Васко да Гама: відмінності між версіями

правопис
[перевірена версія][перевірена версія]
(правопис)
 
== Раннє життя ==
Васко да Гама ймовірно народився в [[1460]]<ref>[http://www.fordham.edu/halsall/mod/1497degama.html Modern History Sourcebook: Vasco da Gama: Round Africa to India, 1497—1498 CE]. Отримано [[27 червня]] [[2007]]</ref> або [[1469]] році<ref>[http://www.newadvent.org/cathen/06374a.htm Catholic Encyclopedia: Vasco da Gama]. Отримано [[27 червня]] [[2007]]</ref>, в місті [[Сінеш]]і, на південно-західному узбережжі Португалії, найімовірніше в домі біля церкви Саласької Богородиці. Сінеш, один з портів у провінції Алентежу, на той час являв собою лише купку білих домівокбудівель, мешканці яких переважно займалися рибальством.
[[Файл:Sines06 edit1.jpg|міні|ліворуч|180пкс|Пам'ятник Васко да Гамі в рідному [[Сінеш]]і]]
 
Про раннє життя Васко відомо дуже мало: за даними португальського історика Тейшейра де Арагана, він навчався в місті [[Евора|Еворі]], де вивчав математику та [[навігація|навігацію]] і добре знав [[астрономія|астрономію]]&nbsp;— можливо, навчався у астронома [[Авраам Закуту|Авраама Закуту]]<ref name =Subrahmanyam />.
 
У [[1492]] король [[Жуан II]] надіслав Васко да Гаму до порту [[Сетубал]], на південь від [[Лісабон]]а, а потім в [[Алгарве]], південну провінцію Португалії, із завданням захопити [[Франція|французькі]] кораблі, які нападали на мирні португальські судна&nbsp;— з цієюцим задачеюзавданням Васко впорався швидко ій ефективно.
 
== Дослідження ==
[[Файл:Vasco de Gama map-fr.svg|thumb|320px|left|Шлях торговців прянощами (зелена лінія) та маршрути Васко да Гами (чорна), [[Перу да Ковільян]]а (помаранчева) і [[Алфонсу да Паїва]] (синя).]]
 
Ще з часів принца [[Енріке Мореплавець|Енріке Мореплавця]] (1394—1460) португальці ретельно готувалися до відкриття морського шляху до [[Індія|Індії]], адже з Індії в [[Європа|Європу]] постачалися [[прянощі]], [[шовк]]ові [[тканина|тканини]], [[ювелірні вироби]] і [[слонова кістка]]. Проте на суходільному шляху з Індії до Європи лежало кілька арабських країн, які збирали високе [[мито]] з купців; далі товар потрапляв у руки [[Генуезька республіка|генуезьких]] та [[Венеційська республіка|венеційських]] купців, які теж добре наживалися на посередницькій торгівлі, внаслідок чого первісна ціна на товари розкоші впродовж торговельного шляху зростала кількасоткратнокількасотразово. Відкриття прямого морського шляху до Індії обіцяло величезні прибутки, і саме тому принц Енріке впродовж 40 років готував і посилав морські експедиції на розвідку африканського узбережжя. Під час цих експедицій були відкриті [[Азорські острови]] ій острів [[Мадейра (острів)|Мадейра]], в 1444&nbsp;р. [[Дініш Діаш]] досягнув крайньої західної точки Африки&nbsp;— [[Зелений Мис|Зеленого мису]], а в 1455&nbsp;р. венеціанець [[Альвізе Кадамосто]] вдкриввідкрив острови Кабо-Верде і гирло р. Гамбія.
 
Проте лише через сорок років, зимою [[1487]]–[[1488]] [[Бартоломеу Діас|Бартоломеу Діашу]] вдалося досягти Мису Доброї Надії на півдні Африки, де&nbsp; берегова лінія Африканського континенту вперше повертає на північ, відкриваючи прохід з&nbsp; Атлантичного океану&nbsp; в&nbsp; Індійський.
 
