Понтій Пилат: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Мітка: Скасовано
Скасовано останнє редагування (195.114.148.231) і відновлено версію 30771240 Shynkar
Мітка: Ручний відкіт
Рядок 39:
Такої самої позиції щодо намагань Понтія Пилата виправдати Ісуса Христа задля уникнення Його несправедливого засудження дотримується і [[Іван Богослов|євангеліст Іван]]:
 
''Пилат сказав Йому (Ісусові Христові): Що є істина? І, сказавши це, знову вийшов до іудеївюдеїв і сказав їм: я ніякої провини не знаходжу в Ньому:''
 
''Є ж у вас звичай, щоб я одного відпускав вам на Пасху; чи хочете, відпущу вам Царя ІудейськогоЮдейського?'' ({{Біблія|Ів.|18:38|–39}})
 
Проте користаючись бунтівними настроями єврейського народу, який у І столітті н. е. не раз повставав, первосвященники знаходять вигідну позицію, ставлячи ультиматум Понтію Пилату як римському магістрату загалом:
Рядок 55:
''«природно жорсткий, упертий і безжальний, розпусний, грубий і агресивний, він насилував, поглумився, неодноразово вбивав і постійно звірствував»''
 
Подібних жорстоких рис надає йому і римський історик іудейськогоюдейського походження, сучасник подій (жив у І столітті н. е.) [[Йосип Флавій]]. У своїй праці, він розповідає, як відразу ж після очолення посади правителя Юдеї Понтій Пилат, наслідуючи принцип імператора, провів демонстрацію сили римської влади і її зверхність над місцевими законами і звичаями.
 
''«(Пилат) наказав принести до [[Єрусалим|Єрусалиму]] вночі зображення імператора, що римляни його називають signa. Коли настав ранок, юдеї прийшли в страшне хвилювання, вбачаючи у цьому порушення закону (оскільки іудеямюдеям була заборонена постановка зображень в місті); озлоблення міських жителів привело до Єрусалиму численні натовпи сільських мешканців. Усі рушили в дорогу у напрямку Кесарії до Пилата, аби просити його про видалення зображення з Єрусалиму і про залишення віри їх батьків недоторканою. Отримавши відмову, вони кинулися на землю і лишалися в цьому положенні п'ять днів і стільки ж ночей, не рушаючи з місця. Проте Пилат об’явив, що накаже порубати їх усіх, якщо вони не приймуть імператорських зображень, і тут же подав знака солдатам оголити мечі, тоді іудеїюдеї, неначе за домовленністю, попадали усі на землю, витягнули свої шиї і голосно вигукнули: швидше вони дадуть вбити себе, аніж переступлять закона. Вражений цим релігійним подвигом, Пилат віддав наказа негайно видалити статуї з Єрусалиму»  ([[Юдейська війна (книга)|ІудейськаЮдейська війна]], глава 9)''
 
За аналізом багатьох істориків, саме жорстокість Пилата та безкомпромісна демонстрація сили Риму і були вагомими причинами майбутнього бунту Юдеїв, що згодом переріс в [[Юдейські війни|ІудейськуЮдейську війну]].
 
Подібні різкі дії Понтія Пилата щодо іудеївюдеїв були нерідкістю. Яскравим прикладом може існувати і такий історичний факт:
 
''«Пізніше Понтій Пилат побудував в Єрусалимі водопровід, але для цього використав гроші з храмової казни. Це привело до хвилювань в місті. Понтій Пилат розпорядився переодягнути значне число солдатів, дав їм кийки, які вони повинні були сховати під сукнею, і велів їм оточити натовп з усіх боків. Натовп, у свою чергу, отримав наказ розійтися. Але оскільки він продовжував ганьбити його, то він (Пилат) подав воїнам умовний знак і солдати взялися за справу набагато завзятіше, ніж те, як цього бажав сам Пилат. Працюючи ціпками, вони однаково вражали як шумлячих бунтівників, так і абсолютно безневинних людей. ІудеїЮдеї, проте, продовжували триматися стійко, але оскільки вони були беззбройні, а супротивники їх озброєні, то багато з них тут пали мертві, а багато хто пішов зранений. Таким чином було пригнічено обурення» (Йосиф Флавій. [[Юдейські старожитності]]. Книга 18. Глава 3:3)''
 
Утримання гори Гарізм, про яку вже говорилося раніше, щоб не допустити великого скупчення євреїв та недопущення бунту було останньою краплею для ізраїльського народу та призвело до усунення даного магістрата з його посади правителя Юдеї. Йосип Флавій описує це таким чином: