Оспедале дельї Інноченті: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Олешко (обговорення | внесок)
Створена сторінка: {{Пишу}} {{Пам'ятка |тип = |назва = Оспедале дельї Інноченті |оригінальна назва = Ospedale degli Innocenti |зображення = UNICEF Innocenti Research Centre.jpg |зображення_розмір = |зображення_підпис = |статус = |країна = Італія |місто = Флоренція |н...
 
Олешко (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 40:
 
== Історія ==
Лікарня постала завдяки заповіту в тисячу флоринів від торговця Франческо Датіні да Парто, на створення притулку для підкинутих і незаконнонароджених дітей. До того часу ці функції забезпечували шпиталі при монастирських комплексах і церквах. У Флоренції тоді для цих цілей функціонували шпиталі Сан Галло і Санта Марія делла Скала. Нова лікарня мала стати закладом нового типу – шпиталем і притулком, призначеним тільки для дітей. За заповітом, фінансування будівництва, а також покровительство закладу визначено флорентійську гільдію шовкопрядів та ювелірів Арте делла Сета, до якої належав і автор проекту, архітектор Філіппо Брунеллескі<ref>''Данилова И.&nbsp;Е.'' Брунеллески и Флоренция. Творческая личность в контексте ренессансной культуры.&nbsp;— М., Искусство, 1991.&nbsp;— с.190.{{ref-ru}}</ref>.
Виховний будинок для сиріт і підкидьків, де мали розміститися ясла, школа, майстерні для навчання ремесел, передбачалось забезпечення медичного обслуговування, аптека і церква.
Рядок 46:
 
== Архітектура ==
Будівля лікарні являє собою складний комплекс, що поєднує в собі житлові, господарські і культові приміщення. Внутрішні простори розділені на дві незалежні частини – чоловічу і жіночу. Композиція побудована навколо центрального внутрішнього двору, т. зв. «Дворика чоловіків» («Cortile degli uomini»), який слугує для поєднання всіх приміщень. Квадратний в плані двір обрамлений легкими арковими галереями на колонах коринфського ордеру. В довгому внутрішньому дворику, т. зв. «Дворику жінок» використані колони іонічного ордеру<ref>«Всеобщая история архитектуры в 12 томах». Том 5 Архитектура Западной Европы XV-XVI веков. Эпоха Возрождения, М., «Стройиздат», 1967, с.65{{ref-ru}}</ref><ref>''Данилова И.&nbsp;Е.'' Брунеллески и Флоренция. Творческая личность в контексте ренессансной культуры.&nbsp;— М., Искусство, 1991.&nbsp;— с.190.{{ref-ru}}</ref>.
 
Головний фасад розчленований на два нерівних за висотою поверхи. В нижньому поверсі фасад відкривається на площу Сантіссіма Аннунціата дев’ятьма півциркульними арками на колонах коринфського ордеру лоджії, піднесеної на дев’ять сходинок на всю довжину. Аркада лоджії завершується по боках двома ширшими арками обрамленими пілястрами<ref>«История искусства зарубежных стран: Средние века и Возрождение», М., «Изобразительное искусство», 1982, с.184{{ref-ru}}</ref><ref>«Всеобщая история архитектуры в 12 томах». Том 5 Архитектура Западной Европы XV-XVI веков. Эпоха Возрождения, М., «Стройиздат», 1967, с.65{{ref-ru}}</ref>.