Вікіпедія

Український кінематограф: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 122:
Під час окупації України [[Третій Рейх|Німеччиною]] у часи [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут продовжувалося кінематографічне життя. Його центром був [[Київ]], де товариство «Україне-фільм» на базі [[Кіностудія імені Олександра Довженка|Київської кіностудії]] почало створювати [[пропаганда|пропагандистські]] документальні та хронікальні стрічки. На студії в той час працювало кілька відомих кінематографістів, зокрема оператори [[Топчій Микола Павлович|Микола Топчій]] та [[Тамарський Юрій Хомич|Юрій Тамарський]]. Також у Києві діяло вісім кінотеатрів.
 
На території України окупованою Німеччиною в цей період кінематограф підпорядковувався верховному командуванню [[Вермахт|вермахтувермахт]]у та [[Райхскомісаріат Україна|Райхскомісаріату Україна]]. В листопаді [[1941]] центральне фільмооб'єднання «Схід» відкрило філію в Києві&nbsp;— товариство Ukraine Film GmbH (укр. «Україне-фільм»). Йому підпорядковувалася кінотеатри, кінопрокат, кінокопіювальні фабрики. Виробничою базою «Україне-фільм» стала [[Кіностудія імені Олександра Довженка|Київська кіностудія]]. Її очолював [[Нікітін Іван Іванович|Іван Нікітін]], який одночасно працював завідувачем кіносекції відділу культури та освіти міської управи. Цей відділ очолював режисер [[Кавалерідзе Іван Петрович|Іван Кавалерідзе]]. Серед робітників студії цього часу було кілька відомих кінематографістів, зокрема оператори [[Топчій Микола Павлович|Микола Топчій]] та [[Тамарський Юрій Хомич|Юрій Тамарський]]. Товариство «Україне-фільм» створило в цей час кілька [[Пропаганда|пропагандистських]] документальних та хронікальних стрічок, зокрема фільми «Київ», «Робочий день українського селянина», «Добровільний виїзд української молоді на роботи до Німеччини», «Похорони жертв радянського терору в Вінниці», «Утворення Україне-фільму», науково-технічні фільми «Тютюн», «Штрало». Частину фільмів так і не було завершено, зокрема стрічки «Літо на Україні», «Той хто повертається», «Нове життя». Крім Київської кіностудії, на окупованих українських землях у складі німецьких військ діяли пересувні знімальні кіногрупи «Вохеншау».<ref>''Удовик Володимир''. [https://web.archive.org/web/20190120033019/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/26399/27-Udovik.pdf?sequence=1 Київська кіностудія в період нацистської окупації (1941—1943)] // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ.&nbsp;— 2004.&nbsp;— №&nbsp;1/2 (22/23).&nbsp;— С. 404—409</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20190120034914/http://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/monografiji/2016/kino2.pdf 1941–1945 роки] // Історія українського кіно. Т. 2 : 1930—1945/[голов.ред. Г.Скрипник]; НАН України; ІМФЕ ім. М.&nbsp;Т.&nbsp;Рильського.– Київ,2016.– 448с.+ 28 іл.ISBN 978-966-02-8073-1 (загальний) ISBN 978-966-02-8074-8 (т. 2)</ref>
 
=== Період «відлиги» (1950-1960-ті) ===
Рядок 172:
Регулювання українського кінематографа державними інституціями розпочинається у 1998 році після затвердження [[13 січня]] 1998 року [[Верховна Рада України|Верховною Радою України]] [[Закон України «Про кінематографію»|Закону України «Про кінематографію»]]. Прийняття цього закону допомагає розпочати поступове відновлення українського кінематографа у 2000-их роках.
 
