Відмінності між версіями «Зелені свята»

772 байти додано ,  1 місяць тому
повернення джерела назад до цитати; уточнення, доповнення
(→‎Поминальний культ: у джерелі - ані слова про "подібно як на Семик", то навіщо дописувати вигадану інформацію, якої в джерелі не існує?)
(повернення джерела назад до цитати; уточнення, доповнення)
'''Зелені свята''' (''Зелені святки, Русалії'') — цикл [[Слов'яни|слов'янських]] свят [[Язичництво|язичницького]] походження, що охоплює кілька днів перед [[День Святої Трійці|Трійцею]] та часом перші дні [[Русальний тиждень|Троїцького тижня]] (після Трійці). В різних народів тривалість Зелених свят різниться та має власні обряди. Типово Зелені свята поєднують вшанування померлих та рослинності з метою забезпечити хороший врожай.
 
Римське свято {{нп|Розалії (свято)|Розалії|en|Rosalia (festival)}} («свято рож») було днем предків та тим днем, що з нього починається літо. Від [[Римляни|римлян]] Розалії перейшло на [[Балкани]] і там було розповсюджене серед [[тракійці]]в. З [[Тракія|Тракії]] це свято перейшло і в Україну, а з приходом [[Християнство|християнства]] було злучено зі [[День Святої Трійці|Святою Неділею та святом Трійці]]. Тиждень перед Трійцею називається «зеленим», «клечальним» або «русальним», а три останні дні цього тижня і три перші дні Троїцького тижня називають «Зеленими Святами»<ref name="znn2"/>.
Зелені свята після значного поширення [[Християнство|християнства]] в Європі було злучено зі [[День Святої Трійці|Святою Неділею та святом Трійці]].
 
== Символізм свят ==
 
== Тривалість ==
В [[українці]]в виділяється Зелений (Клечальний) тиждень, що починається з четверка перед Трійцею. Три останні дні цього тижня та три наступного і називають Зеленими святами<ref name="znn2">{{Cite book
|url=httphttps://archive.org/details/znn_t2/page/n93/mode/1up
|title=Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Т. 2
|last=Олекса Воропай
}}</ref>.
 
Існують фольклористичні записи про різні обряди, пов'язані з рослинністю на Зелені свята; чимало з цих обрядів живі й за сучасності. Типово&nbsp;— прикрашання оселі чи людей вінками, могло відбуватися прикрашання дерев<ref name=":7" /><ref name=":8" />. А саме будинки прикрашаються пахучою зеленню: [[Лепеха звичайна|лепехою]], [[Любисток лікарський|любистком]], [[М'ята|м'ятою]], [[Полин|полиномполин]]ом, [[Чебрець|чебрецем]] та свіжими паростками [[Береза|берези]]<ref name=":10" />. Набір святкових рослин відрізняється залежно від регіону<ref name=":11">{{Cite news|title=Зелені свята і Трійця: чим вони унікальні|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-52933487|work=BBC News Україна|accessdate=2021-06-20|language=uk}}</ref>. Так, на [[Київщина|Київщині]] молодь приносила додому гілля [[Дуб|дубадуб]]а й кидала на [[Огірок звичайний|огірки]]<ref>Зап. 13.09.2014 у с. Корніївка Баришівського р-ну Київської обл. від Ющенко Катерини Олександрівни, 1934&nbsp;р. н., уродженки с. Діброва Поліського р-ну Київської обл.</ref>. Подекуди потім брали на кладовище суху зелень («май», що складався з листя та квітів), якою була прикрашена хата на Трійцю, розкидаючи її по дорозі<ref>Зап. 29.08.2014 у с. Середівка Згурівського р-ну Київської обл. від Онищенко Надії Василівни, 1935&nbsp;р. н., уродженки с. Бобер Чорнобильського р-ну Київської обл</ref> чи прикрашаючи вінками могили<ref name=":0">Зап. 28.08.2014 у с. Пасківщина Згурівського р-ну Київської обл. від Курнеші Ніни Іванівни, 1936&nbsp;р. н., уродженки с. Черевач Чорнобильського р-ну Київської обл.; тривалий час жила у с. Стечанка Чорнобильського р-ну, освіта вища, працювала вчителькою</ref>. В деяких місцевостях [[Волошка синя|волошки]] вважалися русалчиними квітами, тому їх не можна було рвати<ref>Зап. 09.07.2004 у с. Грудки Камінь-Каширського р-ну Волинської обл. від Луцик Євдокії Сергіївни, 1926&nbsp;р. н., урод�женки с. Осівці цього ж р-ну</ref>. Після Трійці, через тиждень, у понеділок, подекуди справлялися «Розирги»&nbsp;— застілля й танці<ref>Зап. 13.09.2014 у с. Корніївка Баришівського р-ну Київської обл. від Ющенко Катерини Олександрівни, 1934&nbsp;р. н., уродженки с. Діброва Поліського р-ну Київської обл.</ref>. Метою подібних святкувань було супроводити русалок зі світу живих, після чого повинен був піти дощ. Примітно, що дощу просили в Бога, а не самих русалок<ref name=":0" />. Органічною складовою Проводів русалок були русальні пісні, зокрема «Проведу русалочки» у різних варіаціях<ref>{{Cite book
|title=Українська міфологія
|last=Галайчук