Оспедале дельї Інноченті: відмінності між версіями

Лікарня постала завдяки заповіту в тисячу флоринів від торговця Франческо Датіні да Парто, на створення притулку для підкинутих і незаконнонароджених дітей. До того часу ці функції забезпечували шпиталі при монастирських комплексах і церквах. У Флоренції тоді для цих цілей функціонували шпиталі Сан Галло і Санта Марія делла Скала. Нова лікарня мала стати закладом нового типу&nbsp;— шпиталем і притулком, призначеним тільки для дітей. За заповітом, фінансування будівництва, а також покровительство закладу визначено флорентійську гільдію шовкопрядів та ювелірів [[Арте делла Сета]], до якої належав і автор проекту, архітектор Філіппо Брунеллескі<ref>''{{sfn|Данилова И.&nbsp;Е.'' Брунеллески и Флоренция. Творческая личность в контексте ренессансной культуры.&nbsp;— М., Искусство, |1991.&nbsp;— |с.=190.{{ref-ru}}</ref>.

Будівля лікарні являє собою складний комплекс, що поєднує в собі житлові, господарські і культові приміщення. Внутрішні простори розділені на дві незалежні частини&nbsp;— чоловічу і жіночу. Композиція побудована навколо центрального внутрішнього двору, т. зв. «Дворика чоловіків» («Cortile degli uomini»), який слугує для поєднання всіх приміщень. Квадратний в плані двір обрамлений легкими арковими галереями на колонах [[Коринфський ордер|коринфського ордеру]]. В довгому внутрішньому дворику, т. зв. «Дворику жінок» використані колони [[Іонічний ордер|іонічного ордеру]]{{sfn|Данилова|1991|с=194}}<ref>«Всеобщая история архитектуры в 12 томах». Том 5 Архитектура Западной Европы XV-XVI веков. Эпоха Возрождения, М., «Стройиздат», 1967, с.65{{ref-ru}}</ref><ref>''Данилова И.&nbsp;Е.'' Брунеллески и Флоренция. Творческая личность в контексте ренессансной культуры.&nbsp;— М., Искусство, 1991.&nbsp;— с.190.{{ref-ru}}</ref>.