Відмінності між версіями «Греція»

421 байт додано ,  3 місяці тому
Неузгоджені зміни
(Виправлений правопис)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка iOS
(Неузгоджені зміни)
|national_anthem = [[Файл:Greece national anthem.ogg|noicon|центр]]<br />"Ύμνος εις την Ελευθερίαν" [[Гімн свободі]]
|official_languages = [[Грецька мова|Грецька]]
|capital = [[АтениАфіни]]
|largest_city = [[АтениАфіни]]
|government_type = [[унітарна держава|унітарна]] [[парламентська республіка]]
|leader_title1 = [[Президент Греції]]
|currency_code = EUR
|religion = [[Православ'я]]
|ethnic_groups = 93,8 &nbsp;% [[греки]], <br/>4.3 &nbsp;% [[албанці]],<br/>1.9 &nbsp;% інші<ref>{{cite web|url=http://www.eurfedling.org/Greece.htm|title=Demographics of Greece|work=European Union National Languages|accessdate=2010-12-19|archiveurl=https://web.archive.org/web/20101218030837/http://www.eurfedling.org/Greece.htm|archivedate=18 грудня 2010|deadurl=yes}}</ref>
|time_zone = [[EET]]
|utc_offset = +2
|calling_code = 30
}}
'''Гре́ція''' ({{lang-el|Ελλάδα}}&nbsp;''— [[Еллада]]''), '''Третя''' '''Гре́цька Респу́бліка''', офіційна назва ''—'' '''Гре́цька Респу́бліка''' ({{lang-el|Ελληνική Δημοκρατία}})&nbsp;— [[Суверенна держава|суверенна]] [[Європа|європейська]] [[держава]] на [[південь|півдні]] [[Балканський півострів|Балканського півострова]] та численних [[Список островів Греції|островах]] грецького архіпелагу. Населення: 10,7&nbsp;млн осіб (73 місце у світі). Столиця і найбільше місто ''—'' [[АтениАфіни]].
 
Знаходячись на південній околиці [[Балканський півострів|Балканського півострова]], Греція розташована на перехресті [[Європа|Європи]], [[Азія|Азії]] та [[Африка|Африки]]. На [[північ|півночі]] межує з [[Албанія|Албанією]], [[Північна Македонія|Північною Македонією]] та [[Болгарія|Болгарією]], на [[схід|сході]]&nbsp;— з [[Туреччина|Туреччиною]]. Південні береги омиваються [[Середземне море|Середземним морем]], [[захід]]ні&nbsp;— [[Іонічне море|Іонічним]], східні&nbsp;— [[Егейське море|Егейським]]. До складу Грецької Республіки також входить автономна [[Чернецтво|чернеча]] республіка [[Афон]], розташована на півострові [[Халкідіки]] [[Айон-Орос]]. Площа країни становить 131&nbsp;957 км² ([[Список країн за площею|94 місце у світі]]). Країна складається з дев'яти [[Географічні регіони Греції|традиційних географічних регіонів]]: [[Македонія (Греція)|Македонія]], [[Центральна Греція]], [[Пелопоннес]], [[Фессалія]], [[Епір]], [[Егейські острови]] (включаючи [[Додеканес]] і [[Кіклади]]), [[Фракія]], [[Крит]] та [[Іонічні острови]].
 
Сучасна Греція&nbsp;— спадкоємиця [[культура Стародавньої Греції|культури]] [[Стародавня Греція|Стародавньої Греції]] і вважається колискою [[Західна цивілізація|західної цивілізації]], батьківщиною світової [[демократія|демократії]]<ref>[http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Pravo/Leist/_03.php Лейст О. История политических и правовых учений. Гл. 13.]</ref>, західної [[філософія|філософії]]<ref>[http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Reale_ZapFil/Antica/_01.php Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней.]</ref>, основних принципів [[фізика|фізико]]-[[математика|математичних]] наук, [[давньогрецький театр|мистецтва театру]]<ref>{{Cite web |url=http://dsc.discovery.com/news/2007/02/16/greektheater_arc.html |title=Ancient Greek Theater Discovered  — Discovery Channel |accessdate=5 лютий 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111118031351/http://dsc.discovery.com/news/2007/02/16/greektheater_arc.html |archivedate=18 листопад 2011 |deadurl=yes }}</ref> та [[Олімпійські ігри|Олімпійських ігор]] сучасності. [[Грецька мова]] має найдовшу історію серед усіх мов [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської групи]], адже нараховує 34 століття тільки [[Писемність|писемного]] періоду<ref>Найдавніші пам'ятки [[Мікенська цивілізація|мікенського]] [[Лінійне письмо Б|лінійного письма Б]] датовані 15 ст. до н.&nbsp;е. [http://annals.xlegio.ru/greece/lencman.htm Я.&nbsp;А.&nbsp;Ленцман. Расшифровка крито-микенских надписей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081028104455/http://annals.xlegio.ru/greece/lencman.htm|archivedate=20081028104455}}</ref>. На основі [[грецька абетка|грецької абетки]] виникли [[латиниця]] та [[кирилиця]]. З [[VIII століття до н. е.|VIII століття]] до нашої ери греки були організовані в різні незалежні міста-держави, відомі як [[поліс]]и, які охоплювали весь регіон [[Середземномор'я]] і [[Чорне море]]. [[Філіпп II Македонський]] об'єднав більшу частину грецького материка в [[IV століття до н. е.|IV столітті]] до нашої ери, а його син [[Александр Македонський]] швидко [[Стародавня Македонія|завоював]] більшу частину стародавнього світу, від Східного [[Середземномор'я]] до [[Індія|Індії]]. Греція [[Римська Греція|була анексована]] [[Римська республіка|Римом]] у [[II століття до н. е.|2 столітті]] до нашої ери, ставши невід'ємною частиною [[Римська імперія|Римської імперії]] та її наступника, [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]], яка прийняла грецьку мову та культуру. [[Грецька православна церква]], що виникла в [[I століття до н. е.|1 столітті]] до нашої ери, допомагала формувати сучасну грецьку ідентичність і передала грецькі традиції в ширшому [[Православна церква|православному світові]]. Підпавши під владу [[Османська імперія|Османської імперії]] в середині [[XV століття]], сучасна національна держава Греція виникла в [[1830]] році після війни за незалежність.
 
Греція є унітарною [[Парламентська республіка|парламентською республікою]] і [[Розвинені країни|розвиненою країною]] з розвиненою економікою з [[Країни з високим рівнем доходу|високим рівнем доходу]], високою [[Якість життя|якістю життя]] та дуже високим [[Індекс людського розвитку|рівнем життя]]. Її економіка є [[Список європейських країн за номінальним ВВП|найбільшою]] на Балканах, де вона є важливим регіональним інвестором. Будучи членом-засновником [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]], Греція була десятим членом [[Європейські спільноти|Європейської Спільноти]] (попередника [[Європейський Союз|Європейського Союзу]]) і входить до [[Єврозона|Єврозони]] з [[2001]] року. Греція також є членом багатьох інших міжнародних установ, включаючи [[Рада Європи|Раду Європи]], [[НАТО|Організацію Північноатлантичного договору]] (НАТО), [[Організація економічного співробітництва та розвитку|Організацію економічного співробітництва та розвитку]] (ОЕСР), [[Світова організація торгівлі|Світову організацію торгівлі]] (СОТ), [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|Організацію Безпека та співробітництво в Європі]] (ОБСЄ) та [[Франкофонія|Франкофонію]].
{{Карта Греції}}
 
Греція складається з материкової (області [[Аттика]], [[Пелопоннес]], [[Центральна Греція]], [[Фессалія]], [[Епір]], [[Македонія (Греція)|Македонія]] та [[Фракія]]) та острівної частин, загальною площею 131&nbsp;990&nbsp;км². На островах мешкає близько 20 &nbsp;% всього населення Греції, їх близько 2 тисяч<ref name="cia">[https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/gr.html CIA Fact Book. Greece overview]</ref>, проте населених&nbsp;— близько 160<ref>[http://www.pubquizhelp.com/geo/greek_islands.html Найбільші острови Греції]</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.the-greek-islands.biz/ |title=Discover Greece and the beautiful Greek islands |accessdate=2 лютий 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110614032608/http://www.the-greek-islands.biz/ |archivedate=14 червень 2011 |deadurl=yes }}</ref>. Найбільші острови Греції&nbsp;— [[Крит]], [[Евбея]], [[Керкіра (острів)|Керкіра]] та [[Родос]].
 