На початку 90-х українське телебачення розпочало активно знімати телесеріали, зокрема популярність мали «<nowiki/>[[Роксолана (телесеріал)|Роксолана]]<nowiki/>», режисер [[Небієрідзе Борис Костянтинович|Бориса Небієрідзе]], [[Острів любові (телесеріал)|«Острів любові»]], режисер [[Бійма Олег Іванович|Олег Бійма]]. На рубежі 2000-х р. величезний успіх мав фільм польського режисера [[Єжи Гоффман]]а [[Вогнем і мечем (фільм)|«Вогнем і мечем»]], у якому український актор Богдан Ступка зіграв роль гетьмана [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]]. Богдан Ступка стає "«головним гетьманом українського екрану"»&nbsp;— йому належать також ролі в історичному серіалі [[Чорна рада (мінісеріал)|«Чорна рада»]] [[Засєєв-Руденко Микола Вікторович|Миколи Засєєва-Руденка]] (2000) та фільмі [[Іллєнко Юрій Герасимович|Юрія Іллєнка]] «[[Молитва за гетьмана Мазепу]]» (2001). [[2006]] року відбулася також прем'єра першого українського трилера «[[Штольня (фільм)|Штольня]]» (продюсер та оператор [[Хорошко Олексій|Олексій Хорошко]], режисер [[Левицький Любомир Васильович|Любомир Кобильчук]])<ref>Сайт фільму «[[Штольня (фільм)|Штольня]]» http://www.shtolnya.com.ua {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140826194625/http://shtolnya.com.ua/ |date=26 серпень 2014 }}</ref>. У [[2008]] році вийшов фільм «[[Ілюзія страху]]», українського кінорежисера [[Кірієнко Олександр Володимирович|Олександра Кірієнка]]. Фільм знятий за мотивами однойменного твору [[Турчинов Олександр Валентинович|Олександра Турчинова]].
 
В 1990-2000-х українські фільми практично не виробляються й не виходять в кінопрокат. У цей період траплялися поодинокі випадки успішних російсько-українських копродукційних російськомовних стрічок де Україна була співвиробником. Ситуація кардинально змінилася лише після [[Революція гідності|Революції гідності]], з 2014 року почався період ренесансу україномовної культури. Починаючи з 2014 року, коли в кінопрокат вийшов перший український блокбастер [[Поводир (фільм, 2013)|Поводир]], українські фільми почали збирати чималу касу в українському кінопрокаті. У 2018 вперше за всю історію українські фільми увійшли у Топ 20-ку найкасовіших фільмів українського кінопрокату за підсумками 2018 року; зокрема, найкасовішими українськими фільмами у 2018 стали стрічки [[Секс і нічого особистого]], [[Свінгери (фільм, 2018)|Свінгери]], [[DZIDZIO Перший раз|Dzidzio Перший раз]], [[Скажене весілля]] та [[Я, ти, він, вона (фільм, 2018)|Я, ти, він. вона]].
Рядок 193:
У 1960-1970-х роках у місті [[Ошава]], [[Онтаріо|провінції Онтаріо]] у [[Канада|Канаді]] на кіностудії Canukr Films знято кілька фільмів. За сценарієм [[Любомирський Степан|Степана Любомирського]] знято кінострічки «[[Ніколи не забуду]]» (1969, режисер [[Паздрій Богдан|Б. Паздрій]], В. Бачинський), «[[Зашуміла Верховина]]» (1976). Серед інших фільмів знятих на цій кіностудії «[[Жорстокі світанки]]» (1966) та «[[Марічка (фільм)|Марічка]]» (1975)<ref>[http://www.imdb.com/search/title?locations=Canukr+Films,+Oshawa,+Ontario,+Canada&]</ref>.
 