== Перша подорож ==
[[Файл:A steel engraving from the 1850's, with modern hand coloring.jpg|міні|Прийом Васко да Гами заморіном Калікута|320x320пкс]]
 
Рухаючись уздовж східного берега Африки, кораблі досягли [[Мозамбік]]у 1-го березня [[1498]], де їм влаштували добрий прийом. Але згодом мавританські купці, що там перебували, впізнали в них своїх давніх ворогів і намовили місцевого [[шейх]]а перешкодити португальцям у подальшому плаванні. Ледве уникнувши потоплення на [[Риф (геологія)|рифах]], експедиція нарешті досягла [[Малінді]] (сучасна [[Кенія]]), де тамтешній [[султан]] виявився приязнішим і надав португальцям до послуг досвідченого арабського мореплавця, з допомогою якого ескадра у травні [[1498]] досягла Калікути (сучасне [[Кожикоде]]) на [[Малабарський берег|Малабарському узбережжі]] Південної Індії. [[Заморін]] Калікута зустрів португальців з пошаною&nbsp;— військовим парадом 3000 солдатів, і удостоїв Васко да Гама аудієнцією. Васко да Гама передав Заморіну подарунки, однак вони не справили враження на Заморіна. Мусульманські торговці, що були при дворі Заморіна, вказали, що подарунки (серед них не було золота та коштовностей) недостойні європейського правителя, а Васко да Гама схожий більше на пірата, ніж на королівського посла<ref>Castaneda, Herman Lopes de, The First Book of the Historie of the Discoveries and Conquests of the East India by the Portingals, London, 1582, in Kerr, Robert (ed.) A General History and Collection of Voyages and Travels Vol. II, London, 1811.</ref>. Товари європейців продавалися погано, до тогожтого ж з індійцями виникли суперечки з приводу мита, яке повинні були платити португальці. Роздратований Васко да Гама відплив з Кожикоде, силою прихопивши з собою шістнадцять рибалок<ref>M.G.S. Narayanan, Calicut: The City of Truth (2006) Calicut University Publications (The incident is mentioned by Camoes in The Lusiads, wherein it is stated that the Zamorin «showed no signs of treachery» and that «on the other hand, Gama's conduct in carrying off the five men he had entrapped on board his ships is indefensible.»)</ref>. Все ж економічні результати експедиції да Гама переверщили найсміливіші очікування, оскільки вони поверталися з вантажем, який коштував в шістдесят разів більше ніж вартість витрат на експедицію.
 
=== Повернення до Португалії ===
Васко да Гама залишив Калікут [[29 серпня]] [[1498]]. Бажаючи чимскорше відправитися додому, він проігнорував попередження місцевих мешканців про те, що мусонні вітри дмутимуть у сторону берега. Флот спочатку повільно рухався на північ уздовж узбережжя Індостану, а потім зупинився на островах біля південного Гоа, щоб перечекати деякий час. 3 жовтня [[1498]] року да Гама вирішує перетнути Індійський океан. ОднакЧерез з початкомпочаток зимових мусонів&nbsp;це подорож була жахлива подорожжахливою. Влітку перетин Індійського Океану зайняв 23 дні, тепер же, коли пливли проти вітру, подорож тривала 132 дні. Тримісячний маршрут до берегів Африки супроводжували спека і хвороби екіпажу. І лише 2 січня 1499 моряки побачили багате місто [[Могадішо]]. Не наважуючись висадитись з нечисленною і виснаженою командою, да Гама наказав «для остраху» обстріляти місто з гармат. 7 січня 1499 року флот да Гами прибув у Малінді. Команда була у жахливому стані&nbsp;— близько половини загинуло, решта були вражені цингою. За п'ять днів завдяки гарній їжі та фруктам, наданими шейхом, моряки зміцніли, однак все одно екіпажі кораблів так зменшилися, що 13 січня на стоянці південніше Момбаси довелося спалити «Сан-Рафаель». [[28 січня]] минули острів [[Унгуджа|Занзібар]], 1 лютого зробили зупинку біля острова Сан-Жорже біля Мозамбіку, а [[20 березня]] кораблі обігнули мис Доброї Надії.
 