Невелика група [[Іонічні острови|Іонічних островів]] утворює ланцюг, що обмежує Грецію із заходу. [[Егейські острови]] навпаки численні. Деякі з них об'єднані в [[архіпелаг]]и, як, наприклад, групи островів на північному сході Егейського моря&nbsp;— [[Споради]], [[Кіклади]] і [[Додеканес]]. Інші розташовуються ізольовано, зокрема острів [[Крит]]. [[Кіклади|Кікладський]] архіпелаг складається з 39 островів, з яких тільки 24 заселені.
 
=== Ґрунти й рослинність ===
[[Ґрунт]]и&nbsp;в прибережних і низькогірних районах коричневі і буро-коричневі; в Східній &nbsp;[[Фессалія|Фессалії]], на [[Пелопоннес]]і, [[Споради|Спорадах]]&nbsp;— гірські червоні ґрунти. Ґрунтовно-кліматичні умови більшості областей Греції сприятливі для [[Виноградарство в Греції|виноградарства]], однак у багатьох районах ґрунти також піддаються інтенсивним [[Ерозія|ерозійним процесам]].
 
[[Рослинність]] Греції різноманітна (зафіксовано близько 5500 видів рослин), особливо багата на унікальні, [[Ендемік|ендемічні]] види. Вражає безліч диких квітів, особливо навесні, коли всі схили вкриті різнобарвним килимом. Серед них [[Анемона|анемони]], [[Косарики (ботаніка)|косарики]], [[цикламен]]и, [[півники]], [[тюльпан]]и, [[Лілія|лілії]] і багато інших. Найціннішим деревом для всього [[Середземномор'я]] є [[Олива європейська|олива]], з плодів якої виготовляють [[Оливкова олія|оливкову олію]]. Поширені багатовікові [[платан]]и і [[кипарис]]и.
 
У минулому територія Греції була густо [[Ліси|залісненою]], однак більшу частину цих лісів люди знищили ще на початку [[Античність|античності]]. Найбільші лісові масиви наразі збереглися в північній Греції, в горах [[Фракія|Фракії]], [[Грецька Македонія|Македонії]] та [[Епір]]у. Крім того, на північних і східних островах [[Егейське море|Егейського]] й [[Іонічне море|Іонічного морів]] значні території вкриті [[Сосновий ліс|сосновими]] і широколистяними лісами. Сучасна лісистість становить близько 15 &nbsp;%. Зафіксовано понад 200 видів дерев.
 
У південній частині материкової Греції до висот 750—900&nbsp;м поширені [[маквіс]], представлений [[Вічнозелені рослини|вічнозеленими]] [[чагарник]]ами (такими як [[мирт]], [[ялівець]], [[Рокитник звичайний|рокитник]], [[терен]] тощо), [[діброви]] та соснові ліси. На висотах до 1000&nbsp;м розповсюджені листопадні широколистяні дерева&nbsp;— [[дуб]], [[бук]], [[каштан]], [[ясен]]. На гірських вершинах зростають переважно ялицево-соснові ліси.
Тваринний світ Греції є з тварин занесених до Червоної книги, серед них: [[тюлень-монах]], який і досі зустрічається у прибережних водах. Серед інших морських ссавців найпоширеніші [[дельфін]]и, середземноморська морська черепаха.
 
З-поміж [[Хижі|хижих]] [[ссавці]]в у горах донині зустрічаються [[Лисиця звичайна|лисиця]], дикий [[лісовий кіт]], [[козел альпійський]], сірий хом'як. У горах [[Пінд]]у, уздовж кордону з [[Болгарія|Болгарією]], зустрічаються [[гірський козел]] і [[бурий ведмідь]].Північні ліси також слугують домівкою [[куниця]]м, [[Олень благородний]], [[сарна]]м, [[вовк]]ам, [[Дикий кабан|диким кабанам]] та [[Рись|рисі]]. Також [[шакали]] зустрічаються в лісах на півдні країни. Найчисленніші серед ссавців&nbsp;— [[гризуни]], південні види [[кажан]]ів і [[комахоїдні]] &nbsp;— [[Землерийка|землерийки]], [[їжак]]и, [[Кріт|кроти]].
 
У Греції також багато [[Змії|змій]], [[Ящірки|ящірок]], [[Черепахи|черепах]] (особливо поширені суходільні грецькі черепахи). Вони легко переносять спеку і брак вологи в посушливий літній сезон. Серед ящірок для Греції найтиповіші скельна, грецька гостроголова, пелопоннеська, іонічна і найбільша в Європі&nbsp;— [[зелена ящірка]]. Серед змій особливо поширені полози, [[вуж]]і, [[рогата гадюка]]. Серед хижих [[Птахи|птахів]] переважають [[Совоподібні|сови]], [[Орел|орли]] і [[шуліки]], на узбережжях багато [[Мартин (птах)|мартинів]]. Характерні для Греції також [[довгоносий баклан]], [[кучерявий пелікан]], [[Лелека білий|лелека]]. У лісах живе південний [[зелений дятел]], гірська [[вівсянка]].
[[Національний парк]] [[Вікос-Аоос]]
 
Територія Греції вкрай роздроблена, має багато [[Екосистема|екосистем]]. Майже 5 &nbsp;% всієї [[Берегова лінія|берегової лінії]] Греції займають екологічно-чутливі водно-болотні території, 11 з них взяті під охорону держави. Дві третини всього [[населення Греції]] живе не далі, ніж за 2&nbsp;км від берега, де розташовані найбільші [[Міста Греції|міста країни]]. Туристичні потоки, спрямовані на узбережжя Греції, створюють значне навантаження на екосистеми регіону. Для підтримки екологічного балансу в особливо крихких екосистемах створюються охоронні території: [[національні парки]] ,[[заказник]]и та [[заповідник]]и.
 
Серед суходільних національних парків Греції: [[Олімп]], [[Парніта]], [[Парнас]], [[Національний парк Білі Гори|Самарія]], [[Вікос-Аоос]], [[Енос (гора)|Енос]], [[Суніон]], Іті, [[Пінд]], [[озеро Преспа]]. Є також два морські національні парки&nbsp;— [[Національний морський парк Алонісос-Північні Споради]] та [[Закінф]]. Екологічний музей просто неба в [[Епір]]і&nbsp;— [[природний парк Буразані]]. Крім того, є 51 охоронна природна пам'ятка, 113 [[Орнітологія|орнітологічних]] центрів і 300 територій мережі CORINE ([[Англійська мова|англ.]] ''Coordination of Information on the Environment'').
[[Файл:Smog Athens.jpg|міні|200пкс|[[Смог]] над Афінами, вигляд з [[Афінський акрополь|Акрополя]], вересень [[2008]]]]
[[Файл:Smoke Above Sintagma.jpg|міні|200пкс|Дим від [[Лісові пожежі в Греції (2009)|лісових пожеж]], [[площа Синтагма]], серпень [[2009]]]]
В цілому територія Греції характеризується низьким рівнем [[Екологічна безпека|екологічної небезпеки]] та допустимим рівнем [[Техногенне навантаження|техногенного навантаження]]. Несприятливий екологічний стан склався тільки в районах міських агломерацій [[Афіни|Афін]] та [[Салоніки|Салонік]], де мешкає близько 3&nbsp;млн осіб або 26 &nbsp;% всього населення країни. Зокрема [[моніторинг]] [[Організація економічного співробітництва і розвитку|OECD]] показав, що найгостріші проблеми охорони навколишнього середовища цих районів&nbsp;— високий рівень забрудненості атмосферного повітря [[Викиди|викидами]] CO<sub>2</sub>, сполук SO<sub>x</sub> та NO<sub>x</sub>, а також недостатній ступінь [[Очищення стічних вод|очищення]] [[Стічні води|стічних вод]], які скидаються у природні водотоки та водойми.<ref name="OECD">[http://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:xEcwcnbcWYkJ:www.oecd.org/dataoecd/9/1/2448632.pdf+Environmental+Issues+in+Greece&hl=ru&gl=ua&pid=bl&srcid=ADGEESj0e-vSLT1yKYTOmWZb4dzk-BSoZwFpY84Raak4W7iaxnJcJTkQ0dva-AJGrwOW6IX6ptIrrucQQkaTmOQ7X0PbJ8NG2lMkgSaeQohrJUqLHB-AUNg1s5optozer3pgdk9AsDHZ&sig=AHIEtbQtsPVu0IPRV4M59-QLeNPPji9vSg Звіт Організації економічного співробітництва і розвитку, с. 2]</ref>
 