На початку 1970-х, на противагу іншим націоналістично спрямованим фільмам, виготовленим українцями на Заході, в [[Чикаго]] режисер [[Юрій Миськів]] створив унікальний повнометражний художній фільм "«[[Подорож у сумерки]]"», продюсований [https://uima-chicago.org/ Українським інститутом модерного мистецтва в Чикаго]. Єдина згадка про цей фільм у мережі міститься в документальному фільмі режисера [[Фразе-Фразенко Олександр Євгенійович|Олександра Фразе-Фразенка]] "«Casi Desnudo<ref>{{Cite web|title=Casi Desnudo (2018)|url=https://www.offlaboratory.com/casi-desnudo-2018|website=OFF Laboratory|accessdate=2020-07-26|language=en}}</ref>"», там-таки й знаходимо уривки стрічки<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=fE97mbnYfME&t=2249s|title=Casi Desnudo (a film about Yuriy Tarnawsky|last=Фразе-Фразенко|first=Олександр|date=|website=offlaboratory.com|publisher=OFF Laboratory|language=українська, англійська|accessdate=}}</ref>. Діалоги в фільмі базовані на віршах поетів [[Нью-Йоркська група|Нью-Йоркської групи поетів]], а головний персонаж запозичує частини своєї біографії в лідера групи [[Юрій Тарнавський|Юрія Тарнавського]]. Фільм технічно поєднує кольорові цифрові кадри та чорно-білі, відзняті на [[16-мм кіноплівка|16мм-ву]] плівку.
 
=== Українські фільми-лідери радянського кінопрокату ===
Рядок 241:
''Українські фільми'' багато разів брали участь в [[Кінофестиваль|міжнародних кінофестивалях]]. Першим помітним успіхом українського кіно на таких подіях було відзначення фільму [[Квітуча Україна|«Квітуча Україна»]] на [[Каннський кінофестиваль|Каннському кінофестивалі]] в [[1951]] році.
 
Найбільшими досягненнями українського кіно на міжнародних кінофестивалях були нагороди фільму ''[[Тіні забутих предків (фільм)|«Тіні забутих предків»]]'' [[Параджанов Сергій Йосипович|Сергія Параджанова]] на фестивалі в [[Міжнародний кінофестиваль у Мар-дель-Плата|Мар-дель-Плата]] та інших в [[1965]] році; «Золотий голуб» [[DOK Leipzig (кінофестиваль)|кінофестивалю в Лейпцизі]] за фільм ''[[Мова тварин|«Мова тварин»]]'' ([[1967]]) [[Соболєв Фелікс Михайлович|Фєлікса Соболєва]]; Приз [[Міжнародна федерація кінопреси|FIPRESCI]] фільму ''[[Лебедине озеро. Зона|«Лебедине озеро. Зона»]]'' [[Іллєнко Юрій Герасимович|Юрія Іллєнко]] в Каннах в [[1990]] році; «Срібний ведмідь» [[Берлінський міжнародний кінофестиваль|Берлінського кінофестивалю]] мультфільму ''[[Йшов трамвай дев'ятий номер|«Йшов трамвай №&nbsp;9»]]'' ([[2002]]) [[Коваль Степан Миколайович|Степана Коваля]]; премія «Срібний леопард» [[Міжнародний кінофестиваль у Локарно|кінофестивалю в Локарно]] фільму ''[[Ядерні відходи (фільм)|«Ядерні відходи»]]'' [[Слабошпицький Мирослав Михайлович|Мирослава Слабошпицького]]; [[Гран-прі Тижня критики|Гран-прі Тижня критиків]] фільму ''[[Плем'я (фільм, 2014)|«Плем'я»]]'' [[Слабошпицький Мирослав Михайлович|Мирослава Слабошпицького]] в Каннах в [[2014]] році; Головний приз журі світового документального кіно [[Кінофестиваль «Санденс»|кінофестивалю «Санденс»]] роботі ''[[Російський дятел|«Російський дятел»]]'' ([[2015]]) [[Чед Грасія|Чеда Грасія]]; Спеціальний приз журі за найкращий повнометражний документальний фільм [[Амстердамський кінофестиваль документальних фільмів|Амстердамського кінофестивалю]] фільму ''[[Українські шерифи|«Українські шерифи»]]'' ([[2015]]) [[Бондарчук Роман Леонідович|Романа Бондарчука]] участь фільмів [[Сергій Лозниця|Сергія Лозниці]] в Офіційному конкурсі [[Каннський кінофестиваль|Каннського кінофестивалю]] ([[2010]], [[2014]], [[2017]]). Фільм [[Атлантида (фільм, 2019)|Атлантида (2019)]] режисера [[Васянович Валентин Миколайович|Валентина Васяновича]] переміг на [[Венеційський кінофестиваль|Венеційському кінофестивалі]] у програмі «Горизонти» (іт. «Orizzonti»)<ref>{{Cite web|title=Українська «Атлантида» перемогла у Венеції|url=http://dergkino.gov.ua/ua/news/show/2180/ukrayinska_atlantida_peremogla_u_venetsiyi.html|website=dergkino.gov.ua|accessdate=2020-07-25}}</ref>.
 
