Греція: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлений правопис Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка iOS |
Неузгоджені зміни |
||
Рядок 9:
|national_anthem = [[Файл:Greece national anthem.ogg|noicon|центр]]<br />"Ύμνος εις την Ελευθερίαν" [[Гімн свободі]]
|official_languages = [[Грецька мова|Грецька]]
|capital = [[
|largest_city = [[
|government_type = [[унітарна держава|унітарна]] [[парламентська республіка]]
|leader_title1 = [[Президент Греції]]
Рядок 45:
|currency_code = EUR
|religion = [[Православ'я]]
|ethnic_groups = 93,8
|time_zone = [[EET]]
|utc_offset = +2
Рядок 55:
|calling_code = 30
}}
'''Гре́ція''' ({{lang-el|Ελλάδα}} ''— [[Еллада]]''),
Знаходячись на південній околиці [[Балканський півострів|Балканського півострова]], Греція розташована на перехресті [[Європа|Європи]], [[Азія|Азії]] та [[Африка|Африки]]. На [[північ|півночі]] межує з [[Албанія|Албанією]], [[Північна Македонія|Північною Македонією]] та [[Болгарія|Болгарією]], на [[схід|сході]] — з [[Туреччина|Туреччиною]]. Південні береги омиваються [[Середземне море|Середземним морем]], [[захід]]ні — [[Іонічне море|Іонічним]], східні — [[Егейське море|Егейським]]. До складу Грецької Республіки також входить автономна [[Чернецтво|чернеча]] республіка [[Афон]], розташована на півострові [[Халкідіки]] [[Айон-Орос]]. Площа країни становить 131 957 км² ([[Список країн за площею|94 місце у світі]]). Країна складається з дев'яти [[Географічні регіони Греції|традиційних географічних регіонів]]: [[Македонія (Греція)|Македонія]], [[Центральна Греція]], [[Пелопоннес]], [[Фессалія]], [[Епір]], [[Егейські острови]] (включаючи [[Додеканес]] і [[Кіклади]]), [[Фракія]], [[Крит]] та [[Іонічні острови]].
Сучасна Греція — спадкоємиця [[культура Стародавньої Греції|культури]] [[Стародавня Греція|Стародавньої Греції]] і вважається колискою [[Західна цивілізація|західної цивілізації]], батьківщиною світової [[демократія|демократії]]<ref>[http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Pravo/Leist/_03.php Лейст О. История политических и правовых учений. Гл. 13.]</ref>, західної [[філософія|філософії]]<ref>[http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Reale_ZapFil/Antica/_01.php Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней.]</ref>, основних принципів [[фізика|фізико]]-[[математика|математичних]] наук, [[давньогрецький театр|мистецтва театру]]<ref>{{Cite web |url=http://dsc.discovery.com/news/2007/02/16/greektheater_arc.html |title=Ancient Greek Theater Discovered
Греція є унітарною [[Парламентська республіка|парламентською республікою]] і [[Розвинені країни|розвиненою країною]] з розвиненою економікою з [[Країни з високим рівнем доходу|високим рівнем доходу]], високою [[Якість життя|якістю життя]] та дуже високим [[Індекс людського розвитку|рівнем життя]]. Її економіка є [[Список європейських країн за номінальним ВВП|найбільшою]] на Балканах, де вона є важливим регіональним інвестором. Будучи членом-засновником [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]], Греція була десятим членом [[Європейські спільноти|Європейської Спільноти]] (попередника [[Європейський Союз|Європейського Союзу]]) і входить до [[Єврозона|Єврозони]] з [[2001]] року. Греція також є членом багатьох інших міжнародних установ, включаючи [[Рада Європи|Раду Європи]], [[НАТО|Організацію Північноатлантичного договору]] (НАТО), [[Організація економічного співробітництва та розвитку|Організацію економічного співробітництва та розвитку]] (ОЕСР), [[Світова організація торгівлі|Світову організацію торгівлі]] (СОТ), [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|Організацію Безпека та співробітництво в Європі]] (ОБСЄ) та [[Франкофонія|Франкофонію]].
