Клеопатра VII: відмінності між версіями

нема опису редагування
[перевірена версія][перевірена версія]
(я змінила все на краще)
Немає опису редагування
{{Інші значення|Клеопатра (значення)}}
{{особа}}
'''Клеопатра VII Філопатор''' ({{lang-el|Κλεοπάτρα Φιλοπάτωρ}}, [[69 до н. е.]] — [[12 серпня]] [[30 до н. е.]]) — цариця Єгипту, з династії [[Птолемеї]]в, дочка [[Птолемей XII|Птолемея XII]], остання з царських правителів [[Стародавній Єгипет|Стародавнього Єгипту]]. Її правління тривало 21 рік ([[51 до н. е.|51 р. до н. е.]] — -[[48 до н. е.|48 р. до н. е.]] і [[47 до н. е.|47 р. до н. е.]] — -[[30 до н. е.|30 р. до н. е.]]).
 
Прославлена завдяки драматичній історії кохання до римських полководців — Гая Юлія Цезаря та [[Марк Антоній|Марка Антонія]].
Прославлена завдяки драматичній історії кохання до римського полководця [[Марк Антоній|Марка Антонія]]. У роки її правління Єгипет був захоплений Римом, а сама Клеопатра вкоротила собі віку, щоб не потрапити в полон першого римського імператора [[Октавіан Август|Октавіана Августа]]. Клеопатра стала одним із найпопулярніших античних персонажів у кінофільмах та літературних творах{{джерело}}.
 
Прославлена завдяки драматичній історії кохання до римського полководця [[Марк Антоній|Марка Антонія]]. У роки її правління Єгипет був захоплений Римом, а сама Клеопатра вкоротила собі віку, щоб не потрапити в полон першого римського імператора [[Октавіан Август|Октавіана Августа]]. Клеопатра стала одним із найпопулярніших античних персонажів у кінофільмах та літературних творах{{джерело}}.
 
== Життєпис ==
Народилася в грудні 70 або на початку січня [[69 року до н. е.]], наслідувала трон батька навесні [[51-го до н. е.]] Введена до династичного культу як Батьколюбна Богиня ({{lang-el|Θεα Φιλοπατωρ}}), пов'язана при вступі на царство як старша правителька зі своїм 11-річним братом [[Птолемей XIII|Птолемеєм XIII Філопатором]] (62/61 — 13 січня 47 до н. е.). Славилася розумом і освіченістю. Клеопатра, всупереч стереотипам, була далеко не красунею, про що, зокрема, свідчить [[Плутарх]].
 
У [[48 до н. е.]] позбавлена влади, вигнана з Єгипту. Повернула собі трон за допомогою [[Юлій Цезар|Юлія Цезаря]]. Близько 25-30 серпня 48 до н. е. (народила від нього сина [[Цезаріон]]а в 47 до н. е.).
 
Була пов'язана як старша правителька з братом [[Птолемей XIV|Птолемеєм XIV Філопатором Філадельфом]] (60/59 — 4 вер. 44), як Батьколюбні і Братолюбні Боги (Θεοι Φιλοπατορες και Φιλαδελφοι) на початку січня 47 до н. е.
 
З 4 вересня 44 до н. е. пов'язана як старша правителька зі своїм трирічним сином [[Птолемей XV Цезаріон|Птолемеєм XV Цезаріоном Філопатором Філометором]].
 
Клеопатра та Цезар кохали одне одного, але Клеопатра вирішила, що її син буде правити Римом. Після убивства республіканцями Цезаря в 44 до н. е., вона повернулася в Александрію і знову зайняла трон цариці Єгипту. У [[41 до н. е.]] до неї приєднався друг Цезаря — [[Марк Антоній]], один з римських правителів. Вони одружилися.
[[48 до н. е.]] позбавлена влади, вигнана з Єгипту. Повернула собі трон за допомогою [[Юлій Цезар|Юлія Цезаря]]. Близько 25-30 серпня 48 року (народила від нього сина [[Цезаріон]]а в 47 році). Була пов'язана як старша правителька з братом [[Птолемей XIV|Птолемеєм XIV Філопатором Філадельфом]] (60/59 — 4 вер. 44), як Батьколюбні і Братолюбні Боги (Θεοι Φιλοπατορες και Φιλαδελφοι) на початку січня 47-го. Від 4 вересня 44-го пов'язана як старша правителька зі своїм трирічним сином [[Птолемей XV Цезаріон|Птолемеєм XV Цезаріоном Філопатором Філометором]].
 