=== Українські фільми-претенденти на «Оскар» ===
Рядок 263:
== Кінодистриб'ютори України ==
{{Докладніше|Українські кінодистриб'ютори}}
Станом на 2016 рік в Україні за даними [[Державне агентство України з питань кіно|Державного агентства України з питань кіно]] налічувалось 105 [[Юридична особа|юридичних осіб]]-компаній у сфері кінопрокату,<ref name="ref1">[https://web.archive.org/web/20160306193504/http://data.gov.ua/file/1418/download?token=LYBfW5V2 Державний реєстр розповсюджувачів фільмів (станом на 31 березня 2015 року)]&nbsp;— [[Державне агентство України з питань кіно]]</ref><ref name="ref2">http://data.gov.ua/passport/ff54b0ff-1c89-4b2a-89aa-2d119e7c96d9 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160409073203/http://data.gov.ua/passport/ff54b0ff-1c89-4b2a-89aa-2d119e7c96d9 |date=9 квітень 2016 }} Державний реєстр виробників та розповсюджувачів фільмів (станом на 31 березня 2015 року)]&nbsp;— Державне агентство з питань електронного урядування України, оприлюднено 24.02.2016</ref> а також 13 [[Фізична особа|фізичних осіб]].<ref name="ref1" /><ref name="ref2" /> З них п'ятеро [[кінопрокатник]]ів займають понад 95&nbsp;% ринку (за [[Виторг|виторгомвиторг]]ом), а саме [[B&H Film Distribution Company]], [[Ukrainian Film Distribution|UFD]], [[Kinomania]], [[MMD UA|MMD]] та [[Вольга Україна|Volga Ukraine]].
 
=== Українські студії дублювання та озвучення ===
Рядок 324:
В 1925 році розпочинається вихід найбільш відомого українського спеціалізованого журналу «[[Кіно (журнал)|Кіно]]». Журнал видається українською мовою та публікує найбільш вагомі для 1920-х українські критичні тексти про кіно.
 
В жовтні 1929 року [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]] відкриває спеціальне [[Видавництво|видавництво]], яке спеціалізується на кіно та театрі «[[Укртеакіновидав]]». Статті про кіно друкуються також в журналах про культуру «[[Культробітник]]», «[[Нове мистецтво]]», «[[Нова ґенерація]]» тощо. На початку 1930-х ці прогресивні починання згортаються. Замість критики радянська кінопреса починає публікувати радше рекламні матеріали про фільми.
 
Розвиток української [[Теорія кіно|критичної думки]] про кіно відновлюється в Україні в 1990-х роках, однак економічні обставини змушує закритися майже всі нові українські видання про кіно, зокрема і найбільш впливовий журнал про кіно свого часу [[Кіноколо (сайт)|«Кіноколо»]].
Рядок 344:
* «[[Бюлетень Всеукраїнського комітету спілки робітників мистецтв]]» (журнал, Харків, 1926—1931)
* «[[Театр, клуб, кино]]» (журнал, Одеса, 1927—1929)
[[Файл:Chasopys Kino 1930 No.2.jpg|thumb|180px|right|Часопис "«Кіно"»]]
* «[[Кіно (журнал)|Кіно]]» (журнал, орган ВУФКУ—Українфільм, 1926—1933)
* «[[Кіно-тиждень]]» (газета Київського відділення ВУФКУ і ТДРК 1927—1928)
Рядок 366:
* «[[Kіno (журнал, Львів)|Kіno]]» (Львів) (1930—1935)
* «[[Радянське кіно]]» (1935—1937)
[[Файл:Екран_і_життя.jpg|thumb|180px|right|Часопис "«Екран і життя"»]]
* «[[Екран і життя]]» (1935—?)
* «[[За більшовицький фільм]]» (Бюлетень. Одеса: Орган партійного осередку, комсомолу і фабкому Одеської кінофабрики тресту «Українфільм», 1930—1932)
Рядок 396:
* 1928—1931&nbsp;— [[Воробйов Іван Онисимович|Іван Воробйов]] ([[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]])
* 1931&nbsp;— [[Косячний Петро Максимович|Петро Косячний]] ([[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]])
* 1931&nbsp;— [[Косило Іван Петрович |Іван Косило]] ([[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]])
* ????—1946&nbsp;— Управління в справах Кінематографії
* 1946—1958&nbsp;— Міністерство Кінематографії Української РСР
Рядок 450:
{{Main|Список 100 найкращих фільмів в історії українського кіно}}
 