Рядок 73:
{{Карта Греції}}
Греція складається з материкової (області [[Аттика]], [[Пелопоннес]], [[Центральна Греція]], [[Фессалія]], [[Епір]], [[Македонія (Греція)|Македонія]] та [[Фракія]]) та острівної частин, загальною площею 131 990 км². На островах мешкає близько 20
Невелика група [[Іонічні острови|Іонічних островів]] утворює ланцюг, що обмежує Грецію із заходу. [[Егейські острови]] навпаки численні. Деякі з них об'єднані в [[архіпелаг]]и, як, наприклад, групи островів на північному сході Егейського моря — [[Споради]], [[Кіклади]] і [[Додеканес]]. Інші розташовуються ізольовано, зокрема острів [[Крит]]. [[Кіклади|Кікладський]] архіпелаг складається з 39 островів, з яких тільки 24 заселені.
Рядок 99:
=== Ґрунти й рослинність ===
[[Ґрунт]]и в прибережних і низькогірних районах коричневі і буро-коричневі; в Східній
[[Рослинність]] Греції різноманітна (зафіксовано близько 5500 видів рослин), особливо багата на унікальні, [[Ендемік|ендемічні]] види. Вражає безліч диких квітів, особливо навесні, коли всі схили вкриті різнобарвним килимом. Серед них [[Анемона|анемони]], [[Косарики (ботаніка)|косарики]], [[цикламен]]и, [[півники]], [[тюльпан]]и, [[Лілія|лілії]] і багато інших. Найціннішим деревом для всього [[Середземномор'я]] є [[Олива європейська|олива]], з плодів якої виготовляють [[Оливкова олія|оливкову олію]]. Поширені багатовікові [[платан]]и і [[кипарис]]и.
У минулому територія Греції була густо [[Ліси|залісненою]], однак більшу частину цих лісів люди знищили ще на початку [[Античність|античності]]. Найбільші лісові масиви наразі збереглися в північній Греції, в горах [[Фракія|Фракії]], [[Грецька Македонія|Македонії]] та [[Епір]]у. Крім того, на північних і східних островах [[Егейське море|Егейського]] й [[Іонічне море|Іонічного морів]] значні території вкриті [[Сосновий ліс|сосновими]] і широколистяними лісами. Сучасна лісистість становить близько 15
У південній частині материкової Греції до висот 750—900 м поширені [[маквіс]], представлений [[Вічнозелені рослини|вічнозеленими]] [[чагарник]]ами (такими як [[мирт]], [[ялівець]], [[Рокитник звичайний|рокитник]], [[терен]] тощо), [[діброви]] та соснові ліси. На висотах до 1000 м розповсюджені листопадні широколистяні дерева — [[дуб]], [[бук]], [[каштан]], [[ясен]]. На гірських вершинах зростають переважно ялицево-соснові ліси.
Рядок 114:
Тваринний світ Греції є з тварин занесених до Червоної книги, серед них: [[тюлень-монах]], який і досі зустрічається у прибережних водах. Серед інших морських ссавців найпоширеніші [[дельфін]]и, середземноморська морська черепаха.
З-поміж [[Хижі|хижих]] [[ссавці]]в у горах донині зустрічаються [[Лисиця звичайна|лисиця]], дикий [[лісовий кіт]], [[козел альпійський]], сірий хом'як. У горах [[Пінд]]у, уздовж кордону з [[Болгарія|Болгарією]], зустрічаються [[гірський козел]] і [[бурий ведмідь]].Північні ліси також слугують домівкою [[куниця]]м, [[Олень благородний]], [[сарна]]м, [[вовк]]ам, [[Дикий кабан|диким кабанам]] та [[Рись|рисі]]. Також [[шакали]] зустрічаються в лісах на півдні країни. Найчисленніші серед ссавців — [[гризуни]], південні види [[кажан]]ів і [[комахоїдні]]
У Греції також багато [[Змії|змій]], [[Ящірки|ящірок]], [[Черепахи|черепах]] (особливо поширені суходільні грецькі черепахи). Вони легко переносять спеку і брак вологи в посушливий літній сезон. Серед ящірок для Греції найтиповіші скельна, грецька гостроголова, пелопоннеська, іонічна і найбільша в Європі — [[зелена ящірка]]. Серед змій особливо поширені полози, [[вуж]]і, [[рогата гадюка]]. Серед хижих [[Птахи|птахів]] переважають [[Совоподібні|сови]], [[Орел|орли]] і [[шуліки]], на узбережжях багато [[Мартин (птах)|мартинів]]. Характерні для Греції також [[довгоносий баклан]], [[кучерявий пелікан]], [[Лелека білий|лелека]]. У лісах живе південний [[зелений дятел]], гірська [[вівсянка]].
