а 2003 року&nbsp;— старша сестра [[Цісик Марія Володимирівна|Марія]].
 
=== Родина та побут ===
 
* ''Батько'' '''[[Цісик Володимир Олександрович|Володимир Цісик]]''' ({{lang-en|Wolodymyr Cisyk}}, *&nbsp;20 вересня 1913&nbsp;— †&nbsp;7 лютого 1971)&nbsp;— український емігрант із [[Західна Україна|Західної України]], родом з-під села [[Ліски (Коломийський район)|Ліски]]<ref>[http://incognita.day.kiev.ua/kozhnogo-roku-u-seli-liski-na-kolomojshhini.html Тугай&nbsp;Л. «Кожного року у селі Ліски на Коломойщині гуртуються небайдужі до українського поетичного та пісенного слова люди»&nbsp;// «День», 14 вересня 2012]</ref> біля [[Коломия|Коломиї]], син багатодітної родини Цісиків (7 дітей: 6 братів і 1 сестра). Закінчив до [[Друга світова війна|війни]] [[Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка|Львівську консерваторію]], навчався [[Музика|музики]] в [[Прага|Празі]] й [[Мюнхен]]і, був головним [[концертмейстер]]ом [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Львівської опери]]. Співорганізатор і викладач в [[Український Музичний Інститут в Америці|Українському музичному інституті]] в Нью-Йорку, очільник тамтешнього струнного оркестру.
* ''Мати'' '''Іванна Цісик''' ({{lang-en|Iwanna Cisyk}}, *&nbsp;24 лютого 1923&nbsp;— †&nbsp;25 травня 1994)&nbsp;— українська емігрантка із Західної України, родом зі Львова, дочка львівської [[Учитель|вчительської]] родини Левів (Ася&nbsp;— перша дитина, мала ще молодшого брата&nbsp;— Василька). Матір Іванни, Софія Кандяк-Нагірна&nbsp;— вчителька фізики та хімії в українських закладах Львова; біологічний батько&nbsp;— [[інженер]]-[[Хімія|хімік]] Іван Кандяк, з яким Софія розлучилася по року після народження доньки. Фактично Іванна виховувалася другим чоловіком Софії Нагірної&nbsp;— Василем Левом, вчителем української та польської мови в різних українських навчальних закладах Львова<ref>[http://www.ukrweekly.com/archive/pdf3/1991/The_Ukrainian_Weekly_1991-13.pdf#search=%22Wasyl%20Lew%22 «Dr.&nbsp; Wasyl Lew, philologist, Ukrainian studies expert, 88»&nbsp;// «The Ukrainian Weekly», №&nbsp;13, 31 March 1991, p.&nbsp;4] {{ref-en}}</ref>. Родина мешкала у Львові на вулиці Пінінського, 8 (тепер [[Вулиця Глибока (Львів)|вулиця Глибока]]).
* ''Старша сестра'' '''[[Цісик Марія Володимирівна|Марія Цісик]]''' ({{lang-en|Maria Christina Cisyk}}, *&nbsp;18 серпня 1945&nbsp;— †&nbsp;6 грудня 2003)&nbsp;— українська емігрантка, старша донька Володимира та Іванни Цісиків. Американська [[піаніст]]ка, директордиректорка [[Консерваторія Сан-Франциско|консерваторії в Сан-Франциско]], керівниккерівниця майстер-класів у [[Карнегі-хол]]і<ref name="Meest_20130404">''Житкевич&nbsp;А.'' [http://meest-online.com/?p=22160 Про радощі та болі Марії Цісик]&nbsp;// «Міст Online», 4 квітня 2013</ref><ref>''Lew&nbsp;Kh.'' [http://www.ukrweekly.com/archive/pdf3/2003/The_Ukrainian_Weekly_2003-50.pdf#search=%22cisyk%22 Obituary: Maria Cisyk, 58, pianist, music teacher, consultant]&nbsp;// «The Ukrainian Weekly», №&nbsp;50, 14 December 2003, p.&nbsp;5 {{ref-en}}</ref>.
