Олійник Степан Іванович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 32:
== Біографія ==
Народився 21 березня ([[3 квітня]]) [[1908]] року в селі [[Пасицели (Балтська міська громада)|Пасицелах]] (тепер [[Подільський район (Одеська область)|Подільського району]] [[Одеська область|Одеської області]]) в багатодітній [[селяни|селянській]] сім'ї. Згодом родина переїхала в село — Третю Миколаївку (нині [[Левадівка]]). Після закінчення чотирирічної школи продовжив навчання в [[Одеса|Одесі]] у школі імені Лесі Українки. З 1929 року працював у редакції одеської окружної газети «Червоний степ».
 
Коли в [[1930]]-му його [[батько]] потрапив під «розкуркулювання», юнак уже був [[студент]]ом [[Одеський педагогічний інститут|Одеського педагогічного інституту]]. Сина «[[Ворог народу|ворога народу]]» виключили з вишу, і Степан влаштувався на роботу рульовим на кораблі «Ленін». А коли через рік відновився в педагогічному інституті, то заарештували вже його самого. Та хлопця невдовзі випустили. Можливо, врятувало те, що його друг Володимир Іванович звернувся з листом до «всесоюзного старости» [[Калінін Михайло Іванович|М. І. Калініна]] від імені майже двохсот однокурсників. До того ж охоронець забрав у в'язня блокнот із його [[вірш]]ами, і після того став прихильніше ставитися до Степана. Перебування в казематі не минулося безслідно: від нервового стресу захворів на [[епілепсія|епілепсію]]. Відпустила хвороба лише після війни.
 
По закінченні у [[1934]] році педінституту працював [[викладач]]ем [[українська мова|української мови]] та [[українська література|літератури]] у Бехтерському сільськогосподарському технікумі бавовництва ([[Голопристанський район]]). З 1935 року працював кореспондентом одеської обласної газети «Чорноморська комуна». Був також літературним працівником республіканських газет «Вісті», «Радянська освіта».