Відмінності між версіями «Урбен Левер'є»

57 байтів додано ,  1 місяць тому
м
→‎Життєпис: вікіфікація
м (→‎Життєпис: вікіфікація)
 
Народився в [[Сен-Ло]] ([[Нормандія]]). У 1833 закінчив [[Політехнічна школа|Політехнічну школу]] в [[Париж]]і (X1831). Потім займався дослідженнями в галузі [[хімія|хімії]] під керівництвом [[Жозеф-Луї Гей-Люссак|Ж.Л.Гей-Люссака]]. У 1837-1846 викладав астрономію в Політехнічній школі, в 1846 очолив створену спеціально для нього в Паризькому університеті кафедру небесної механіки, в 1849 — кафедру астрономії. На запрошення [[Франсуа Араґо]] прийшов у [[Паризька обсерваторія|Паризьку обсерваторію]]; у 1854-1870 і 1872-1877 був директором цієї обсерваторії.
 
Наукові праці відносяться до [[небесна механіка|небесної механіки]]. Досліджував неправильності в русі Урана і незалежно від [[Джон Кауч Адамс|Дж.К.Адамса]] обчислив масу і орбіту невідомої планети, що справляє дію на Уран і виводить планету із рівноваги. [[23 вересня]] [[1846]] [[Йоганн Готфрид Ґалле|Й.Г.Ґалле]] в [[Берлінська обсерваторія|Берлінській обсерваторії]] відкрив нову планету поблизу місця, зазначеного Левер'є (названа Нептуном). У 1839 опублікував результати розрахунків взаємних збурень планет і довів стійкість [[Сонячна система|Сонячної системи]]. У 1849 приступив до переробки теорії руху всіх великих планет Сонячної системи, проводячи обчислення з більшою точністю, ніж це робив [[П'єр-Симон Лаплас|П.С.Лаплас]], і порівнюючи їхні результати з даними точних спостережень. Таблиці Левер'є досі використовуються при складанні щорічників поряд з пізнішими таблицями С.Ньюкомен. В результаті тривалих досліджень руху [[Меркурій (планета)|Меркурія]] показав у 1859 році, що у швидкості зміщення перигелію планети є складова (38" на століття), яка не може бути пояснена впливом відомих тіл Сонячної системи; постулював існування інтрамеркуріальної планети ([[Вулкан (планета)|Вулкан]]), яка могла б викликати таке збурення. Згодом ця складова в русі перигелію [[Меркурій (планета)|Меркурія]] була пояснена на основі [[загальна теорія відносності|загальної теорії відносності]]. Ряд інших робіт присвячений вивченню орбіт періодичних комет і метеорних потоків, дослідженню можливості утворення [[астероїд]]ів у результаті розпаду планети під дією [[Припливні сили|припливних сил]] [[Юпітер (планета)|Юпітер]]а. Є засновником Міжнародної метеорологічної служби.
 
Член [[Лондонського королівського товариства]] (1847), іноземний член-кореспондент Петербурзької АН (1848).
10 071

редагування