Забруднення води&nbsp;— результат багаторічного скидання зі стічними водами промислових забруднювачів, сільськогосподарських [[Токсичний хімікат|токсичних хімікатів]], такі як [[добрива]] і [[пестициди]]. Затока [[Саронікос]], усе північне та східне узбережжя якої займають Афіни та [[Пірей]]&nbsp;— одна з найбільш забруднених. Загалом Греція володіє 54&nbsp;км³ водних ресурсів, але 81 &nbsp;% з них залучено у [[сільське господарство|сільському господарстві]] та 3 &nbsp;% у промислових цілях.<ref name="Encyclopedia of the Nations">[http://www.nationsencyclopedia.com/Europe/Greece-ENVIRONMENT.html Encyclopedia of the Nations]</ref> Проблема забруднення атмосферного повітря виникла як прямий наслідок зневаги до екологічних заходів під час швидкого промислового росту в 1970-х роках у поєднанні з незбалансованим розвитком і нерегульованим розростанням міст: так, 50 &nbsp;% індустріальних підприємств Афін побудовано в центрі міста. Крім того, [[Геоморфологія|геоморфологічні умови]] [[Аттика|Аттики]] перешкоджають швидкому розсіюванню забруднювачів у повітрі.<ref name="Hlepas">[https://archive.is/20121210055826/video.minpress.gr/wwwminpress/aboutgreece/aboutgreece_environment.pdf N.-K. Hlepas (University of Athens). Atmospheric Environment]</ref> Зокрема [[Лісові пожежі в Греції (2009)|лісові пожежі 2009]] року спричинили утворення димової завіси над Афінами.
 
Державні програми, направленні на зниження викидів [[Діоксид вуглецю|діоксиду вуглецю]] та [[Свинець|свинцю]] в атмосферне повітря, були розгорнуті 1978 року, коли через [[смог]] мешканці Аттики масово почали звертатись до лікарень зі скаргами на [[дихальна система|дихальну]] та [[Серцево-судинна система|серцево-судинну системи]]. З червня по серпень [[1982]] року уряд закрив 87 підприємств, 73 підприємствам наказано скоротити викиди, автомобілям заборонено рух центром Афін. У січні 1988 року автопарк [[таксі]] в центрі Афін зменшено на 50 &nbsp;%, а приватним автомобілям заборонено рух трьома основними міськими магістралями<ref name="Encyclopedia of the Nations"/>. Для скорочення викидів [[Діоксид сірки|діоксиду сірки]] заборонено використання [[Нафта сира|сирої нафти]] для центрального опалення та вжито заходів зі зниження вмісту [[сірка|сірки]] у [[дизельне паливо|дизельному паливі]] та сирій нафті. Вирішенню проблеми допомогло й будівництво 2 та 3 гілки [[Афінський метрополітен|Афінського метрополітену]]. Відтак з початку 2000-х років проблема смогу успішно вирішується, а рівень діоксиду вуглецю та оксидів сірки й [[азот]]у стабілізовано на допустимому рівні.<ref name="OECD"/> Управління водними ресурсами в Греції також досягло значного прогресу в останні роки, особливо після створення нових правових вимог щодо [[водокористування]] та [[водовідведення]]. В період між 1992 і 2002 роками навіть вдалось скоротити забір води для сільського господарства на 2,5 &nbsp;%. Проте деякі серед найбільших річок Греції: [[Аксіос]], [[Стрімон]], [[Нестос]], [[Еврос (річка)|Еврос]]&nbsp;— озера [[Дойранське озеро|Дойран]] та [[Преспа (озеро)|Преспа]] живляться водами [[Притока|приток]], що протікають не тільки територією Греції, але й сусідніх країн. Відтак для Греції надзвичайної важливості набуває потреба координації своїх зусиль з іншими державами.
 
== Історія ==
Ципрас одразу проявив себе досить принциповим політиком, виступаючи проти нових економічних зобов'язань Греції та наполягаючи на реструктуризації або й списанні боргів. Призначений ним міністр фінансів [[Яніс Варуфакіс]] неодноразово офіційно заявляв про відмову подальшої співпраці із «трійкою» (місія ЄС, Європейського Центробанку та МВФ)<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/articles/2015/02/12/greek/|title=Греческая драма. Афины попросили найти управу на Германию у России, Китая и США|publisher=[[Lenta.ru]]|date=12 февраля 2015|accessdate=}}</ref>. 5 червня 2015&nbsp;р. Греція відмовилась вчергове перерахувати кошти МВФ<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/news/2015/06/05/greece/|title=Греция отказалась перечислить 5 июня очередной платеж в МВФ|publisher=[[Lenta.ru]]|date=5 июня 2015|accessdate=}}</ref>. 26 червня 2015&nbsp;р. Ципрас відхилив пропозицію по 5-міс. подовження програми фінансової допомоги Греції та різко розкритикував кредиторів, звинувативши їх у проведенні політики відносно Греції, заснованої на «шантажі та ультиматумах»<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/news/2015/06/26/tsipras/|title=Греческий премьер обвинил кредиторов в шантаже|publisher=[[Lenta.ru]]|date=26 июня 2015|accessdate=}}</ref>. 1 липня 2015&nbsp;р. Греція фактично допустила технічний дефолт, не перерахувавши МВФ транш у розмірі 1,54 млрд<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/news/2015/07/01/default/|title=Греция допустила дефолт|publisher=[[Lenta.ru]]|date=1 июля 2015|accessdate=}}</ref>. 5 липня 2015&nbsp;р. відбувся [[Референдум у Греції 2015|національний референдум]] про подальше прийняття фінансової допомоги. Усі ці події відбувалися на фоні жвавого обговорення можливого сценарію [[Грексіт|Grexit]]'у.
 
