Вікіпедія

Українська мова: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →‎Кількість носіїв: В основному статистика
Рядок 55:
'''Украї́нська мо́ва''' ({{МФА-всі|ukrɑ̽ˈjɪnʲsʲkɑ̽ ˈmɔwɑ̽}}, історичні назви&nbsp;— '''ру́ська, руси́нська'''<ref>''[[Єрмоленко Світлана Яківна|С.&nbsp;Я.&nbsp;Єрмоленко.]]'' [[iarchive:UkrMovEnts/page/n232|Історія української літературної мови]] // {{УМ-2000}} {{ref-uk}}</ref><ref>[http://izbornyk.org.ua/ohukr/ohu04.htm Іван Огієнко. Історія української літературної мови]. {{ref-uk}}</ref><ref>[http://litopys.org.ua/rizne/ukrtable.htm Історичний розвиток української мови]. {{ref-uk}}</ref><ref group="*">Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX&nbsp;ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ [[#Назва]], а також статтю [[Назва української мови]]</ref>)&nbsp;— [[національна мова]] [[українці]]в. Належить до [[Слов'янські мови|слов'янської групи]] [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської]] мовної сім'ї<ref group="*">З погляду [[Фонетика|фонетики]], [[Лексика|лексики]] та [[Граматика|граматики]] найближчою до української є [[білоруська мова]] (84&nbsp;% спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також [[Польська мова|польська]] (70&nbsp;% спільної лексики), [[Словацька мова|словацька]] (68&nbsp;% спільної лексики) та меншою мірою [[російська мова]] (62&nbsp;% спільної лексики)</ref>. Є [[Державна мова|державною мовою]] в Україні<ref>[https://archive.is/20120805123243/www.president.gov.ua/ru/content/chapter01.html Конституція України // ст. 10-я]</ref>.
 
Число мовців&nbsp;— орієнтовно 45&nbsp;млн, більшість із яких проживаємешкає в Україні. Поширена також у [[Білорусь|Білорусі]]<ref>''[[Скопненко Олександр Іванович|О. I. Скопненко.]]'' [[iarchive:UkrMovEnts/page/n720|Українська мова в Білорусі]] // {{УМ-2000}}</ref>, [[Молдова|Молдові]]<ref>''Н.&nbsp;П.&nbsp;Прилито.'' [[iarchive:UkrMovEnts/page/n729|Українська мова в Молдові]] // {{УМ-2000}}</ref><ref>''Убийвовк H.'' Українська мова в Придністров'ї: минуле і перспективи // «Мовознавство. Доповіді та повідомлення на IV Міжнар. конгресі україністів». К., 2002</ref>, [[Польща|Польщі]]<ref>''[[Дзендзелівський Йосип Олексійович|Й. O. Дзендзелівський.]]'' [[iarchive:UkrMovEnts/page/n730|Українська мова в Польщі]] // {{УМ-2000}}</ref>, [[Росія|Росії]]<ref>''Н.&nbsp;П.&nbsp;Прилито.'' [[iarchive:UkrMovEnts/page/n720|Українська мова в європейській частині Росії]] // {{УМ-2000}}</ref><ref>''Н.&nbsp;П.&nbsp;Прилито.'' [[iarchive:UkrMovEnts/page/n731|Українська мова в Сибіру та на Далекому Сході]] // {{УМ-2000}}</ref>, [[Румунія|Румунії]]<ref>''[[Семчинський Станіслав Володимирович|C. В. Семчинський]]''. [[iarchive:UkrMovEnts/page/n730|Українська мова в Румунії]] // {{УМ-2000}}</ref>, [[Словаччина|Словаччині]]<ref>''Й.&nbsp;О.&nbsp;Дзендзелівський.'' [[iarchive:UkrMovEnts/page/n732|Українська мова у Словаччині]] // {{УМ-2000}}</ref>, [[Казахстан]]і<ref>''С.&nbsp;Ф.&nbsp;Клименко, В.&nbsp;В.&nbsp;Степаненко.'' [[iarchive:UkrMovEnts/page/n723|Українська мова в Казахстані]] // {{УМ-2000}}</ref>, [[Аргентина|Аргентині]], [[Бразилія|Бразилії]], [[Велика Британія|Великій Британії]]<ref>''P. П. Зорівчак.'' [[iarchive:UkrMovEnts/page/n736|Українська мова у Великій Британії]] // {{УМ-2000}}</ref>, [[Канада|Канаді]]<ref>''[[Зорівчак Роксоляна Петрівна|Р.&nbsp;П.&nbsp;Зорівчак.]]'' [[iarchive:UkrMovEnts/page/n724|Українська мова в Канаді]] // {{УМ-2000}}</ref>, [[Сполучені Штати Америки|США]]<ref>''Р.&nbsp;П.&nbsp;Зорівчак.'' [[iarchive:UkrMovEnts/page/n732|Українська мова у США]] // {{УМ-2000}}</ref> та інших країнах, де живуть українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45&nbsp;млн осіб; вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після [[Російська мова|російської]] та, можливо, [[Польська мова|польської]]) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу<ref group="*">Див. також [[Список мов за кількістю носіїв]]</ref>.
 