* ''Перший чоловік Квітки Цісик'' '''Джек Кортнер''' ({{lang-en|Jack Cortner}}, *&nbsp;1939)&nbsp;— відомий [[джаз]]овий музикант, [[композитор]]-[[Аранжування|аранжувальник]], [[продюсер]]. Народився у [[Сент-Джозеф (Міссурі)|Сент-Джозеф]] (штат [[Міссурі (штат)|Міссурі]]). Навчався в {{не перекладено|Оберлінська консерваторія|Оберлінській консерваторії||Oberlin Conservatory of Music}} (штат [[Огайо]]), після закінчення якої, [[1960]] року, подався до Нью-Йорка як [[Труба (музичний інструмент)|трубач]]. З роками, розвиваючи свої музичні здібності, став одним з найвідоміших, на той час, композиторів у Нью-Йорку для музичного театру, телебачення та радіо, одним із зачинателів комерційної музики, відомої як [[джинґл]]и. Керівник [[Біг-бенд|біг-бенду]] «Jack Cortner New York Big Band» (дебютний альбом 2006 року)<ref>[http://marvinstamm.com/fast-track-jack-cortner-big-band/ Jack Cortner New York Big Band «Fast Track»]&nbsp;// Marvin Stamm Jazz Trumpet {{ref-en}}<br>[https://www.discogs.com/Jack-Cortner-New-York-Big-Band-Featuring-Marvin-Stamm-With-Bill-Mays-Dave-Tofani-John-Riley-2-And-Ji/release/4735513 Jack Cortner New York Big Band «Fast Track»]&nbsp;//«Discogs» {{ref-en}}</ref>.
* ''Другий чоловік Квітки Цісик'' '''Едвард Раковіч''' ({{lang-en|Edward&nbsp;J.&nbsp;Rakowicz}}, *&nbsp;19 грудня 1950<ref>[https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:KJTD-5T3 E&nbsp;Rakowicz. United States Public Records]&nbsp;// «FamilySearch» {{ref-en}}</ref>)&nbsp;— відомий інженер [[звукозапис]]у<ref>[http://www.discogs.com/artist/Ed+Rakowicz Edward Rakowicz Discography]&nbsp;//«Discogs» {{ref-en}}</ref>, співпродюсер її останнього музичного альбому та співавтор останніх її музичних записів. Засновник та президент «Clinton Recording Studios» у Нью-Йорку, у якій записувались [[Френк Сінатра]], [[Боб Ділан]] і [[Брюс Спрінгстін]], [[Пол Саймон]], [[Тоні Беннетт]], [[Тіто Пуенте]] та [[Ленні Кравіц]], а також музичний супровід до фільмів, зокрема [[Авіатор (фільм)|«Авіатор»]], {{нп|Дівчата мрії (фільм)|«Дівчата мрії»||Dreamgirls (film)}}, {{нп|Висока точність (фільм)|«Висока точність»||High Fidelity (film)}}<ref>[http://therealdeal.com/blog/2008/01/17/clinton-recording-studios-sells-10th-avenue-building/ «Clinton Recording Studios sells 10th Avenue building»&nbsp;// «The Real Deal», 17 January 2008] {{ref-en}}</ref>.
* ''Син Квітки Цісик та Едварда Раковіча'' '''Едвард-Володимир Раковіч''' ({{lang-en|Edward Wolodymyr Rakowicz}}, *&nbsp;жовтень 1990<ref name="Vezha_20180620">{{cite web| author=| url=http://www.vezha.org/kvitka-tsisyk-ya-bula-strashno-zvorushena-i-vsyudy-plakala-eksklyuzyv/| title=Квітка Цісик: «Я була страшно зворушена і всюди плакала…»| publisher=ТРК «Вежа»| date=20.06.2018| accessdate=01.07.2018}}</ref>)&nbsp;— академічний піаніст.
 