Втім 14 серпня 2015&nbsp;р. після дебатів Грецький парламент підтримав новий план економічної допомоги Греції кредиторами в обмін на нові реформи та нові жорсткі заходи економії. Для прийняття рішення вистачило голосів опозиції, яку складали [[Нова демократія (Греція)|Нова демократія (НД)]], [[ПАСОК]] та «[[Ріка (партія)|Ріка (To Potami)»]]<ref>[http://www.dw.com/ru/парламент-греции-одобрил-программу-реформ/a-18648589 Парламент Греции одобрил программу реформ]</ref>, це довело, що [[СІРІЗА]] втратила більшість. [[20 серпня]] 2015&nbsp;р. після отримання першого траншу допомоги [[Алексіс Ципрас]] подав у відставку. Тимчасовий уряд Греції очолила [[Васілікі Тану-Христофілу|Васіліка Тану-Христофілу]]<ref>{{cite web|url= http://www.usnews.com/news/world/articles/2015/08/27/greece-a-step-closer-to-formal-announcement-of-election-date| title= Greece's 1st female prime minister sworn in to head interim government ahead of early election |author = Elena Becatoros and Nicholas Paphitis|date =2015-08-27 |work= |publisher= [[Associated Press]] |accessdate= 2015-08-28|lang= en|archiveurl= |archivedate= }}</ref>. На [[Парламентські вибори у Греції (вересень 2015)|нових дострокових парламентських виборах]] 20 вересня 2015&nbsp;р.<ref>[http://www.gazeta.ru/politics/news/2015/08/28/n_7524119.shtml Президент Греции назначил выборы на 20 сентября]</ref> знову перемогла [[СІРІЗА]], набравши 35,46 &nbsp;% (випередивши НД із 28,10 &nbsp;% голосами виборців)<ref>[http://ekloges.ypes.gr/current/v/public/index.html?lang=en# Parliamentary Elections September 2015]</ref>. Нову коаліцію в парламенті сформували [[СІРІЗА]] та [[Незалежні греки]] 23 вересня 2015&nbsp;р.
 
== Політична система ==
{{main|Політичні партії Греції}}
На парламентських виборах 9 квітня 2000 року до парламенту Греції пройшли наступні [[Політична партія|політичні партії]]:
* [[Всегрецький соціалістичний рух]]&nbsp;— 158 місць (53 &nbsp;%);
* [[Нова демократія (Греція)|Нова демократія]]&nbsp;— 125 місць (41,5 &nbsp;%);
* [[Комуністична партія Греції]]&nbsp;— 11 місць (3,5 &nbsp;%);
* [[Коаліція лівих і прогресивних сил]]&nbsp;— 6 місць (2 &nbsp;%)<ref name="Дубович"/>.
 
{{seealso|Парламентські вибори у Греції 2012}}
</div>
 
Столиця Греції&nbsp;— місто [[Афіни]] ({{lang-el|Αθήνα}}), одне з найдавніших міст світу та одночасно одна з наймолодших столиць в Європі&nbsp;— цього статусу місто набуло тільки [[1834]]&nbsp;р. після подій [[Грецька революція|Грецької національно-визвольної війни]] 19 століття. Нині у столиці мешкає близько 35 &nbsp;% всього населення країни, разом з [[Пірей|Піреєм]] нараховується близько 3,5&nbsp;млн жителів. Це гамірне і темпераментне місто, стовпотворіння в центрі контрастує з майже сільським виглядом передмістя. Сучасні Афіни поєднали в собі протилежності грецького і малоазійського способу життя.
 
[[Салоніки]] ({{lang-el|Θεσσαλονίκη}})&nbsp;—&nbsp;столиця грецької області [[Македонія (Греція)|Македонія]], друге за значенням та величиною місто Греції, лежить на березі затоки [[Термаїкос]]. Впродовж багатьох століть Салоніки залишались важливим культурним та головним релігійним центром [[Еллада|Еллади]]. Сьогодні це також потужний економічний та освітній центр країни. Щороку в Салоніках проводиться одна з найбільших у світі [[Міжнародна виставка в Салоніках|Міжнародних виставок]], а [[Фессалонікійський університет Аристотеля]] є найбільшим вищим навчальним закладом Греції.
[[Збройні сили Греції]]&nbsp;— державні структури, об'єднані озброєні військові формування та структурні організації, що відповідно до [[Конституція Греції|Конституції Греції]] призначені для захисту свободи, незалежності та територіальної цілісності країни держави і мають у своєму складі [[сухопутні війська]], [[військово-морські сили]] та [[військово-повітряні сили]] Грецької Республіки. Збройні сили Греції комплектуються на підставі закону про [[Військова повинність|загальний військовий обов'язок]]. Чисельність збройних сил 2000 року складала 158 тис. військовослужбовців<ref name="Дубович"/>.
 
Загальні витрати на армію 2000 року склали 3,3&nbsp;млрд доларів США<ref name="Дубович"/>. Греція витрачає найбільший процент валового внутрішнього продукту (4,3 &nbsp;% [[ВВП]]<ref name="cia"/>) на оборону серед [[НАТО#Країни члени НАТО|держав-членів НАТО]]. Основна причина затрат полягає в передбаченні загрози від [[Туреччина|Туреччини]].
 
<center>
[[Файл:GDP50-80.jpg|міні|праворуч|Ріст [[ВВП]] у порівняні з [[Великі держави|Великими країнами]], період 1951—1979&nbsp;рр.<br/>UK&nbsp;— [[Велика Британія]],<br/>FR&nbsp;— [[Франція]], DE&nbsp;— [[Німеччина]],<br/>GR&nbsp;— Греція, US&nbsp;— [[Сполучені Штати Америки|США]]]]
{{main|Економіка Греції}}
Греція&nbsp;— розвинена індустріально-аграрна держава. [[Валовий внутрішній продукт]] (ВВП) 2006 року склав 251,7&nbsp;млрд доларів США (38 місце у світі); що у перерахунку на одну особу становить 23,5 тис. доларів (34 місце у світі)<ref name="Дубович"/>. Промисловість разом із будівництвом становить 21 &nbsp;% від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством&nbsp;— 6 &nbsp;%; сфера обслуговування&nbsp;— 73 &nbsp;% (станом на 2006 рік)<ref name="Дубович"/>. Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 20 &nbsp;%&nbsp;— промисловість і будівництво; 12 &nbsp;%&nbsp;— аграрне, лісове і рибне господарства; 68 &nbsp;%&nbsp;— сфера обслуговування (станом на 2006 рік)<ref name="Дубович"/>.
 
Надходження до [[державний бюджет|державного бюджету]] Греції за 2006 рік склали 99,2&nbsp;млрд доларів США, а витрати&nbsp;— 106,7&nbsp;млрд; дефіцит становив 7 &nbsp;%<ref name="Дубович"/>.
 
Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Греція пережила [[Грецьке економічне диво]]. Темпи приросту [[ВВП]] у середньому становили 7 &nbsp;% в період між 1950 і 1973 роками. З того часу Греція здійснила ряд структурних та фінансових реформ, отримуючи при цьому значну фінансову підтримку [[ЄС|Європейського союзу]]. У [[2001]] році Греція доєдналась до [[Єврозона|Єврозони]]. Щорічний приріст ВВП перевищував відповідний рівень більшості її партнерів в ЄС. У сучасній економіці Греції [[сфера послуг]] становить найбільшу частку та являє собою найбільш важливий та водночас швидкозростаючий сектор економіки, за яким слідують промисловість та сільське господарство. [[Туризм в Греції]]&nbsp;— одне з основних джерел [[валюта|валютних]] надходжень, він приносить державі понад 15 &nbsp;% ВВП<ref name="cia"/> і роботу 16,5 &nbsp;% від загальної кількості зайнятого населення.
 
На державний сектор Греції припадає близько 40 &nbsp;% ВВП<ref name="cia"/>, однак уряд вживає усіх заходів по подальшому зниженню його частки. У промисловому секторі переважають високі технології виробництва обладнання, особливо телекомунікацій. До інших важливих галузей належать текстильна, хімічна промисловість, будівельних матеріалів, машинобудування, транспортного обладнання та електричних приладів. 10 &nbsp;% [[ВВП]] приносить Греції будівництво, оскільки нещодавно цей сектор переживав бум у зв'язку з [[Літні Олімпійські ігри 2004|Афінською Олімпіадою 2004 року]]. Сільське господарство виробляє нині лише 7 &nbsp;% ВВП.
 