Українську мову вивчає [[українське мовознавство]], а також досліджує [[Українознавство|україністика]] (українознавство). Довкола походження та становлення української мови є декілька гіпотез<ref>''Онуфрієнко Г. С., Хваткова С.&nbsp;О.''&nbsp;Проблема походження й періодизації української мови в концепціях і гіпотезах ХХ століття: Зб. наук. пр. VI Всеукр. наук.-практ. конф. «Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півдня України» / Під заг. ред. М.&nbsp;В.&nbsp;Дєдкова.&nbsp;— Запоріжжя: Облдержадміністрація, ЗНТУ, 2005.</ref>&nbsp;— [[Праслов'янська мова|праслов'янська]]<ref>[[Півторак Григорій Петрович|''Півторак Г.&nbsp;П.'']]&nbsp;Українці&nbsp;— звідки ми і наша мова.&nbsp;— К., 1993.</ref><ref>[[Німчук Василь Васильович|''Німчук В.&nbsp;В.'']]&nbsp;Аспекти дослідження етноглотогенезу українців // Пам'ятки писемності східнослов'янськими мовами ХІ-XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— К., 1995</ref><ref>Півторак Г.&nbsp;П.&nbsp;Хронологічні межі формування української мови як мовної системи // Пам'ятки писемності східнослов'янськими мовами ХІ-XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— К., 1995.</ref>, [[давньоруська мова|давньоруська]]<ref>[[Шахматов Олексій Олександрович|''Шахматов А.&nbsp;А.'']]&nbsp;Очерк древнейшего периода истории русского языка;</ref><ref>''Шахматов О. О., [[Кримський Агатангел Юхимович|Кримський А.]]'' [[iarchive:shacmatov1922/page/n1|Нариси з історії української мови та хрестоматія з пам'ятників письменської староукраїнщини ХІ-XVIII&nbsp;вв.]] // Короткий нарис історії української мови.&nbsp;— К., 1924.</ref>, південноруська [[X століття|X]]-[[XI століття]]<ref>[[Житецький Павло Гнатович|''Житецький П.&nbsp;Г.'']]&nbsp;[[iarchive:zhitetski3/page/n3|Очерк звуковой истории малоруського наречия]].&nbsp;— К., 1876.</ref><ref>[[Потебня Олександр Опанасович|''Потебня А. А.'']] К истории звуков руського язика.&nbsp;— Воронеж, 1876.</ref> та інші<ref group="*" name="ReferenceA">Див. також [[Історія української мови#Різні концепції історії української мови]]</ref>. Згідно з нещодавно опублікованоюоприлюдненою гіпотезою [[Тищенко Костянтин Миколайович|К.&nbsp;М.&nbsp;Тищенка]], українська мова відображаєвідбиває формуванняутворення українців як етносу, що склавсясталося у [[VI століття|VI]]-[[XVI століття]]х унаслідок інтеграціїзлиття діалектів трьох слов'янських племен&nbsp;— [[Поляни (східні)|полян]], [[Деревляни|деревлян]] та [[Сіверяни|сіверян]] за участі груп [[Іранські мови|іраномовного]] та [[Тюркські мови|тюркомовного]] степового населення<ref>[https://web.archive.org/web/20141129060148/http://img.tyzhden.ua/Content/PhotoAlbum/2012/10_12/04/tyshenko/tyshenko.pdf Правда про походження української мови]. {{ref-uk}}</ref>. У [[XVIII століття|XVIII]]—[[XX століття]]х українська мова зазнавала утисків із боку польської та російської влади<ref group="*">Особливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: [[Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії]] Історії мовної політики в Україні у ХХ столітті присвячено працю «[[Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали]]» (Упорядники: [[Лариса Масенко]], [[Віктор Кубайчук]], [[Орися Демська-Кульчицька]])</ref>. Противники української мови створили численні [[міфи щодо української мови]].
 
Для запису української мови використовують адаптованупристосовану [[Кирилиця|кирилицю]] («[[гражданський шрифт|гражданка]]»).
 