16 квітня попутний вітер доніс судна до островів Кабо-Верде. Звідти Васко да Гама послав вперед корабель, який 10 липня доставив до Португалії звістку про успіх експедиції. Сам капітан затримався через хворобу брата&nbsp;— Пауло да Гама{{sfn|Subrahmanyam|1997|p=62}}. У серпні або у вересні [[1499]] Васко да Гама урочисто повернувся в Лісабон. Експедиція зазнала чималих витрат: повернулися лише два судна і 55 чоловік, окрім того, да Гама зазнав невдачі у своїй основній місії&nbsp;— забезпечення торгового договору з Калікутом. Однак все ж таки спеції, привезені з Індії на останніх двох кораблях, були продані з величезним прибутком для королівської скарбниці (виручка від продажу в 60 разів перевищувала витрати на експедицію). Васко да Гама був справедливо нагороджений як першовідкривач прямого морського торгового шляху до Азії. Цей шлях відтоді стали повторювати щорічні португальські армади, а спеції з Індії стали основою багатства Португальської корони.
По дорозі Васко да Гама заснував форти і факторії в [[Мозамбік]]у, підкорив арабського еміра [[Кілва (султанат)|Кілви]] і наклав на нього данину. Проводив жорстокими заходами боротьбу з арабським судноплавством, наказав спалити арабське судно з усіма пасажирами-паломниками біля [[Малабарський берег|Малабарського берега]]{{sfn|Subrahmanyam|1997|p=205}}.
 
У жовтні [[1502]] року флот прибув у [[Каннур|Каннанур]]. Місцевий раджа урочисто зустрів португальців і дозволив побудувати велику факторію. Завантаживши судна прянощами, адмірал попрямував до [[Кожикоде|Калікута]]. Тут він діяв рішуче і жорстоко. Незважаючи на обіцянки [[заморин]]а відшкодувати збитки і повідомлення про арешт винуватців нападів на португальців, адмірал зажадав виселення всіх мусульман із міста. На це заморин піти не міг. Да Гама захопив міський порт і протягом двох днів бомбардував місто, перетворивши його на руїни<ref>[https://web.archive.org/web/20040118015254/http://www.northpark.edu/history/webChron/WestEurope/DaGama.CP.html Vasco da Gama Arrives in India 1498] (Google cached version) Dana Thompson, Felicity Ruiz, Michelle Mejiak; December 15, 1998. Retrieved 8 July 2006</ref>. Він наказав повісити на щоглах захоплених індійців, відправив на берег заморину відрубані у нещасних руки, ноги і голови, а тіла викинув за борт, щоб їх винесло на берег. Через два дні Васко да Гама знову обстріляв Калікут і приніс морю нові жертви. Заморин втікутік іззі зруйнованого міста, проте не капітулював перед португальцями. Залишивши для блокади Калікута сім кораблів під командуванням свого дядька [[Вісенте Содре]], Васко да Гама вирушив до [[Кочі (Індія)|Кочі]]. Тут він довантажив кораблі та залишив у новій фортеці гарнізон. Заморин за допомогою арабських купців зібрав велику флотилію, яка 12 лютого [[1503]] виступила назустріч португальцям, що знову наближалися до Калікута. Проте обстріляні корабельною артилерією легкі судна були вимушені рятуватисьрятуватися втечею.
 
Васко да Гама повернувся до Португалії у вересні [[1503]] року. Не зважаючиНезважаючи на велику здобич привезену до Португалії, да Гама не зумів виконати головного завдання експедиції і приборкати непримиренного заморина. Ця обставина, а також невдача Вісенте Содре при захисті факторії в Кочі, призвели до того, що коли у 1505 році король Мануел I призначав першого губернатора і віце-короля Португальської Індії кандидатура Васко да Гами була відхилена на користь [[Франсішку де Алмейда]]. Не дивлячись наПопри чисельні петиції, Васко да Гама так і не зміг повернути схильністьприхильність Мануела І, хоча у [[1519]] Васко да Гама отримав звання графа ді Відіґейра.
 