На початку 2000-х років Греція була одним з провідних інвесторів в економіки майже усіх її [[Балкани|балканських]] сусідів. [[Національний банк Греції]] в 2006 році придбав 46 &nbsp;% акцій [[Туреччина|турецького]] ''Фінансбанку'' та 99,44 &nbsp;% акцій [[Сербія|сербського]] ''Vojvođanska Bank''. За даними університету Гронінгена, у період 1995—2005 років Греція стала країною з найбільшим відношенням робота/час серед інших європейських країн: греки працювали в середньому 1&nbsp;900 годин на рік, друге місце посіли іспанці&nbsp;— 1&nbsp;800 годин на рік<ref>{{Cite web |url=http://www.ethnos.gr/article.asp?catid=12128&subid=2&tag=8784&pubid=1114536 |title=Oι αργίες των Eλλήνων — Свята греків |accessdate=14 травень 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081220095845/http://www.ethnos.gr/article.asp?catid=12128&subid=2&tag=8784&pubid=1114536 |archivedate=20 грудень 2008 |deadurl=yes }}</ref>. [[2007]] року середній працівник у Греції заробляв близько $20 на годину. [[Іммігрант]]и становлять майже ⅕ частину робочої сили в Греції, вони зайняті здебільшого в сільському господарстві та на будівництві.
 
[[Трудові ресурси]] Греції на 2009 рік становили 4,577 мільйона осіб, або 46 &nbsp;% від загальної кількості населення<ref name="mvf data">[http://imf.org/external/pubs/ft/weo/2008/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=19&pr.y=10&sy=2006&ey=2013&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=174&s=NGDP_R%2CNGDP_RPCH%2CNGDP%2CNGDPD%2CNGDP_D%2CNGDPRPC%2CNGDPPC%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CPPPSH%2CPPPEX%2CPCPI%2CPCPIPCH%2CPCPIE%2CPCPIEPCH%2CLUR%2CLE%2CLP%2CGGB%2CGGB_NGDP%2CGGSB%2CGGSB_NPGDP%2CBCA%2CBCA_NGDPD&grp=0&a= Звіт Міжнародного валютного фонду&nbsp;— Греція]</ref>, це другий показник серед країн [[Організація економічного співробітництва і розвитку|ОЕСР]], після [[Південна Корея|Південної Кореї]] (48 &nbsp;% від загальної кількості населення)<ref>{{Cite web |url=http://internetakias.gr/2008/05/28/greece-second-hardest-working/ |title=Οι Ελληνες 2οι πιο σκληρά εργαζόμενοι στον κόσμο! — Греки — 2-гі найліпші у світі робітники |accessdate=14 травень 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101129172719/http://internetakias.gr/2008/05/28/greece-second-hardest-working/ |archivedate=29 листопад 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Кількість трудящих в країні на 1 пенсіонера становить 4 особи, прогнозується зниження кількості трудящих до 2 осіб. Середній дохід на душу населення зріс з 30&nbsp;661 у 2008 році до 31&nbsp;704,028 [[Долар США|доларів США]] у 2009 році<ref name="mvf data"/>. За купівельною спроможністю населення Греція 2009 року посіла 25 місце у світі<ref>[http://imf.org/external/pubs/ft/weo/2009/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=26&pr.y=15&sy=2009&ey=2009&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=512%2C941%2C914%2C446%2C612%2C666%2C614%2C668%2C311%2C672%2C213%2C946%2C911%2C137%2C193%2C962%2C122%2C674%2C912%2C676%2C313%2C548%2C419%2C556%2C513%2C678%2C316%2C181%2C913%2C682%2C124%2C684%2C339%2C273%2C638%2C921%2C514%2C948%2C218%2C943%2C963%2C686%2C616%2C688%2C223%2C518%2C516%2C728%2C918%2C558%2C748%2C138%2C618%2C196%2C522%2C278%2C622%2C692%2C156%2C694%2C624%2C142%2C626%2C449%2C628%2C564%2C228%2C283%2C924%2C853%2C233%2C288%2C632%2C293%2C636%2C566%2C634%2C964%2C238%2C182%2C662%2C453%2C960%2C968%2C423%2C922%2C935%2C714%2C128%2C862%2C611%2C716%2C321%2C456%2C243%2C722%2C248%2C942%2C469%2C718%2C253%2C724%2C642%2C576%2C643%2C936%2C939%2C961%2C644%2C813%2C819%2C199%2C172%2C184%2C132%2C524%2C646%2C361%2C648%2C362%2C915%2C364%2C134%2C732%2C652%2C366%2C174%2C734%2C328%2C144%2C258%2C146%2C656%2C463%2C654%2C528%2C336%2C923%2C263%2C738%2C268%2C578%2C532%2C537%2C944%2C742%2C176%2C866%2C534%2C369%2C536%2C744%2C429%2C186%2C433%2C925%2C178%2C746%2C436%2C926%2C136%2C466%2C343%2C112%2C158%2C111%2C439%2C298%2C916%2C927%2C664%2C846%2C826%2C299%2C542%2C582%2C443%2C474%2C917%2C754%2C544%2C698&s=PPPPC&grp=0&a= Звіт Міжнародного валютного фонду&nbsp;— Огляд купівельної спроможності країн]</ref>. Одночасно кількість [[безробіття|безробітних]] зросла з 9,8 &nbsp;% в жовтні 2009 року до 12,6 &nbsp;% у вересні 2010 року та до 13,5 &nbsp;% в жовтні 2010 року<ref>[http://english.capital.gr/News.asp?id=1115925 Unemployment Rate Reached 13,5 &nbsp;% In Oct 2010, capital.gr, 13 January 2011]</ref>. За даними [[Індекс розвитку людського потенціалу|індексу розвитку людського потенціалу]] 2007 року включно, оприлюдненими 5 жовтня 2009 року, Греція посідає 25 місце у світі і належить до групи «розвинених країн»<ref>[http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf Human Development Report 2009 (дані по 2007 рік включно)]</ref>.
 
Внаслідок [[Глобальна фінансова криза 2008 року|світової фінансової кризи]] [[економіка Греції]] наприкінці 2009 року перебувала у скрутному становищі: [[дефіцит бюджету]] становив 12,7 &nbsp;% [[ВВП]], при дозволених у [[Єврозона|Єврозоні]] 3 &nbsp;% від ВВП<ref>{{cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4674|title=Евросоюз готує рекомендації для Греції|date=5 березень 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120305115648/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4674|archivedate= 05 березня 2012 }}</ref>. Уряд розпочав широку програму [[приватизація|приватизації]], двічі випускав глобальні [[облігації]], проте навесні [[2010]] року економіка опинилась на межі [[дефолт]]у<ref>[http://www.epravda.com.ua/columns/2010/05/19/235802/ Греція: дефолт неминучий]</ref>, що обвалило [[євро]]валюту до річного мінімуму<ref>[http://tsn.ua/groshi/situatsiya-v-gretsiyi-obvalila-yevro-do-richnogo-minimumu.html Ситуація в Греції обвалила євро до річного мінімуму]</ref>. 16 країн [[Євросоюз]]у та [[МВФ]] домовилися про виділення Греції фінансової допомоги в розмірі 110&nbsp;млрд [[євро]] (80&nbsp;млрд від ЄС та ще 30&nbsp;млрд від МВФ)<ref>[http://ua.korrespondent.net/business/1072976 Греція отримає 110&nbsp;млрд євро від ЄС та МФВ]</ref> за умови введення жорсткої програми економії&nbsp;— скорочення, замороження заробітної платні, підвищення пенсійного віку, підвищення податків, що обернулось для країни [[Загальнонаціональний страйк та акції протесту в Греції (2010)|хвилею страйків, масових акцій протесту та заворушень]]. Задля наповнення «податкового кошика» уряд оголосив податкову [[амністія|амністію]]<ref>[https://lb.ua/world/2012/09/14/170440_gretsiya_provedet_nalogovuyu_amnistiyu.html Греция проведет налоговую амнистию]</ref>, а також розпочав боротьбу із [[корупція|корупцією]] серед держпосадовців. Найбільшого розголосу набули справа [[Монастир Ватопед|Ватопедського монастиря]] на Афоні та [[корупційний скандал із компанією «Siemens» в Греції|корупційний скандал із компанією «''Siemens''» в Греції]].
 
