Північна Ірландія: відмінності між версіями

[[Белфастська угода|Белфастськими угодами 1998 року]], крім [[Англійська мова|англійської]], офіційними мовами регіону були визнані [[Ірландська мова|ірландська]] та [[ольстерсько-шотландська мова|ольстерсько-шотландська]] мови<ref>[http://www.opsi.gov.uk/acts/acts1998/ukpga_19980047_en_13 Northern Ireland Act 1998]</ref>. У 1999 році було створено два агентства з підтримки ірландської та ольстерсько-шотландської мов, в рамках яких проводилася допомога у вивченні даних мов в школах і факультативних мовних центрах. У 2003 році Британський іта Ірландський уряди спільно висловили свою прихильність принципам, встановленим Актом про Північну Ірландію 1998 року, і заявили про створення урядових установ, спрямованих на здійснення даної програми. Був створений інтегрований додатковий фонд фінансування, пов'язаних з програмою проєктів. В рамках цього фонду було виділено 12 мільйонів фунтів стерлінгів на п'ять років з метою забезпечити доступне навчання ірландської мови. Також було створено орган з управління такими проєктами, до складу якого входили представники урядів двох держав, місцеві органи влади та муніципалітети, що полегшувало здійснення передбачених програм. Окремим пунктом заяви урядів 2004 року стало визнання британської та ірландської жестових мов, що також було передбачено ще белфастськими угодами. Ці мови належать до різних родин (британської та французької, відповідно). У регіоні Північної Ірландії на 2004 рік проживало 3500 глухих, що користуються британською жестовою мовою і 1500 осіб&nbsp;— ірландською<ref>[http://www.dcalni.gov.uk/index/language-cultural-diversity-r08/sign_language.htm Sign Language]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.