Норми української мови встановлюються у словниках української мови й [[Український правопис|українському правописі]]<ref>Частина 4 статті 6 {{cite journal|url=http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5029-17/paran43#n47|title=Закону України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 №5029-VI|journal=Голос України|date=10.08.2012|issue=№146|}}</ref>, які затверджуються [[Міністерство освіти і науки України|Міністерством освіти та науки]] за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ [[Національна академія наук України|Національної академії наук]], інших наукових установ, вищих навчальних закладів<ref>{{cite journal|url=http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/298-2013-п/#n8|title=Порядок затвердження словників української мови і довідників з українського правопису як загальнообов’язкових довідкових посібників при використанні української мови та офіційного видання таких довідників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2013 р. № 298|journal=Урядовий Кур’єр|date=30.04.2013|issue=№81|}}</ref>. До наукових установ [[Національна академія наук України|Національної академії наук України]], зокрема, належать такі: [[Інститут української мови НАН України]] ([[Історія української мови|історія]], [[Граматика української мови|граматика]], [[лексикологія]], [[термінологія]], [[ономастика]], стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), [[Український мовно-інформаційний фонд|Український мовно-інформаційний фонд НАН України]] (комп'ютерна [[Мовознавство|лінгвістика]], словники), [[Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України|Інститут мовознавства ім. О.&nbsp;О.&nbsp;Потебні НАН України]] (українська мова у зв'язках з іншими мовами).
 
Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формуваннярозробку та реалізуєвпроваджує державну мовну політику&nbsp;— [[Міністерство культури України]].
 
Щороку [[9 листопада]] в Україні святкують [[День української писемності та мови]]. УЦього цей деньдня відбувається щорічний флешмоб&nbsp;— [[Всеукраїнський радіодиктант національної єдності]]&nbsp;— акція [[Українське радіо|Українського радіо]], що об'єднує українців по всьому світу навколо української мови.
 
== Походження ==
Рядок 83:
За [[Генеалогічна класифікація мов|генеалогічною класифікацією]] українська мова належить до [[Східнослов'янські мови|східнослов'янської підгрупи]] [[Слов'янські мови|слов'янської групи]] [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської мовної]] сім'ї<ref>Сучасна українська мова: Підручник / Пономарів О. Д., Різун В. В., Шевченко Л. Ю. та ін.; за ред. Пономарева О. Д.&nbsp;— вид.2-ге —К. : Либідь , 2001.&nbsp;— 400&nbsp;с.&nbsp;— ISBN 966-06-0173-5.&nbsp;— стор. 5</ref><ref>Васенко Л. А., Дубічинський В. В., Кримець О.&nbsp;М.&nbsp;Фахова українська мова. Центр учбової літератури&nbsp;— К., 2007.&nbsp;— стор. 7</ref><ref>''C. В. Семчинський.'' [[iarchive:UkrMovEnts/page/n94|Генеалогічні класифікація мов]] // {{УМ-2000}}</ref>.
 
Найближчою генеалогічно до української є білоруська мова<ref>Беларуска-украінскіе ізалексы.&nbsp;— Мінск, 1971.&nbsp;— 125 с.</ref><ref>Сцяцко П.&nbsp;У.&nbsp;Словаутваральныя регіяналізмы беларускай мовы, агульные з украінскай мовай // Проблеми дослідження діалектної лексики і фразеології української мови. Тези доповідей.&nbsp;— Ужгород, 1978.&nbsp;— С. 66-67.</ref><ref>Янкова Т.&nbsp;С.&nbsp;Із спостережень над перехідними говірками між українською та білоруською мовами (за матеріалами фразеології) // Праці ХІІ Республіканської діалектологічної наради.&nbsp;— К.: Наук. думка, 1971.&nbsp;— С. 382—388.</ref> (починаючи з IX—XI&nbsp;століття обидві мови частково формувалисяутворювалися на спільній діалектній базіоснові, зокрема північна діалектна група української мови брала участь у формуванні розмовної білоруської мови<ref>Бузук П. Взаємовідносини між укр. та білорус. мовами. «Зап. Істор.-філол. відділу УАН», 1926, кн. 7—8</ref>, обидва народи до XVI&nbsp;століття мали спільну писемну [[Староукраїнська мова|книжну українсько-білоруську мову]]<ref>Гумецька Л.&nbsp;Л.&nbsp;Уваги до укр.-білорус. мовних зв'язків періоду XIV&nbsp;— XVII&nbsp;ст. // Дослідження з укр. та рос. мов. К., 1964</ref><ref>Анічэнка У.&nbsp;В.&nbsp;Беларус.-укр. пісьмовамоуныя сувязі. Мінск, 1969</ref>).
 
За [[Типологічна класифікація мов|типологічною класифікацією]] українська&nbsp;є [[флективні мови|флективною мовою]]<ref>''С.&nbsp;В.&nbsp;Семчинський'' [[iarchive:UkrMovEnts/page/n685|Типологічна класифікація мов]] // {{УМ-2000}}</ref> [[синтетичні мови|синтетичного типу]].
 