{{seealso|Протести в Греції (2010—2012)}}
=== Агровиробництво ===
{{main|Аграрне виробництво Греції}}
У сільськогосподарському обробітку знаходиться 69,7 &nbsp;% площі держави<ref name="Дубович"/>. Головні [[сільськогосподарські культури]]: [[пшениця]], [[кукурудза]], [[цитрусові]], [[бавовник]], [[тютюн]], [[цукрові буряки]], [[виноград]], [[оливки]].
 
=== Транспорт ===
{{main|Туризм у Греції}}
 
Значна частка доходів Греції надходить від сфери [[туризм]]у, саме на неї, за даними 2009 року, припадає 15 &nbsp;% [[ВВП]] країни<ref name="cia"/>. Водночас за даними [[Міністр економіки та конкурентоспроможності (Греція)|міністерства економіки та конкурентоспроможності]], якщо врахувати приховані доходи (36 &nbsp;% на 2007 рік), внесок туризму становитиме 18–20 &nbsp;% [[ВВП]]<ref>{{Cite web |url=http://www.investingreece.gov.gr/default.asp?pid=36&sectorID=37&la=1 |title=Tourism, investingreece.gov.gr |accessdate=14 березень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101227012101/http://www.investingreece.gov.gr/default.asp?pid=36&sectorID=37&la=1 |archivedate=27 грудень 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Крім того, у сфері туризму зайнято близько 900 тисяч осіб, в тому числі у сфері [[horeca]]&nbsp;— 6,9 &nbsp;% загальної кількості населення, це третій показник в [[ЄС]] після Мальти та Іспанії<ref>{{cite web |url=http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFFPUB/KS-SF-08-090/EN/KS-SF-08-090-EN.PDF |title=The tourist accommodation sector employs 2.3 million in the European Union |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120127165629/http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFFPUB/KS-SF-08-090/EN/KS-SF-08-090-EN.PDF |archivedate=27 січня 2012 }}</ref>. У 1998 році Грецію відвідало 11&nbsp;млн іноземних туристів, що дало прибуток у 3,5&nbsp;млрд доларів США<ref name="Дубович"/>. 2007 року Грецію відвідало понад 19 мільйонів туристів, піднявши її у першу десятку туристичних напрямків світу. У 2008—2009 роках кількість туристів дещо скоротилась. У 2008—2009 роках кількість туристів дещо скоротилась, 2008 року Греція привітала лише 17,5&nbsp;млн туристів<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4982 |title=Кризис — не помеха туризму в Греции |accessdate=28 квітень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120306083510/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4982 |archivedate=6 березень 2012 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{ref-ru}} [http://news.kuda.ua/34112 Все меньше туристов посещают Грецию.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110919204652/http://news.kuda.ua/34112 |date=19 вересня 2011 }}</ref>. Щороку Грецію відвідують близько 40 тисяч [[українці]]в<ref>{{ref-ru}} {{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5215 |title=Около 40 тысяч украинцев ежегодно посещают Грецию|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120306083407/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5215 |archivedate=6 березень 2012 }}</ref>.
 
За даними опитування, проведеного у [[Китайська Народна Республіка|Китаї]] 2005 року, Греція була названа китайцями туристичним вибором номер один, крім того, 6&nbsp;088&nbsp;287 осіб відповіли, що відвідували лише столицю&nbsp;— місто [[Афіни]]. Острів [[Родос]] був визнаний найкращим курортом європейськими туристами. Грецькі готельєри сподіваються збільшити частку туристів з країн [[СНД]] загальним введенням систем розміщення «[[All-inclusive]]» та наймання російськомовного персоналу<ref>[http://www.tourdom.ru/news/?read=23596 Крит в режиме ожидания]</ref>.
Основні торговельні партнери Греції: [[Німеччина]], [[Італія]], [[Велика Британія]], [[Франція]], [[Росія]].
 
Держава [[експорт]]ує: продукти харчування, промислові вироби, судна, нафтопродукти. Основні покупці: Німеччина (12,5 &nbsp;%); Італія (10,5 &nbsp;%); Велика Британія (6,5 &nbsp;%). У 2006 році вартість експорту склала 24,4&nbsp;млрд доларів США<ref name="Дубович"/>.
 
Держава [[імпорт]]ує: промислові вироби, паливо, продукти харчування. Основні експортери: Німеччина (12,7 &nbsp;%); Італія (12,4 &nbsp;%); Франція (5,7 &nbsp;%). У 2006 році вартість імпорту склала 59,1&nbsp;млрд доларів США<ref name="Дубович"/>.
 
== Населення ==
[[Файл:Pyramide Grece.PNG|міні|200пкс|Вікова піраміда населення Греції]]
{{main|Населення Греції}}
Населення держави 2006 року становило 10,7&nbsp;млн осіб (73 місце у світі). За оцінкою [[Євростат]]у станом на 1 січня [[2010]] року, населення Греції становить 11&nbsp;305&nbsp;118<ref name="ELSTAT"/>, чоловіків&nbsp;— 49,49 &nbsp;%, жінок&nbsp;— 50,51 &nbsp;%. Населення Греції у 1940 році становило 7,3&nbsp;млн осіб, у 1970&nbsp;— 8,9&nbsp;млн осіб, у 1984&nbsp;— 9,9&nbsp;млн осіб. [[Густота населення]]: 83,2 осіб/км² (83 місце у світі). Згідно зі статистичними даними за 2010 рік [[народжуваність]] 9,34&nbsp;‰ (9,7&nbsp;‰ 2006 року); [[смертність]] 10,6&nbsp;‰ (10,2&nbsp;‰ 2006 року); [[природний приріст]] 0,1&nbsp;‰ (-0,5&nbsp;‰ 2006 року)<ref name="cia"/><ref name="Дубович"/>.
 
[[Вікова піраміда]] населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):
* діти віком до 14 років&nbsp;— 14,3 &nbsp;% (0,79&nbsp;млн чоловіків, 0,74&nbsp;млн жінок);
* дорослі (15-64 років)&nbsp;— 66,7 &nbsp;% (3,6&nbsp;млн чоловіків, 3,6&nbsp;млн жінок);
* особи похилого віку (65 років і старіші)&nbsp;— 19 &nbsp;% (0,89&nbsp;млн чоловіків, 1,1&nbsp;млн жінок).
 
Середній вік, за підрахунками на 2010 рік, становить&nbsp;— 41,2 роки, для чоловіків&nbsp;— 41,1 рік (2008&nbsp;— 40 років), для жінок&nbsp;— 43.2 роки (2008&nbsp;— 42,3)<ref name="cia"/>.
 
Греки&nbsp;— стрімко старіюча нація: за даними [[Євростат]]у, частка населення віком старше 75 років до [[2050]] року збільшиться з 19 &nbsp;% до 31 &nbsp;%<ref>{{ref-ru}} {{cite web |url=http://www.greek.ru/news/news_detail.php?ID=35102 |title=Демографічна криза в країнах ЄС|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130518023717/http://www.greek.ru/news/news_detail.php?ID=35102 |archivedate=18 травень 2013 }}</ref>.
 
=== Урбанізація ===
{{main|Міста Греції}}
Рівень [[Урбанізація|урбанізованості]] 2000 року становив 66 &nbsp;%, 2007&nbsp;— 58,8 &nbsp;%<ref name="Дубович"/>. Головні [[місто|міста]] держави: [[Афіни]] (3,1&nbsp;млн осіб), [[Салоніки]] (390 тис. осіб), [[Пірей]] (183 тис. осіб), [[Патри]], [[Іракліон]], [[Лариса (місто)|Лариса]] та [[Волос (місто)|Волос]].
 
=== Етнічний склад ===
{{main|Етнічний склад Греції}}
Головні [[етнос]]и, що складають грецьку націю: [[греки]]&nbsp;— 98,5 &nbsp;%, [[албанці]], [[турки]], [[македонці]], [[вірмени]].
 
