Нова Вижва: відмінності між версіями
[очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного |
||
Рядок 170:
Назва мови походить від німецького слова «шнайдер», що означає кравець. Виникла вона для захисту професійних інтересів місцевими кожухарями. Широко поширилася і в побуті всіх місцевих жителів. Вони так ревно оберігали свою мову, що вона не поширилась на прилеглі села. Якщо дівчина виходила заміж у сусіднє село, то вона не мала права передавати тлумачення шнайдерських слів. За розголошення таємниці односельчани могли її жорстоко покарати.
Нововижвівці (звичайно лише чоловіки) відходили на заробітки після збору врожаю (з вересня) і поверталися частина десь у січні чи лютому, а частина аж у квітні, весною, коли потрібно було веснувати. Розходилися вони на заробітки звичайно невеликими групами по містах ([[Варшава]], [[Лодзь]], [[Люблін]], [[Бяла Подляська]], [[Радом]], [[Седльце]] та ін.), містечках і селах [[Польща|Польщі]], Волині та [[Білорусь|Білорусі]], де займалися шиттям і ремонтом кожухів, кожушанок, шапок, рукавиць, безрукавок, камізельок, сіряків, свит тощо, продажем та перепродажем цих і подібних предметів.
Частина слів «шнайдерської мови» спеціально штучно придумана, частина є перекрученнями звичайних загальновживаних слів, а значна частина перейнята з інших мов, зокрема ідиш, німецької, польської. Тепер нововижвівське арго належить звичайно до пасивного запасу старших та найстарших мовців. Проте до використання не лише окремих арготизмів, а й цілих речень та розмов на арго вдаються старші нововижівці нерідко й тепер. Хоча для захисту професійних інтересів вона слугувала тільки до 1939 року.
|