Доктор філологічних наук [[Тищенко Костянтин Миколайович|Костянтин Тищенко]] вважає, що українська мова у фонетиці та граматиці, має більше спільних рис із [[Верхньолужицька мова|верхньолужицькою]] та [[Білоруська мова|білоруською]] мовами (29 спільних рис), [[Нижньолужицька мова|нижньолужицькою]] мовою (27 спільних рис), [[Чеська мова|чеською]] та [[Словацька мова|словацькою]] мовами (23 спільні риси), польською мовою (22 спільні риси), [[Хорватська мова|хорватською]] та [[Болгарська мова|болгарською]] мовами (21 спільна риса), [[Сербська мова|сербською]] та [[Македонська мова|македонською]] мовами (20 спільних рис), мертвою [[Полабська мова|полабською]] мовою (19 спільних рис), [[Словенська мова|словенською]] мовою (18 спільних рис), ніж із російською (лише 11 спільних рис)<ref name="pravda" />.
 
{|align=center
Рядок 105:
Згідно з теорією професора [[Тищенко Костянтин Миколайович|К.&nbsp;М.&nbsp;Тищенка]], у лексичному плані найближчою до української є білоруська мова (84&nbsp;% спільної лексики), потім польська (70&nbsp;% спільної лексики), словацька (68&nbsp;% спільної лексики) та російська мова (62&nbsp;% спільної лексики)<ref>[https://web.archive.org/web/20150321150832/http://langs.com.ua/movy/zapoz/2.htm Мови Європи: відстані між мовами за словниковим складом]. {{ref-uk}}</ref>. Для прикладу, за своїм лексичним складом [[англійська мова]] відрізняється від [[Нідерландська мова|голландської]] на 37&nbsp;%, а [[Шведська мова|шведська]] від [[Норвезька мова|норвезької]] на 16&nbsp;%.
 
СвоюВласну специфіку мова виявляє на рівні словотворчих моделей і найрельєфнішенайвиразніше, на рівні лексики&nbsp;— т.так&nbsp;зв.званих лексичних українізмів<ref name="Tsaruk">Українська мова серед інших слов'янських: етнологічні та граматичні параметри: Монографія / О. Царук.&nbsp;— Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998.&nbsp;— 324 с.</ref>.
 
На [[Фонетика|фонетичному]] рівні<ref name="Tsaruk"/> українську мову вирізняє:
Рядок 117:
 
* послідовно збереглися [[Словозміна|флексії]] [[кличний відмінок|кличного відмінка]] (на відміну від інших східнослов'янських мов)<ref>[https://zbruc.eu/node/57968 Тимченко Є. Вокатив і інструменталь в українській мові.]&nbsp;— К.:ДУАН, 1926.</ref>;
* паралельноодночасно використовуються варіантні флексії [[давальний відмінок|давального відмінка]] для іменників чоловічого роду (напр.наприклад: ''директор-'''у''''', ''директор-'''ові''''');
* функціонуютьіснують паралельнісуміжні формиспособи творення майбутнього часу: синтетична (''ходитиму'') та аналітична (''буду ходити'').
 
=== Вплив на інші мови ===
Рядок 131:
{{main|Назва української мови}}
 
Назву «українська мова» вживали, починаючи з XVI&nbsp;століття, на позначення мови українських земель [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], однак до середини XIX століття основною назвою мови, що тепер зветься українською, булобув поняттявираз «руська мова»<ref group="*">Іноді ця назва стосувалася не лише української мови в сучасному її розумінні, але також і білоруської мови&nbsp;— такої багатозначності не існувало на українських землях, що належали Угорщині та Молдові&nbsp;— тобто на Закарпатті та Буковині.</ref>. Це почало вносити плутанину від моментумиті приєднання України до [[Московське царство|Московії]] та згодом [[Російська імперія|Російської імперії]], оскільки росіяни у XVIII столітті стали позначати своювласну мову схожим прикметником ({{lang-ru-dor|русскій языкъ}}).
 
Після певного періодучасу вагань, під час якого мову України намагалися відрізняти від російської за допомогою різних назв, термін «українська мова» зрештою поступово переміг уна всіх українських регіонахземлях.
 
[[Файл:Шкільне свідоцтво з гімназії з руською мовою навчання 1932-33 роки.jpg|thumb|Шкільне свідоцтво про навчання в гімназії з '''руською мовою''' навчання]]
 
Окрім того, упротягом різнийпевного часчасу, вживали такі назви:
* '''про́ста мова''' ({{lang-la|sermo vulgaris}}) в пізньому середньовіччі на противагу [[давньоруська мова|книжній]] (давньоруській) і паралельно [[церковнослов'янська мова|церковнослов'янській мовам]]
* '''коза́цька мова''' в [[Гетьманщина|Гетьманщині]] (епізодично)<ref>[http://litopys.org.ua/velichko/vel03.htm Передмова до читальника] // Величко С. В. ''Літопис. Т. 1.'' / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В.&nbsp;О.&nbsp;Шевчука; Відп. ред. О.&nbsp;В.&nbsp;Мишанич.&nbsp;— К.: Дніпро, 1991.</ref>
Рядок 231:
[[Файл:Map12 b.png|міні|250px|Вільне володіння українською (фіолетовий колір) та російською (блакитний колір) 1998 та 2001&nbsp;року]]
 