За кордоном мешкає понад 4&nbsp;млн греків, з них понад 2&nbsp;млн у [[Північна Америка|Північній Америці]], [[Сполучені Штати Америки|США]] та [[Канада|Канаді]]<ref>[http://greece.kiev.ua/page2.html Посольство Греції в Україні]</ref>.
[[Файл:Meteora 004.jpg|міні|Монастир [[Мегала Метеора]]]]
{{main|Релігія в Греції}}
Головні [[релігія|релігії]] держави: [[православ'я]]&nbsp;— 98 &nbsp;% населення, [[іслам]]&nbsp;— 1,2 &nbsp;%, [[католицтво]]&nbsp;— 0,3 &nbsp;%, [[протестантизм]]&nbsp;— 0,1 &nbsp;%<ref>{{ref-ru}} [http://www.ptsgroup.ru/static/Greece/info/grec-religia.html Релігія в Греції.]</ref>.
 
[[Конституція Греції]] визнає [[православ'я]] як переважаючу релігію в країні, одночасно гарантуючи свободу віросповідання для всіх громадян. [[Уряд Греції]] не веде офіційну статистику про релігійну приналежність своїх громадян. За даними соціологічного дослідження [[Євростат]]у на 2005 рік, 81 &nbsp;% греків відповіли, що вірять в [[Бог]]а, що є третім показником серед країн-членів [[ЄС]], поступаючись тільки [[Мальта|Мальті]] та [[Кіпр]]у.
 
Домінує [[Грецька православна церква]], її голова&nbsp;— [[архієпископ]] [[Ієронім II]], резиденція якого знаходиться в [[Афіни|Афінах]]. Одночасно православні церкви монастирської держави на [[Афон|Святій горі Афон]], а також церкви [[Додеканес]]ьких островів та [[Крит]]у підпорядковуються безпосередньо [[Константинопольська Православна Церква|Вселенському патріарху]], чия резиденція розташована у Константинополі ([[Стамбул]]і).
 
Нечисленні мешканці деяких островів [[Егейське море|Егейського моря]], що колись належали [[Венеціанська республіка|Венеціанській республіці]], сповідують [[католицизм]]. У [[Фракія|Фракії]] та на острові [[Родос]] крім греків живуть турки-[[мусульмани]] (1,3 &nbsp;%). [[Юдаїзм]] існує в Греції впродовж понад 2&nbsp;000 років. [[Сефарди]] колись становили численну спільноту у місті [[Салоніки]], проте [[Голокост]] змогли пережити не більше 5&nbsp;500 чоловік. Спільнота [[протестантизм|протестантів]] нараховує в країні близько 3&nbsp;000 осіб. Існує й нетрадиційна релігійна течія грецького неоязичництва, її прибічників нараховується не більше 2&nbsp;000 осіб.
 
{{seealso|Елладська православна церква|Афон|Метеора}}
Очікувана [[середня тривалість життя]] 2006 року становила 79,2 року: для чоловіків&nbsp;— 76,7 року, для жінок&nbsp;— 81,9 року<ref name="Дубович"/>; 2010 року&nbsp;— 79,8 року: для чоловіків&nbsp;— 77,2 року, для жінок&nbsp;— 82,5 року<ref name="cia"/>.
 
Смертність немовлят до 1 року становила 5,1&nbsp;‰, станом на 2010 рік; 5,4&nbsp;‰, станом на 2006 рік. Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 місце на 193 жителя; лікарями&nbsp;— 1 лікар на 327 жителів (станом на 1996 рік)<ref name="Дубович"/>. Витрати на охорону здоров'я 1990 року склали 5,5 &nbsp;% від ВВП країни<ref name="Дубович"/>.<!--
 
У _ році _% населення було забезпечено [[Питна вода|питною водою]]<ref name="Дубович"/>.-->
Поширеність [[ВІЛ]]/[[СНІД]] серед дорослих від [[2001]] року залишається незмінною і становить 0,2 &nbsp;%. Осіб, що живуть з позитивним статусом ВІЛ/СНІД, у Греції нараховується до 11 тисяч, смертність від [[ВІЛ]]/[[СНІД]]&nbsp;— менше 100 осіб на рік.
 
=== Освіта ===
[[Файл:ΕΜΠ Κτίριο υπολογιστή.jpg|міні|200пкс|Центральний обчислювальний центр [[Афінський національний технічний університет|Афінської політехніки]] в [[Зографу]]]]
{{main|Освіта в Греції}}
Рівень [[Грамотність|письменності]] 2003 року становив 97,5 &nbsp;%: 98,6 &nbsp;% серед чоловіків, 96,5 &nbsp;% серед жінок<ref name="Дубович"/>.<!--
 
Витрати на освіту _ року склали _% від ВВП, _% усіх державних громадських видатків<ref name="Дубович"/>.-->
Серед найпрестижніших університетів Греції: [[Афінський національний університет імені Каподистрії|Національний університет імені Каподистрії]], [[Афінський національний технічний університет]], [[Фессалонікійський університет Аристотеля]], [[Афінський університет економіки та бізнесу]], [[Афінський аграрний університет]], [[Афінська школа мистецтв]], [[Університет «Пантеон»]], [[Університет Пірея]], [[Університет Центральної Греції]], [[Університет Македонії]]<ref>[http://www.ypepth.gr/el_ec_page1047.htm Перелік університетів&nbsp;— Міносвіти та релігії Греції]</ref> (Див. також [http://www.ypepth.gr/el_ec_category1620.htm перелік] інститутів технічної освіти).
 
Державні витрати на початкову освіту в Греції 2008 року склали 2&nbsp;097&nbsp;154&nbsp;000&nbsp;€, на середню освіту&nbsp;— 2&nbsp;523&nbsp;807&nbsp;650&nbsp;€; вищу університетську освіту&nbsp;— 1&nbsp;078&nbsp;554&nbsp;000&nbsp;€ та в інститутах технічної освіти&nbsp;— 409&nbsp;576&nbsp;000&nbsp;€<ref name="eurydice"/>. В середньому щорічні витрати на освіту становлять 4,4 &nbsp;% від [[ВВП]], за цим показником Греція посідає 92 місце у світі<ref name="cia"/>.
 
[[2010]] року [[уряд Греції]] оголосив про поступове впровадження радикальних [[Реформа|реформ]] у галузі освіти, покликаних сприяти відкритості та [[Інтернаціоналізація|інтернаціоналізації]] [[Вищий навчальний заклад|вищих навчальних закладів]], розширити можливості учнівського та студентського самоуправління. Крім того, до навчального 2013—2014 року планується відкрити перші школи подовженого дня та онлайнові школи<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5384 |title=Радикальные изменения в сфере образования |accessdate=28 вересень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120306082026/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5384 |archivedate=6 березень 2012 |deadurl=yes }}</ref>.
 
=== Комунальні послуги ===
Оплата відбувається раз в два місяці. Наприклад за холодну воду -30-60 євро в місяць, електроенергія 100-150100—150 євро на місяць. Послуги інтернету на місяць коштують 10-15 євро. Якщо винаймати житло, то ціни варіюють від 200 до 600 євро в середньому.<ref>{{Cite web|title=Переїзд до Греції - житло і вартість комунальних послуг в країні Південної Європи.|url=https://emigrantrus.ru/iz-rossii-v-grecziyu/|website=|date=|accessdate=|language=|last=|first=|publisher=}}</ref>
 
== Культура ==
Грецька мова&nbsp;— одна з найдавніших серед сучасних мов світу. Нею користуються вже понад 4&nbsp;000 років, а грецька писемність існує вже 3&nbsp;000 років. Сьогодні грецька мова&nbsp;— основа словника будь-якої [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської мови]], більшість базових понять наукової лексики також має частково грецьке походження. Сучасна ж грецька мова&nbsp;— [[дімотіка]]&nbsp;— південно-грецький діалект, адаптований як стандартний варіант мови. Він значно відрізняється від [[катаревуса|катаревуси]], яка, по суті, була штучно створена на основі давньогрецького [[койне]] і насаджувалась за ініціативою [[Адамантіос Кораїс|Адамантіоса Кораїса]], грецького письменника, просвітителя та активного громадського діяча доби [[Грецька революція|національно-визвольного руху]] [[19 століття]].
 