ВідЗ 37-36 до н. е. правила подарованими їй Антонієм землями [[Фінікія|Фінікії]], [[Сирія|Сирії]] і [[Кілікія|Кілікії]]; тоді ж (можливо, через одруження з Антонієм) змінила своє культове ім'я на Нову (Молодшу) Батьколюбиву і Краєлюбиву Богиню (Θεα Νεωτερα Θιλοπατορ Θιλοπατρισ). 34 року Антоній проголосив її «Царицею царів».
Клеопатра та Цезар кохали одне одного, але Клеопатра вирішила, що її син буде правити Римом. Після убивства республіканцями Цезаря в 44 до н. е., вона повернулася в Александрію і знову зайняла трон цариці Єгипту. [[41 до н. е.]] до неї приєднався [[Марк Антоній]], один з римських правителів. Вони одружилися.
 
[[31 до н. е.]] Рим оголосив Єгипту війну і здобув вирішальну перемогу в [[битва при Акції|битві на морі біля мису Акцій]], що біля західних берегів [[Греція|Греції]]. Клеопатра під пас битви покинула її театр і з 60 кораблями повернулася в Єгипет, Антоній відмовився продовжувати бій і відбув з нею, кинувши військо напризволяще.
Від 37-36 правила подарованими їй Антонієм землями [[Фінікія|Фінікії]], [[Сирія|Сирії]] і [[Кілікія|Кілікії]]; тоді ж (можливо, через одруження з Антонієм) змінила своє культове ім'я на Нову (Молодшу) Батьколюбиву і Краєлюбиву Богиню (Θεα Νεωτερα Θιλοπατορ Θιλοπατρισ). 34 року Антоній проголосив її «Царицею царів».
 
[[31 до н. е.]] Рим оголосив Єгипту війну і здобув вирішальну перемогу в [[битва при Акції|битві на морі біля Акція]], що біля західних берегів [[Греція|Греції]]. Клеопатра із 60 кораблями повернулася в Єгипет, Антоній відмовився продовжувати бій і відбув з нею. Антонія тяжко поранили, а Клеопатра вчинила [[самогубство]], змусивши змію вжалити себе. З Антонієм Клеопатра мала трьох дітей: двійнят Александра Геліоса-Сонце (40 — ?) та Клеопатру Селену-Місяць (40 — ?5), і Птолемея Філадельфа (серп./вер. 36 — ?).
 
Після цього Єгипет був формально приєднаний як провінція до Римської Республіки [[1 серпня 30 року до н. е.]]
 
== Клеопатра і Цезар ==
[[Файл:Cleopatra and Caesar by Jean-Leon-Gerome.jpg|міні|200пкс|Клеопатра VII і [[Гай Юлій Цезар]], картина [[Жан-Леон Жером|Жана-Леона Жерома]]]]
 
Коли Цезар прибув в [[Александрія|Александрію]], в його прихильності цариця побачила шанс повернутися, адже тоді знаходилась у вигнанні. Але зустрітися з ним офіційно вона не могла: як тільки б вона переступила поріг палацу — воїни одразу б вбили її брата. Тоді Клеопатра придумала хитрий спосіб: за легендою, коли стемніло, вона сіла в човен і поплила до палацу вдвох з вірним слугою. Він отримав наказ загорнути її в полотно і перев'язати шнурком. Так вона дісталася до покоїв Цезаря. Цей епізод часто описували античні автори, котрі в один голос стверджували, що «винахідливість Клеопатри підкорила Цезаря».
42 003

редагування