Гігієнічна прокладка: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 20:
У 1888 році в США з'явилася перша реклама одноразових серветок. Також жінки користувалися багаторазовими саморобними прокладками із [[фетр]]у або полотна, які після використання складалися в пакет і прополіскувались у ванній. Після висихання цей засіб гігієни можна було використовувати знову. Через відсутність [[туалет]]ів зміна прокладок зазвичай здійснювалась у спальні або іншому зачиненому приміщенні.
 
Для додаткового захисту від протікання використовувались фартухи, які захищали верхню спідницю від забруднень, а також менструальні труси-бріфи. Під час Першої світової війни американською фірмою «Кімберлі-Кларк» був розроблений матеріал [[целюкотон]], який поглинав вологу у п'ять разів швидше, ніж звичайна вата. Це відкриття справило значний вплив на розвиток засобів гігієни. У 1920 році в містечку Ніна, штат Вісконсін[[Вісконсин]], було запущено масове виробництво жіночих прокладок «Целлюнап», перейменованих наступного року на «[[Kotex]]».
Ці одноразові прокладки стали великим кроком вперед, так як були дуже зручними і не прикріплялися до талії з допомогою спеціальних ременів. Аптеки, які продавали «Kotex» за 50 центів, виставляли біля каси дві коробки з прокладками та грішми. За відсутності коробок було достатньо сказати пароль із назвою. Пачки з прокладками продавалися без написів та малюнків, а їх поглинаюча здатність була дуже низькою.