Українська мова є рідною мовою [[українці]]в, які проживають на території України (за [[Перепис населення України (2001)|переписом 2001&nbsp;р.]] рідною її вважали 32,6&nbsp;млн осіб&nbsp;— 67,5&nbsp;% населення України, та 85,2&nbsp;% етнічних українців<ref>[https://web.archive.org/web/20040907225125/http://ukrcensus.gov.ua/results/general/language/ Всеукраїнський перепис населення 2001&nbsp;р.] {{ref-uk}}</ref>) та поза межами України: у [[Росія|РосіїРосійській Федерації]] (там нею володіє 1,8&nbsp;млн осіб<ref>[http://perepis2002.ru/ct/doc/TOM_04_04.xls Всеросійський перепис населення 2002&nbsp;р.] {{ref-ru}}</ref>), [[Молдова|Молдові]] (без врахування Придністров'я українська є рідною для 181 тис. осіб<ref>[http://statistica.md/recensamint/Caracteristici_demografice_ro.doc Перепис населення Молдови 2004&nbsp;р.] {{ref-ro}}, {{ref-ru}}, {{ref-en}}</ref><ref>[http://statistica.md/pageview.php?l=ru&idc=295&id=2234 Національності Молдови за регіоном]. {{ref-ro}}</ref>, мовою щоденного спілкування українська є для 130 тис. осіб), [[Канада|Канаді]] (володіє 174 тис. осіб<ref>[http://www12.statcan.ca/census-recensement/2006/dp-pd/tbt/Rp-eng.cfm?TABID=1&LANG=E&APATH=3&DETAIL=0&DIM=0&FL=A&FREE=0&GC=0&GID=837928&GK=0&GRP=1&PID=89189&PRID=0&PTYPE=88971,97154&S=0&SHOWALL=0&SUB=0&Temporal=2006&THEME=70&VID=0&VNAMEE=&VNAMEF=&D1=0&D2=0&D3=0&D4=0&D5=0&D6=0 Перепис населення Канади 2006 р.] {{ref-en}}</ref>), [[США]] (129 тис. мовців<ref>[http://mla.org/map_data_results&mode=lang_tops&SRVY_YEAR=2000&lang_id=641 Перепис населення США 2000 р.] {{ref-en}}</ref>), [[Казахстан]]і (говорять українською 128 тис. осіб<ref>[http://www2.ohchr.org/english/issues/minorities/docs/WP5.doc Кількість українців, що володіють українською мовою у Казахстані]. {{ref-en}}</ref>, однак володіють більшою чи меншою мірою до 732 тис. осіб<ref group="*">За результатами соціологічного опитування 1997&nbsp;р., українською мовою володіє переважна більшість українців Казахстану: 36&nbsp;%&nbsp;— вільно, 24&nbsp;%&nbsp;— досить вільно, 16&nbsp;%&nbsp;— із певними труднощами, 15&nbsp;%&nbsp;— можуть порозумітися і лише 8&nbsp;% не володіють зовсім.</ref><ref>[http://uvkr.com.ua/ua/structure/ukr_gromady/Kazakhstan.html Кількість українців у Казахстані] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110207195905/http://www.uvkr.com.ua/ua/structure/ukr_gromady/Kazakhstan.html |date=7 лютий 2011 }}. {{ref-uk}}</ref>), [[Білорусь|Білорусі]] (рідною називає 116 тис. осіб<ref>[http://news.tut.by/145972.html Чисельність населення Білорусі 2009 р.] {{ref-ru}}</ref><ref>[http://demoscope.ru/weekly/2009/0391/panorm01.php Кількість мешканців Білорусі, що вважає українську мову рідною]. {{ref-ru}}</ref>), [[Румунія|Румунії]] (57 тис. мовців<ref>[http://wiki.answers.com/Q/How_many_languages_are_spoken_in_romania Національний перепис населення 2002 р.] {{ref-en}}</ref>), [[Польща|Польщі]] (23 тис. осіб, що постійно проживає на території Польщі<ref name="polandlanguages">[https://web.archive.org/web/20110514010027/http://www.stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/gus/PUBL_nsp2002_tabl7.xls Мова, що вживається вдома, за польським національним переписом населення 2002 р.] {{ref-pl}}</ref> та від 20 до 450 тис. осіб з числа трудових мігрантів<ref>[http://aber.ac.uk/mercator/images/Martapaper.pdf Мови меншин Польщі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131126090430/http://www.aber.ac.uk/mercator/images/Martapaper.pdf |date=26 листопад 2013 }}. {{ref-en}}</ref><ref>[http://khpg.org/index.php?id=1207780279 Трудова міграція українців закордон]. {{ref-uk}}</ref>), [[Бразилія|Бразилії]] (щонайменше 17 тис. мовців<ref group="*">5&nbsp;% з принаймні 340 тис. осіб українського походження, що мешкає у штаті Парана [http://sd.org.ua/news.php?id=4082 Українська громада Бразилії]. {{ref-uk}}</ref>), [[Словаччина|Словаччині]] (11 тис. осіб, які назвали свою мову українською<ref name="slovakia1">[http://mercator-research.eu/minority-languages/Language-Factsheets/minority-language-education-in-slovakia Мови меншин у Словаччині] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090726100339/http://www.mercator-research.eu/minority-languages/Language-Factsheets/minority-language-education-in-slovakia |date=26 липень 2009 }}. {{ref-en}}</ref> та 24 тис. осіб, які назвали своєю мовою «русинську»<ref name="slovakia2">[https://web.archive.org/web/20091215072644/http://mfa.gov.ua/slovakia/en/2667.htm Сайт посольства України в Словаччині]. {{ref-en}}</ref>) та інших країнах.
 