В 2020 році Довженко-Центр провів опитування представників(-ць) національної та міжнародної кінокритичної спільноти для визначення 100 найкращих фільмів за всю історію існування українського кінематографу. Найкращим українським фільмом виявилися «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, знятий у 1964 році. <ref name="100 найкращих українських фільмів за опитуванням кінокритиків">{{cite web |author= |url=https://hmarochos.kiev.ua/2021/06/29/100-najkrashhyh-ukrayinskyh-filmiv-za-opytuvannyam-kinokrytykiv/ |title=100 найкращих українських фільмів за опитуванням кінокритиків |lang=uk |website=https://hmarochos.kiev.ua |publisher=Хмарочос |date=2021-06-29 |access-date=2021-07-19}}</ref>
 
= Топ-10 українських фільмів =
Рядок 538:
'''Композитори кіно'''
* [[Каравайчук Олег Миколайович|Олег Каравайчук]] ([[1927]])&nbsp;— російський композитор українського походження (з Києва)
* [[Тьомкін Дмитро Зіновійович|Дмитро Тьомкін]] (1894–19791894—1979)&nbsp;— американський композитор, родом з України (з Кременчука).
 
== Див. також ==
Рядок 559:
 
== Посилання ==
* ''С. &nbsp;В. &nbsp;Тримбач''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=6942 Кіномистецтво] // [[ЕСУ]]
* {{УМЕ16|частина=[https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_16_Уш-Я#page/n11/mode/2up Фільм]|сторінки=1984}}
* [https://archive.org/stream/etnoderzhavoznavstvo#page/n155/mode/2up Українське кіно] // Мала енциклопедія етнодержавознавства / [[Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України|Інститут держави і права ім. В.&nbsp;М. &nbsp;Корецького НАН України]], Упорядник [[Римаренко Юрій Іванович|Ю. &nbsp;І. &nbsp;Римаренко]] та ін. &nbsp;— Київ: «[[Генеза (видавництво)|Генеза]]», «Довіра», 1996. &nbsp;— С. 155—156. &nbsp;— 942 с. &nbsp;— ISBN 966-507-016-9.
* [http://www.imdb.com Internet Movie Database] {{ref-en}}
* [http://www.imdb.com/list/IzHWpSoE2RY/ Найкращі українські фільми] на сайті [[Internet Movie Database]] {{ref-en}}
Рядок 571:
* [http://kinokolo.ua/articles/668.html Стаття Володимира Войтенка «Актуальне українське кінодесятиліття»]
* [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=brief_elib&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21SRW=nz&S21P02=0&S21P03=T=&S21COLORTERMS=0&S21STR=КІНОЛІТОПИС PDF-файли видань каталогу кіножурналів, документальних фільмів і кіносюжетів «Кінолітопис» на сайті Інституту історії України НАН України]
* [https://elib.nlu.org.ua/collection.html?id=43 Електронні видання про кіномистецтво] на сайті Національної бібліотеки &nbsp;України &nbsp;імені Ярослава Мудрого
* [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRIB&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21SRW=dz&S21SRD=UP&S21FMT=preitem&C21COM=S&2_S21P03=RCOD=&2_S21STR=21.13 Видання про кіно] в електронній бібліотеці "«Україніка"» на сайті НБУВ
* ''В. Єрмоленко''. [https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:E37M7Y_6Tr8J:https://hromadske.ua/posts/ponad-stolittya-ukrayinskogo-kino-intervyu-z-kinoznavcem-lyubomirom-gosejkom+&cd=16&hl=uk&ct=clnk&gl=ua Понад століття українського кіно &nbsp;— інтерв'ю з кінознавцем Любомиром Госейком] // © 2020 Громадське Телебачення, 24.12.2019
* [http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:zfBJT7lNp7UJ:www.dovzhenkocentre.org/storage/downloads/biblio_fund_dc.pdf+&cd=9&hl=uk&ct=clnk&gl=ua Українські книги про кіно] // Каталог бібліотечного фонду Центру Довженка
* [https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:k9vTWNMNBBsJ:https://nlu.org.ua/storage/files/PDF_2018/Vskd07.09.2018.pdf+&cd=6&hl=uk&ct=clnk&gl=ua Список документів книжкової виставки «До Дня українського кіно»] // Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого
* [http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:yFbmCOFbbr4J:knukim.edu.ua/wp-content/uploads/2012/12/kinomistets.spis.doc+&cd=11&hl=uk&ct=clnk&gl=ua Кіномистецтво : науково-допоміжний список літ-ри] до Дня українського кіно (10 вересня) / уклад.: І. &nbsp;Л. &nbsp;Маловська, А. &nbsp;В. &nbsp;Мальшакова, О. &nbsp;Ф. &nbsp;Омельяненко-Набіуліна ; КНУКіМ, Бібліотека. –&nbsp;— К., 2011. –&nbsp;— 54 с.
 