Рядок 122:
[[Національний парк]] [[Вікос-Аоос]]
Територія Греції вкрай роздроблена, має багато [[Екосистема|екосистем]]. Майже 5
Серед суходільних національних парків Греції: [[Олімп]], [[Парніта]], [[Парнас]], [[Національний парк Білі Гори|Самарія]], [[Вікос-Аоос]], [[Енос (гора)|Енос]], [[Суніон]], Іті, [[Пінд]], [[озеро Преспа]]. Є також два морські національні парки — [[Національний морський парк Алонісос-Північні Споради]] та [[Закінф]]. Екологічний музей просто неба в [[Епір]]і — [[природний парк Буразані]]. Крім того, є 51 охоронна природна пам'ятка, 113 [[Орнітологія|орнітологічних]] центрів і 300 територій мережі CORINE ([[Англійська мова|англ.]] ''Coordination of Information on the Environment'').
Рядок 129:
[[Файл:Smog Athens.jpg|міні|200пкс|[[Смог]] над Афінами, вигляд з [[Афінський акрополь|Акрополя]], вересень [[2008]]]]
[[Файл:Smoke Above Sintagma.jpg|міні|200пкс|Дим від [[Лісові пожежі в Греції (2009)|лісових пожеж]], [[площа Синтагма]], серпень [[2009]]]]
В цілому територія Греції характеризується низьким рівнем [[Екологічна безпека|екологічної небезпеки]] та допустимим рівнем [[Техногенне навантаження|техногенного навантаження]]. Несприятливий екологічний стан склався тільки в районах міських агломерацій [[Афіни|Афін]] та [[Салоніки|Салонік]], де мешкає близько 3 млн осіб або 26
Забруднення води — результат багаторічного скидання зі стічними водами промислових забруднювачів, сільськогосподарських [[Токсичний хімікат|токсичних хімікатів]], такі як [[добрива]] і [[пестициди]]. Затока [[Саронікос]], усе північне та східне узбережжя якої займають Афіни та [[Пірей]] — одна з найбільш забруднених. Загалом Греція володіє 54 км³ водних ресурсів, але 81
Державні програми, направленні на зниження викидів [[Діоксид вуглецю|діоксиду вуглецю]] та [[Свинець|свинцю]] в атмосферне повітря, були розгорнуті 1978 року, коли через [[смог]] мешканці Аттики масово почали звертатись до лікарень зі скаргами на [[дихальна система|дихальну]] та [[Серцево-судинна система|серцево-судинну системи]]. З червня по серпень [[1982]] року уряд закрив 87 підприємств, 73 підприємствам наказано скоротити викиди, автомобілям заборонено рух центром Афін. У січні 1988 року автопарк [[таксі]] в центрі Афін зменшено на 50
== Історія ==
Рядок 168:
Ципрас одразу проявив себе досить принциповим політиком, виступаючи проти нових економічних зобов'язань Греції та наполягаючи на реструктуризації або й списанні боргів. Призначений ним міністр фінансів [[Яніс Варуфакіс]] неодноразово офіційно заявляв про відмову подальшої співпраці із «трійкою» (місія ЄС, Європейського Центробанку та МВФ)<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/articles/2015/02/12/greek/|title=Греческая драма. Афины попросили найти управу на Германию у России, Китая и США|publisher=[[Lenta.ru]]|date=12 февраля 2015|accessdate=}}</ref>. 5 червня 2015 р. Греція відмовилась вчергове перерахувати кошти МВФ<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/news/2015/06/05/greece/|title=Греция отказалась перечислить 5 июня очередной платеж в МВФ|publisher=[[Lenta.ru]]|date=5 июня 2015|accessdate=}}</ref>. 26 червня 2015 р. Ципрас відхилив пропозицію по 5-міс. подовження програми фінансової допомоги Греції та різко розкритикував кредиторів, звинувативши їх у проведенні політики відносно Греції, заснованої на «шантажі та ультиматумах»<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/news/2015/06/26/tsipras/|title=Греческий премьер обвинил кредиторов в шантаже|publisher=[[Lenta.ru]]|date=26 июня 2015|accessdate=}}</ref>. 1 липня 2015 р. Греція фактично допустила технічний дефолт, не перерахувавши МВФ транш у розмірі 1,54 млрд<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/news/2015/07/01/default/|title=Греция допустила дефолт|publisher=[[Lenta.ru]]|date=1 июля 2015|accessdate=}}</ref>. 5 липня 2015 р. відбувся [[Референдум у Греції 2015|національний референдум]] про подальше прийняття фінансової допомоги. Усі ці події відбувалися на фоні жвавого обговорення можливого сценарію [[Грексіт|Grexit]]'у.