Українська мова займаєпосідає за кількістю її носіїв, відповідно до різних джерел, 25<ref name="top">[http://vistawide.com/languages/top_30_languages.htm 30 найбільших мов світу]. {{ref-en}}</ref> або 22 місце<ref name="second">[http://langs.com.ua/movy/demogr.htm Мови світу за демографічною потужністю] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101210130620/http://langs.com.ua/movy/demogr.htm |date=10 грудень 2010 }}. {{ref-uk}}</ref> у світі. Вона є також третьою<ref name="top"/> або другою<ref name="second"/> за поширеністю серед слов'янських мов. За різними оцінками загалом у світі українською мовою говорить від 41&nbsp;млн.<ref name="Ethnologue"/> до 45&nbsp;млн осіб<ref>[https://web.archive.org/web/20060625132447/http://mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/392.htm Про українську мову на сайті МЗС України]. {{ref-uk}}</ref>, вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.
 
В Україні близько 31 мільйона осіб може спілкуватися українською мовою. ВПісля останні2014 роки{{Коли}}року, ця цифра поступово зростає.
 
Річний наклад журналів та інших періодичних видань випущених в Україні українською мовою [[2004|2018]] року, становив 2881&nbsp;% від загальної кількості, тоді як ще [[1995]]&nbsp;р. становивскладав 70&nbsp;% (для російськомовних видань ці цифри навпаки зростаютьзменшилися з 18&nbsp;% до 6413&nbsp;%)<ref>{{Cite web|title=Випуск видавничої продукції в 2018 році|url=http://www.ukrbook.net/statistika/statistika_2018.htm|website=www.ukrbook.net|accessdate=2021-08-16}}</ref>. НаСтаном на 2021 рік, загальний випуск книжкової продукції в Україні (в тисячах примірників), зменшився приблизно в 9 разів<ref>{{Cite web|title=Книжкова палата України|url=http://www.ukrbook.net/statistika_.html|website=www.ukrbook.net|accessdate=2021-08-16}}</ref>. Загалом, на книжковому ринку України переважають російськомовні видання., оскільки Заза даними Української асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів, більшість книжок, що їх реалізують в Україні, вийшли друком у РосіїРосійській Федерації.
 
На наявну деформованістьвикривленість мовної ситуації в Україні вказує співвідношення носіїв української та російської мов, що не відповідає співвідношеннювзаємовідношенню етнічних українців і росіян на її територіїтеренах. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року українці становлятьстановили 77,8&nbsp;% населення України, тоді як українську мову визнало рідною лише 67,5&nbsp;%.
 
Як показало всеукраїнське опитування Інституту соціології НАН України, 2005 року:
Рядок 250:
* переважно російська&nbsp;— 36,4&nbsp;%;
* обидві мови (залежно від обставин)&nbsp;— 21,6&nbsp;%.
Станом на кінець 2020 року, українську мову вважали рідною вже 73%, спілкуються вдома переважно українською 53%, російською – 29% громадян України.<ref>{{Cite web|title=УКРАЇНЦІ ПІДТРИМУЮТЬ ЗАКОН ПРО УКРАЇНСЬКУ МОВУ, АЛЕ В ІНТЕРНЕТІ, МЕДІА Й НАЙБІЛЬШИХ МІСТАХ ДОМІНУЄ РОСІЙСЬКА :.: Новини :.: Простір Свободи|url=https://prostirsvobody.org/news/0/550/?fbclid=IwAR2Hh0LTtHWqn6okCpzfvQvrTK8bv5Vv_iwbtzAU7JYQ2_QPnfGJfT3ra_o|website=prostirsvobody.org|accessdate=2021-08-16}}</ref>
 
=== Українська мова в інтернеті ===
Рядок 255 ⟶ 256:
[[Файл:Mapa Ukraine yandex-ukr-2.jpg|міні|праворуч|250пкс|''Частка запитів до пошукової системи «Yandex» українською мовою, осінь [[2010]]&nbsp;р.'']]
 
