Полтавський вільний театр: відмінності між версіями

'''Полтавський вільний театр''' — російсько-український професіональний [[театр]] у [[Полтава|Полтаві]]. Діяв у спеціально перебудованому під театр казенному будинку. У [[1808]]—[[1812]] роках трупу утримував Й. Калиновський. У складі трупи були — А. Калиновська, М. Трусколяська, О. Струпова, О. Павлова, П. Медведєв, Д. Поляков, К. Манкутевич, Д. Минеєв. Трупа виступала у [[Кременчук|Кременчуці]], [[Ромни|Ромнах]], [[Дніпропетровськ|Катеринославі]], у [[1812]] році переїхала до Харкова (з [[1814]] року разом з Й. Калиновським її власником був [[Штейн Іван Федорович|Іван Штейн]]). У [[1817]] році трупа поділилася на дві частини, одну з яких було переведено до Полтави. Режисером трупи був Петро Барсов, помічниками режисера — [[Щепкін Михайло Семенович|Михайло Щепкін]] і М. Городенський. До її складу входили драматичні актори Павлов, І. Угаров, П. Медведєв, Нальотов, Климов, Т. Пряженковська, М. Сорокіна, Медведєва, Алексєєва, Катерина Нальотова. Серед співаків були: Бистрова, Постникова та інші, диригент — Ф. Данильченко. Директори театру — [[Котляревський Іван Петрович|Іван Котляревський]] та [[Імберг Олексій Йосипович|Олексій Імберг]].

У репертуарі: п'єси російських драматургів — «Недоросток» [[Фонвізін Денис Іванович|Дениса Фонвізіна]], «Хвалько» і «Диваки» [[Княжнін Яків Борисович|Якова Княжніна]], «Великодушність, або Рекрутський набір» [[Ільїн Микола Іванович (письменник)|Миколи Ільїна]], «Богатонов на селі, або Сюрприз самому собі» [[Загоскін Михайло Миколайович|Михайла Загоскіна]], «Своя сім'я, або Заміжня наречена» [[Шаховський Олександр Олександрович|Олександра Шаховського]], [[Грибоєдов Олександр Сергійович|Олександра Грибоєдова]] і М. Хмельницького, «Едіп в Афінах» [[Озеров Владислав Олександрович|Владислава Озерова]]; п'єси зарубіжних авторів ([[Мольєр|Жана Батиста Мольера]], [[Річард Брінслі Шерідан|Річарда Брінслі Шерідана]], [[Генріх Даніель Цшокке|Генріха Даніеля Цшокке]], [[Август фон Коцебу|Августа Коцебу]] та інших) у російських перекладах, опери «[[Водовоз (опера)|Водовоз]]» [[Луїджі Керубіні]], «Севільський цирульник» [[Джованні Паізієлло]], «[[Сільські співачки]]» [[Валентіно Фйораванті]], «Чорногорський замок» [[Ніколя Далейрак|Ніколя Далейрака]] та інші. Не маючи п'єс українською мовою і на українську тематику, Полтавський вільний театр включив до репертуару оперу «Леста, дніпровська русалка» (український варіант комічної опери С. Крауера «Дунайська русалка»), оперу-водевіль «Удача від невдачі» П. Семенова (музика Ю.Е. Леонгарда), дія якої відбувається на [[Волинь|Волині]], окремі персонажі розмовляють українською мовою. В опері-водевілі «Козак-віршописець» Олександра Шаховського та в комедії «Марфа і Угар, або Лакейська війна» О. Корсакова ролі Климовського та Угара виконував українською мовою Михайло Щепкін.

Для цього театру Іван Котляревський написав свої українські п'єси «[[Наталка Полтавка (п'єса)|Наталка Полтавка]]» та «[[Москаль-чарівник]]» (1819). Вистави цих творів за участю Михайла Щепкіпа в ролях Виборного і Михайла Чупруна відкрили історію українського професійного театру. Трупа щороку виступала у Харкові, Кременчуці, Ромнах, Чернігові та інших містах. Наприкінці [[1821]] року Полтавський вільний театр потрапив у скрутне матеріальне становище і припинив діяльність.