Рамон-Беренгер III: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучено Категорія:Графи Барселони за допомогою HotCat |
|||
Рядок 30:
[[Файл:Comtats catalans 1035.svg|міні|ліворуч|250пкс|Володіння Рамона-Беренгера III у 1131 році]]У 1097 його дядько відправився у Святу Землю, де безслідно зник. Після цього Рамон-Беренгер III став правити одноосібно. За допомогою династичних шлюбів (1103, 1106 і 1112 років) і васальних зв'язків він підпорядкував собі усю Каталонію, окрім Уржеля і [[Паралаза|Пералади]]: 1111 року — Бесалу, 1117 року — Серданью, спільно з графом Уржеля у 1105 році захопив Барбастро і Балагуер, а також у 1112 році став графом Провансу, виконтом Карла після одруження на графині Дульсії де Ґеводан. Незабаром після цього підкорив Ніццу, змусив Бернада, віконта Каркассона, визнати свою зверхність.
Водночас з 1107 року вступив у конфлікт з мусульманськими
У 1114—1115 роках в союзі з Пізанською і Генуєзькою республіками організував [[Балеарський хрестовий похід (1113—1115)|Балеарський хрестовий похід]], під час якого здійснив напад на цитаделі мавританських піратів на Майорці і Ібіці, звільнивши безліч християн і обклавши маврів даниною. У 1116 році здійснив поїздку до Провансу і Генуї. 1119 року разом з пізанцями він здійснив напад на Валенсію, Леріду і Тортосу.
У 1118 році відправився до Риму, де намагався отримати підтримку у папи римського Пасхалія II задля захоплення Таррагони, де пізніше була заснована архієпископська кафедра (до цього Каталонія в церковному плані належала архієпископству Нарбонн). Того ж року зайняв Сарагусту.
| |||