За даними пошукової системи «[[Яндекс|Yandex]]», восени [[2010]]&nbsp;р. найбільша частка запитів українською мовою у цій системі була в [[Тернопільська область|Тернопільській області]]&nbsp;— 33&nbsp;%, найменша&nbsp;— в [[Крим]]у&nbsp;— 3,7&nbsp;%. Щоправда російськомовними вважались також і ті запити, які однаковоподібно писалися що українською, що російською мовами<ref>{{Cite web | url = http://www.mukachevo.net/ua/blogs/view_post/516-українська-інтернет-статистика | title = Українська інтернет-статистика | archiveurl = https://web.archive.org/web/20110522143534/http://www.mukachevo.net/ua/blogs/view_post/516-українська-інтернет-статистика | archivedate = 22 травень 2011}} {{ref-uk}}</ref>.
 
У [[2010]] році кількість блогерів, які пишуть українською мовою, склало 8&nbsp;% (у [[2009]] році&nbsp;— 7&nbsp;%). Українську мову використовують 23 тис. користувачів мікроблогінгу (29&nbsp;% від загальної кількості, на початку [[2010]]&nbsp;р. україномовних твіттер-користувачів було 27&nbsp;%), виключновинятково українською мовою у твіттері спілкується 10 тис. користувачів (12,5&nbsp;%, у [[2009]]&nbsp;р.&nbsp;— 7&nbsp;%)<ref>{{Cite web | url = http://blogosphere.com.ua/2010/10/24/ukrainian-blogosphere-stats/ | title = Статистика української блогосфери 2010 та про що вона свідчить}} {{ref-uk}}</ref>.
 
Існує декілька пошуковиків з україномовним інтерфейсом: [[Google]]<ref>[http://www.google.com.ua/ «Google.com.ua»]</ref>, [[Yandex]]<ref>{{Cite web | url = http://www.yandex.ua/ | title = «Яндекс.ua»}}</ref>, [[Bing]]<ref>{{Cite web | url = http://www.bing.com/ | title = «Bing»}}</ref> (від «[[Microsoft]]»), [[META]]<ref>{{Cite web | url = http://meta.ua/ua/ | title = «Мета»}}</ref> та [[Uaport.net]]<ref>{{Cite web | url = http://uaport.net/uk | title = «Uaport.net»}}</ref>. [[20 березня]] [[2012]] користувачам мікроблогінгового сервісу [[Twitter]] стала доступна бета-версія україномовного інтерфейсу<ref>{{Cite web | url = http://webknjaz.com/2012/06/21/twitter-localization/ | title = Українізація Твіттера}}</ref>.
 
Згідно з даними ресурсу w3techs.com, станом на 5 квітня 2021&nbsp;р. поза використаннювикористанням в інтернеті, українська мова посідає 16-те місце у світі<ref>{{Cite web|title=Usage Statistics and Market Share of Content Languages for Websites, April 2021|url=https://w3techs.com/technologies/overview/content_language|website=w3techs.com|accessdate=2021-04-05}}</ref> й демонструє швидкий ріст популярності<ref>{{Cite web|title=Historical yearly trends in the usage statistics of content languages for websites, April 2021|url=https://w3techs.com/technologies/history_overview/content_language/ms/y|website=w3techs.com|accessdate=2021-04-05}}</ref><ref>{{Cite web|title=Usage Statistics and Market Share of Ukrainian for Websites, April 2021|url=https://w3techs.com/technologies/details/cl-uk-|website=w3techs.com|accessdate=2021-04-05}}</ref>.
 
=== Діалекти ===
Рядок 305 ⟶ 306:
Це явище виникло наприкінці 17&nbsp;— на початку 18 століть, коли асиміляційна політика Російської імперії перервала розвиток староукраїнської писемної традиції на території Наддніпрянщини<ref name="масенко">Лариса Масенко. Суржик: між мовою і язиком. Київ, 2011</ref>. Термін «суржик» на позначення мовного явища почали використовувати в першій чверті 20 століття<ref name="масенко"/>. Ймовірно, цей термін походить із народної мови, де в прямому значенні позначав суміш різних видів зерна, а в переносному&nbsp;— людину змішаного походження<ref name="масенко"/><ref>''Се суржик: батько був циган, а мати дівка з нашого села.'' (Словник Грінченка, 1907—1909)</ref>.
 
В Україні суржик є варіативним і позасистемннимпозасистемним: одна людина може вживати в одному реченні і українське слово, і його російський відповідник. Поза Україною суржик може унормуватися і перейти у статус українського діалекту (прикладом є [[Балачка|кубанська балачка]]).
 