Втім 14 серпня 2015 р. після дебатів Грецький парламент підтримав новий план економічної допомоги Греції кредиторами в обмін на нові реформи та нові жорсткі заходи економії. Для прийняття рішення вистачило голосів опозиції, яку складали [[Нова демократія (Греція)|Нова демократія (НД)]], [[ПАСОК]] та «[[Ріка (партія)|Ріка (To Potami)»]]<ref>[http://www.dw.com/ru/парламент-греции-одобрил-программу-реформ/a-18648589 Парламент Греции одобрил программу реформ]</ref>, це довело, що [[СІРІЗА]] втратила більшість. [[20 серпня]] 2015 р. після отримання першого траншу допомоги [[Алексіс Ципрас]] подав у відставку. Тимчасовий уряд Греції очолила [[Васілікі Тану-Христофілу|Васіліка Тану-Христофілу]]<ref>{{cite web|url= http://www.usnews.com/news/world/articles/2015/08/27/greece-a-step-closer-to-formal-announcement-of-election-date| title= Greece's 1st female prime minister sworn in to head interim government ahead of early election |author = Elena Becatoros and Nicholas Paphitis|date =2015-08-27 |work= |publisher= [[Associated Press]] |accessdate= 2015-08-28|lang= en|archiveurl= |archivedate= }}</ref>. На [[Парламентські вибори у Греції (вересень 2015)|нових дострокових парламентських виборах]] 20 вересня 2015 р.<ref>[http://www.gazeta.ru/politics/news/2015/08/28/n_7524119.shtml Президент Греции назначил выборы на 20 сентября]</ref> знову перемогла [[СІРІЗА]], набравши 35,46
== Політична система ==
Рядок 192:
{{main|Політичні партії Греції}}
На парламентських виборах 9 квітня 2000 року до парламенту Греції пройшли наступні [[Політична партія|політичні партії]]:
* [[Всегрецький соціалістичний рух]] — 158 місць (53
* [[Нова демократія (Греція)|Нова демократія]] — 125 місць (41,5
* [[Комуністична партія Греції]] — 11 місць (3,5
* [[Коаліція лівих і прогресивних сил]] — 6 місць (2
{{seealso|Парламентські вибори у Греції 2012}}
Рядок 291:
</div>
Столиця Греції — місто [[Афіни]] ({{lang-el|Αθήνα}}), одне з найдавніших міст світу та одночасно одна з наймолодших столиць в Європі — цього статусу місто набуло тільки [[1834]] р. після подій [[Грецька революція|Грецької національно-визвольної війни]] 19 століття. Нині у столиці мешкає близько 35
[[Салоніки]] ({{lang-el|Θεσσαλονίκη}}) — столиця грецької області [[Македонія (Греція)|Македонія]], друге за значенням та величиною місто Греції, лежить на березі затоки [[Термаїкос]]. Впродовж багатьох століть Салоніки залишались важливим культурним та головним релігійним центром [[Еллада|Еллади]]. Сьогодні це також потужний економічний та освітній центр країни. Щороку в Салоніках проводиться одна з найбільших у світі [[Міжнародна виставка в Салоніках|Міжнародних виставок]], а [[Фессалонікійський університет Аристотеля]] є найбільшим вищим навчальним закладом Греції.
