|
Довгострокові зводяться головним чином у [[мирний час]] із довговічних і міцних матеріалів ([[залізобетон]], [[броня]] та інше). Такі фортифікаційні споруди обладнуються системами енерго- та [[водопостачання]], [[каналізація|каналізації]], [[вентиляція|вентиляції]], що забезпечують можливість тривалого бойового застосування.
ПолевіПольові фортифікаційні споруди застосовуються, як правило, у [[воєнний час]]. Для їхнього устрою використовуються переважно місцеві матеріали (круглий ліс, [[хмиз]], [[камінь]] тощо), а також елементи й конструкції промислового виготовлення зі [[Сталь|сталі]], залізобетону, дерева. Конструкції фортифікаційних споруд розвивалися й удосконалювалися в залежності від засобів і способів збройної боротьби, а також від загального рівня розвитку техніки.
== Історія ==
Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] вдосконалюванняудосконалювання фортифікаційних споруд було направлене насамперед на скорочення часу зіна їх зведення, зменшення маси конструкцій і підвищення захисних властивостей. Зміна характеру [[Бойові дії|бойових дій]], викликана появою [[ядерна зброя|ядерної зброї]], зажадало корінного перегляду засобів і способів фортифікаційного обладнання позицій і районів розташування військ. Різке скорочення термінів, що відводять на фортифікаційне обладнання, поставило вимогу створення фортифікаційних споруд, що дозволяють їхнє механізоване зведення й індустріальне виготовлення конструкцій. З'явилися нові типи фортифікаційних споруд промислового виготовлення із [[залізобетон]]у, хвилястої сталі, синтетичних матеріалів, що мають високі захисні властивостями й допускають їх транспортування разом з військами. Для захисту населення широке розповсюдження отримали споруди, обладнані в підвалах житлових будинків, фабричних і заводських будівель.
ВУ період [[холодна війна|холодній війни]] багатьма країнами передбачалося застосування для цих цілей [[тунель|тунелів]], [[метрополітен]]ів, шахт і т. ін., із розрахунком на тривале перебування в них людей в умовах [[Радіоактивність|радіоактивного]] зараження місцевості й масових пожеж.
== Література ==
|
