Єгоров Олександр Іванович: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Kp1964 (обговорення | внесок)
Рядок 21:
 
== Життєпис ==
Закінчив Херсонське реальне училище ([[1908]]) та [[Єлисаветградське реальне училище]] ([[1910]]). Брав участь у [[Перша світова війна|Першій світовій війні]] в складі 9-го гусарського Київського полку. У [[1916]] році закінчив винищувальне відділення Севастопольської військової авіаційної школи. Потому служив у 12-мукорпусномуму корпусному авіаційному загоні на Південно-Західному фронті. Відзначився як військовий льотчик. Останнє звання у [[Російська імператорська армія|російській армії]] — [[штабс-ротмістр]].
 
З [[16 грудня]] [[1917]] року військовий льотчик 10-го Українського авіаційного загону військ [[УЦР|Центральної Ради]], з кінця грудня [[1917]]&nbsp;р.&nbsp;— його командир. Екіпажі авіазагону здійснювали розвідувальні польоти, а в січні [[1918]], коли більшовицька армія М.&nbsp;Муравйова підійшла до [[Дарниця|Дарниці]], — бомбили ворожі панцирні потяги та важкі батареї, які обстрілювали [[Київ]] <ref>[http://www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiya_1917/krila-revolyutsiyi-yak-v-unr-stvorili-vlasni-povitryani-sili-11122017220000 Андрій Харук. Крила революції. Як в УНР створили власні повітряні сили]</ref>. Залишався на цій посаді протягом [[1918]] року, коли загін кілька разів перейменовувався (на 1-й Український армійський, 1-й Запорізький, 2-1 гарматний 8-го Катеринославського корпусу та 46-й), іа ву листопаді 1918 р. - перейшов на бік [[Директорія УНР|Директорії]].
 
З червня [[1919]] року виконував обов'язки інспектора авіації [[Повітряний флот УНР|Повітряного флоту УНР]]. [[22 липня]] [[1919]] року призначений інспектором авіації [[Повітряний флот УНР|Повітряного флоту УНР]]. У листопаді [[1919]] року він залишився з рештками особового складу української авіації у [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]], а коли [[Армія УНР|Дієва армія УНР]] вирушила у [[Перший зимовий похід|Зимовий похід]], з групою добровольців вирушив до [[Одеса|Одеси]], де від початку [[1920]] року служив (як помічник командира) у 1-му Галицькому авіаційному загоні [[РСЧА]], який тоді перебував на одеському заводі «Анатра». [[26 квітня|26]]-[[27 квітня]] [[1920]] року&nbsp;— під час захоплення загону у [[Козятин]]і зник за загадкових обставин. Про перебіг служби у [[1920]]–[[1923]] роках&nbsp;— відомостей немає.
 
У [[1923]] році прибув з [[Москва|Москви]] до [[Єлисаветград]]а, де певний час викладав в Українській кавалерійській школі ім. БудьоногоБудьонного. З [[1925]] року&nbsp;— викладач Військово-повітряної академії ім. Жуковського у [[Москва|Москві]], начальник штабу навчальної ескадрильї ім. Леніна.
 
У [[1931]] році заарештований за справою «Весна», згодом звільнений з ув'язнення, але без права повертатися до авіації. Став одним з організаторів та керівників Центрального будинку авіації та космонавтики у [[Москва|Москві]], де працював до останніх днів життя.