Рядок 301:
[[Збройні сили Греції]] — державні структури, об'єднані озброєні військові формування та структурні організації, що відповідно до [[Конституція Греції|Конституції Греції]] призначені для захисту свободи, незалежності та територіальної цілісності країни держави і мають у своєму складі [[сухопутні війська]], [[військово-морські сили]] та [[військово-повітряні сили]] Грецької Республіки. Збройні сили Греції комплектуються на підставі закону про [[Військова повинність|загальний військовий обов'язок]]. Чисельність збройних сил 2000 року складала 158 тис. військовослужбовців<ref name="Дубович"/>.
Загальні витрати на армію 2000 року склали 3,3 млрд доларів США<ref name="Дубович"/>. Греція витрачає найбільший процент валового внутрішнього продукту (4,3
<center>
Рядок 327:
[[Файл:GDP50-80.jpg|міні|праворуч|Ріст [[ВВП]] у порівняні з [[Великі держави|Великими країнами]], період 1951—1979 рр.<br/>UK — [[Велика Британія]],<br/>FR — [[Франція]], DE — [[Німеччина]],<br/>GR — Греція, US — [[Сполучені Штати Америки|США]]]]
{{main|Економіка Греції}}
Греція — розвинена індустріально-аграрна держава. [[Валовий внутрішній продукт]] (ВВП) 2006 року склав 251,7 млрд доларів США (38 місце у світі); що у перерахунку на одну особу становить 23,5 тис. доларів (34 місце у світі)<ref name="Дубович"/>. Промисловість разом із будівництвом становить 21
Надходження до [[державний бюджет|державного бюджету]] Греції за 2006 рік склали 99,2 млрд доларів США, а витрати — 106,7 млрд; дефіцит становив 7
Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Греція пережила [[Грецьке економічне диво]]. Темпи приросту [[ВВП]] у середньому становили 7
На державний сектор Греції припадає близько 40
На початку 2000-х років Греція була одним з провідних інвесторів в економіки майже усіх її [[Балкани|балканських]] сусідів. [[Національний банк Греції]] в 2006 році придбав 46
[[Трудові ресурси]] Греції на 2009 рік становили 4,577 мільйона осіб, або 46
Внаслідок [[Глобальна фінансова криза 2008 року|світової фінансової кризи]] [[економіка Греції]] наприкінці 2009 року перебувала у скрутному становищі: [[дефіцит бюджету]] становив 12,7
{{seealso|Протести в Греції (2010—2012)}}
Рядок 364:
=== Агровиробництво ===
{{main|Аграрне виробництво Греції}}
У сільськогосподарському обробітку знаходиться 69,7
=== Транспорт ===
Рядок 380:
{{main|Туризм у Греції}}
Значна частка доходів Греції надходить від сфери [[туризм]]у, саме на неї, за даними 2009 року, припадає 15
За даними опитування, проведеного у [[Китайська Народна Республіка|Китаї]] 2005 року, Греція була названа китайцями туристичним вибором номер один, крім того, 6 088 287 осіб відповіли, що відвідували лише столицю — місто [[Афіни]]. Острів [[Родос]] був визнаний найкращим курортом європейськими туристами. Грецькі готельєри сподіваються збільшити частку туристів з країн [[СНД]] загальним введенням систем розміщення «[[All-inclusive]]» та наймання російськомовного персоналу<ref>[http://www.tourdom.ru/news/?read=23596 Крит в режиме ожидания]</ref>.
Рядок 390:
Основні торговельні партнери Греції: [[Німеччина]], [[Італія]], [[Велика Британія]], [[Франція]], [[Росія]].
Держава [[експорт]]ує: продукти харчування, промислові вироби, судна, нафтопродукти. Основні покупці: Німеччина (12,5
Держава [[імпорт]]ує: промислові вироби, паливо, продукти харчування. Основні експортери: Німеччина (12,7
== Населення ==
[[Файл:Pyramide Grece.PNG|міні|200пкс|Вікова піраміда населення Греції]]
{{main|Населення Греції}}
Населення держави 2006 року становило 10,7 млн осіб (73 місце у світі). За оцінкою [[Євростат]]у станом на 1 січня [[2010]] року, населення Греції становить 11 305 118<ref name="ELSTAT"/>, чоловіків — 49,49
[[Вікова піраміда]] населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):
* діти віком до 14 років — 14,3
* дорослі (15-64 років) — 66,7
* особи похилого віку (65 років і старіші) — 19
Середній вік, за підрахунками на 2010 рік, становить — 41,2 роки, для чоловіків — 41,1 рік (2008 — 40 років), для жінок — 43.2 роки (2008 — 42,3)<ref name="cia"/>.
