Паїсій Величковський: відмінності між версіями

На тверді небесній піднесене сонячне коло, на високих горах утверджене місто та сяюча благородством з висо­кими чеснотами людська душа сховатися не можуть. Цю істину настільки більш ясно та відкрито бачимо непере­можною, наскільки більш проникливо входимо до обста­вин справ. Бо світле сонце морок та імла часто покрива­ють, а сяючу благородну з високими чеснотами душу анінайтемніша злобна заздрість підступних сил потьмарити не в змозі. Оскільки доброчесний муж, як лев, уповає та не устрашиться, тому що Бог із ним, і хто ж проти ньо­го! Уповав колись на Бога ізраїльський вождь Гедеон пре­славний, і з тим упованням численні тисячі мадіанитів лише з трьомастами воїнів всіх тих погубив, та остаточ­но розсипав і знищив. Ваше Високородіє, уповайте і Ви, що як тоді, так і завжди, і до кінця віку буває і буде спри­яюча в бранях всесильна та непереборна допомога Владичня, яка захищає та зберігає життя Вашої Вельможно­сті від усякого підступу. Чули ми достатньо, які Вам дарував всесильний Бог преславні перемоги над ворогами Хреста Христового, і за те прославляємо милосердя Боже, що настільки озброїв, умудрив і утвердив Ваше Високородіє вірою безсумнів­ною, надією, міццю, хоробрістю, мужністю та розумінням істинним. За те, що все преславне Низове Запорозьке воїнство, будучи мудро наставлене Вашим премудрим керівництвом та Вашим мистецтвом, так завзято вбива­ло, кололо, викорінювало проклятих магометан, давніх ваалітів, нечестивих агарян, без будь-якої пощади, рев­нуючи за благочестям, як колись Ілля за Господом Богом своїм, що краще вже і не треба, а все те, що буває, в то­му прославляється Бог. Бо наскільки вороги Хреста Хри­стового викорінюються, настільки віра розповсюджуєть­ся, наскільки Бог прославляється, настільки й раби Його славу здобувають. Так і Вашої Вельможності достославне ім’я скрізь відоме, скрізь чутне, скрізь прославляється че­рез богодаровані Вам розум, хоробрість, мужність, воїн­ське мистецтво та інші чесноти, якими обдарував Вас Дух Святий. Бо чесноти не тільки людей прославляють, але часто і від смерті рятують, і від ворогів захищають, і від усякого підступу цілковито оберігають. Чесноти до вічного блаженства приводять. Чесноти безсумнівною надією майбутніх нагород живлять. О свя­тість чеснот, вищість благородної душі та з нею споєних високих чеснот, які в Вашій Вельможності виразно бачи­мо! Через це ми з отими чеснотами без сумніву Ваше Ви­сокородіє вітаємо і бажаємо: нехай преблагий Бог, Який сподобив Вас ціломудренно цю постову ходу здійснити і Страстям Його спасительним поклонитися, удостоїть іще й Світлим Своїм Воскресінням насолодитися, і нехай дарує над супостатами цілковиту перемогу. При цьому ж іще Вашій Вельможності, найвидатнішому нашому благодійнику, за таку любов, милість і мило­сердя, що неодноразово виявлялися убогій обителі нашій, всі разом, одностайно, подумки, наче тілесно припадаючи, кланяємося і дякуємо вельми, та зобов’язуємося до кінця життя нашого молити Його милосердну благість. Нехай подасть Вашій Вельможності з безсумнівною наді­єю отримати ці вічні блага, призначені для тих, хто лю­бить свого Творця. Уповаємо, що й отримаєте! Бо ми до­бре знаємо старання та ревність Вашу сильну до Бога, любов же і милість гарячу до ближнього, і розуміння та розум у всьому істинний і непохитний, утробу щедрот, до всіх відкриту й багату. Бо ніхто від Вас не пішов, не отри­мавши, сумний та ображений, ніхто зневажений та осоромлений, ніхто з порожніми руками та необдарований. Ви — око сліпим, Ви — нога кульгавим, Ви — подорож­нім притулок, Ви — нужденним одіяння, Ви — голодним їжа. Звідси відомо нам, наскільки добре Ваше уповання, наскільки істинна і жива Ваша віра в Христа Творця. Бо віруєте безсумнівною душею євангельським спасенним словам, що Христос промовив: «Я був подорожнім, і виприйняли Мене в дім, був нагим, і ви зодягли Мене, голо­дував Я, і ви дали Мені їсти». І ось, тут виразно бачимо, як на Вашій Вельможності Христові слова здійснюються, бо скільки подорожніх у Вас спокій знаходять, скільки без­помічних і бідних від Вас милість отримують, скільки на­гих у Вас одягаються! Таку милість неодноразово і наша убога обитель сподобляється отримати від Вашої доброхітної та прещедрої руки. Оскільки Ви рясно прикрасили в нашій обителі храм Святого Духа священицькими одежами, священни­ми сосудами і Євангеліями та іншими належними свя­тій церкві речами. Так і нині вельми ревно молимо Вашу Вельможність: покажіть своє звичне батьківське мило­сердя та щире піклування, посланим від нас братам Спиридону і Пахомію благоволіть протягом деякого часу там перебути і попросити від доброхітних давачів милости­ню, щоби спорядити ще храми Божі одушевлені — братію нагу. Тому що з високої милості Вашої і доброхітних давачів сорочками та іншими речами вже ми споряджені, але від мухояру та сукна майже зовсім обдерлися, не був­ши в Києві протягом такого часу. І представивши це Вашій Вельможності, наймилостивішому нашому після Бога управителю, уповаємо без сумніву отримати. І як Ви, Ваша Вельможносте, будуєте храми, що відомо нам, прикрашаєте обителі, споряджа­єте убогу братію Христову, так і самі взаємно приймете від Мздовоздаятеля, праведного Судді, винагороду не­ зрівнянно більшу. Бо за побудування храмів тимчасових та тлінних створює Вам Христос храмину нерукотворну на небесах. За прикрашання обителей прикрасить душу Вашу вінцем нев’янучим, за одягнення нагих удів Хри­стових одягне душу Вашу одежею нетління і сподобить у небесному Своєму чертозі вічно насолоджуватися Бо­жественної Своєї слави. Ми, Ваші богомольці, при наших повсякчасних, хоча й короткочасних моліннях, бажаємо Вашій Вельможності отримати всі ці блага.