Фактично суржик є «низьким стилем» у сучасній українській мові в Україні<ref name="масенко"/>. При цьому його дуже важко описати через велику регіональну та індивідуальну варіативність. Попри [[Суржик#Характерні риси|спільні риси]] на індивідуальному рівні суржикомовці вживають різну кількість русизмів, ступінь морфологічного спотворення російських лексем також є різною<ref name="масенко"/>. Поширеність суржику залежить від мовної освіченості<ref name="масенко"/>.
Рядок 459 ⟶ 460:
* {{Прапорець|USA}} '''[[Голос Америки]]'''&nbsp;— [[Сполучені Штати Америки|американський]] державний телеканал, веде мовлення українською мовою з [[1993 рік|1993 року]]. Станом на 2013 рік транслює понад три години телепрограм українською мовою на тиждень. Веде трансляцію своїх програм через інші телеканали. Офіційний сайт: ukrainian.voanews.com<ref>[http://ukrainian.voanews.com/info/about_us/1933.html Про нас] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130308022403/http://ukrainian.voanews.com/info/about_us/1933.html |date=8 березень 2013 }}&nbsp;— Голос Америки</ref>
* {{Прапорець|UKR}} '''[[УТР]]''' (Державна телерадіокомпанія Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення»)&nbsp;— український державний телеканал, заснований у [[2003 рік|2003 році]] (веде мовлення українською мовою з моменту створення). Станом на 2013 рік веде мовлення цілодобово на [[Євразія|Євразію]], [[Північна Америка|Північну Америку]] та on-line. Мовлення ведеться через супутники Hellas Sat 2 (39E) (частота приймання&nbsp;— 11502 МГц; поляризація&nbsp;— H; символьна швидкість&nbsp;— 13 330 Мсимвол/с; FEC&nbsp;— 7/8), INTELSAT 3R (43,1W) (промінь&nbsp;— North Amerika; частота приймання&nbsp;— 12050 МГц; транспондер&nbsp;— №&nbsp;12; символьна швидкість&nbsp;— 23 700 Мсимвол/с; FEC&nbsp;— 3/4), кабельні мережі та інтернет (пряма on-line трансляція&nbsp;— https://web.archive.org/web/20120624011232/http://utr.gtns.net.ua/). Офіційний сайт: www.utr.tv<ref>{{Cite web |url=http://www.utr.tv/channel.html |title=Державна телерадіокомпанія Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення» |accessdate=20 березень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130421085026/http://www.utr.tv/channel.html |archivedate=21 квітень 2013 |deadurl=yes }}</ref>
* [[Файл:European Broadcasting Union logo.svg|20px|Європейська мовна спілка]] '''[[Euronews]]'''&nbsp;— телеканал [[Європейська мовна спілка|Європейської мовної спілки]], веде мовлення українською мовою з [[2009 рік|2009 року]] (повноцінне мовлення з [[2011]])<ref>[http://www.telekritika.ua/news/2011-08-24/65222 Стартував український Euronews] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130412161917/http://www.telekritika.ua/news/2011-08-24/65222 |date=2013-04-12 }}&nbsp;— Телекритика, 24.08.2011</ref>. Станом на 2013 рік веде мовлення цілодобово на весь світ. Мовлення ведетсяведеться через супутник Astra 1 M (19,2 E) (частота приймання&nbsp;— 12 226; транспондер&nbsp;— 91; поляризація&nbsp;— H; символьна швидкість&nbsp;— 27500; FEC&nbsp;— 3/4; стандарт&nbsp;— MPEG-2/DVB) та через кабельні мережі<ref>[http://ua.euronews.com/distribution/ Мовлення]&nbsp;— Euronews</ref>. Офіційний сайт: ua.euronews.com
* {{Прапорець|UKR}} '''[[Перший Ukraine]]'''&nbsp;— український державний телеканал, заснований у [[2012 рік|2012 році]] (веде мовлення українською мовою з моменту створення). Станом на 2013 рік веде мовлення цілодобово, супутникове мовлення покриває територію від східних провінцій Іспанії до європейської частини Російської Федерації включно. Мовлення ведеться через супутник Amos 2 (4° W) (частота приймання&nbsp;— 10.806 ГГц; поляризація&nbsp;— H; SR&nbsp;— 30000, FEC&nbsp;— 3/4; стандарт&nbsp;— DVB-S/MPEG-2; ID&nbsp;— Pershy Ukraine; провайдер&nbsp;— Spacecom; кодування&nbsp;— немає). Офіційний сайт: www.firstua.com/uk/<ref>{{Cite web |url=http://firstua.com/uk/about |title=Перший Ukraine. Про канал |accessdate=20 березень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130415225009/http://firstua.com/uk/about |archivedate=15 квітень 2013 |deadurl=yes }}</ref>
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_мова