Греки — стрімко старіюча нація: за даними [[Євростат]]у, частка населення віком старше 75 років до [[2050]] року збільшиться з 19
=== Урбанізація ===
{{main|Міста Греції}}
Рівень [[Урбанізація|урбанізованості]] 2000 року становив 66
=== Етнічний склад ===
{{main|Етнічний склад Греції}}
Головні [[етнос]]и, що складають грецьку націю: [[греки]] — 98,5
За кордоном мешкає понад 4 млн греків, з них понад 2 млн у [[Північна Америка|Північній Америці]], [[Сполучені Штати Америки|США]] та [[Канада|Канаді]]<ref>[http://greece.kiev.ua/page2.html Посольство Греції в Україні]</ref>.
Рядок 431:
[[Файл:Meteora 004.jpg|міні|Монастир [[Мегала Метеора]]]]
{{main|Релігія в Греції}}
Головні [[релігія|релігії]] держави: [[православ'я]] — 98
[[Конституція Греції]] визнає [[православ'я]] як переважаючу релігію в країні, одночасно гарантуючи свободу віросповідання для всіх громадян. [[Уряд Греції]] не веде офіційну статистику про релігійну приналежність своїх громадян. За даними соціологічного дослідження [[Євростат]]у на 2005 рік, 81
Домінує [[Грецька православна церква]], її голова — [[архієпископ]] [[Ієронім II]], резиденція якого знаходиться в [[Афіни|Афінах]]. Одночасно православні церкви монастирської держави на [[Афон|Святій горі Афон]], а також церкви [[Додеканес]]ьких островів та [[Крит]]у підпорядковуються безпосередньо [[Константинопольська Православна Церква|Вселенському патріарху]], чия резиденція розташована у Константинополі ([[Стамбул]]і).
Нечисленні мешканці деяких островів [[Егейське море|Егейського моря]], що колись належали [[Венеціанська республіка|Венеціанській республіці]], сповідують [[католицизм]]. У [[Фракія|Фракії]] та на острові [[Родос]] крім греків живуть турки-[[мусульмани]] (1,3
{{seealso|Елладська православна церква|Афон|Метеора}}
Рядок 445:
Очікувана [[середня тривалість життя]] 2006 року становила 79,2 року: для чоловіків — 76,7 року, для жінок — 81,9 року<ref name="Дубович"/>; 2010 року — 79,8 року: для чоловіків — 77,2 року, для жінок — 82,5 року<ref name="cia"/>.
Смертність немовлят до 1 року становила 5,1 ‰, станом на 2010 рік; 5,4 ‰, станом на 2006 рік. Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 місце на 193 жителя; лікарями — 1 лікар на 327 жителів (станом на 1996 рік)<ref name="Дубович"/>. Витрати на охорону здоров'я 1990 року склали 5,5
У _ році _% населення було забезпечено [[Питна вода|питною водою]]<ref name="Дубович"/>.-->
Поширеність [[ВІЛ]]/[[СНІД]] серед дорослих від [[2001]] року залишається незмінною і становить 0,2
=== Освіта ===
Рядок 454:
[[Файл:ΕΜΠ Κτίριο υπολογιστή.jpg|міні|200пкс|Центральний обчислювальний центр [[Афінський національний технічний університет|Афінської політехніки]] в [[Зографу]]]]
{{main|Освіта в Греції}}
Рівень [[Грамотність|письменності]] 2003 року становив 97,5
Витрати на освіту _ року склали _% від ВВП, _% усіх державних громадських видатків<ref name="Дубович"/>.-->
Рядок 466:
Серед найпрестижніших університетів Греції: [[Афінський національний університет імені Каподистрії|Національний університет імені Каподистрії]], [[Афінський національний технічний університет]], [[Фессалонікійський університет Аристотеля]], [[Афінський університет економіки та бізнесу]], [[Афінський аграрний університет]], [[Афінська школа мистецтв]], [[Університет «Пантеон»]], [[Університет Пірея]], [[Університет Центральної Греції]], [[Університет Македонії]]<ref>[http://www.ypepth.gr/el_ec_page1047.htm Перелік університетів — Міносвіти та релігії Греції]</ref> (Див. також [http://www.ypepth.gr/el_ec_category1620.htm перелік] інститутів технічної освіти).