== Джерела ==
Рядок 598:
* [https://web.archive.org/web/20190120014335/http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/ukr0004952.pdf Миславський В. Історія українського кіно 1896—1930: факти і документи. Т. 2]. Харків: «Дім Реклами», 2018. 528 с. : 827 іл. ISBN 978-966-2149-67-8
* [[Шупик Олена Борисівна|''Шупик О. Б.'']] Становлення українського радянського кінознавства.&nbsp;— К., 1977.
* Формування кінематографічної школи в Україні : монографія : [у 3 т.] / О. &nbsp;В. &nbsp;Безручко ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв, Ф-т кіно і телебачення. &nbsp;— Київ : КНУКіМ, 2017. &nbsp;— 25 &nbsp;см. &nbsp;— (Нова енергія професіоналів) (Серія "«Світ кіно і ТБ"»). &nbsp;— ISBN 978-966-602-192-5
* [http://www.internationalfilmguide.com/ International Film Guide] 2009: the definitive annual review of world cinema, edited by Haydn Smith. 45th Edition. London & New York: Wallflower Press 2009, ISBN 978-1-905674-99-2 {{ref-en}}
* [http://www.internationalfilmguide.com/ International Film Guide] 2010: the definitive annual review of world cinema, edited by Haydn Smith. 46th Edition. London & New York: Wallflower Press, 2010, ISBN 978-1-906660-38-3 {{ref-en}}
Рядок 604:
== Література ==
* ''[[Берест Борис Пантелеймонович|Борис Берест]]''. Історія українського кіна. Нью Йорк: НТШ, 1962. 272 с. ([https://diasporiana.org.ua/ukrainica/berest-b-istoriya-ukrayinskogo-kina/ завантажити PDF-файл])
* З минулого кіно на Україні 1896-19171896—1917 / Г. &nbsp;В. &nbsp;Журов, відп. ред. М. &nbsp;Т. &nbsp;Рильський; АН УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії. –&nbsp;— Київ: Вид-во АН УРСР, 1959. –&nbsp;— 140 c. ([http://uartlib.org/allbooks/istoriya-ukrayinskogo-mistetstva/g-v-zhurov-z-mynulogo-kino-na-ukrayini-1896-1917/ завантажити PDF-файл], [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0005803 читати онлайн])
* Історія кіно у Львові. 1896-19391896—1939 = Historia kina we Lwowie. 1896-19391896—1939 / Ірина Котлобулатова. –&nbsp;— Львів: Ладекс, 2014. –&nbsp;— 95 c. : іл. –&nbsp;— ISBN 978-966-8233-60-9 ([http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0004646 читати онлайн])