Греція завжди була відносно однорідною країною у лінгвістичному відношенні. На початку 20 століття відбувся [[греко-турецький обмін населенням]], який ще більше посилив процес [[Асиміляція (соціологія)|асиміляції]] етнічних меншин. Нині грецькою як першою, або навіть єдиною, мовою користується близько 99 &nbsp;% населення країни<ref name="cia"/>. Основні [[діалект]]и грецької мови: [[понтійський діалект]], [[каппадокійський діалект]], [[цаконський діалект]], [[єврейсько-грецький діалект]]. В останнє десятиліття поширення інтернет-послуг і мобільного зв'язку викликало латинізацію грецького письма. Це явище відоме як [[Greeklish]], воно поширене по всій грецькій діаспорі й навіть у країнах з більшістю грецького населення&nbsp;— в Греції та [[Кіпр]]і.
 
=== Засоби масової інформації ===
Після [[метаполітефсі|відновлення демократії]] в Греції створено передумови для вільного розвитку [[ЗМІ]], а [[Конституція Греції|Конституція 1975]] року заборонила [[цензура|цензуру]] у будь-якій формі. Втім грецькі ЗМІ визначаються міжнародними аналітиками як високополітизовані, одночасно визнається взаємовплив влади та преси. Зокрема столичні ЗМІ відіграли важливу роль у розвалі уряду прем'єр-міністра [[Андреас Папандреу|Андреаса Папандреу]] 1989 року, коли журналісти довели спроби його канцелярії впливати на висвітлення подій. Того ж року суд міста [[Афіни]] визнав [[монополія|монополію]] держави на ЗМІ, наступним кроком стала легалізація [[Грецький парламент|Грецьким парламентом]] створення приватних ЗМІ, а також їхня [[приватизація]]<ref name="pressreference">[http://www.pressreference.com/Fa-Gu/Greece.html Greece&nbsp;— Press Reference]</ref>. За [[Індекс свободи преси|Індексом свободи преси]], опублікованим [[2009]] року міжнародною організацією [[Репортери без кордонів]], Греція посідає 35 позицію серед 175 країн світу<ref>{{Cite web |url=http://www.rsf.org/en-classement1003-2009.html |title=Press Freedom Index 2009 |accessdate=22 жовтень 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20091022183400/http://www.rsf.org/en-classement1003-2009.html |archivedate=22 жовтень 2009 |deadurl=yes }}</ref>.
 
Дослідження 2009 року, опубліковані телеканалом [[BBC]], показали, що 78 &nbsp;% греків звертаються за новинами до телебачення, 41 &nbsp;%&nbsp;— до друкованих ЗМІ, 35 &nbsp;%&nbsp;— до електронних видань і 32 &nbsp;%&nbsp;— до радіо<ref name="bbc.co.uk">[http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/country_profiles/1009249.stm#leaders Country profile: Greece&nbsp;— Media]</ref>. Найбільшим, найдавнішим та найавторитетнішим інформаційним агентством Греції вважається [[ААН-МАН|Афінське агентство новин]].
 
Найбільшою державною телерадіокомпанією Греції була [[Грецька корпорація телерадіомовлення|ERT]], що здійснювала трансляцію на розважальних каналах [[ET1]], [[NET (Греція)|NET]], регіональному культурно-освітньому каналі&nbsp;— [[ET3]]. Проте 11 червня [[2013]] року телерадіокомпанію закрито рішенням [[Кабінет міністрів Греції|Кабінету міністрів Греції]] на чолі із [[Антоніс Самарас|Антонісом Самарасом]]<ref>[http://news.in.gr/greece/article/?aid=1231253027 Προς ρήξη τα κόμματα της συγκυβέρνησης για το λουκέτο στην ΕΡΤ, [[in.gr]]]r</ref>, лідером правлячої партії [[Нова Демократія (Греція)|Нова Демократія]]. Це стало одним із заходів жорсткої економії<ref>[http://ru.euronews.com/2013/06/12/greek-public-service-tv-taken-off-air-to-save-money/ Греция: черный экран жесткой экономии, 12-06-13, euronews.com]</ref>. Відтак Греція стала єдиною державою [[ЄС]] без державного телебачення та радіомовлення<ref>[http://ru.euronews.com/2013/06/12/shock-and-disbelief-at-greek-shutdown-of-ert/ Греки протестуют против закрытия общественного вещания, 12-06-13, euronews.com]</ref>.
Серед приватних телеканалів із найбільшою аудиторією глядачів: [[Mega TV]], [[ANT1]], [[Alpha TV]] та [[Skai TV]]. Традиційно найпопулярнішими в ефірі телеканалів залишаються випуски новин, комедійні серіали та ігрові телешоу. Найбільша державна компанія радіомовлення&nbsp;— ERA. Першою приватною радіостанцією в Греції стало [[Athena 98.4 FM|Афінське муніципальне FM-радіо]]. У країні діє низка різноманітних в FM-діапазоні Skai 100,3 FM, Sfera 102,2 FM тощо, а також інтернет-радіо, зокрема ArionRadio<ref>{{cite web |url=http://www.arionradio.com/arionradio/en/ |title=ArionRadio&nbsp;— Головна |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101019024116/http://www.arionradio.com/arionradio/en/ |archivedate=19 жовтень 2010 }}</ref>. Загалом правове регулювання телевізійного та радіомовлення в країні все ще не відповідає європейським стандартам: близько 1&nbsp;700 приватних телеканалів та радіостанцій в Греції здійснюють мовлення без отримання належних ліцензій<ref name="bbc.co.uk"/>.
 
Грецькі друковані ЗМІ в цілому менш заполітизовані, ніж наприкінці 1980-х років, проте деякі основні щоденні газети мають чітку політичну приналежність: газети «[[Катемеріні]]» та «[[Акрополь (газета)|Акрополь»]] (наклади 35&nbsp;500 та 50&nbsp;800 екз. відповідно)&nbsp;— правоцентристське видання; «[[Елефтерос Тіпос]]» (наклад 135&nbsp;500 екз.)&nbsp;— видання, що тяжіє до консервативнішого правого крила; газета «[[Авгі]]» (наклад 55&nbsp;000 екз.) позиціонується як видання лівого крила, до видань лівоцентристського спрямування належать «[[Авріані]]», «[[Та Неа]]» й «[[Елефтеротіпіа]]» (наклади 51&nbsp;000, 133&nbsp;000 та 108&nbsp;000 екз. відповідно); нарешті газета «[[Різоспастіс]]» (наклад 40&nbsp;000 екз.)&nbsp;— офіційний друкований орган [[КПГ|Комуністичної партії Греції]]. В Афінах також видається широке коло журналів, серед них найпопулярніші: «Економікос», «Епендітіс», «Прін», «Статус», а також «[[То Віма]]». 2 &nbsp;% грецьких газет і журналів експортуються на [[Кіпр]], до [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Німеччина|Німеччини]] та [[Велика Британія|Великої Британії]]. У Греції ж найбільшим попитом користуються німецько- та англомовні видання<ref name="pressreference"/>.
 
=== Спорт ===
== Джерела ==
* Вступ до культурології античності. Стародавня Греція: Навч. посіб. / Б.&nbsp;М.&nbsp;Чумаченко.&nbsp;— К. : Видавн. дім КМ Академія, 2003.&nbsp;— 100 c.
* ''Кірсенко М. В.'' Греція на зорі сучасності. Київ, 1996.
 
== Посилання ==