== Третя подорож і смерть ==
[[Файл:Gregório Lopes - Vasco da Gama (ca 1524).jpg|thumb|right|Портрет Васко да Гама роботи худ. [[Грегоріо Лопес]]а (1490—1550)]]
Після смерті короля Мануела I наприкінці 1521 року, його син та наступник, король [[Жуан III]] взявся за перегляд політики португальського уряду в Індії. Португальська корона отримувала все менше прибутку від своїх нових колоній і незадоволений результатами роботи старого клану Альбукерке (який тепер представляв в Індії [[Діогу Лопеш де Секейра]]), Жуан III шукав нових підходів і нових людей. Це дозволило Васко да Гама повернутись зі свого політичного вигнання вважливим якості важливого радникарадником при обговоренні стратегії нового короля. Вбачаючи головним пріоритетом Португалії на Сході іспанську загрозу Молуккським островам, Васко да Гама порадив зменшити увагу до Аравії, яка була основним пріоритетом португальців за правління Мануела і продовжувала залишатися головним клопотом [[Дуарте де Менезеш]]а, тодішнього губернатора португальської Індії. Менезеш також виявився некомпетентним та корумпованим, на що королю подавали численні скарги.
 
Аби змінити пріоритети індійської політики і побороти корупцію в старій адміністрації, Жуан ІІІ вирішує призначити п'ятим віце-королем Індії 64-річного суворого і непідкупного Васко да Гаму. В квітні 1524 Васко да Гама разом із синами Ештаваном і Паоло вирушає ву свою останню подорож до Індії. Він очолив флот з чотирнадцяти кораблів на чолі із флагманом Санта-Катаріна. Після важкої подорожі (загинуло чотири або п'ять кораблів) у вересні 1524 року експедиція прибуває в Індію. Відразу ж після прибуття до Індії, використовуючи свої повноваження, Васко да Гама вживає жорстких заходів проти зловживань колоніальної адміністрації та наводить новий порядок у Португальській Індії. Однак через три місяці після прибуття да Гама захворів на [[Малярія|малярію]] і напередодні Різдва 1524 року помер у місті [[Кочі (Індія)|Кочі]]<ref>Ames, Glenn J. (2004). Vasco da Gama: Renaissance Crusader. Longman Publishing Group, 2004. 192 p.</ref>. Відповідно до королівського наказу, наступником да Гами на посту губернатора Індії став один з капітанів, які прибули з ним, [[Енріке де Менезеш]]. Сини Васко втратили свої пости і приєдналась до флоту, що повертався на початку 1525 року.
[[Файл:CochinVascoDeGama.JPG|міні|Могила Васко да Гами в [[Церква Святого Франциска (Кочі)|церкві Св. Франсиска]] в [[Кочі (Індія)|Кочі]], Індія]]
Після смерті Васко да Гаму поховали в Кочі, в місцевій [[Церква Святого Франциска (Кочі)|церкві Св. Франсиска]], одній ізз старійшихнайстарійших християнських церков в Індії. У 1539 році тіло Васко да Гама було перевезене до Португалії і поховане в [[Монастир єронімітів|монастирі Єронімітів]] у лісабонському передмісті [[Санта-Марія-де-Белен|Белен]].
 
Новітні географічні знання, що отримала наприкінці XV&nbsp;ст. [[Португалія]], зберігали в суворій таємниці і тривалий час вони залишалися невідомими для решти країн Європи. Більшість мореплавців вважали неможливим обігнути Африку, оскільки за давніми уявленнями вона простягалась до Південного полюсу. Це стимулювало інші спроби дістатися в Індію морем, зокрема пливучи в західному напрямку (ідея італійського географа й астронома [[Паоло Тосканеллі]], яка виходила з уявлення про кулясту форму Землі). Це завдання стало мрією йі стрижнем життя досвідченого мореплавця іта натхненного шукача золота [[Христофор Колумб|Христофора Колумба]].
 
== Нащадки ==
Анонімний користувач