Відмінності між версіями «Черемно»

329 байтів вилучено ,  2 місяці тому
→‎Історія: оформлення
(доповнення)
(→‎Історія: оформлення)
 
Від [[1031]] [[Ярослав Мудрий|Ярослав]] і [[Мстислав Володимирович (Хоробрий)|Мстислав]] Володимировичі остаточно приєднали Ч. Г. до [[Київська Русь|Київської Руси]]. У 11—12 ст. Ч. Г. входили до [[Волинське князівство|Волинського князівства]], а в 13—14 ст. до [[Галицько-Волинська держава|Галицько-Волинської держави]] (на початку [[13 століття|13 ст.]] становили короткий час княжий уділ). У середині [[13 століття|13 ст.]] Ч. Г. [[Монголо-татарська навала|зруйнували татари]], і вони занепали. У другій половині [[14 століття|14 ст.]] територія Ч. Г. була захоплена [[Королівство Польське (1385—1569)|Польщею]] і [[Велике князівство Литовське|Великим князівством Литовським]].
 
В селі Чермно церква св. Миколая згадується в 1535—1578&nbsp;рр. Перепис 1921&nbsp;р. засвідчив наявність у селі 104 будинків (з них 12 без жильців), 214 українців і 27 євреїв. В 1930-х роках в селі був організований український клуб з драматичним гуртком і хором. Під час німецької окупації 1939—1944&nbsp;рр. українці змогли навчатися рідною мовою у школі. У 1943 році в селі проживало 423 українці та 278 поляків. Поляки розгорнули терор з убивствами українців, українці організували самооборону. Стероризовані поляками, українці наприкінці жовтня 1944&nbsp;р. погодились на евакуацію до СРСР. Жителі села, повертаючись після демобілізації, не знали про виселення українців і повертались у рідне село, тут їх убивали поляки<ref name="Гук"/>.
В селі Чермно церква св. Миколая згадується в 1535-1578&nbsp;рр.<ref name="Гук"/>
 
Перепис 1921&nbsp;р. засвідчив наявність у селі 104 будинків (з них 12 без жильців), 214 українців і 27 євреїв<ref name="Гук"/>.
 
В 1930-х роках в селі був організований український клуб з драматичним гуртком і хором<ref name="Гук"/>.
 
Під час німецької окупації 1939-1944&nbsp;рр. вперше українці змогли навчатися рідною мовою у школі. У 1943 році в селі проживало 423 українці та 278 поляків. Поляки розгорнули терор з убивствами українців, українці організували самооборону. Після приходу Червоної армії чоловіки були мобілізовані, більшість загинули найближчим часом. Стероризовані поляками, українці наприкінці жовтня 1944&nbsp;р. погодились на евакуацію в СРСР<ref name="Гук"/>.
 
Жителя села після примусової праці в Німеччині чи демобілізації з Червоної армії не знали про виселення українців і повертались у рідне село, тут їх убивали поляки<ref name="Гук"/>.
== Розкопки ==
Поселенський комплекс у Чермні&nbsp;— Давнє місто розташоване на окремих височинах в долині р. Гучви та її лівої притоки р. [[Синюха (притока Південного Бугу)|Синюхи]]. Центральне місце в структурі літописного Червеня замає дитинець&nbsp;— городище Замчище. Воно розташоване на південний захід від р. Гучви на її лівому березі. Городище має овальну форму розміром 145 х (за іншими даними 155х119 м) і оточене по периферії валом, який в певних місцях досягає висоти. В північній частині в розриві між валами знаходиться в'їзд на дитинець. В урочищі Замочок або Вали розміщений окольний град. За допомогою валу та частоколу цей район був об'єднаний з дитинцем в єдину оборонну структуру. На майданчику дитинця відзначено сліди колодязя. Вали дитинця та окольного граду будувалися із застосуванням зрубної конструкції. Початкові оборонні споруди дитинця (час зведення яких не встановлений) були зруйновані та відбудовувались у ХІ-ХІІІ ст. Посад го́роду займав кілька островів у заплаві річки та з півдня був захищений валом. Із зовнішнього боку перед валом був прокопаний рів шириною та глибиною 1,2&nbsp;м від основи валу. Час зведення поки що не з'ясований. Навколо го́роду по обох боках долини річок Гучви та Синюхи на окремих підвищеннях розташовувалися поселення: Доливо, Гребіще, Містище, Островок, Гоздяк, які входили до поселенської структури давнього Червеня. Міські кладовища відкриті на окольному граді, зокрема в урочищі Підзамче та розташованому за Гучвою урочищі Гребіще. Ще наприкінці ХІХ –поч. ХХ ст. на північний захід від городища знаходився курганний могильник.