Державні витрати на початкову освіту в Греції 2008 року склали 2 097 154 000 €, на середню освіту — 2 523 807 650 €; вищу університетську освіту — 1 078 554 000 € та в інститутах технічної освіти — 409 576 000 €<ref name="eurydice"/>. В середньому щорічні витрати на освіту становлять 4,4
[[2010]] року [[уряд Греції]] оголосив про поступове впровадження радикальних [[Реформа|реформ]] у галузі освіти, покликаних сприяти відкритості та [[Інтернаціоналізація|інтернаціоналізації]] [[Вищий навчальний заклад|вищих навчальних закладів]], розширити можливості учнівського та студентського самоуправління. Крім того, до навчального 2013—2014 року планується відкрити перші школи подовженого дня та онлайнові школи<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5384 |title=Радикальные изменения в сфере образования |accessdate=28 вересень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120306082026/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5384 |archivedate=6 березень 2012 |deadurl=yes }}</ref>.
Рядок 476:
=== Комунальні послуги ===
Оплата відбувається раз в два місяці. Наприклад за холодну воду -30-60 євро в місяць, електроенергія
== Культура ==
Рядок 602:
Грецька мова — одна з найдавніших серед сучасних мов світу. Нею користуються вже понад 4 000 років, а грецька писемність існує вже 3 000 років. Сьогодні грецька мова — основа словника будь-якої [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської мови]], більшість базових понять наукової лексики також має частково грецьке походження. Сучасна ж грецька мова — [[дімотіка]] — південно-грецький діалект, адаптований як стандартний варіант мови. Він значно відрізняється від [[катаревуса|катаревуси]], яка, по суті, була штучно створена на основі давньогрецького [[койне]] і насаджувалась за ініціативою [[Адамантіос Кораїс|Адамантіоса Кораїса]], грецького письменника, просвітителя та активного громадського діяча доби [[Грецька революція|національно-визвольного руху]] [[19 століття]].
Греція завжди була відносно однорідною країною у лінгвістичному відношенні. На початку 20 століття відбувся [[греко-турецький обмін населенням]], який ще більше посилив процес [[Асиміляція (соціологія)|асиміляції]] етнічних меншин. Нині грецькою як першою, або навіть єдиною, мовою користується близько 99
=== Засоби масової інформації ===
Рядок 610:
Після [[метаполітефсі|відновлення демократії]] в Греції створено передумови для вільного розвитку [[ЗМІ]], а [[Конституція Греції|Конституція 1975]] року заборонила [[цензура|цензуру]] у будь-якій формі. Втім грецькі ЗМІ визначаються міжнародними аналітиками як високополітизовані, одночасно визнається взаємовплив влади та преси. Зокрема столичні ЗМІ відіграли важливу роль у розвалі уряду прем'єр-міністра [[Андреас Папандреу|Андреаса Папандреу]] 1989 року, коли журналісти довели спроби його канцелярії впливати на висвітлення подій. Того ж року суд міста [[Афіни]] визнав [[монополія|монополію]] держави на ЗМІ, наступним кроком стала легалізація [[Грецький парламент|Грецьким парламентом]] створення приватних ЗМІ, а також їхня [[приватизація]]<ref name="pressreference">[http://www.pressreference.com/Fa-Gu/Greece.html Greece — Press Reference]</ref>. За [[Індекс свободи преси|Індексом свободи преси]], опублікованим [[2009]] року міжнародною організацією [[Репортери без кордонів]], Греція посідає 35 позицію серед 175 країн світу<ref>{{Cite web |url=http://www.rsf.org/en-classement1003-2009.html |title=Press Freedom Index 2009 |accessdate=22 жовтень 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20091022183400/http://www.rsf.org/en-classement1003-2009.html |archivedate=22 жовтень 2009 |deadurl=yes }}</ref>.