* Історія українського кіномистецтва. 1893–20031893—2003 / [[Ілляшенко Василь Васильович|В. &nbsp;В. &nbsp;Ілляшенко]]. –&nbsp;— К. : Вік, 2004. –&nbsp;— 412 с. –&nbsp;— ISBN 966-8680-00-6
* Кіно, народжене Україною. Ілюстрована історія : [альбом антології українського кіно] / С. &nbsp;В. &nbsp;Тримбач. –&nbsp;— Київ : Техніка, 2016. –&nbsp;— 377 с. : іл. –&nbsp;— ISBN 966-575-212-7 ([https://detector.media/withoutsection/article/122673/2017-01-30-2-lyutogo-prezentatsiya-knig-istoriya-ukrainskogo-kino-ta-kino-narodzhene-ukrainoyu-ilyustrovana-istoriya/ оголошення про презентацію])
* ''[[Корнієнко Іван Сергійович|Корнієнко І]]''. Кіно і роки. Від німого до панорамного / К.: Мистецтво, 1964 - 2601964—260 с.
* ''Корнієнко І. С''. Про кіномистецтво : у 2-х т. Том 1 / І. &nbsp;С. &nbsp;Корнієнко ; [Упоряд. К. &nbsp;С. &nbsp;Корнієнко ; Вступ. ст. Б. &nbsp;С.&nbsp;Буряка]. &nbsp;— К. : Мистецтво, 1985. &nbsp;— 240 с., 1 арк. портр.
* ''Корнієнко І. С''. Про кіномистецтво : у 2-х т. Том 2. -&nbsp;— К.: Мистецтво, 1985. -&nbsp;— 247 с.
* Перерваний політ. Українське кіно часів ВУФКУ: спроба реконструкціїї : [монографія] / [[Брюховецька Лариса Іванівна|Л. &nbsp;І. &nbsp;Брюховецька]]. –&nbsp;— Київ : Ред. журн. "«Кіно-Театр" »: Києво-Могилянська академія, 2018. –&nbsp;— 570 с. –&nbsp;— (Кінематографічні студії ; вип. 8). –&nbsp;— ISBN 966-518-743-1.
* Півстоліття українського радянського кіно. Сторінки історії / І. Корнієнко. –&nbsp;— К.: Мистецтво, 1970. –&nbsp;— 228 с. ([http://uartlib.org/allbooks/istoriya-ukrayinskogo-mistetstva/ivan-korniyenko-pivstolittya-ukrayinskogo-radyanskogo-kino-storinky-istoriyi/ коротко про видання])
* Українські обличчя кіно й театру / [упоряд. і ред. Л.&nbsp;І. &nbsp;Брюховецька]. –&nbsp;— К. : Задруга, 2012. –&nbsp;— 528 с. –&nbsp;— ISBN 966-432-104-1.
* Формування кінематографічної школи в Україні : монографія. Т.1 / О. &nbsp;В. &nbsp;Безручко. –&nbsp;— К. : КНУКіМ, 2017. –&nbsp;— 211 с. –&nbsp;— (Світ кіно і ТБ). –&nbsp;— ISBN 966-602-193-2.
* Формування кінематографічної школи в Україні : монографія. Т.2 / О. &nbsp;В. &nbsp;Безручко. –&nbsp;— К. : КНУКіМ, 2017. –&nbsp;— 210 с. –&nbsp;— (Світ кіно і ТБ). –&nbsp;— ISBN 966-602-194-9.
 
== Примітки ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Український_кінематограф