Батьки Квітки Цісик познайомилися під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]], а 18 липня 1944 року{{немає АД|8|04|2018}} в [[Лемки|лемківській]] [[Криниця-Здруй|Криниці]] Володимир Цісик побрався з Іванною Левпобралися. З театралами молодята подалися до [[Гданськ|Данціга]], де пережили страшне бомбардування, та навесні наступного року повернулись до батьків, ще й разом з братом Володимира Зеноном, теж музикантом театру. Ще кількаКілька місяців велика родина поневірялась і переховувалась від німецьких військ, що відступали, аж поки 1944 року не потрапила до [[Табір переміщених осіб|табору переміщених осіб]] у німецькому [[Байройт]]і. За рік у ВолодимираІванна знародила Іванноюпершу народилась перша донькадоньку [[Цісик Марія Володимирівна|МаріяМарію]]<ref name="zik"/>.
 
1949 року родина виїхала до [[Сполучені Штати Америки|США]], де Володимир 1952 року став співорганізатором й викладачем в [[Український Музичний Інститут в Америці|Українському музичному інституті]] в [[Нью-Йорк]]у, а Іванна влаштувалася до [[банк]]у<ref name="gazeta.ua">[http://gazeta.ua/articles/history-journal/_likari-skazali-scho-prozhive-kilka-misyaciv-kvitka-cisik-zgasala-vid-raku-7-roki/490823 Столярчук&nbsp;І. «Лікарі сказали, що проживе кілька місяців: Квітка Цісик згасала від раку 7 років»&nbsp;// журнал «Країна», №&nbsp;166, 04.04.2013]</ref><ref name="nytimes">[http://www.nytimes.com/1998/04/13/nyregion/kasey-cisyk-singer-dies-at-44-made-mark-in-commercials.html?scp=1&sq=kasey%20cisyk&st=cse R.&nbsp;McG.&nbsp;Thomas&nbsp;Jr «Kasey Cisyk, Singer, Dies at 44; Made Mark in Commercials»&nbsp;// The New York Times, 13.04.1998] {{ref-en}}</ref>. 15 березня 1955 року Іванна та Володимир Цісики [[Натуралізація|отримали громадянство]] США<ref>[http://www.familylink.com/SingleIndexListview.aspx?ix=ft_usnaturalization&qt=l&zln=cisyk&zdater=0&se=Exact Index to the Naturalization Petitions of the United States District Court for the Eastern District of New York, 1865—1957] {{ref-en}}</ref>.
 
Післявоєнне життя українських емігрантських родин в Америці було важким, відтак і побут їхній не був надто вишуканим. До того ж батько-музикант всіма зусиллями намагався надати своїм донькам вищу музичну освіту. Вже з молодих літ Квітка Цісик привчилася до самостійності та, навіть навчаючись, знаходила можливості, завдяки своєму співу та музиці, підробляти. Уже в зрілому віці Квітка Цісик (Кейсі) придбала апартаменти, у яких вона жила з родиною, та, разом з чоловіком, володіла триповерховою будівлею-студією в центрі Нью-Йорка. Ця невеличкого зросту, тендітна жіночкажінка була швидка й рухлива&nbsp;— «як білочка»; любила довгі [[Кінь свійський|кінні]] прогулянки за містом (мала улюбленого коня Меркурія), бавитися зі своїм, схожим на маленьке ведмежа, псом [[Чау-чау|чау-чау]] Медьо, запаморочливу швидкість свого спортивного [[Jaguar|Jaguar'а]]. Це був її автомобіль, якому не зраджувала, хоч мала можливість їздити на всіх останніх моделях [[Ford Motor Company|Ford]]'а (18 років озвучувала рекламу автомобілів Ford; компанія дарувала їй кожну нову модель машини). З появоюнародженням сина, якого назвалиназвала Едвардом-Володимиром на честь чоловіка Квітки та її батька, вонаКвітка більше уваги приділяла дитині&nbsp;— любила пройтися з ним безлюдним пляжем, тримаючи за руку маленького сина. І навіть, приходячи на студійні записи, нерідко також не полишала свого єдиногобрала сина.
 
== Творчий доробок ==