Дослідження 2009 року, опубліковані телеканалом [[BBC]], показали, що 78
Найбільшою державною телерадіокомпанією Греції була [[Грецька корпорація телерадіомовлення|ERT]], що здійснювала трансляцію на розважальних каналах [[ET1]], [[NET (Греція)|NET]], регіональному культурно-освітньому каналі — [[ET3]]. Проте 11 червня [[2013]] року телерадіокомпанію закрито рішенням [[Кабінет міністрів Греції|Кабінету міністрів Греції]] на чолі із [[Антоніс Самарас|Антонісом Самарасом]]<ref>[http://news.in.gr/greece/article/?aid=1231253027 Προς ρήξη τα κόμματα της συγκυβέρνησης για το λουκέτο στην ΕΡΤ, [[in.gr]]]r</ref>, лідером правлячої партії [[Нова Демократія (Греція)|Нова Демократія]]. Це стало одним із заходів жорсткої економії<ref>[http://ru.euronews.com/2013/06/12/greek-public-service-tv-taken-off-air-to-save-money/ Греция: черный экран жесткой экономии, 12-06-13, euronews.com]</ref>. Відтак Греція стала єдиною державою [[ЄС]] без державного телебачення та радіомовлення<ref>[http://ru.euronews.com/2013/06/12/shock-and-disbelief-at-greek-shutdown-of-ert/ Греки протестуют против закрытия общественного вещания, 12-06-13, euronews.com]</ref>.
Рядок 616:
Серед приватних телеканалів із найбільшою аудиторією глядачів: [[Mega TV]], [[ANT1]], [[Alpha TV]] та [[Skai TV]]. Традиційно найпопулярнішими в ефірі телеканалів залишаються випуски новин, комедійні серіали та ігрові телешоу. Найбільша державна компанія радіомовлення — ERA. Першою приватною радіостанцією в Греції стало [[Athena 98.4 FM|Афінське муніципальне FM-радіо]]. У країні діє низка різноманітних в FM-діапазоні Skai 100,3 FM, Sfera 102,2 FM тощо, а також інтернет-радіо, зокрема ArionRadio<ref>{{cite web |url=http://www.arionradio.com/arionradio/en/ |title=ArionRadio — Головна |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101019024116/http://www.arionradio.com/arionradio/en/ |archivedate=19 жовтень 2010 }}</ref>. Загалом правове регулювання телевізійного та радіомовлення в країні все ще не відповідає європейським стандартам: близько 1 700 приватних телеканалів та радіостанцій в Греції здійснюють мовлення без отримання належних ліцензій<ref name="bbc.co.uk"/>.
Грецькі друковані ЗМІ в цілому менш заполітизовані, ніж наприкінці 1980-х років, проте деякі основні щоденні газети мають чітку політичну приналежність: газети «[[Катемеріні]]» та «[[Акрополь (газета)|Акрополь»]] (наклади 35 500 та 50 800 екз. відповідно) — правоцентристське видання; «[[Елефтерос Тіпос]]» (наклад 135 500 екз.) — видання, що тяжіє до консервативнішого правого крила; газета «[[Авгі]]» (наклад 55 000 екз.) позиціонується як видання лівого крила, до видань лівоцентристського спрямування належать «[[Авріані]]», «[[Та Неа]]» й «[[Елефтеротіпіа]]» (наклади 51 000, 133 000 та 108 000 екз. відповідно); нарешті газета «[[Різоспастіс]]» (наклад 40 000 екз.) — офіційний друкований орган [[КПГ|Комуністичної партії Греції]]. В Афінах також видається широке коло журналів, серед них найпопулярніші: «Економікос», «Епендітіс», «Прін», «Статус», а також «[[То Віма]]». 2
=== Спорт ===
Рядок 643:
== Джерела ==
* Вступ до культурології античності. Стародавня Греція: Навч. посіб. / Б. М. Чумаченко. — К. : Видавн. дім КМ Академія, 2003. — 100 c.
* ''Кірсенко М. В.'' Греція на зорі сучасності. Київ, 1996.
== Посилання ==
|